Термін та його ознаки. Класифікація.

Термін (від латин. Іегтіпж - межа, кінець) - це слово або словц- сполучення, яке позначає поняття певної галузі знань чи діяльності людини.

Кожна галузь науки, техніки, виробництва, мистецтва має свою тер- мінологію. Виокремлюють такі основні групи термінологічної лексики: математичну (ділене, дільник, косинус, логарифм, частка), фізичну (молекула, коливання, статика, індукція), мовознавчу (фонема, афікс, парадигма, синтаксис, метатеза), літературознавчу (лейтмотив, верлібр, хорей, сюжет, фабула, анапест), філософську (діалектика, гносеологія, абсолют, апріорі, інтенція), фінансову (банк, кредит, лізинг, своп, баланс), хімічну (кисень, іонізація, оксиди, хімічна реак- ція), біологічну (рецептор, клітика, гомеостаз, мезодерма), музичну (октава, квінтет, акорд, гармоніка), спортивну (ферзевий гамбіт, гросмейстер, аут, тайм, сет, раунд) тощо.

Серед системи термінів кожної галузі вирізняють дві складові - термінологію і терміносистему.

Термінологія - 1) розділ мовознавства, що вивчає терміни (у цьому значенні все частіше використовують слово термінознавство); 2) су- купність термінів певної мови або певної галузі. Наприклад, можемо говорити про англійську, польську, російську, українську та інші тер- мінологію, а також про термінологію математичну, юридичну, хімічну, технічну тощо.

Галузеві термінології, тобто сукупність термінів конкретних галузей), називають терміносистемами, або термінологічними системами.

Системність термінології зумовлена двома типами зв'язків, які надають сукупності термінів системного характеру:

логічними (якщо між поняттями певної галузі науки існують сис- темні логічні зв'язки - а вони є в кожній науці,- то терміни, які називають ці поняття, мають теж бути системно пов'язаними);

мовними (хоча терміни позначають наукові поняття, вони за- лишаються одиницями природної людської мови, а відповідно їм властиві всі ті зв'язки, які характерні для загальновживаних слів - синонімічні, антонімічні, словотвірні, полісемічні, гра- матичні, родо-видові тощо).

Науку, що вивчає термінологію, називають термінознавством.

 

Основні ознаки терміна Системність: кожний термін входить до певної терміносистеми, у якій має термінологічне значення, а за межами своєї терміно- системи він може мати зовсім інше значення.

Точність: термін повинен якнайповніше й найточніше пере- давати зміст поняття, яке він позначає, неточний термін може бути джерелом непорозумінь між фахівцями.

Прагнення до однозначності у межах своєї терміносистеми: якщо більшість слів загальновживаної мови багатозначні, то більшість термінів - однозначні, це зумовлено їх призначен- ням, але повністю усунути багатозначність (найчастіше дво- значність) не вдається.

Наявність дефініції: кожний науковий термін має дефініцію (означення), яка чітко окреслює, обмежує його значення.

Термінологія виконує такі основні функції - позначає наукові по- няття і задовольняє потреби спілкування фахівців - за умови, якщо вона є загальноприйнята, унормована, відповідатиме вимогам до термінів.

Кодифікація термінів - це систематизація термінів у словниках, довідниках, що орієнтують мовців на правильне їх використання.

Значення термінів зафіксовано у спеціальних словниках, довідниках. Розрізняють такі види: словники терміносистем, затверджені у вигляді стандартів; словники термінології (універсальні енциклопедії, галузеві енциклопедії, галузеві термінологічні словники).

Стандартизація термінології - це вироблення термшів-еталонів, термшів-зразків, унормування термінології в межах однієї країни (якщо це національний стандарт) або в межах групи країн (якщо це міжнарод-ний стандарт) Стандартизована термінологія обов'язкова для вживання в офіційних, наукових, ділових, виробничих текстах.

Термінологічний стандарт укладають за таким алгоритмом

Систематизують поняття певної галузі науки чи техніки, пере- діляють їх з категоріями (предмети, процеси, якості, величини тощо),

розмежовують родові та видові поняття,

відбирають усі терміни галузі, узятої для стандартизації, зі слов- ників різних років видання, статей, підручників, періодики, рукописів та інших джерел,

розподіляють терміни за групами а) вузькоспеціальні терміни, б) міжгалузеві, в) загальнонаукові (загальнотехнічні),

визначають з групи термішв-синонімів нормативні (інші терміни також подають, але з позначенням нерекомендований), добирають еквіваленти англійською, німецькою, французькою, російською мовами з відповідних міжнародних стандартів,

Стаття стандарту має таку будову

назва поняття українською мовою, скорочена форма терміна, недозволений (нерекомендований) синонім, родове поняття, видове поняття, еквіваленти англійською, німецькою, російською, французькою мовами, дефініція (означення), формула або схема.