Буронабивних паль з поліпшеною основою 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Буронабивних паль з поліпшеною основою



перед бетонуванням дно свердловини трамбують, або в нього втрамбовують щебінь чи бетонну суміш, або забирають кілька маленьких (20 х 20 см; 2 м завдовжки) паль зі скошеним віст­рям, за рахунок чого вони розходяться в різні боки, утворюючи зону ущільнення ґрунту.

БуронабивнІ палі з розширенням ствола в нижній частині (рис. VI.4, IV) або з кількома розширеннями збільшують несівну здат­ність паль. Для цього спеціальним розширювачем, який обертається нав­коло вертикальної осі, роблять симетричне розширення утвореної сверд­ловини. Під розширювачем в сухих ґрунтах підвішують баддю для зби­рання розбуреного ґрунту. Розширення досить великі: від 1 до 3 м у діаметрі.

Частотрамбовані палі добре контактують з ґрунтом, грунт не вибурюється, а розсувається й ущільнюється металевою трубою діамет­ром 42 см. Нижній кінець труби закривають литим чавунним наконеч­ником, який потім залишається в ґрунті. Трубу поступово наповнюють бетонною сумішшю і виймають за допомогою пневмомолота подвійної дії. Виконуючи зворотно-поступальний рух, труба трамбує бетонну су­міш. Такі палі за своїми якостями близькі до забивних

 

30

Камуфлетні палі (див. рис. VI. 1, ї) — це буронабивні палі з розширенням ствола (в основному в нижній частині), яке здійснюється підриванням вибухових речовин. Ґрунт біля камуфлету значно ущіль­нюється, що поліпшує несівну здатність палі.

Палі у еитрамбованих котлованах (див. рис. VI. 1, й) виготовляють у сухих макропористих (лесових) ґрунтах. Спеціальна трамбівка масою 5... 10 т еліпсоїдної форми по напрямним, а іноді й без них, скидається з висоти 3...7 м в одне і те саме місце. За 20...30 хв витрамбовується котлован діамегром 0,8...1,2 м, 3...8 м завглибшки. Іноді в котлован втрамбовують 1,5...2 м3 щебеню. Такі палі конкурують із забивними у відносних показниках.

 

 

31

Буроін'єкційні палі (рис. VI.5) влаштовують забуренням шнекової колони в ґрунт на повну її глибину. Шнекова колона при цьому повин­на мати трубчасте осердя, відкрите зверху і знизу. Бетононасосом, приєднаним гнучким бетоноводом до верху труби шнекової колони, до забою скважини нагнітають бетонну суміш з одночасним підйомом шнека. У процесі бетонування контролюють витрати бетонної суміші, швидкість підйому бурової колони та тиск нагнітання. Після повного підйому шнека видаляють залишки бурового шламу. За потреби в забе­тоновану скважину вдавлюють арматурний каркас та формують оголо-вок палі. Такі палі доцільно влаштовувати в сухих стійких ґрунтах, тому що у водонасичєних слабких грунтах стовбури паль можуть мати неконтрольовані розширення або розриви цілісності.

 

 

32

 

У слабких обводнених Грунтах улаштування буронабивних паль (див. рис. VI.4, IV) — досить складний процес, який потребує спеціаль­ного устаткування. Щоб не обвалилася стінка свердловини під час бу­ріння, її підтримують обсадною трубою або глинистим розчином. Спе­ціалізовані машини (рис. IV.6) мають обладнання, за допомогою яких обсадна труба одночасно з бурінням опускається у свердловину. Після бетонування обсадні труби виймають для повторного застосування.

У нестійких грунтах можна бурити свердловини під глинистим розчином щільністю і,05... 1,15 т/м3, що дає змогу спрямувати градієнт напору фільтраційних вод від свердловини в ґрунт (а тому стінка сверд­ловини не обвалюється) навіть тоді, коли ґрунтові води практично роз­міщені на поверхні ґрунту. Біля свердловини розміщують глинисте господарство: глинозмішувач, циркуляційні насоси, резервуари, вібро­сита. Глинистий розчин постійно циркулює і виносить зі свердловини залишки бурового шламу.

 

33

комбіновані палі (конструкція і технологія яких міс­тять елементи, виготовлені заздалегідь, з подальшим їхнім заглибленням, і елементи, які виконують на місці.)

 

Буроопускні палі (див, рис.УІ.1, к) — це залізобетонні цилінд­ричні елементи діаметром 0,4...0,8 м, 3...6 м завдовжки, які опускають краном у вибурені свердловини діаметром на 3...5 см більше діаметра паль. Після цього на палі монтують потужні вібратори і включають їх у режимі трамбування, що у вологих та водонасичєних грунтах забез­печує контакт палі з грунтом.

 

Комбіновані камуфлетні палі зі збірним стволом (див. рис. VI.!, л) роблять так само, як і камуфлетні монолітні, з тією лише різницею, що зразу після заповнення камуфлету бетонною сумішшю

 

Ін'єкційні анкери (див. рис. VI. 1, м) використовують найчастіше її умовах реконструкції. Бур-ін'єктор — це труба з буровим органом на кінці з багатьма отворами в стволі. Після заглиблення ін'єктора в оточуючий грунт нагнітають цементний розчин під тиском 2...6 МПа. Ін'ектор править за арматуру анкерної палі.

 

 

34

У зимових умовах улаштування паль потребує виконання допоміж­них робіт Сам процес заглиблення паль, буріння та бетонування дещо ускладнюється тільки у відносно тонкому шарі мерзлого на поверх­ні ґрунту, а тому для запобігання промерзанню ґрунт накривають.

Якщо товща мерзлого ґрунту до ЗО см, то забивна паля його проби­ває, а коли більше ніж ЗО см, ґрунт пробурюють або відігрівають лунки для кожної палі.

У вічномерзлих ґрунтах готові палі заглиблюють у свердловини, виконані механічним, тепловим або комбінованим методом. Довжина палі у всіх випадках має перевищувати більше ніж у 2 рази товщу діючого шару ґрунту. Паля обов'язково вморожується в ґрунт.

Досить поширене утворення свердловин паровим вібролідером який розморожує ґрунт тільки в зоні його дії.

В умовах реконструкції застосовують переважно палі, під час улаштування яких не виникає динамічне наванта­ження на грунт та на оточуючу забудову.

 

Готові палі заглиблюють вдавлюванням та загвинчуванням.

Якщо неможливо використати звичайні машини і технологічні засоби, застосовують індивідуальне обладнання або палі оригінальної конст­рукції. Наприклад, для підсилення стрічкового фундаменту роблять приямок під його підошвою, куди встановлюють гідродомкрат для вдав­лювання у ґрунт елементів палі, що стикуються. Застосовують також гідравлічні пристрої для вдавлювання паль через отвори у масивному ростверку або бетонній підлозі із закріпленням до них цих пристроїв

 

37

Комплексний про­цес зведення монолітних бетонних і залізобетонних конструкцій склада­ється (рис. VIII.1) із влаштування опалубки, армування конструкцій, бетонування, вистоювання бетону в забетонованих конструкціях, розпа­лублення, натягування напружуваної арматури та влаштування її захисту чи ін'єкції каналів (при зведенні попередньо напружених залізобетонних конструкцій), а у разі потреби опоряджування поверхонь конструкцій. Процес бетонування, що складається з укладання й ущільнення бетонної суміші, в багатьох випадках є ведучим, з яким погоджують виконання інших процесів.

Зведення залізобетонних конструкцій досить трудо­місткий процес.

влаштування опалубки припадає 30...60 %,

на армування конструкцій - 15...35,

на бетонування - 20...45 %

загальних "витрат праці;

до 20 % робітників виконують допоміжні операції.

 

Види опалубки. Опалубку розрізняють за такими ознаками: за кіль­кістю циклів використання — опалубка неінвентарна (використовують тільки один раз) та інвентарна (багатооборотна); за матеріалами, що використовують, — з дерева, металу, синтетичних матеріалів, матеріа­лів на основі цементних в'яжучих та комбінована; за конструктивними особливостями — індивідуальна, незнімна, розбірно-переставна, підйом­но-переставна, об'ємно-переставна, блокова, ковзна, котюча, пневматич­на, механізований опалубний агрегат.


37

 

38

Розбірно-переставна опалубка складається з окремих щитів, підтримувальних елементів та кріплень. На висоті опалубні щити під­тримують риштування з інвентарних стояків та прогонів. Розрізняють Два основних види розбірно-переставної опалубки — дрібно та велико щитову

 

Дерев'яну опалубку виготовляють з пиломатеріалів вологістю до 15 % (палуба опалубних щитів, форм) і до 25 % (інші елементи), водостійкої фанери та деревних плит (ДСП, ДВП). Ці матеріали відносно недефіцитні, легко піддаються обробці, що дає змогу робити різноманітні й складні опалубні форми. Щити з пиломатеріалів та з палубою із ДСП і ДВП можна використовувати до 10 разів. Використання для палуби водостійкої фанери дає змогу знизити її масу та збільшити оборотність до 20 разів.

39



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2019-12-15; просмотров: 194; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.94.150.98 (0.016 с.)