Місце і значення харчової промисловості в господарському комплексі України.

КУРСОВА РОБОТА

 

З РПС

На тему:

 

“ РОЗВИТОК І РОЗМІЩЕННЯ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ”

 

студентки 1 курсу ФБС 2 групи

денної форми навчання

***********

 

науковий керівник:

 

 

Київ 2003

 

Зміст курсової роботи:

 

1. Вступ....................................................................................................... ст.3

2. Місце і значення харчової промисловості в господарському комплексі України.................................................................................................. ст.4-6

3. Передумови і фактори розвитку та розміщення харчової промисловості в Україні............................................................................................. ст.7-10

3.1 природно – ресурсні                                                                         

     3.2 історичні

     3.3 демографічні

3.4 соціально – економічні та технологічні

4. Сучасний стан і структурні особливості харчової промисловості в              Україні.............................................................................................. ст.11-14

5. Територіальна організація харчової промисловості в Україні.... ст.15-23

6. Внутрішня та зовнішня торгівля продукцією харчової

Промисловості................................................................................. ст.24-28

7. Перспективи розвитку і розміщення харчової промисловості в умовах             ринкової економіки......................................................................... ст.29-32

8. Висновки............................................................................................... ст.33

 

 

Вступ.

Харчова промисловість являється складовою частиною промисловості України, яка представляє собою важливу частину народного господарства країни. Провідна роль промисловості обумовлена тим, що вона вносить рішучий вклад в створення матеріально – технічної бази усього суспільного виробництва, а також виготовляє більшу частину матеріальних цінностей, призначених для задоволення потреб населення.

Забезпечення населення якісними продуктами харчування є одним з головних напрямів соціально – економічного розвитку будь – якої держави. В Україні є всі об’єктивні передумови для створення високорозвиненої індустрії продуктів харчування, спроможної задовольнити внутрішні потреби в продовольстві та забезпечити значні валютні надходження від його реалізації на світовому ринку.

В будь-якій науковій роботі повинен бути основний предмет та об’єкт дослідження. Предметом розміщення продуктивних сил є вивчення сукупності соціально – економічних і природно – екологічних чинників і явищ, що зумовлюють характер територіальної організації продуктивних сил світу та окремих країн та регіонів. Об’єктом розміщення продуктивних сил є самі продуктивні сили, вони можуть бути виражені засобами виробництва, трудовими ресурсами, наукою.

Отже, предметом дослідження моєї курсової роботи виступають структурні та територіальні особливості харчової промисловості, а об’єктом, в свою чергу, є територія України та її економічні райони.

Основними завданнями, які я поставила перед собою, щоб написати курсову роботу є: дослідження історичних умов розвитку, принципів і факторів розміщення галузей харчової промисловості; визначення структури галузі харчової промисловості; показати сучасний рівень розвитку; охарактеризувати територіальну організацію галузі за економічними районами.

Під час написання курсової роботи я використовувала такі наукові методи дослідження, як літературний, статистичний, картографічний, порівняння, балансовий та аналітичний.

Якщо звернутись до актуальності теми, то можна сказати, що формування соціально орієнтовної економіки вимагає вирішення стратегічного завдання створення в Україні потужної харчової індустрії для забезпечення нормальної життєдіяльності її населення, відновлення і збереження його здоров’я, розвитку експорту вітчизняної продукції. З огляду на це, розвиток харчової промисловості повинен стати одним з пріоритетних напрямів економічної політики України. Необхідно зорієнтувати цю галузь на одержання кінцевого результату діяльності всього агропромислового комплексу (АПК), що забезпечить істотне підвищення його ефективності, а також стане надійним джерелом поповнення державного бюджету і значних валютних надходжень.

 

Природно – ресурсні

Територія України характеризується переважно рівнинним рельєфом, держава має великий земельний фонд з родючими ґрунтами, достаток тепла у вегетаційний період для всіх рослин помірної зони. Україна має великі земельні ресурси. Майже дві третини площі ріллі займають чорноземи і наближені до них родючістю ґрунти. Площа чорноземів України становить близько однієї чверті їх світового поширення.

Серед природно – ресурсних факторів найважливіше значення для харчової промисловості мають агро кліматичні, ґрунтові і водні ресурси.

Агрокліматичні ресурси характеризують ступінь забезпечення сільськогосподарських культур теплом і вологою. Для України характерна зональність у розподілі тепла і вологи.

Агрокліматичні ресурси Полісся характеризуються середнім рівнем тепло забезпеченості та доброю вологозабезпеченістю. Суми температур понад 10⁰ становлять від 2300⁰ до 2600⁰. Вегетаційний період збільшується із заходу на схід і триває відповідно 190-750 днів. Річна сума опадів становить 550-750 мм. Кількість їх збільшується із заходу на схід.

У Лісостепу агрокліматичні ресурси більш сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур. Суми температур понад 10⁰ становлять від 2600⁰ до 2800⁰, що дає змогу вирощувати основні теплолюбні культури ранніх і середніх строків дозрівання. Кількість опадів коливається від 700 мм на заході до 450 мм на сході. Переважна їх більшість випадає в теплий період року.

Степова зона характеризується високим ступенем теплозабезпеченості. Суми температур понад 10⁰ коливаються від 2900⁰ на півночі до 3600⁰ на півдні. Середньорічна кількість опадів зменшується у цьому ж напрямку від 500 мм до 300 мм. Ці фактори дещо стримують розвиток сільського господарства.

Зона південного Криму характеризується субтропічним кліматом середземноморського типу. Середньорічні температури становлять 11⁰-13⁰, а кількість опадів від 400 до 500 мм за рік.

У гірських районах Карпат суми температур повітря понад 10⁰ не перевищують 1600⁰-1800⁰. за рік випадає 1000 мм і більше опадів.

Ґрунтові ресурси Країни дуже різноманітні. На її території виділяють Поліську, Лісостепову і Степову ґрунтові зони, а також Карпатську та Кримську гірські області, з властивими для кожної з них ґрунтами.

На Поліссі найбільш поширені дерново-підзолисті і болотні ґрунти, серед яких переважають торфоболотні. Тут сприятливі умови для вирощування озимого жита, картоплі. На Полісся припадає більше 40% виробництва картоплі, 20-25% молока і м’яса в Україні.

У Лісостепу поширені різні типи чорноземних ґрунтів. Крім них значні площі займають лучно-чорноземні та сірі лісові ґрунти. Тут склалися найкращі умови для вирощування зернових культур, особливо озимої пшениці, цукрових буряків, кукурудзи. Тут виробляють майже 70% цукрових буряків, 39% зерна, 46% картоплі.

Ґрунтові ресурси Степу досить однорідні та представлені, головним чином, чорноземом. Провідними культурами є озима пшениця, соняшник, баштанні та ефіроолійні культури. Наявність великої кількості тепла сприяє розвитку виноградарства, рису та овочів. Степ дає близько 48% виробництва зерна, 100% рису, 81% соняшнику, 96% винограду. Як у Степовій, так і на Поліссі та Лісостепу, добрі умови для скотарства, свинарства, вівчарства і птахівництва.

На Закарпатті переважають дерново-опідзолені та дерново-глеєві ґрунти. Тут вирощують озиму пшеницю та жито, картоплю, кукурудзу, овочі, виноград.

В Криву є як чорноземні, так і дерново-карбонатні, буроземні, коричневі ґрунти. Тут провідними галузями є садівництво, виноградарство, вирощування овочів, тютюну, я також розвинене скотарство і вівчарство.

Водні ресурси відіграють важливу роль у розвитку харчової промисловості. основними джерелами задоволення сучасних і перспективних потреб господарства України в прісній воді є водні ресурси поверхневого стоку (річки, озера, водойми) і підземного стоку.

України має досить обмежені ресурси поверхневих вод. Загальне водоспоживання досягло 65% її середнього багаторічного поверхневого стоку.

Основним водоспоживачем є зрошуване землеробство. Особливо висока питома його вага в південних областях. Тому такі господарство розміщуються поблизу річок, а саме Дніпро, Ворскла, Інгул, Рось, Дністер.

Отже, природні умови і ресурси України в цілому сприятливі для розвитку харчової промисловості. Переважно рівнинний рельєф, достатня кількість тепла і вологи в період активної вегетації, великі площі родючих ґрунтів дають змогу вирощувати найрізноманітніші сільськогосподарські культури помірної зони і розвивати всі основні галузі тваринництва.

 

Історичні

Територія України першою серед просторів Східної, Центральної і Північної Європи була втягнута у міжнародний поділ праці у середині першого тисячоліття до Христа. У ті часи все населення тяжіло до передової елліністичної культури в т.ч. економічної – вирощування товарного зерна, торгово - зернова спеціалізація, заморська торгівля. Основна господарська діяльність – сільськогосподарське виробництво. Десятки і сотні мільйонів українців вставали до праці і йшли відпочивати зі словами молитви “Хліб наш насущний”. Цей хліб був для нашої нації гірким щастям. Підкорити Україну різні завойовники та займанці могли тільки тоді, коли оволодівали українським хлібом. Протягом століть, аж донедавна, великі території України завойовувались або захоплювались різними державами. Тому з погляду територіального поділу праці її економіка працювала, перш за все, на внутрішній ринок тієї держави, до якої вона входила. Досить сприятливе географічне положення, достатня кількість трудових ресурсів та відносно густа мережа залізниць, зумовили розвиток харчової промисловості на користь іноземних держав. Майже половина кількості виготовленої продукції вивозилась до країни-завойовника. За питому вагу в території, населенні, валовому суспільному продукті, частка виробництва деяких продуктів України була набагато вища за деякі країни колишнього СРСР. Аграрний сектор виробляв продукцію на експорт, що збагачувало російську казну. З цією метою у другій половині минулого століття було збудовано ряд залізниць з глибинних районів української території до чорноморсько – азовських і балтійських портів. Україна вивозила за свої межі 42% виробленого цукру, 25% олії, а також м’ясо, вершкове масло, борошно, овочі, вино. Та все ж великий розвиток важкої промисловості дещо гальмував розвиток харчової. Недостатність висококваліфікованих кадрів, слабке стимулювання виробництва, недостатність новітніх досягнень науки і техніки також несли негативний вплив на розвиток харчової промисловості.

За часів незалежності України відбулись радикальні зміни в промисловості. Значного негативного впливу харчова промисловість отримала в роки великої економічної кризи 1996-1999. Це призвело до скорочення обсягів її продукції. Ціни на продукти настільки зросли, що більшість населення неспроможна їх купувати і змушена була змінити структуру харчування.

 

Демографічні

Сприятливі для життя і діяльності людей природні умови зумовили інтенсивне заселення й освоєння території України ще кілька століть тому. Цьому сприяли також розробка корисних копалин, розвиток землеробства, торгівлі, а пізніше – промисловості. північна частина Лісостепу і південна частина Полісся залишалися найгустіше заселеними з часів Київської Русі аж до кінця XIX ст., а на початку XX ст.. почалося досить активне освоєння південного Лісостепу і Степу. Процеси заселення України стримували часті набіги моно голо-татар, поневолення українських земель в різні періоди польськими, угорськими, литовськими, молдавськими, російськими загарбниками. Тяжке соціально-економічне становище, несприятливий національний і соціальний гніт з боку іноземних поневолювачів змушували людей залишити свої землі і шукати кращої долі за кордоном.

Великих втрат людей Україна зазнала в період Першої світової війни, Громадянської війни, штучного голоду 1932-1933 рр., Другої світової війни.

Україна належить до держав з першим типом відтворення, який характеризується низькими показниками народжуваності, смертності і незначним природним приростом населення. Ці показники постійно знижуються.

Звичайно така демографічна ситуація яскраво впливає на розвиток харчової промисловості, та промисловості в цілому. Зниження кількості населення та погані умови існування, неспроможність задоволення власних потреб, кличе за собою таку проблему в харчовій промисловості, як перевищення пропозиції харчових товарів над попитом на них. Хвороби, непрацездатність населення, еміграції призводять до втрат трудових ресурсів.

Оскільки великих містах знаходиться більша частина населення і їх купівельна спроможність вища, то саме найбільші харчові підприємства розміщені в великих обласних містах і орієнтовані на споживача.

Але подальше погіршення демографічної ситуації сприятиме і погіршенню в харчовій промисловості.

Висновки.

 

Підсумовуючи курсову роботу, я ще раз хочу наголосити на актуальності харчової промисловості в господарському комплексі України. Вона є найбільшою і найважливішою серед галузей промисловості. Жодне суспільство не може жити без продуктів харчування. Основною метою харчової промисловості є задоволення потреб людини в їжі. За добрих умов функціонування вона приносить чималу частину державного бюджету.

Звичайно, розміщення цієї галузі промисловості здебільшого залежить від природно - ресурсного фактора, але в той же час вона орієнтується і на споживача. На території нашої держави розташовані досить родючі ґрунти та сприятливі кліматичні умови для розвитку харчової промисловості. На її розвиток також вплинув і історичний фактор, оскільки Україна завжди вважалась аграрною державою, тому на її території в різні часи розвивались такі комплекси, як зарнопродуктовий, бурякоцукровий, олійнопродуктовий та інші. Проте, в період переходу до ринкової економіки харчова промисловість зазнала великого негативного удару і тому її розвиток дещо занепав. Але в останні роки помічається стрімкий підйом і поліпшення її стану.

Потужні харчові підприємства розміченні в основному в великих містах у районах з доброю ресурсозабезпеченістю. Економічні зв’язки, які існують з такими містами, дозволяють реалізовувати продукцію як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках. На внутрішньому ринку продовольча продукція майже не поступається за якістю іноземним аналогам, проте на зовнішніх ринках її конкурентно спроможність невелика. Розвиток і реклама вітчизняної продукції дозволить зміцнити місце харчових продуктів на ринку та поповнити державний бюджет. Для удосконалення харчової промисловості потрібно виконувати ряд процедур в економічній сфері. Звичайно, для цього потрібна і фінансова підтримка з боку держави, але вклавши деяку суму грошей у її розвиток, принесе непогану віддачу в бюджет держави. Тому багато підприємців зайняті саме у цій сфері з метою нагромадження капіталу, як власного, так і державного. Тому, на мою думку, в подальші роки харчова промисловість буде досить на високому рівні, як по якості продукції, так і прибутковості.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика: Навч. посіб. – К.: Вікар, 2002.

2. За ред. проф. Качана Є.П. Розміщення продуктивних сил України: Підручник. – К.: ВД “Юридична книга”, 2001.

3. Паламарчук М.М, Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Підручник. – К.: “Знання”, 1998.

4. За ред. акад. Шаблія О.І. Соціально-економічна географія України: Підручник. – Львів.: “Світ”, 2000.

5. За ред. Ковалевського В.В., Михайлик О.Л., Семенова В.Ф. Розміщення продуктивних сил: Підручник. – К.: “Знання”, 1998.

6. Кошелюк С.А. Экономика пищевой промышленности: Навч. посіб. – К.: “Вища школа”, 1990.

7. Якуненко Н.І. Продовольчий ринок України: проблеми та тенденції розвитку // Економічні реформи сьогодні. – 1998. - № 13. – С. 32-37.

8. Дерев’янко О. Основні напрями системного трансформування харчової промисловості України // Економіка України. – 2000. - № 1. – С.45-50.

9. Лиськов В. Харчова промисловість у системі АПК // Економіка України. – 2000. - № 8. – С.55-61.

10. Кириченко О. До проблеми розвитку харчової промисловості // Економіка України. – 2000. - № 10. – С.82-84.

11. Динаміка виробництва найважливіших видів товарів промисловості // Економіст. – 2001. - № 5. – С. 35-36.

12. Пильник Л. Наукове забезпечення і конкурентоспроможність харчової продукції // Харчова і переробна промисловість. – 2000. - № 5-6. – С.10-11.

13. Калініченко В. Енергетика майбутнього // Харчова і переробна промисловість. – 2000. - № 7. – С.9.

14. За ред. Зузук Ф.В. Україна: Навч. атлас. – К.:НВП “Картографія”, 1998.

 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

 

 

10.03.2003

 

КУРСОВА РОБОТА

 

З РПС

На тему:

 

“ РОЗВИТОК І РОЗМІЩЕННЯ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ”

 

студентки 1 курсу ФБС 2 групи

денної форми навчання

***********

 

науковий керівник:

 

 

Київ 2003

 

Зміст курсової роботи:

 

1. Вступ....................................................................................................... ст.3

2. Місце і значення харчової промисловості в господарському комплексі України.................................................................................................. ст.4-6

3. Передумови і фактори розвитку та розміщення харчової промисловості в Україні............................................................................................. ст.7-10

3.1 природно – ресурсні                                                                         

     3.2 історичні

     3.3 демографічні

3.4 соціально – економічні та технологічні

4. Сучасний стан і структурні особливості харчової промисловості в              Україні.............................................................................................. ст.11-14

5. Територіальна організація харчової промисловості в Україні.... ст.15-23

6. Внутрішня та зовнішня торгівля продукцією харчової

Промисловості................................................................................. ст.24-28

7. Перспективи розвитку і розміщення харчової промисловості в умовах             ринкової економіки......................................................................... ст.29-32

8. Висновки............................................................................................... ст.33

 

 

Вступ.

Харчова промисловість являється складовою частиною промисловості України, яка представляє собою важливу частину народного господарства країни. Провідна роль промисловості обумовлена тим, що вона вносить рішучий вклад в створення матеріально – технічної бази усього суспільного виробництва, а також виготовляє більшу частину матеріальних цінностей, призначених для задоволення потреб населення.

Забезпечення населення якісними продуктами харчування є одним з головних напрямів соціально – економічного розвитку будь – якої держави. В Україні є всі об’єктивні передумови для створення високорозвиненої індустрії продуктів харчування, спроможної задовольнити внутрішні потреби в продовольстві та забезпечити значні валютні надходження від його реалізації на світовому ринку.

В будь-якій науковій роботі повинен бути основний предмет та об’єкт дослідження. Предметом розміщення продуктивних сил є вивчення сукупності соціально – економічних і природно – екологічних чинників і явищ, що зумовлюють характер територіальної організації продуктивних сил світу та окремих країн та регіонів. Об’єктом розміщення продуктивних сил є самі продуктивні сили, вони можуть бути виражені засобами виробництва, трудовими ресурсами, наукою.

Отже, предметом дослідження моєї курсової роботи виступають структурні та територіальні особливості харчової промисловості, а об’єктом, в свою чергу, є територія України та її економічні райони.

Основними завданнями, які я поставила перед собою, щоб написати курсову роботу є: дослідження історичних умов розвитку, принципів і факторів розміщення галузей харчової промисловості; визначення структури галузі харчової промисловості; показати сучасний рівень розвитку; охарактеризувати територіальну організацію галузі за економічними районами.

Під час написання курсової роботи я використовувала такі наукові методи дослідження, як літературний, статистичний, картографічний, порівняння, балансовий та аналітичний.

Якщо звернутись до актуальності теми, то можна сказати, що формування соціально орієнтовної економіки вимагає вирішення стратегічного завдання створення в Україні потужної харчової індустрії для забезпечення нормальної життєдіяльності її населення, відновлення і збереження його здоров’я, розвитку експорту вітчизняної продукції. З огляду на це, розвиток харчової промисловості повинен стати одним з пріоритетних напрямів економічної політики України. Необхідно зорієнтувати цю галузь на одержання кінцевого результату діяльності всього агропромислового комплексу (АПК), що забезпечить істотне підвищення його ефективності, а також стане надійним джерелом поповнення державного бюджету і значних валютних надходжень.

 

Місце і значення харчової промисловості в господарському комплексі України.

Харчова промисловість – одна з найбільших та найважливіших галузей промисловості України. Від рівня її розвитку, стабільності функціонування залежить стан економіки і продовольча безпека держави, розвиток внутрішнього і зовнішнього ринків, рівень життя населення.

Продукція АПК в експортному потенціалі становить 26,5%, в тому числі сільського господарства – 14%, харчової і переробної промисловості – 12,5%. Саме на сільське господарство припадає близько 20% загального обсягу валового продукту держави. В Білорусі та Казахстані, наприклад, цей показник становить відповідно 13% і майже 7%.

Для України характерні досить значні за світовими мірками обсяги виробництва різних видів продовольчої продукції. Україна входить до першої десятки країн світу за показниками виробництва окремих видів зернових і зернобобових культур, цукрових буряків та цукру, соняшнику і соняшникової олії, картоплі, окремих видів плодоовочевої продукції, молока та деяких молочних продуктів, меду. Незважаючи на аграрну кризу і значний спад сільськогосподарського виробництва, Україна за рівнем виробництва продукції на душу населення не поступалася як країнам Європи, так і світу. За даними Інституту аграрної економіки УААН, у 1996 р. Виробництво зерна на душу населення в Україні становило 490,5 кг, у світі – 365,2 кг, цукрових буряків – відповідно 442,0 кг і 44,3 кг.

Засобом промислової обробки до потрібної споживачам якості доводиться більша частина сільськогосподарської продукції. На базі різноманітних технологічних процесів харчова промисловість може виготовляти продовольчі товари з якісно новими споживацькими властивостями. За рахунок збалансованого вмісту корисних речовин в продуктах харчування, екологічної чистоти, бажаного асортименту та якості, підвищення термінів придатності за рахунок спеціальної обробки та упаковки повинні забезпечувати умови для нормального фізичного та розумового розвитку людини, задоволення його потреб у смаку та різноманітній їжі.

Економічна діяльність, пов’язана із сільським господарством, була, є і залишиться фундаментальною основою суспільного виробництва України.

Промислове виробництво продовольчих продуктів сприяє значній економії суспільної праці, направленої на приготування їжі. Використання нових харчових технологій дозволяє промисловості випускати продукти харчування, які не поступаються за смаком та зовнішньому вигляду продуктам, виготовленим в домашніх умовах.

Варто зауважити, що на продовольчих підприємствах створюються умови для більш економних витрат сільськогосподарської сировини в результаті комплексної переробки та використання відходів та побічних продуктів для годування тварин та птахів. Інтенсивний розвиток переробної промисловості на базі нової техніки та технологій дозволяє підвищити забезпеченість населення продуктами харчування. Відходи виробництва промисловості використовуються і в інших галузях промисловості, таких як легка, фармацевтична тощо.       

Харчова промисловість виробляє майже третю частину національного доходу. Сільськогосподарське виробництво – основа всього економічного, соціального і політичного життя України. Більше половини вартості виробленої продукції (56%) сільське господарство реалізує у вигляді сировини, майже четверта частина іде безпосередньо у фонд споживання, тобто використовується як продовольство.

Виробництво продовольства – основа існування будь-якого суспільства. Люди постійно споживають продукти харчування і ефективне функціонування цієї галузі та економіки в цілому підвищує попит НП продукти. Але, на жаль, в умовах переходу до ринкової основи господарювання, відбулась криза в економіці, що змусила споживачів відмовитись від деяких продуктів. За даними таблиці 1 можна побачити як це явище конкретно відобразилось на споживачах.

 

таблиця 1. Споживання продуктів харчування населенням України (на душу населення за рік, кг)^(*)

	1990	1996	Абсолютне відхилення (+, -)
м’ясо	68	37	-31
молоко	373	230	-143
яйця, шт	272	162	-110
риба	17,5	4,3	-13,2
цукор	50	33	-17
олія	11,6	8,3	-3,3
картопля	131	126	-5
овочі	102	86	-16
фрукти	47	37	-10
хліб	141	121	-20

 

Звичайно, такі явища в економіці призводять і до поганих наслідків стосовно людей. Адже не повноцінній раціон людини, погіршує її здоров’я, тим самим погіршується і демографічна ситуація країни в цілому.

Якщо звернутися до карти, то можна побачити, що харчова промисловість розміщена майже в усіх містах України, особливо в районних центрах. Вона орієнтується як на ресурсний потенціал, так і на кількість населення, що проживає в даному місті. Оскільки при збільшенні кількості населення збільшується попит у харчових товарах.

 

^(*)Якуненко Н.І. Продовольчий ринок України: проблеми та тенденції розвитку // Економічні реформи сьогодні. – 1998. - № 13.- ст. 36