Елементи кам'яної кладки і правила її розрізки.

Будь-яку кладку   виконують окремими рядами.

1. ложко­вий ряд,

2. поперечиковий ряд,

3. зовнішню і внутрішню версти.

Заповнення між верстами називають забутком. Під розрізкою розуміють членування кладки на шари - ряди і на окремі камені.

 

Перше правило розрізки: ряди каменів мають бути обмеже­ні площинами, перпендикулярними до діючих зусиль, або нормалі до цих площин не повинні утворювати з напрямком зусиль кут більше ніж 15... 17°.

Друге правило розрізки: кожний ряд кладки має поділятися на окремі камені системою вертикальних площин, одні з яких перпен­дикулярні до верстових рядів,

Третє правило розрізки передбачає додержання перев'язки вертикальних швів, що виключає збіг у суміжних рядах кладки попе­речних і поздовжніх швів

 

66

Суцільну неармовану цегляну кладку застосовують при зведенні стін, простінків і стовпів, перегородок, улаштуванні перемичок і карнизів і виконують з одинарної (250 х 120 х 65 мм) і потовщеної (250 х 120 х 88 мм) цегли. Застосовують повнотілу і порожнисту цеглу.

 

Розшивання швів обумовлюється проектом. Виконують ритмічно через кожні три-чотири ряди кладки до зчеплення розчину. Починають ЇЇ а вертикальних швів кладки після протирання лицьової поверхні.

 

66(67),

 

67(66).

 

 

Довжина ділянки залежно від товщини стіни І складу ланки може становити 13... 40 м.

При потоково-розчленованому методі роботи ведуть ланками «двій­ка», «трійка», «четвірка» і «п'ятірка».

У процесі кладки стін з великою кількістю прорізів або архітектур­них деталей, стовпів товщиною у 1 і І,5 цеглини, а перегородок у Ч₂ цеглини роботи виконує ланка «двійка»

Кладку суцільних стін більше ніж у 2 цеглини завтовшки при одно­рядному перев'язуванні і більше ніж у 1^!/₂ цеглини при багаторядній доцільно вести ланкою «трійка»

Стіни простої і середньої складності товщиною у 2 цеглини і більше виконуються ланкою «п'ятірка».

68

Стовпи і вузькі простінки

  (до 1 м заввишки) кладуть за трирядною системою перев'язування яка допускає збігання поперечних вертикальних швів у трьох суміжних рядах кладки. Ці шви перекривають цеглою кожного четвертого поперечикового ряду.

 

Прорізи у стінах перекривають перемичками. У багатоповерхових | громадських і промислових будівлях вони, як правило, збірні залізобетоні.

У малоповерхових будівлях прорізи до 2 м завширшки можна перекривати цегляними рядовими перемичками, а до 4 м — цегляними арочними.

 

При влаштуванні рядових перемичок, щоб не випадала цегла першого ряду, під нього укладають, як мінімум, три стрижні арматури діаметром не менше ніж б мм Кружала опалубки можуть бути дерев'яними або металевими (рис. VII.7, є). Спирають кружала на кладку відкосів прорізу. Під кінці кружал підкладають клини або спирають їх на випущені з кладки половинки цеглин, які потім зрубують.

Кладку стін між перемичками при ширині простінків менше ніж 1,00 м ведуть на тому самому розчині, що й перемички.

Арочні перемички кладуть із звичайної цегли зі швами клиноподібної форми (товщина знизу — не менше ніж 5, зверху — не більше ніж 25 мм). Кладку арочних перемичок ведуть по настилу з дощок, приби­тих до кружальних ребер. Конструкція опалубки має забезпечувати рівномірне опускання її при розпалубленні, що здійснюється осаджу­ванням клинів, підкладених під кружала

Правильність укладання кожного ряду цегли і радіальність швів перевіряють за шнуром, закріпленим у центрі затяжки опалубки. Кладку ведуть одно­часно з двох сторін у напрямку від п'ят до середини. У центральний замковий ряд цегла має входити туго і щільно заклинювати перемичку.

 

69

Кладка з бутового каменю.

Для бутової кладки застосовують ка­мені неправильної форми масою не більше ніж ЗО кг: рваний камінь, у тому числі постілястий з двома приблизно паралельними гранями, і булижний округлої форми.

Кладки ведуть горизонтальними рядами по можливості однакової товщини з перев'язуванням швів, для чого по черзі у кожному ряду Укладають поперечикові і ложкові камені. Кути, примикання, перетини, ^а також верстові ряди викладають з крупніших постілястих каменів. Перед укладкою камені очищають, а в суху, жарку і вітряну погоду ще змочують водою.

 

При зведенні фундаментів перший ряд із великих постілястих каме­нів викладають насухо, ретельно заповнюють порожнини щебенем, утрам­бовують і заливають розчином. Кладку наступних рядів виконують двома способами — під залив або під лопатку.

Бутобетонну кладку з буту і бетонної суміші ведуть урозпір із стінками траншей (у щільних грунтах) або з боковими щитами опалубки Бетонну суміш подають до місця укладання й укладають горизонтальними шарами не більше ніж 0,3 м заввишки.

Най­більший поперечний розмір каменів, що заглиблюють у бетонну суміш, не повинен перевищувати товщини конструктивного елемента, що зво­диться. Камені заглиблюють на половину їхньої висоти з таким роз­рахунком, щоб між ними і стінками траншей або щитами опалубки зали­шалася щілина 4...6см. Після укладання шару бетонної суміші поверхню ущільнюють площадковими вібраторами (рухливість суміші 5,..7 см) або трамбуванням (рухливість суміші 8...12 см).

Розпалублення можна виконати на другий-третій день після укла­дання бутобетону.

Кладка із буту і бетонної суміші міцніша і менш трудомістка, ніж. бутова, але потребує більших витрат цементу і пиломатеріалів для вла­штування опалубки.

 

70