Методи психологічної підготовки.

Методи психологічної підготовки – єдина взаємопов’язана система, що дозволяє цілеспрямовано впливати на свідомість і підсвідомість воїнів, психологію військових колективів і розвиває у них психологічні якості, необхідні для дій в умовах сучасної війни (воєнного конфлікту).

Ця система передбачає:

1. Вербальні і невербальні методи психологічної підготовки.

2. Практичні методи психологічної підготовки.

3. Методи самопізнання і вольової саморегуляції.

 

26.   Методика оцінки морально-психологічного стану особового складу підрозділу у воєнний час.

 

Ця оцінка робиться за такою послідовністю і, відповідно, в ній вказується:

- назва підрозділу;

- соціальний і національний склад, характер взаємовідносин між військовослужбовцями різних національностей;

- рівень релігійності особового складу, наявність релігійних протиріч;

- вікові характеристики різних категорій військовослужбовців, рівень їх загальної підготовки;

- досвід військової служби, бойових дій, бойової майстерності, знання особовим складом району бойових дій, рівень згуртованості підрозділів;

- укомплектованість підрозділів офіцерським складом, рівень їх оперативної (бойової) підготовки, досвід штабів у керуванні підрозділами;

- відношення військовослужбовців до мети війни (бойових дій), військово-політичного керування держави, до своїх командирів і начальників;

- рівень знання особовим складом озброєння, морально-психологічних особливостей і тактики дій противника;

- стан психологічної підготовки військовослужбовців різних категорій;

- негативні випадки, що трапились, їх наслідки;

- стан здоров'я військовослужбовців: основні захворювання;

- рівень забезпечення морально-побутових потреб.

 

Висновки:

 -загальна оцінка кількісно-якісного складу частин і підрозділів та їх морально-психологічного стану – (дозволяє виконувати бойове завдання, обмежено дозволяє, не дозволяє);

- сильні та слабкі сторони морально-психологічного стану особового складу за категоріями (офіцери, прапорщики, сержанти, рядовий склад);

- оцінка морально-психологічного стану підпорядкованих підрозділів;

 - основні заходи щодо підтримки та підвищення морально-психологічного стану.

 

27.   Психологічна робота та її головна задача.

Психологічна робота виступає як складова частина морально-психологічного забезпечення бойових дій і наповнює його конкретним змістом. Вона спрямована на формування, підтримання і відновлення моральних, психічних, психофізіологічних, фізичних якостей і станів військовослужбовців, які необхідні для ефективного вирішення ними бойових завдань.

Головна задача психологічної роботи полягає в:

- отриманні об’єктивної зворотної інформації про ефективність заходів МПЗ бойових дій, про характер їх впливу на психічні стани військовослужбовців, мотивацію та загальний МПС у військових підрозділах і частинах;

- впровадженні відповідного даній бойовій ситуації комплексу морально-психологічних заходів щодо підтримки високого морально-психологічного стану особового складу, збереженню його психофізиологічного здоров’я, наданню йому оперативної психічної, психологічної та соціально-психологічної допомоги.

 

28.   Методи психологічної роботи.

Як спосіб діяльності психологічна робота включає взаємопов’язані методи – психологічне проектування і психологічну корекцію.

Психологічне проектування полягає в прогнозуванні психологічного змісту майбутньої бойової діяльності, передбаченні його психічних наслідків і закладанні оптимальних психологічних умов її здійснення.

 

Психологічна корекція у бойовій обстановці передбачає виявлення, оцінку та зміну психологічних умов дій, які здійснюються в даний момент.

 

29.   Психологічна підтримка та її способи у бойовій обстановці.

Психологічна підтримкаспрямована на активізацію наявних психічних ресурсів та на створення додаткових, які забезпечують активні дії особового складу в умовах сучасного бою, переважно має профілактичний характер і направлена на попередження розвитку негативних психічних явищ у військовослужбовців. Вона використовується цілеспрямовано щодо тих військовослужбовців, які схильні до непатологічних і патологічних психогенних реакцій.