Перелік необхідних властивостей технічної системи.

 

Важливість правильного і повного переліку необхідних властивостей відбиває відоме положення: правильна постановка задачі - це вже половина рішення. Зміст і форма переліку необхідних властивостей різноманітні в кожному конкретному випадку; їх зумовлюють чинники:

1) складність виконуваної функції - вона різноманітна, наприклад, для виробничого комплексу й окремої деталі машини;

2) конструктивна складність - складна конструкція на відміну від простої, нова конструкція на відміну від модернізованої;

3) потреба в додаткових властивостях, таких, як висока надійність, великий термін служби, привабливий зовнішній вигляд;

4) потреби замовника.

Для пояснення останнього роздивимося питання про задоволення виробничої потреби. Існує дві можливості:

а) Закупівля готового виробу. Споживач, що бажає вирішити свою проблему за допомогою того або іншого виробу, з'ясовує, чи є в продажі виріб із бажаними властивостями. Як правило, він має можливість вибирати між декількома виробами.

б) Замовлення спеціального виробу. Якщо виробів з бажаними властивостями в продажі немає, споживач змушений очікувати, поки буде пройдений довгий шлях від моменту оформлення замовлення через стадії конструювання і виготовлення до постачання виробу. Виріб, виготовлений з урахуванням індивідуальних вимог замовника, відповідно обходиться дорожче. Для правильної постановки і рішення такої задачі потрібно активне співробітництво ряду спеціалістів, серед яких конструктор повинний грати головну роль.

Для забезпечення необхідної повноти переліку властивостей доцільно роздивитися питання приведені у табл.9.1. і знайти на них відповіді. На основі відповідних формулювань можна потім скласти перелік властивостей для конкретного виробу.

Мал.9.1.Відношення між категоріями властивостей.

 

Особливу групу утворять постійні вимоги, що не встановлюються в явній формі, але припускаються практично завжди. Їх враховує, мабуть, кожний конструктор. До таких вимог ставляться:

1) максимально досяжний рівень эксплутаційних властивостей, серед них, зокрема, мінімальні габарити, мінімальна маса; мінімальне споживання енергії, доступність і замінність всіх елементів, що мають обмежений термін служби, оптимальна надійність;

2) оптимальні эргономічні показники: простоту, легке і зручне обслуговування; захист від шкідливих побічних виходів (перешкод), таких, як шум, тепло, вібрація, вихлопні гази, пилюка і т.д.; мінімальна шкода навколишньому середовищу;

3) максимальне урахування всіх особливостей існуючого виробництва: застосування наявних матеріалів, стандартних деталей і документації; використання наявного устаткування і технології.

4) найкращі економічні показники: мінімальні витрати виробництва; мінімальні експлуатаційні витрати;

З розглянутих вимог логічно випливають ряд принципів, який керується конструктор, як-от:

1) вибір найбільше простого конструкторського рішення;

2) однаковий (не завжди максимальний) термін служби всіх деталей або легка замінність деталей, схильних до зносу;

3) оптимальне використання тривкості матеріалів;

4) урахування особливостей оточення, включаючи природні ресурси і населення;

5) повага існуючих традицій.

Деякі з цих вимог суперечать одна одній, і треба шукати компромісне рішення.

Вимогами особливого роду є обмеження. Вони диктуються конструктору природою і товариством, унаслідок чого він обмежений у виборі рішень. Природні чинники не сприймаються звичайно як обмеження, тому що ми звикли до законів природи й усвідомлюємомо, що не можна сконструювати вічний двигун.

Товариство накладає обмеження правового характеру.

Варто підрозділяти вимоги по їхньому значенню для покупця на три категорії:

1) Вимоги, що обов'язково повинні бути виконані, такі, як робоча функція і ціна. Їх, у свою чергу, підрозділяють на жорсткі вимоги, відхилення від котрих неприпустимо, і нежорсткі вимоги, відхилення від який можуть бути терпимими.

2) Вимоги, що у виняткових випадках не обов'язково виконувати в заданому обсязі.

3) Побажання, що варто виконувати при сприятливих обставинах.

Конструктор повинний, узгоджувати точку зору замовника, визначати, до якої категорії відноситься кожна вимога.

 

Висновки.

 

Властивість як категорія, що визначає кожний об'єкт і відноситься до його суті, займає центральне місце в теорії технічних систем. З розгляду властивостей, проведеного в даній главі, можна зробити такі висновки.

1. Для того щоб технічну систему можна було застосовувати, вона повинна виконувати робочу функцію і мати інші властивості з визначеним рівнем їх втілення. Деякі з цих властивостей забезпечують виконання робочої функції, а інші характеризують виріб в інших відношеннях.

2. Упорядкування властивостей здійснюється в основному шляхом їхньої класифікації (мал.9.1.).

3. Будь-яка технічна система має численні властивості незалежно від того, чи створювалися вони свідомо відповідно до поставлених вимог або ні.

4. Розробці технічної системи передує формування вимог, що визначають її бажані властивості.

5. Властивості технічної системи можна класифікувати з різноманітних точок зору. Найважливішими категоріями властивостей є зовнішні (споживчі) і внутрішні (конструктивні) властивості.

6. Зовнішні властивості залежать від внутрішніх конструктивних ознак і конструктивних властивостей.