Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Буронабивних паль з поліпшеною основою
перед бетонуванням дно свердловини трамбують, або в нього втрамбовують щебінь чи бетонну суміш, або забирають кілька маленьких (20 х 20 см; 2 м завдовжки) паль зі скошеним вістрям, за рахунок чого вони розходяться в різні боки, утворюючи зону ущільнення ґрунту. БуронабивнІ палі з розширенням ствола в нижній частині (рис. VI.4, IV) або з кількома розширеннями збільшують несівну здатність паль. Для цього спеціальним розширювачем, який обертається навколо вертикальної осі, роблять симетричне розширення утвореної свердловини. Під розширювачем в сухих ґрунтах підвішують баддю для збирання розбуреного ґрунту. Розширення досить великі: від 1 до 3 м у діаметрі. Частотрамбовані палі добре контактують з ґрунтом, грунт не вибурюється, а розсувається й ущільнюється металевою трубою діаметром 42 см. Нижній кінець труби закривають литим чавунним наконечником, який потім залишається в ґрунті. Трубу поступово наповнюють бетонною сумішшю і виймають за допомогою пневмомолота подвійної дії. Виконуючи зворотно-поступальний рух, труба трамбує бетонну суміш. Такі палі за своїми якостями близькі до забивних
30 Камуфлетні палі (див. рис. VI. 1, ї) — це буронабивні палі з розширенням ствола (в основному в нижній частині), яке здійснюється підриванням вибухових речовин. Ґрунт біля камуфлету значно ущільнюється, що поліпшує несівну здатність палі. Палі у еитрамбованих котлованах (див. рис. VI. 1, й) виготовляють у сухих макропористих (лесових) ґрунтах. Спеціальна трамбівка масою 5... 10 т еліпсоїдної форми по напрямним, а іноді й без них, скидається з висоти 3...7 м в одне і те саме місце. За 20...30 хв витрамбовується котлован діамегром 0,8...1,2 м, 3...8 м завглибшки. Іноді в котлован втрамбовують 1,5...2 м3 щебеню. Такі палі конкурують із забивними у відносних показниках.
31 Буроін'єкційні палі (рис. VI.5) влаштовують забуренням шнекової колони в ґрунт на повну її глибину. Шнекова колона при цьому повинна мати трубчасте осердя, відкрите зверху і знизу. Бетононасосом, приєднаним гнучким бетоноводом до верху труби шнекової колони, до забою скважини нагнітають бетонну суміш з одночасним підйомом шнека. У процесі бетонування контролюють витрати бетонної суміші, швидкість підйому бурової колони та тиск нагнітання. Після повного підйому шнека видаляють залишки бурового шламу. За потреби в забетоновану скважину вдавлюють арматурний каркас та формують оголо-вок палі. Такі палі доцільно влаштовувати в сухих стійких ґрунтах, тому що у водонасичєних слабких грунтах стовбури паль можуть мати неконтрольовані розширення або розриви цілісності.
32
У слабких обводнених Грунтах улаштування буронабивних паль (див. рис. VI.4, IV) — досить складний процес, який потребує спеціального устаткування. Щоб не обвалилася стінка свердловини під час буріння, її підтримують обсадною трубою або глинистим розчином. Спеціалізовані машини (рис. IV.6) мають обладнання, за допомогою яких обсадна труба одночасно з бурінням опускається у свердловину. Після бетонування обсадні труби виймають для повторного застосування. У нестійких грунтах можна бурити свердловини під глинистим розчином щільністю і,05... 1,15 т/м3, що дає змогу спрямувати градієнт напору фільтраційних вод від свердловини в ґрунт (а тому стінка свердловини не обвалюється) навіть тоді, коли ґрунтові води практично розміщені на поверхні ґрунту. Біля свердловини розміщують глинисте господарство: глинозмішувач, циркуляційні насоси, резервуари, вібросита. Глинистий розчин постійно циркулює і виносить зі свердловини залишки бурового шламу.
33 комбіновані палі (конструкція і технологія яких містять елементи, виготовлені заздалегідь, з подальшим їхнім заглибленням, і елементи, які виконують на місці.)
Буроопускні палі (див, рис.УІ.1, к) — це залізобетонні циліндричні елементи діаметром 0,4...0,8 м, 3...6 м завдовжки, які опускають краном у вибурені свердловини діаметром на 3...5 см більше діаметра паль. Після цього на палі монтують потужні вібратори і включають їх у режимі трамбування, що у вологих та водонасичєних грунтах забезпечує контакт палі з грунтом.
Комбіновані камуфлетні палі зі збірним стволом (див. рис. VI.!, л) роблять так само, як і камуфлетні монолітні, з тією лише різницею, що зразу після заповнення камуфлету бетонною сумішшю
Ін'єкційні анкери (див. рис. VI. 1, м) використовують найчастіше її умовах реконструкції. Бур-ін'єктор — це труба з буровим органом на кінці з багатьма отворами в стволі. Після заглиблення ін'єктора в оточуючий грунт нагнітають цементний розчин під тиском 2...6 МПа. Ін'ектор править за арматуру анкерної палі.
34 У зимових умовах улаштування паль потребує виконання допоміжних робіт Сам процес заглиблення паль, буріння та бетонування дещо ускладнюється тільки у відносно тонкому шарі мерзлого на поверхні ґрунту, а тому для запобігання промерзанню ґрунт накривають. Якщо товща мерзлого ґрунту до ЗО см, то забивна паля його пробиває, а коли більше ніж ЗО см, ґрунт пробурюють або відігрівають лунки для кожної палі. У вічномерзлих ґрунтах готові палі заглиблюють у свердловини, виконані механічним, тепловим або комбінованим методом. Довжина палі у всіх випадках має перевищувати більше ніж у 2 рази товщу діючого шару ґрунту. Паля обов'язково вморожується в ґрунт. Досить поширене утворення свердловин паровим вібролідером який розморожує ґрунт тільки в зоні його дії. В умовах реконструкції застосовують переважно палі, під час улаштування яких не виникає динамічне навантаження на грунт та на оточуючу забудову.
Готові палі заглиблюють вдавлюванням та загвинчуванням. Якщо неможливо використати звичайні машини і технологічні засоби, застосовують індивідуальне обладнання або палі оригінальної конструкції. Наприклад, для підсилення стрічкового фундаменту роблять приямок під його підошвою, куди встановлюють гідродомкрат для вдавлювання у ґрунт елементів палі, що стикуються. Застосовують також гідравлічні пристрої для вдавлювання паль через отвори у масивному ростверку або бетонній підлозі із закріпленням до них цих пристроїв
37 Комплексний процес зведення монолітних бетонних і залізобетонних конструкцій складається (рис. VIII.1) із влаштування опалубки, армування конструкцій, бетонування, вистоювання бетону в забетонованих конструкціях, розпалублення, натягування напружуваної арматури та влаштування її захисту чи ін'єкції каналів (при зведенні попередньо напружених залізобетонних конструкцій), а у разі потреби опоряджування поверхонь конструкцій. Процес бетонування, що складається з укладання й ущільнення бетонної суміші, в багатьох випадках є ведучим, з яким погоджують виконання інших процесів. Зведення залізобетонних конструкцій досить трудомісткий процес. влаштування опалубки припадає 30...60 %, на армування конструкцій - 15...35, на бетонування - 20...45 % загальних "витрат праці; до 20 % робітників виконують допоміжні операції.
Види опалубки. Опалубку розрізняють за такими ознаками: за кількістю циклів використання — опалубка неінвентарна (використовують тільки один раз) та інвентарна (багатооборотна); за матеріалами, що використовують, — з дерева, металу, синтетичних матеріалів, матеріалів на основі цементних в'яжучих та комбінована; за конструктивними особливостями — індивідуальна, незнімна, розбірно-переставна, підйомно-переставна, об'ємно-переставна, блокова, ковзна, котюча, пневматична, механізований опалубний агрегат.
38 Розбірно-переставна опалубка складається з окремих щитів, підтримувальних елементів та кріплень. На висоті опалубні щити підтримують риштування з інвентарних стояків та прогонів. Розрізняють Два основних види розбірно-переставної опалубки — дрібно та велико щитову
Дерев'яну опалубку виготовляють з пиломатеріалів вологістю до 15 % (палуба опалубних щитів, форм) і до 25 % (інші елементи), водостійкої фанери та деревних плит (ДСП, ДВП). Ці матеріали відносно недефіцитні, легко піддаються обробці, що дає змогу робити різноманітні й складні опалубні форми. Щити з пиломатеріалів та з палубою із ДСП і ДВП можна використовувати до 10 разів. Використання для палуби водостійкої фанери дає змогу знизити її масу та збільшити оборотність до 20 разів. 39
|
||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2019-12-15; просмотров: 194; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.94.150.98 (0.016 с.) |