Цивілізаційний підхід у країнознавстві.

 

Як відомо, існує багато підходів до поділу географічного середовища планети:

- фізико-географічні;

- адміністративно-політичні вчення у школі (в шкільному курсі географії);

- геополітичні;

- економічні та інші.

           Геополітичний поділ простору заснований на головному законі геополітики, що стверджує наявність фундаментального дуалізму (dualis - від. лат. - подвійний). Цей дуалізм виражається в протиставленні могутності суші ("теллулократія") і могутності моря ("талассократія"). Перша пов'язана з фіксованістю простору та стійкістю його якісних орієнтацій. На цивілізаційному рівні це виражається в осідлості, консерватизмі, в суворих юридичних нормативах, яким підкоряються більшість об'єднаних людей - роди, племена, народи, держави, імперії. На рівні культури це втілюється в тверді етичні правила, стійкі соціальні традиції. Сухопутним народам не притаманний індивідуалізм та дух підприємництва. Для них характерні колективізм та ієрархічність.
Морська могутність втілюється на цивілізаційному рівні в динамічності, рухливості, схильності до технічного розвитку. Її пріоритети - кочовий спосіб життя (особливо мореплавство), торгівля, дух індивідуального підприємництва. Індивідуалізм - вища цінність, етичні та юридичні норми розмиваються. Такий тип цивілізації швидко розвивається, активно еволюціонує, легко змінює зовнішні культурні ознаки.
            Сучасна геополітична модель світу включає в себе три зони:

Євразія - HEARTLAND; внутрішній півмісяць - RIMLAND; зовнішній півмісяць - WORLD ISLAND.

           Внутрішньоконтинентальний простори вважаються нерухомою платформою, heartlan - дом ("земля серцевини"), "географічна вісь історії", яка стійко зберігає теллулократичну цивілізаційну специфіку.
           "Внутрішній або континентальний півмісяць", "берегова зона", rimland - простір інтенсивного культурного розвитку. Для нього характерні риси "талассократії", однак вони урівнюються деякими "теллулократичними" тенденціями.
           "Зовнішній або острівний півмісяць" - це "нерозвідані землі", з якими можливі лише спеціальні морські та повітряні комунікації.

           В 17 ст. ця модель була втілена через дуалізм Англії (великої морської держави) і континентальних держав (Австрійської імперії, Німеччини, Московської держави). З середини ХХ ст. оплотом талассократії стали США. Наприкінці 80-х років талассократія отримала перемогу в "холодній війні" і сьогодні продовжує "мирний наступ".
Внаслідок цього виникли і широко поширені поняття Захід-Схід, Північ-Південь, капіталістичні, соціалістичні, країни, що розвиваються.

           Історична боротьба між талассократією і теллулократією (Морем і Сушею) довгий час шла в рамках здобуття максимально просторового, стратегічного (економічного) і силового потенціалів. З появою ядерної зброї дві могутності повинні були перенести змагання за межі Землі (теорія зоряних воєн), або знищити одна одну. Але на початку 90-х рр. ХХ століття розпався СРСР - оплот теллулократії. Тому в цих умовах вчені називають декілька можливих варіанти майбутнього:

           1) перемога талассократії - знищення цивілізації теллулократії. Талассократія - єдина система організації людської спільноти. Саме це відбувається сьогодні;

           2) перемога талассократії закінчує цикл протистояння двох цивілізацій; завершення геополітичної історії талассократії, відміняючи її проблематику (пропала актуальність). Мондеалісти стверджують, що в майбутньому не буде протистояння Моря і Суші (від фр. Monde - світ) - це рух за об'єднання світу та окремих його регіонів на федеральній основі із всесвітнім урядом);

           3) поразка теллулократії - явище тимчасове; Євразія повернеться до своєї континентальної місії в новій формі. В такому випадку світ знову повернеться до біполярності;

           4) (розвиток майбутнього) - в новому протистоянні переможе теллулократія. Вона перенесе свою модель на увесь світ і "закриє історію" на своєму акорді. Увесь світ технополітично перетвориться на Сушу (ідея світової революції і планетарного панування Третього Рейху).

           Існують й інші підходи до можливого геополітичного майбутнього планети. Вважається, що перемога в "холодній війні" західної цивілізації - це лише поверховий зріз дійсності. Стратегічний успіх НАТО не торкається глибинних цивілізаційних процесів. В зв'язку з цим окрім західної цивілізації (Північної Америки і Західної Європи) називають й інші:

1. Слов'яно-православна; 2. Конфуціанська (китайська); 3. Японська (буддистська); 4. Ісламська; 5. Індуїстська; 6. Латиноамериканська; 7. Африканська. За яким варіантом піде розвиток сказати важко.

 

53. Специфічні риси „західної” цивілізації

а) Прагнення перетворити природу, навколишній світ

б) Орієнтація на приватне життя й індивідуальну працю

в) Соціально-класова диференціація

г) Перевага приватної власності

д) Швидкий розвиток ринку й товарно-грошових відносин

е) Економічні методи примусу й стимулювання праці

ж) Формування правової держави й цивільного суспільства. Поділ влади, закон вище влади

 

Захід має унікальне географічне положення. Від замкнутих континентів Китаю й Індії Захід відрізняється більшою різноманітністю й містить у собі острова, півострова, пустелі, оазиси, різні типи клімату, безліч мов і народів, які зробили свій внесок в історію. Західним народам відома ідея політичної волі, яка не виникала на Сході. Західна цивілізація перейнята раціональністю. У цьому відмінність західного мислення від східного. Європейська цивілізація завжди відрізнялася агресивністю, тенденцією до культурної експансії, зневагою до інших культур. Західна наука спрямована на аналіз властивостей об'єкта. Західна людина орієнтована на майбутнє. Європа у своїй перевазі заплатила за все, чого вона досягла, певну ціну. Ця ціна полягає в тому, що “ми зовсім не перебуваємо на шляху вдосконалювання людської природи”.