Фінансова реформа 1860 – 1864

 

- управління грошима зосереджено в руках міністерства фінансів;

- створено незалежних контрольних палат, які контролювали видатки в губерніях;

- створено Державний банк;

- з 1862 р. у пресі публікуються дані про прибутки та видатки держави.

 

Реформа цензури

 

- запроваджено цензуру періодичних видань

- видавцям заборонено торкатися політичних питань

 

Результати і наслідки реформ

· реформи заклали підґрунтя для переходу від феодальних відносин до буржуазних (капіталістичних);

· сприяли швидкому економічному піднесенню Росії;

· відбулася часткова демократизація суспільства;

· але реформи були обмежені: зберігалося самодержавство, поміщицька власність на землю, станова структура суспільства.

 

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ В др. пол. ХІХ ст.

 

Політика царизму:

· в Україні розвивались ті галузі, які не мали відповідних умов у Росії (цукрова) або з України постачали сировину для російських підприємств;

· штучна затримка тих галузей, які створювали конкуренцію російським підприємствам (текстильна, бавовняна);

· вилучення капіталів, шляхом продажу російських товарів;

· колоніальний характер української економіки.

 

Сільське господарство

- залишки кріпацтва: збереження поміщицького землеволодіння, поєднання відробіткової та вільнонайманої систем господарювання, розорення поміщицьких господарств;

- розвиток товарних відносин: майнове розшарування селянства, розвиток поміщицького підприємництва за спеціалізацією районів

· Південна Україна – зернове господарство,

· Правобережжя – вирощування цукрових буряків та технічних культур,

запровадження удосконалених знарядь праці та машин у передових поміщицьких і великих селянських господарств, поширення вільнонайманої праці, аграрне перенаселення, що призводило до еміграції у Сибір та Кубань)

Промисловість

 

- 60-70 рр. ХІХ ст. – прискорення промислового перевороту, значне економічне піднесення;

- широке промислове будівництво на Півдні України;

- поділ України на промислово розвинений Південно-Схід та аграрний Північно-Західний райони;

- активний розвиток важкої промисловості: вугільна, металургійна, машинобудівна, металообробна (Україна стає головною вугільно-металургійною базою Росії);

- активне будівництво залізниць (перша українська залізниця 1865 р. з’єднала Балту й Одесу);

- у 70-ті рр. ХІХ ст. було завершено створення телеграфної мережі;

- переважання іноземного капіталу: Франція, Бельгія, Німеччина;

- в Україні розвивалося 80% російського цукру;

- найвідоміші українські підприємці - Терещенки, Харитоненки, Яхненки, Алчевські - в основному володіли підприємствами з переробки сільськогосподарської продукції.

Терещенки — українські промисловці, землевласники та меце­нати середини XIX — початку XX ст. Походили з козаків м. Глухова (нині Сумської обл.). Відомі глава родини Артем Якович (? —1873) та його сини Микола (1819—1903) та Федір (1832—1893). Родина Терещенків посідала провідні місця у торгівлі хлібом, цукром та худобою, у цукровому, гуральному, суконному виробництві, лісо-обробці, інших галузях. їй належало понад 200 тис. десятин землі (з них 70 тис. на Київщині). Щороку на цукрових підприємствах Терещенків вироблялося продукції більш ніж на 21 млн крб. У 1911 р. їхні рахунки лише в закордонних банках перевищували 13 млн крб. У1872 р. Терещенкам було надано дворянське звання. Вони стали одними з фундаторів цукрового (1887), рафінад­ного (1903) синдикатів та Всеросійського товариства цукрозаводчиків (1897). Один із нащадків Терещенків — Михайло Іванович (1886—1956) обирався до IV Державної думи (1912), після Лютневої революції 1917 р. був міністром фінансів, а згодом міністром іноземних справ. Емігрував за кордон.

Яхненки — рід промисловців-цукрозаводчиків. Походили з селянкріпаків м. Сміла (нині Черкаської обл.). Глава роду Михайло, розжившись торгівлею, викупив з кріпосної неволі себе і всю свою родину. У 20—30-ті роки XIX ст. разом з Ф. Симиренком (колишній кріпак князя Воронцова) Яхненки будують та орендують млини в Смілі та Умані, ведуть гуртову торгівлю худобою та хлібом, для чого заснували фірму «Брати Яхненки і Симиренко», керівником якої став Кіндрат Михайлович (1783—1863). У1842 р. Яхненки стають купцями першої гільдії у м. Одесі, а у 1851 р. вся родина булла удостоєна «за капіталом» звання почесних громадян. У наступні роки стають торговцями цукром і виробниками цього продукту. Водночас засновують невеличку ремонтну майстерню, яка згодом переросла в потужний машинобудівний завод, що виробляв техніку для цукроварень краю. На ньому було збудовано два пароплави, один з яких мав назву «Україна». На початку 80-х років фірма припинила свою діяльність.

Торгівля і міста

- формування великих промислово-торговельних центрів: Одеса, Київ, Харків, Катеринослав;

- занепад невеликих і середніх міст (Полтава, Суми, Житомир, Бердичів, Біла Церква);

- розширення внутрішнього ринку, яке гальмувалося низькою купівельною спроможністю населення;

- з України вивозили: вугілля, руди, цукор, хліб;

- завозили нафту, гас, машини, текстиль…;

- зовнішня торгівля здійснювалася через Чорноморські порти та митниці на Волині і Поділлі;

- існування ярмарків;

- Україна посідала перше місце у хлібному експорті Росії (42%).

 

Соціальні зміни

 

- завершився процес формування станів найманих робітників (пролетаріат) та буржуазії;

- активна урбанізація (процес збільшення населення міст);

- зростає чисельність інтелігенції;

- більшість населення залишалися селяни;

- 5% українців мешкало в містах, 38% - росіян, 45% - євреїв;

- українські селяни були неосвіченими, тому робітничий клас формували переселенці з російських губерній.

Робота з картами

 

Знайдіть основні райони товарного зернового виробництва, бурякового виробництва, вирощування тютюну. Прослідкуйте першу залізницю Одеса – Балта. Визначте найрозвинутіший індустріальний регіон України.