Дослідження конкурентоспроможності продукції

 

Конкурентоспроможність товару має відносний характер. Це означає, що вона визначається порівнянням товару підприємства з товаром - аналогом [9]. Розглянемо конкурентоспроможність пшениці (твердої) озимої:

 

Таблиця 2.1 - Порівняльна характеристика пшениці (твердої) озимої

Назва агрофірми	Клас	Зерна пшениці інших типів, %	Вологість, %	Скловидність, %	Зернова домішка, %
Колос	1	9	14,5	70	5
Рута - Плюс	1	8	14	80	4
Каравай	3	10	14,4	50	8
Україна	3	9	14,3	60	7
Перспектива	2	8	14,2	70	4,5

 

Для порівняльного аналізу було взято підприємства, що знаходяться в одному районі. Продукція цих фірм представлена 1,2 та 3 класом.

Для 1 класу характерно (додаток Б):

-   зерна пшениці інших типів - не більше 10%;

-   вологість - не більше 14,5%;

    скловидність - не менше 70%;

    зернова домішка - не більше 5%.

Пшениця 1 класу вродила в ТОВ «Рута - Плюс» та ТОВ «Колос». Всі перераховані вище показники в нормі.

Для пшениці 2 класу характерно:

-   зерна пшениці інших типів - не більше 10%;

-   вологість - не більше 14,5%;

    скловидність - не менше 60%;

    зернова домішка - не більше 5% [12].

Врожай 2 класу отримали агрофірми «Перспектива». Всі критерії в нормі.

Для 3 класу пшениці характерно:

-   зерна пшениці інших типів - не більше 10%;

-   вологість - не більше 14,5%;

    скловидність - не менше 50%;

    зернова домішка - не більше 8%.

Пшеницю 3 класу зібрали підприємства «Україна» і «Каравай». Всі показники в нормі.

Після аналізу підприємства розташувалися в такій послідовності:

. «Рута - Плюс»

. «Колос»

. «Перспектива»

. «Україна»

. «Каравай»

Такі зміни відбулися внаслідок того, що серед представлених 3 класів пшениці найбільш дорожче коштує пшениця 1 класу. Серед двох виробників пшениці 1 класу на перше місце виходить «Рута - Плюс», бо зерна пшениці інших типів від загальної маси становить 8%, в той час як у конкурента - 9%; вологість нижче на 0,5% ніж в опонента; скловидність на 10% вища ніж в претендента; зернова домішка становить 4%, а у суперника 5%.

Далі за ціною лідирує пшениця 2 класу. У представника цього класу немає конкурентів, тому він посідає своє гідне 3 місце.

Серед претендентів 3 класу пшениці 4 місце посідає агрофірма «Україна», тому що її показники кращі, ніж у підприємства «Каравай».

Проведене дослідження дає право зробити висновок про те, що найбільш конкурентоспроможним у Добропільському районі є ТОВ «Рута-Плюс».

 

Обґрунтування рішення про зняття товару фірми з ринку

 

Агрофірма займається виробництвом і реалізацією зернових та зернобобових культур (додаток В). Урожайність рослин представлена в таблиці 2.1 - Врожайність сільгоспкультур.

 

Таблиця 2.1 - Врожайність сільгоспкультур

назва культури	зібрана площа, га	вироблено продукції, ц	врожайність, ц/га	Середня врожайність в Україні ц/га
пшениця озима	911	20498	23	18
кукурудза	54	1420	26	37
ячмінь озимий	198	4633	23	19
ячмінь ярий	132	2851	22	19
Горох	50	450	9	16
Овес	192	5184	27	16
Просо	42	435	10	11
Сорго	255	5166	20	40
соняшник	1161	22252	19	15

 

З таблиці бачимо, що врожайність кукурудзи, гороху, проса та сорго нижча, ніж середня врожайність цих культур в Україні [13]. Отже, можемо зробити висновок, що вирощення цих культур є не доцільним.

Розглянемо який прибуток має ТОВ «Рута-Плюс», реалізуючи продукцію:

 

Таблиця 2.2 - Виручка від реалізації

назва культури	виручка від реалізації, тис. грн
пшениця озима	2832.0
Кукурудза	244.5
ячмінь озимий	594.6
ячмінь ярий	470.4
Горох	89.1
Овес	493.3
Просо	77.6
Сорго	1008.2
Соняшник	8002.4

 

Як бачимо найменший прибуток приносить реалізація гороху, проса та кукурудзи. А ось сорго навпаки, хоч його врожайність і не висока, але він приносить не поганий дохід.

Підприємство не може відмовитися від вирощування гороху, бо горох служить відмінним попередником для багатьох культур, його часто поміщають в сівозміні між зерновими.

Можемо зробити висновок, що ТОВ «Рута-Плюс» повинно припинити виробництво та реалізацію кукурудзи і проса, тому що врожайність цих культур низька і вони приносять мало прибутку.

 

Висновки

мікросередовище конкурентоспроможність ринок

Найбільший інтерес при проведенні маркетингових досліджень представляє вивчення маркетингового середовища. Маркетингове середовище постійно приносить сюрпризи-то нові загрози, то нові можливості. Для кожної фірми життєво важливо постійно стежити за змінами, що відбуваються і своєчасно адаптуватися до них. Маркетингове середовище являє собою сукупність активних суб’єктів і сил, які діють за межами фірми та впливають на можливості її успішної співпраці з цільовими клієнтами. Іншими словами, маркетингове середовище характеризує фактори та сили, які впливають на можливості підприємства встановлювати і підтримувати співпрацю зі споживачами. Ці фактори і сили, не всі і не завжди підвладні прямому управлінню з сторони підприємства [2].

Дослідженнями встановлено, що підприємство має труднощі у практичному використанні маркетингу через дію суб'єктивних і об'єктивних факторів. Серед них варто відмітити низьку інформованість про розвиток цього напряму діяльності підприємств, неготовність керівного складу підприємств до впровадження нових форм управління, відсутність досконалої інфраструктури ринку тощо. В організаційній структурі підприємства відсутня маркетингова служба. Підприємству для ефективного використання ресурсного потенціалу доцільно застосовувати тристоронню систему маркетингового забезпечення:

державну консультаційну службу, створену у складі управлінь агропромислового розвитку в регіоні;

маркетингового міжгосподарського кооперативу;

маркетингового підрозділу в організаційній структурі підприємства [9].

 

Перелік посилань

1. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика: Навч. посіб. - К.:Вищашк., 1994.

2. Котлер Ф. Маркетинг, менеджмент. Анализ, планирование, внедрение и контроль. - СПб.: Питер, 1998.

.   Гаркавенко С.С, Маркетинг: Підруч. для вузів. - К.: Лібра, 1998. - 384 с.

.   Афанасьев М.П. Маркетинг: стратегия и практика фирмы - М.: Банки и биржи - 1995. - 215 стр.

.   Ансофф И. Стратегическое управление - М.: Прогрессстр

.   Павленко А.Ф., Войчак А.В. Маркетинг: Підручник. - К.: КНЕУ, 2003

.   Скибінський С.В. Маркетинг. - Львів, 2000 р.

.   http://www.ukurier.gov.ua

.   Канінський М.П. Підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств на основі маркетингу /М.П. Канінський // Економіка АПК. - 2009, - №3. - с. 144

10. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - 2-ге вид., доп. і перероблене. / В.Г. Андрійчук. - К.: КНЕУ, 2002. - 624 с.

11. Всеукраїнський журнал «Наш вибір» №39. 2012 р

. http://www.agromark.com.ua

. http://www.ukragroconsult.com