Розділ 1. Проблема вивчення творів фольклору в середній школі

Зміст

 

Вступ............................................................................................................... 3

Розділ 1. Проблема вивчення творів фольклору в середній школі............ 8

1.1 Усна народна творчість: поняття, сутність, види................................ 8

1.2 Психологічні особливості вивчення творів фольклору.................... 14

1.3 Методична література про специфіку вивчення усної народної творчості........................................................................................................................ 17

Висновки до першого розділу.................................................................... 20

Розділ 2. Вивчення творів фольклору з огляду на їх жанрову специфіку 21

2.1 Особливості вивчення ліричних творів............................................... 21

2.2 Специфіка вивчення епічних творів.................................................... 23

Висновки до другого розділу..................................................................... 24

Висновки...................................................................................................... 27

Список використаних та рекомендованих джерел................................. 29

 

Вступ

 

Актуальність дослідження. Одним з найважливіших завдань розвитку особи дитини середнього шкільного віку є освоєння їм духовного багатства, культурно-історичного досвіду народу, що створюється століттями величезною кількістю поколінь.

Зміни в економічній і соціальній сферах життя вимагають підготовки підростаючого покоління, що здатного адаптуватися в обстановці, що змінюється, уміє ухвалити рішення, зробити самостійний вибір, проявити ініціативу, володіє достатньо високим рівнем загальної і національної культури. Лише думаючі, творчі особи, здатні здійснити розвиток країни, її рух по шляху прогресу. У зв'язку з цим виникає необхідність пошуку нових підходів до визначення змісту виховання і освіти, до створення особово-орієнтованої моделі виховання і освіти дітей середнього шкільного віку.

Одним з дієвих засобів виховання такої людини є усна народна творчість.

Можливість використання усної народної творчості в шкільній установі для розвитку творчої активності дітей середнього шкільного віку обумовлена специфікою змісту і форм творів словесної творчості українського народу, характером знайомства з ними і мовним розвитком школярів. Діти добре сприймають фольклорні твори завдяки їх м'якому гумору, ненав'язливому дидактизму і знайомим життєвим ситуаціям.

Усна народна творчість - неоціниме багатство кожного народу, вироблений століттями погляд на життя, суспільство, природу, показник його здібностей і таланту.

Багато педагогів, психологів (В.Г. Белінській, М.К. Боголюбськая, Е.Н. Водовозова, Л.С. Виготській, А.В. Запорожець, Н.С. Карпінськая, О.І. Соловьева, В.Н. Сорока-Росинській, А.П. Усова, К.Д. Ушинській, Е.А. Флеріна і ін), фольклористи (В.Ф. Анікін, А.Ф. Афанасьєв, М.А. Булатів, М. Забілін, О.І. Капіца, Ю.Г. Кругле, Э.В. Померанцева, В.Я. Пропп, І.П. Сахаров, І.М. Снегирьов, П.В. Шейн і ін) визначили важливе значення словесної творчості народу в житті людини.

Через усну народну творчість дитина не тільки опановує рідною мовою, але і, освоюючи його красу, лаконічність залучається до культури свого народу. До того ж словесну творчість народу є особливий вид мистецтва, тобто вид духовного освоєння дійсності людиною з метою творчого перетворення навколишнього світу "по законах краси". Витвори українського народного мистецтва через особливу форму виразу відношення до сприйнятої дійсності, через багату тематику, зміст різносторонньо впливають на дитину, учать образно мислити, в звичайному предметі або явищі бачити незвичайне, закладають основи естетичної культури, формують пошану до результатів діяльності багатьох поколінь і уміння творчо застосовувати отриманий досвід в нестандартних ситуаціях.

Тому широкий діапазон досліджень з проблем виховання і освіти, присвячених усній народній творчості.

Питання художньо-мистецького розвитку особи є предметом вивчення багатьох наук: філософії, педагогіки, психології. Філософські основи вивчення даної проблеми представлені в працях Аристотеля, Ю.Б. Борева, Г.Л. Ермаша, А.І. Лилова, Е.А. Ануфрієва, С.А. Подолінського і інших.

Психологічні основи проблеми формування творчої активності дітей середнього шкільного віку розглядаються в роботах Б.Г. Ананьєва, Л.С. Виготського, Л.А. Венгера, Е.І. Ігнатьєва, Д.В. Колесова, А.Н. Леонтьєва, Б.М. Теплова, А.А. Ухтомского і інших. У педагогічній науці проблеми художньо-мистецького розвитку висловлюються в працях Н.А. Ветлугіной, Т.С. Комаровой, Б.Т. Ліхачева, Н.П. Сакуліной, А.Е. Шібіцкой, Т.Я. Шпікаловой і інших. Дослідники підкреслюють найбільшу сенситивність шкільного віку до засвоєння суспільно-історичного досвіду людства, до оволодіння різноманітними видами діяльності, у тому числі і творчими.

У теорії шкільного виховання питання сприйняття фольклору в різних аспектах розглядалися дослідниками і практиками (К.Д. Ушинський, О.И. Капіца, Г.С. Виноградов, А.П. Усова, Е.А. Флерина, Г. Гучене, М.Ю. Новіцкая, Р.П. Боша, А.Е. Шібіцкая, Н.Ф. Самсонюк та інші). Дослідники відзначають великий інтерес дітей до творів усної народної творчості. Визначений вплив творів словесної творчості народу на образність і виразність мові дітей середнього шкільного віку (Р.П. Боша, Н.Н. Насруллаєва).

Під впливом різноманітних жанрів усної народної творчості відбувається етично-естетичний розвиток дітей: формуються різноманітні етичні якості, поняття про норми поведінки в сім'ї, суспільстві (С.А. Газієва, Н.С. Карпінская, О.И. Соловйова, Х.І. Салімханова), здійснюється закладка основ для розвитку у школярів патріотичних відчуттів (Н.Ф. Самсонюк, Р.Ш. Халікова). Виявлені можливості формування творчих умінь в процесі освоєння художніх мовних образів творів фольклору (О.Н. Сомкова). Визначені шляхи розвитку рідної мови дітей за допомогою словесної творчості народу (С.А. Алієва та інші).

Учені в області етнопедагогики (Г.Н. Волков, Ф.Х. Валєєв, М.Ф. Гуртуєва), дослідники різних видів народної творчості (Т.І. Бакланова, В.Е. Гусєв, Ю.Г. Круглоє, М.А. Некрасова та інші) серед його якостей особливо виділяють соціальну цінність фольклору, яка створюється за рахунок узагальненості, цілісної концентрації в собі всього людського досвіду, колективності створення і розповсюдження. Воно, як відзначають дослідники, несе в собі всі форми суспільної свідомості, включає величезну кількість інформації, встановлює спадкоємність між минулим, сучасністю і майбутнім. Це робить народне мистецтво універсальним засобом засвоєння соціальних цінностей.

В цілому ж дослідження, присвячені усній народній творчості як засобу етично-естетичного виховання, містять вказівку на те, що усна народна творчість таїть в собі величезні можливості по формуванню творчої спрямованості особі дитини-школяра. Але умови, шляхи, зміст, форми і методи роботи по розвитку дитячої творчості, і зокрема, творчій активності не розкриваються. Проте в науково-педагогічній літературі є дослідження, що розглядають проблему розвитку творчої активності дітей шкільного віку в різних видах діяльності (С.М. Чемортан, О.С. Ушакова), за допомогою народного декоративно-прикладного мистецтва (В.Н. Зінченко, А.А. Грібовськая, В.В. Огузов, З.І. Пазнікова, Н.М. Сокольнікова та інші). Робіт, присвячених питанням формування творчої активності в процесі інтеграції різних видів художньої діяльності за допомогою усної народної творчості, вивченню комплексного впливу жанрів усної народної творчості в процесі інтеграції різноманітних видів художньо-мистецької діяльності, до теперішнього часу не проводилося. Саме тому в масовій практиці роботи шкільних установ фольклорні твори використовуються односторонньо, в основному як засіб етично-естетичного виховання і ознайомлення з явищами суспільного життя.

На підставі вищесказаного актуальність теми дослідження визначається необхідністю художньо-мистецького розвитку школярів, а також неопрацьованістю проблеми формування творчої активності дітей за допомогою фольклору в процесі інтеграції різних видів художньої діяльності в теорії і практиці шкільного виховання. Актуальність даної проблеми зумовила вибір теми дослідження "Вивчення усної народної творчості на уроках літератури в 5-7 класах"

Об'єкт дослідження - навчальний процес на уроках української літератури загальноосвітньої школи.

Предмет методика вивчення усної народної творчості на уроках української літератури в 5-7 класах.

методика виховання патріотизму в учнів у процесі вивчення творів художньої літератури.

Мета дослідження - науково обґрунтувати специфіку вивчення творів фольклору в середній школі.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати навчально-методичну літературу з обраної теми.

2. З’ясувати сутність поняття "фольклор".

3. Розкрити психологічні особливості вивчення творів фольклору.

4. Виявити ефективні методи й прийоми на уроках української літератури, що сприяють усвідомленню торів усної народної творчості.

Для вирішення поставлених задач використані такі науково - дослідницькі методи:

1. Емпіричні: бесіди з учителями й учнями; педагогічні спостереження й аналіз уроків української мови; аналіз усних і письмових відповідей учнів.

2. Теоретичні: вивчення та аналіз навчально-методичної літератури з проблеми дослідження; аналіз навчальних програм, шкільних підручників та методичних посібників з української мови; узагальнення педагогічного досвіду з означуваної проблеми.

Структура роботи: робота має вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел (24 найменування).

Висновки до першого розділу

 

Вивчення фольклорних творів на уроках української літератури в середній школі показує, що для ефективного осмислення фольклору будь-якого народу потрібне цілеспрямоване наукове дослідження.

Вивчення усної народної творчості повинне стати ідейною основою збагнення його витоків. Багатство змісту і форми, простота і ясність думки, краса і влучність народної мови творів фольклору в шкільному вивченні збагачують знання учнів про природу і навколишнє середовище, формують у них високі моральні і духовні якості, розвивають їх естетичний смак, залучають дітей до витоків образної народної мови.

Залучення до фольклору розвиває інтерес до народного слова, звичаїв, засад і традицій попередніх поколінь, створюючи тим самим основи їх спадкоємності. Також, твори фольклорної творчості, заломлюючись через побутовий устрій народного життя, є надзвичайно багатим матеріалом для усвідомлення дітьми складних соціальних реалій. Різноманіття художніх форм і жанрів усної поезії дозволяє в цікавій і доступній для дитини формі розкривати нормативно-ціннісні відносини людини і суспільства, людини і природи, людини і людини; таким чином діти не тільки цікаво проводять час, але вчаться співпереживати героям, виділяти цінність того або іншого їх вчинку, дізнаються про загальнолюдські представлення добра і зла, справедливості і підступності, честі, краса і ін.

Висновки до другого розділу

 

Вивчення ліричних творів сприяє розвитку особи. "Найбільше, що може лірика, - це збагатити душу і ускладнити переживання", - писав А. Блок. Нам здається, що новому поколінню зараз це украй необхідно. У юнацькому віці спостерігається прагнення школярів до самоудосконалення, пошуку і придбання знань, чому сприяє бажання стати цікавою, освіченою людиною.

Правильне і систематичне вивчення ліричних творів сприяє розвитку у школярів смислової, образної і асоціативної пам'яті. Це, у свою чергу, формує самостійність мислення, а також допомагає учневі усвідомити себе як особу соціальну, відчути свій зв'язок з історією.

Ліричний образ – це образ – переживання, безпосереднє віддзеркалення думок і відчуттів.

У ліриці аналогом оповідача (фігури більш менш умовної) може бути визнаний ліричний герой. Термін "ліричний герой" сприяє розрізненню багатообразних способів виразу в ліриці авторської свідомості.

Головна мета вчителя при вивченні поезії – добитися співпереживання і спільні роздуми з поетом, розкрити силу і глибину відчуття і думки, вкласти цеглинку у формування читацьких якостей, необхідних для повноцінного сприйняття лірики: емоційної чуйності, образного асоціативного мислення, естетичної реакції на художнє слово.

Епос, як і будь-який інший поетичний рід, завжди знаходиться в русі. Він історично мінливий і, по суті, як би наново народжується в кожному епічному творі великого художника. У епічному творі – завжди повествується про людські долі, про те, що вже здійснилося, вже було.

Для вивчення епічних творів існують вступні заняття, мета яких зводиться до того, щоб викликати у дітей інтерес до матеріалу, що вивчається, і створити умови, що сприяють розумінню його. То і інше покликане сприяти активному і ефективному сприйняттю того, що вивчається.

Вступні заняття можуть мати різні види і форми і займати різну кількість часу, від декількох хвилин до одного-двох годинника (у старших класах).

На вступних заняттях учні отримують загальне уявлення про те, чим вони займатимуться, або відомості довідкового характеру. Але і в тому і в іншому випадку важливо захопити, зацікавити дітей.

Звичайно, не всі твори можна прочитати, в класі. Але тоді виникає питання про відбір якихось уривків, які обов'язково повинні бути прочитані в класі. Чим слабкіше клас, тим більше підстав до того, щоб в цьому класі читати і коментувати якомога більше тексту.

Урахування родової специфіки художніх творів при вивченні їх в школі допоможе школярам зрозуміти літературу як вид мистецтва і створить потрібну установку на сприйняття епосу, лірики, драми. Кожний з цих родів мистецтва відрізняється і по манері віддзеркалення дійсності, і за способом виразу авторської свідомості, і по характеру дії на читача. Тому при єдності методологічних принципів в їх вивченні методика роботи над епосом, лірикою і драмою різна.

 

Висновки

 

Усній народній творчості відводиться значне місце у шкільній програмі.

Програмами з української літератури в загальноосвітній школі передбачено вивчення розділу "Усна народна творчість" з п'ятого по десятий клас включно.

Ознайомлення з цариною народних традицій, фольклорних жанрів, національною літературою в оновленій національній школі формує уявлення учнівської особистості про шлях духовно-культурного розвитку рідного народу, особливості його ментальності, самобутність української культури. Таким чином, є реальною потреба у словесниках, котрі вміло донесуть до свідомості учнівської молоді естетичне, виховне, інтелектуальне значення мистецтва рідного слова.

Ще в кінці ХІХ ст. наголошувалося на вимогах літературної освіченості вчителя-словесника, його ґрунтовних знаннях логіки, психології, найголовніших моментів історії філософії, естетики, глибоких знаннях з мови, історії літератури, методики. Вчитель повинен був мати критичне мислення, поетичне сприймання, вміти виразно читати і розповідати.

Підтвердження естетичної чутливості, відчуття краси поетичного відображення, які мають бути притаманні педагогу-словеснику, знаходимо у грецьких коренях слова "філолог", що означають "любов до слова", "усвідомлення і розуміння суті слова". Від учителя-словесника у повній мірі залежить формування національно свідомої духовно, інтелектуально багатої мовної особистості молодого громадянина і патріота Української держави, яка забезпечує розширення функцій державної мови, творення україномовного середовища в усіх сферах суспільного життя, природне бажання повернутись у своєму щоденному побутовому спілкуванні до перерваних традицій, до відродження традиційної культури у спілкуванні.

Уводячи дитину в світ рідної мови, фольклору, вчитель разом з тим уводить її у "світ народної думки, народного почуття, народного життя, у сферу народного духу". Вивчення фольклорної спадщини українського народу сприятиме вдосконаленню процесу міжкультурного спілкування з іншими народами, адже без "рівноправного діалогу культур, - наголошує М. Жулинський, - без урахування духовного потенціалу і перспектив розвитку кожної цивілізації важко формувати ефективні механізми взаємодії суспільств в глобальному цивілізаційному поступі" [16].

 

Зміст

 

Вступ............................................................................................................... 3

Розділ 1. Проблема вивчення творів фольклору в середній школі............ 8

1.1 Усна народна творчість: поняття, сутність, види................................ 8

1.2 Психологічні особливості вивчення творів фольклору.................... 14

1.3 Методична література про специфіку вивчення усної народної творчості........................................................................................................................ 17

Висновки до першого розділу.................................................................... 20

Розділ 2. Вивчення творів фольклору з огляду на їх жанрову специфіку 21

2.1 Особливості вивчення ліричних творів............................................... 21

2.2 Специфіка вивчення епічних творів.................................................... 23

Висновки до другого розділу..................................................................... 24

Висновки...................................................................................................... 27

Список використаних та рекомендованих джерел................................. 29

 

Вступ

 

Актуальність дослідження. Одним з найважливіших завдань розвитку особи дитини середнього шкільного віку є освоєння їм духовного багатства, культурно-історичного досвіду народу, що створюється століттями величезною кількістю поколінь.

Зміни в економічній і соціальній сферах життя вимагають підготовки підростаючого покоління, що здатного адаптуватися в обстановці, що змінюється, уміє ухвалити рішення, зробити самостійний вибір, проявити ініціативу, володіє достатньо високим рівнем загальної і національної культури. Лише думаючі, творчі особи, здатні здійснити розвиток країни, її рух по шляху прогресу. У зв'язку з цим виникає необхідність пошуку нових підходів до визначення змісту виховання і освіти, до створення особово-орієнтованої моделі виховання і освіти дітей середнього шкільного віку.

Одним з дієвих засобів виховання такої людини є усна народна творчість.

Можливість використання усної народної творчості в шкільній установі для розвитку творчої активності дітей середнього шкільного віку обумовлена специфікою змісту і форм творів словесної творчості українського народу, характером знайомства з ними і мовним розвитком школярів. Діти добре сприймають фольклорні твори завдяки їх м'якому гумору, ненав'язливому дидактизму і знайомим життєвим ситуаціям.

Усна народна творчість - неоціниме багатство кожного народу, вироблений століттями погляд на життя, суспільство, природу, показник його здібностей і таланту.

Багато педагогів, психологів (В.Г. Белінській, М.К. Боголюбськая, Е.Н. Водовозова, Л.С. Виготській, А.В. Запорожець, Н.С. Карпінськая, О.І. Соловьева, В.Н. Сорока-Росинській, А.П. Усова, К.Д. Ушинській, Е.А. Флеріна і ін), фольклористи (В.Ф. Анікін, А.Ф. Афанасьєв, М.А. Булатів, М. Забілін, О.І. Капіца, Ю.Г. Кругле, Э.В. Померанцева, В.Я. Пропп, І.П. Сахаров, І.М. Снегирьов, П.В. Шейн і ін) визначили важливе значення словесної творчості народу в житті людини.

Через усну народну творчість дитина не тільки опановує рідною мовою, але і, освоюючи його красу, лаконічність залучається до культури свого народу. До того ж словесну творчість народу є особливий вид мистецтва, тобто вид духовного освоєння дійсності людиною з метою творчого перетворення навколишнього світу "по законах краси". Витвори українського народного мистецтва через особливу форму виразу відношення до сприйнятої дійсності, через багату тематику, зміст різносторонньо впливають на дитину, учать образно мислити, в звичайному предметі або явищі бачити незвичайне, закладають основи естетичної культури, формують пошану до результатів діяльності багатьох поколінь і уміння творчо застосовувати отриманий досвід в нестандартних ситуаціях.

Тому широкий діапазон досліджень з проблем виховання і освіти, присвячених усній народній творчості.

Питання художньо-мистецького розвитку особи є предметом вивчення багатьох наук: філософії, педагогіки, психології. Філософські основи вивчення даної проблеми представлені в працях Аристотеля, Ю.Б. Борева, Г.Л. Ермаша, А.І. Лилова, Е.А. Ануфрієва, С.А. Подолінського і інших.

Психологічні основи проблеми формування творчої активності дітей середнього шкільного віку розглядаються в роботах Б.Г. Ананьєва, Л.С. Виготського, Л.А. Венгера, Е.І. Ігнатьєва, Д.В. Колесова, А.Н. Леонтьєва, Б.М. Теплова, А.А. Ухтомского і інших. У педагогічній науці проблеми художньо-мистецького розвитку висловлюються в працях Н.А. Ветлугіной, Т.С. Комаровой, Б.Т. Ліхачева, Н.П. Сакуліной, А.Е. Шібіцкой, Т.Я. Шпікаловой і інших. Дослідники підкреслюють найбільшу сенситивність шкільного віку до засвоєння суспільно-історичного досвіду людства, до оволодіння різноманітними видами діяльності, у тому числі і творчими.

У теорії шкільного виховання питання сприйняття фольклору в різних аспектах розглядалися дослідниками і практиками (К.Д. Ушинський, О.И. Капіца, Г.С. Виноградов, А.П. Усова, Е.А. Флерина, Г. Гучене, М.Ю. Новіцкая, Р.П. Боша, А.Е. Шібіцкая, Н.Ф. Самсонюк та інші). Дослідники відзначають великий інтерес дітей до творів усної народної творчості. Визначений вплив творів словесної творчості народу на образність і виразність мові дітей середнього шкільного віку (Р.П. Боша, Н.Н. Насруллаєва).

Під впливом різноманітних жанрів усної народної творчості відбувається етично-естетичний розвиток дітей: формуються різноманітні етичні якості, поняття про норми поведінки в сім'ї, суспільстві (С.А. Газієва, Н.С. Карпінская, О.И. Соловйова, Х.І. Салімханова), здійснюється закладка основ для розвитку у школярів патріотичних відчуттів (Н.Ф. Самсонюк, Р.Ш. Халікова). Виявлені можливості формування творчих умінь в процесі освоєння художніх мовних образів творів фольклору (О.Н. Сомкова). Визначені шляхи розвитку рідної мови дітей за допомогою словесної творчості народу (С.А. Алієва та інші).

Учені в області етнопедагогики (Г.Н. Волков, Ф.Х. Валєєв, М.Ф. Гуртуєва), дослідники різних видів народної творчості (Т.І. Бакланова, В.Е. Гусєв, Ю.Г. Круглоє, М.А. Некрасова та інші) серед його якостей особливо виділяють соціальну цінність фольклору, яка створюється за рахунок узагальненості, цілісної концентрації в собі всього людського досвіду, колективності створення і розповсюдження. Воно, як відзначають дослідники, несе в собі всі форми суспільної свідомості, включає величезну кількість інформації, встановлює спадкоємність між минулим, сучасністю і майбутнім. Це робить народне мистецтво універсальним засобом засвоєння соціальних цінностей.

В цілому ж дослідження, присвячені усній народній творчості як засобу етично-естетичного виховання, містять вказівку на те, що усна народна творчість таїть в собі величезні можливості по формуванню творчої спрямованості особі дитини-школяра. Але умови, шляхи, зміст, форми і методи роботи по розвитку дитячої творчості, і зокрема, творчій активності не розкриваються. Проте в науково-педагогічній літературі є дослідження, що розглядають проблему розвитку творчої активності дітей шкільного віку в різних видах діяльності (С.М. Чемортан, О.С. Ушакова), за допомогою народного декоративно-прикладного мистецтва (В.Н. Зінченко, А.А. Грібовськая, В.В. Огузов, З.І. Пазнікова, Н.М. Сокольнікова та інші). Робіт, присвячених питанням формування творчої активності в процесі інтеграції різних видів художньої діяльності за допомогою усної народної творчості, вивченню комплексного впливу жанрів усної народної творчості в процесі інтеграції різноманітних видів художньо-мистецької діяльності, до теперішнього часу не проводилося. Саме тому в масовій практиці роботи шкільних установ фольклорні твори використовуються односторонньо, в основному як засіб етично-естетичного виховання і ознайомлення з явищами суспільного життя.

На підставі вищесказаного актуальність теми дослідження визначається необхідністю художньо-мистецького розвитку школярів, а також неопрацьованістю проблеми формування творчої активності дітей за допомогою фольклору в процесі інтеграції різних видів художньої діяльності в теорії і практиці шкільного виховання. Актуальність даної проблеми зумовила вибір теми дослідження "Вивчення усної народної творчості на уроках літератури в 5-7 класах"

Об'єкт дослідження - навчальний процес на уроках української літератури загальноосвітньої школи.

Предмет методика вивчення усної народної творчості на уроках української літератури в 5-7 класах.

методика виховання патріотизму в учнів у процесі вивчення творів художньої літератури.

Мета дослідження - науково обґрунтувати специфіку вивчення творів фольклору в середній школі.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати навчально-методичну літературу з обраної теми.

2. З’ясувати сутність поняття "фольклор".

3. Розкрити психологічні особливості вивчення творів фольклору.

4. Виявити ефективні методи й прийоми на уроках української літератури, що сприяють усвідомленню торів усної народної творчості.

Для вирішення поставлених задач використані такі науково - дослідницькі методи:

1. Емпіричні: бесіди з учителями й учнями; педагогічні спостереження й аналіз уроків української мови; аналіз усних і письмових відповідей учнів.

2. Теоретичні: вивчення та аналіз навчально-методичної літератури з проблеми дослідження; аналіз навчальних програм, шкільних підручників та методичних посібників з української мови; узагальнення педагогічного досвіду з означуваної проблеми.

Структура роботи: робота має вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел (24 найменування).

Розділ 1. Проблема вивчення творів фольклору в середній школі