Визначення якості складних технічних систем.

 

Визначення якості і показників, що характеризують рівні в проектованих зразків ТS, тобто загальну проектну кваліметрію, - найважливіша склада процесу проектування, що лежить в основі прийняття всіх проектних рішень.

Вибір проектних рішень у ході проектування зразків ТS ведеться виходячи з забезпечення максимального рівня показників прогнозованої повної якості, тобто сукупності властивостей продукції, що обусловлюють її придатність задовольняти визначені потреби відповідно до її призначення.

Рівні кількісних показників повної якості, які притаманні проектованому зразку ТS, визначаються сукупністю показників усіх базових властивостей і характеризуються узагальненими базовими кваліметричними параметрами.

Повний кваліметричний потенціал визначає граничні можливості структури зразків ТS у конкретному промислово-функціональному середовищі, реалізувати котрі проектанти прагнуть в ході розробки і протягом усього життєвого циклу х зразків.

Кількісний вимір показників якості утворюваних зразків ТS здійснюється за допомогою показників якості, кожному з яких відповідають визначені критерії о рівня. До критеріїв рівня показників якості зразків ТS подаються ряд вимог. Вони повинні:

- випливати з конкретних народно-господарських задач, для рішення яких створюються ТS;

- відбивати рівні критеріїв усіх базових властивостей утворюваних зразків ТS;

- враховувати різноманітного роду дисциплінуючі умови й обмеження, характерні для створення і функціонування утворюваних зразків ТS;

- бути дошкульними стосовно змінюваних параметрів зразків ТS, їхніх промислово-функціональних середовищ і операційних систем;

- зводитися до однієї системи понять і виражатися мінімальним числом вимірювачів, що мають конкретний фізичний зміст;

- давати об'єктивні результати оцінок якості.

При проектуванні частіше усього використовуються не абсолютні, a відносні еталонні критерії якості, що будуються на зіставленні a кваліметричних відношень утворюваних зразків ТS - або створеними або утворюваними прототипами.

Для кількісного виміру показників якості зразків ТS так само, як і їхніх властивостей, використовуються критерії:

- матричного (диференціального) типу у виді матриці з усієї сукупності критеріїв рівня показників базових властивостей (основних характеристик), без зведення їх до єдиних узагальнених критеріїв;

- полікритеріального (векторного) типу у виді сукупності, обмеженого числа критеріїв, що подають собою основні компоненти повного критерію якості зразків ТS, що можуть записуватися у виді вектора;

- монокритеріального (скалярного) типу у виді єдиних критеріїв.

Найбільше прогресивною формою оцінки рівня якості зразків складних ТS є вираження їхніх показників у виді одиничного кількісного критерію, що дозволяє в максимальному ступені формализовать, спростити і забезпечити прийняття об'єктивних технічних рішень у ході проектного керування якістю утворюваних зразків ТS. Проте практичного застосування оцінка якості на основі єдиних критеріїв не знайшла, а є предметом теоретичних міркувань.

Практично для усіх видів зразків ТS у машинобудуванні типовою задачею покладеної на одиничні технічні комплекси, що включають у себе робочі машини, засоби керування і забезпечення їх функціонування, є виконання ними з необхідним рівнем можливості елементарних фрагментів, характерних для їхньої галузевої приналежності народногосподарських задач у виді елементарних робіт, у будь-який момент часу протягом усього терміна експлуатації зразків ТS. При цьому головною дисциплінуючою умовою є мінімізація витрат матеріальних засобів на рішення задач із використанням цих зразків ТS.

Такий підхід до формування основних компонентів повної якості одиничних технічних комплексів є реалізацією методики оцінки якості по системі “вартість - ефективність”.