Удосконалення механізму грошових переказів в іноземної валюті

 

Одним із актуальніших напрямків розвитку діяльності комерційних банків на валютному ринку є грошові перекази в іноземної валюті.

Ринок грошових переказів та одержання іноземної валюти на сьогодні є досить актуальною темою як для споживачів послуг з переказу та одержання, так i для уповноважених банків та уповноважених фінансових установ, що надають ці послуги. На цей час в Україні існують різні міжнародні системи з надання послуг на ринку грошових переказів, наприклад, Western Union, Money Gram та ін.

Правила здійснення переказів іноземної валюти за межі України за дорученням фізичних осіб та одержання фізичними особами в Україні переказаної з-за кордону іноземної валюти, затверджені постановою Правління Нацбанку України від 17.01.2001 р. № 18 (далі – Правила), чітко регламентують порядок, умови та норми здійснення переказу та одержання іноземної валюти.

Для здійснення переказу іноземної валюти за межі України фізична особа (резидент чи нерезидент) подає до банку (установи):

а) документ, що засвідчує особу (паспорт або документ, що його замінює);

б) заяву-доручення довільної форми на переказ коштів.

У заяві зазначається, що операція не пов’язана із здійсненням підприємницької діяльності. Крім того, заява-доручення повинна містити такі реквізити:

1) прізвище, ім’я, по батькові, документ, що засвідчує особу відправника переказу (серія, номер, дата, ким видано, адреса за місцем проживання), номер рахунку в банку (якщо переказ здійснюється з поточного рахунку), прізвище, ім’я, по батькові, повна адреса одержувача переказу;
країна, місто, банк – одержувач коштів, номер рахунку, на який перераховуються кошти;

2) сума i мета переказу відповідно до Правил;

3) дата i підпис фізичної особи – відправника переказу.

При здійсненні банком (установою) переказу з використанням міжнародних систем грошових переказів фізична особа замість заяви заповнює встановлений відповідною системою бланк на відправлення переказу i зазначає в ньому потрібні реквізити. Крім того, на цьому ж бланку вона зазначає, що операція не пов’язана з підприємницькою діяльністю i засвідчує його своїм підписом.

Перекази іноземної валюти за межі України з поточних рахунків в іноземній валюті фізичних осіб – нерезидентів здійснюються в межах залишку, що є на їх рахунках.

З поточних рахунків в іноземній валюті фізичні особи – резиденти можуть здійснювати за межі України такі перекази:

а) на користь фізичних осіб, які постійно або тимчасово проживають за кордоном, – суму не більше ніж 300 дол. США або еквівалент цієї суми в іншій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Нацбанком на день здійснення операції, на місяць без підтвердних документів про родинні стосунки фізичних осіб;

б) з метою допомоги родичам (чоловіку, дружині, батькам, дітям, рідним сестрам i братам, онукам, діду, бабі), які постійно або тимчасово проживають за кордоном, – суму не більше 1 тис. дол. США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті на місяць за наявності документів, що підтверджують родинні стосунки фізичних осіб (паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб);

в) на оплату витрат, пов’язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати i витрати на поховання), на рахунки юридичних осіб – нерезидентів – суму не більше ніж 5 тис. дол. США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за наявності підтвердних документів цих юридичних осіб – нерезидентів (рахунків-фактур);

г) на оплату витрат судовим, арбітражним, слідчим, нотаріальним та іншим повноважним органам (у тому числі сплата податків, зборів, державного мита й інших обов’язкових платежів відповідно до законодавства іноземних країн) на рахунки юридичних осіб – нерезидентів – суму не більше ніж 5 тис. дол. США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за наявності підтвердних документів цих юридичних осіб – нерезидентів;

д) на оплату адвокатських послуг у разі порушення судових справ за кордоном, у яких позивачем або відповідачем є фізична особа – резидент України, – суму не більше ніж 5 тис. дол. США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за наявності підтвердних документів про надання адвокатських послуг (лист-розрахунок іноземної адвокатської компанії, в якому має зазначатися сума до сплати відповідно до законодавства іноземної країни, позовна заява);

е) на оплату витрат за лікування в медичних закладах, що знаходяться за кордоном, на рахунки цих закладів – суму не більше ніж 20 тис. дол. США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за наявності документів цих закладів (виклик чи запрошення медичного закладу іноземної країни на лікування, рахунок-фактура) та копії наказу Міністерства охорони здоров’я України про направлення громадянина на лікування за кордон відповідно до Положення про порядок направлення громадян на лікування за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.95 р. № 991, або копії з протоколу засідання комісії Міністерства охорони здоров’я України з питань направлення громадян України на лікування за кордон або виписку з цього протоколу;

є) на оплату витрат за проведення тестів, іспитів та інші платежі, пов’язані із зарахуванням фізичних осіб на навчання до навчальних закладів, що знаходяться за кордоном, на рахунки цих закладів – суму не більше ніж 500 дол. США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за наявності підтвердних документів цих закладів (виклик чи запрошення, в якому зазначається сума до сплати);

ж) на оплату участі в міжнародних симпозіумах, семінарах, конференціях, виставках, що відбуваються на території іноземних країн, на рахунки юридичних осіб – нерезидентів – суму не більше ніж 2 тис. дол. США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за наявності підтвердних документів юридичних осіб – нерезидентів – організаторів цих заходів (запрошення, в якому має зазначатися сума до сплати, рахунок-фактура);

з) на оплату витрат за придбання літератури та передплатних видань, що видаються за кордоном, на рахунки юридичних осіб – нерезидентів – суму не більше ніж 500 дол. США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті на місяць за наявності підтвердних документів цих юридичних осіб – нерезидентів (рахунок-фактура);

и) на оплату інших послуг, що надаються за кордоном, на рахунки юридичних осіб – нерезидентів – суму не більше ніж 300 дол. США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті на місяць за наявності підтвердних документів цих юридичних осіб – нерезидентів (рахунок-фактура);

i) у разі виїзду за кордон на постійне місце проживання – в межах залишку коштів на рахунку при пред’явленні ними паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про виїзд на постійне місце проживання із зазначенням країни виїзду, а також довідки органу державної податкової служби про відсутність заборгованості щодо сплати податків. Банк здійснює перерахування коштів протягом 90 днів з дня видачі цієї довідки; на оригіналі довідки він робить відмітку про перерахування коштів;

ї) на власні рахунки, відкриті в закордонних банках, інших кредитних установах, філіях українських банків за межами України, які використовуються відповідно до чинного законодавства України, – суму не більше ніж 9 тис. дол. США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті на місяць за наявності індивідуальної ліцензії Нацбанку України на відкриття рахунків за межами України та розміщення на них валютних цінностей.

У разі потреби здійснити переказ у сумі, що перевищує встановлені норми правил здійснення переказів, а також на цілі, не передбачені Правилами, фізичні особи – резиденти i нерезиденти здійснюють переказ іноземної валюти на підставі індивідуальної ліцензії Нацбанку України. Ліцензію на суму, що перевищує 25 тис. дол. США або еквівалентну суму в іншій іноземній валюті, та на цілі, не передбачені Правилами, але не більше ніж 25 тис. дол. США, або еквівалентну суму в іншій іноземній валюті видає територіальне управління Нацбанку за місцем проживання фізичної особи; якщо сума переказу перевищує 25 тис. дол. США, індивідуальну ліцензію видає Департамент валютного контролю та ліцензування Нацбанку України.

На валютному ринку Національний банк України проводив операції переважно з купівлі іноземної валюти для формування золотовалютного резерву Національного банку України.

Проведення зазначеної політики дозволило уникнути зовнішніх шоків та втримати інфляцію, незважаючи на динамічне зростання монетарних агрегатів, зростання світових цін на енергоносії та негативні результати в аграрному секторі. Номінальний обмінний курс гривні залишався ціновим якорем для економіки та цільовим орієнтиром для проведення Національним банком України грошово-кредитної політики [6, c. 50].

Така політика суттєво впливала на зростання сальдо поточного рахунку платіжного балансу, а відтак і на збільшення надходжень валюти в Україну.