Екологічна діяльність нині . 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Екологічна діяльність нині .



План

Поняття про екологію.

Основні завдання екології.

Сучасна екологія.

Екологічна діяльність нині.

Основні завдання екології XXI століття:.

Екологія – наука про взаємодію в живій природі, а детальніше – це наука про взаємодію живих істот між собою і з навколишньою неорганічною природою; про зв’язки в над організованих системах, структуру і функціонування цих систем.

Термін “екологія ” був вперше вжитий німецьким біологом Е. Геккелем у 1866р. В 2-томній праці, присвяченій морфології організмів. У буквальному розумінні екологія – наука про місце зростання часто вживане таке визначення:

Відомий американський еколог Юдін Одум дає, на його, “найкоротше і найспеціальніше” визначення: екологія – це “біологія навколишнього середовища”.

Предметом вивчення екології є переважно системи розміщення вище рівня організмів, - популяцій й угрупування ін. словами, екологія вивчає сукупність живих організмів, які взаємодіють між собою, утворюючи із оточуючим середовищем певну єдність (систему), в межах якої здійснюється процес трансформації енергії й орган. речовини.

 

 

Основні завдання екології:

- дослідження особливостей організації життя, в тому числі в зв’язку з антропогенним впливом на природні системи;

- створення наукової основи раціональної експлуатації біологічних ресурсів;

-         прогнозування змін природи під впливом діяльності людини;

-         збереження середовища існування людини.

встановлення закономірностей взаємозв’язків між організмами, їхніми угрупованнями та умовами довкілля;

-            дослідження структури та функціонування угруповань організмів; розробка методів визначення екологічного стану природних і штучних угруповань;

-            спостереження за змінами в окремих екосистемах та біосфері в цілому, прогнозування їхніх наслідків;

- створення бази даних та розроблення рекомендацій для екологічно безпечного планування господарської і соціальної діяльності людини;

-            застосування екологічних знань у справі охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів.

Сучасна екологія — це одна з головних фундаментальних наук про взаємовідносини живої й неживої природи, нова філософія людства, що перебуває в стадії формування. Це наука про середовище нашого проживання, його живі й неживі компоненти, їхній взаємозв'язок, що формує умови життя та розвитку всіх екосистем.

Це наука про узгодження Стратегії Природи й Стратегії Людини, що має базуватися на ідеях самообмеження й самозбереження, розумної коеволюції техносфери й біосфери.

Екологічна діяльність нині — обов'язкова, а здебільшого — одна з основних складових будь-якої сфери людської діяльності: промислового виробництва, енергетики, сільського й лісового господарства, транспорту, наукових досліджень, військової справи, культури, релігії та ін.

Усі рішення, пов'язані з використанням природних чи людських ресурсів, із втручанням у процеси життєдіяльності біосфери, слід приймати з урахуванням найближчих і віддалених наслідків.

Основні завдання екології XXI століття:

 – вивчення загального стану сучасної біосфери, умов його формування та причин змін під впливом природних і антропогенних факторів;

 – прогнозування динаміки стану біосфери в часі й просторі;

 – розробка з урахуванням основних екологічних законів шляхів гармонізації взаємовідносин людського суспільства й Природи, збереження здатності біосфери до самоочищення, саморегулювання й самовідновлення.

 

ЛІТЕРАТУРА

1. http://readbookz.com/books/212.html

2.         http://ua.textreferat.com/referat-5335-3.html

3.         http://www.refine.org.ua/pageid-1225-1.html

4.        http://www.info-library.com.ua/books-text-     

5.    Кучерявий Екологія. – Львів: Світ, 2000.– 500 с.

 

Еволюція взаємовідносин людини і природного середовища.

План

1. Розвиток земної рослинності.

2. Біологічний обмін

3. Перший, давній, період включає палеоліт, мезоліт і неоліт.

4. Другий період - рабовласницький лад і феодалізм.

5. Третій період (XVIII ст.— перша половина XX ст.)

6. Четвертий період (останні 40-50 років)

 

 

Близько 600 млн. років тому на планеті Земля з'явилися перші багатоклітинні організми (вважають, що саме тоді для цього склалися сприятливі умови

- вміст кисню в атмосфері досяг 3-4 %), і одразу відбувся еволюційний вибух - виникли нові форми життя - губки, черви, корали, молюски, а також предки перших рослин і тварин, які в палеозойську еру заповнили всі акваторії й вийшли на континенти.

- вміст кисню в атмосфері досяг 3-4 %), і одразу відбувся еволюційний вибух - виникли нові форми життя - губки, черви, корали, молюски, а також предки перших рослин і тварин, які в палеозойську еру заповнили всі акваторії й вийшли на континенти.

Розвиток земної рослинності зумовив збільшення кисню в атмосфері та поживних речовин в ґрунтах, а також появу більших тварин. Активно змінювався склад поверхні Землі, атмосфери, гідросфери, виникла біосфера.

Величезне значення мав біологічний обмін речовин. Подальший процес еволюції живих організмів призвів до появи людини - найвищого біологічного виду, який, розвиваючись, дедалі більше впливав на природу.

На підставі аналізу результатів археологічних, палеонтологічних, антропологічних, історичних і географічних досліджень у взаємовідносинах людського суспільства з природою виділено чотири періоди, що різняться за характером цих стосунків і обсягом заподіяної навколишньому середовищу шкоди.

ЛІТЕРАТУРА

1. http://ukrref.com.ua/?id=MjYxMQ%3D%3D

2. http://www.info-library.com.ua/books-text-8192.html

3. Одум Ю. Основы экологии. – М.: Мир, 1975.–742 с.

 

Джерела екоглогічної

загрози.

ПЛАН

Забруднання атмосфери.

Екологічний вплив ТЕС.

У наш час людство переживає надзвичайно важливий, критичний період своєї історії – період небаченого досі, загрозливого для існування цивілізації зростання низьке негативних факторів: деградації природи, деградації людської моралі, зростання бідності, поширення хвороб, голоду, злочинності, зростання до критичного рівня конфлікту між техносферою і біосферою.

Образно кажучи, до розвитку глобальної екологічної соціально-економічної кризи, які сьогодні загрожують існуванню нашої цивілізації, призвели кілька “вибухів”: демографічний, тобто надзвичайно швидке, вибухоподібне зростання кількості населення Землі за останнє століття, промислово-енерготехнічний і викликаний першими двома вибух насильства над природою.

Розглянемо детальніше. Близько 500 млн. автомобілів щорічно викидають в атмосферу Землі 400 млн. тонн оксидів вуглецю, понад 100 млн. т. вуглеводнів, сотні тисяч тонн свинцю. Промислові підприємства, теплові електростанції, засоби авто- і авіатранспорту щорічно стають понад 5 млрд. т. вугілля, нафти і більше трильйона кубометрів газу. А в природі водойми щорічно спускається близько 500 млрд. тонн промислових і побутових стоків, у тому числі кілька млн. тонн нафти.

Велику тривогу у світі викликає пре забруднення шкідливими газами атмосфери, що призвело до збільшення “озонових дір” і розвитку “парникового ефекту” на планеті. Перше явище спричинило зменшення захисної дії озонового шару від сонячного ультрафіолетового опромінювання і розвитку у зв"язку з цим у людей захворювань шкіри (опіки, рак), втрати зору та ін., а друге – до потепління клімату, танення льодовиків, значного глобального підвищення рівня океану, порушення нормального функціонування й деградації екосистем.

Екологічний вплив ТЕС. Виробництво електроенергії на ТЕС супроводжується виділенням великої кількості тепла, тому такі станції намагаються будувати недалеко від великих міст і промислових центрів для використання цього тепла. Спалювання мінерального палива супроводжується значними забрудненнями природного середовища.

Головні з них: забруднення атмосфери газоподібними і пиловими викидами. В результаті спалювання вуглеводневого палива в топках ТЕС в атмосферу викидається вуглекислий газ, концентрація якого зростає приблизно на 0,25% за рік. Це небезпечно і може викликати в майбутньому розігрівання атмосфери за рахунок парникового ефекту. У атмосферу викидаються також окиси сірки та азоту, які є причиною виникнення кислотних дощів.

Для зменшення токсичності вихлопних газів автомобілів застосовують регулювання двигунів, проваджують “екологічно чисті” марки пального, встановлюють на автомобілях спеціальні каталізатори, що додають чадний газ до вуглекислого тощо. Радіоактивне забруднення.

Оскільки у топки ТЕС разом з вугілля потрапляє кількість пустих порід (сланців), що містять домішки природних радіоактивних елементів, частинки золи, що вилітають із труб ТЕС, є слаборадіоактивними. Існуючі методи очищення газів від частинок золи дозволяють зменшити цей вид забруднення в 100-200 разів. Отже, таким чином ми повинні берегти природу.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Кучерявий Екологія. – Львів: Світ, 2000.– 500 с.

 

2. Лархер В. Экология растений. – М.: Мир, 1978. –185 с.

 

3. Одум Ю. Основы экологии. – М.: Мир, 1975.–742 с.

 

4. Одум Ю. Экология. – М.: Мир, 1986. – Т.1-2.

 

План

1. Природні ресурси.

2. Класифікація природних ресурсів.

3. Водні ресурси.

4. Мінеральні ресурси

Природні ресурси - компоненти природи, які використовуються (актуальні) або можуть бути використані (потенційні) як засоби виробництва і предмети споживання. До природних ресурсів належать: сприятливі кліматичні умови (енергія Сонця, вітру, води), грунти, рослини, тварини, мінеральна сировина, води.

Природні ресурси поділяються на мінеральні, енергетичні, водні, земельні, біологічні (рослинні, тваринні), кліматичні, рекреаційні.

Планета Земля має великі водні, рослинні, мінеральні та інші ресурси. Але вони не безмежні. Потреби людини в сировині, паливі безперервно зростають. Промислові підприємства використовують воду, сировину, паливо, кисень повітря в зростаючих обсягах. Ступінь використання природних ресурсів визначається не стільки їх природними властивостями, скільки соціально-економічними потребами.

Природні ресурси поділяються на ресурси:

-неживої природи

-ресурси живої природи

РЕСУРСИ

-вичерпні

-невичерпні

 - невідновлювані.

- кліматичні

- водні

- відновлювані

ЛІТЕРАТУРА

1. http://www.info-library.com.ua/books-text-8192.html

2. Яременко. Р. Л. Екологія – теорія та практика. К.: Товариство “Знання”, 2004 – 600 с.

3. http://pidruchniki.ws/19570411/ekologiya/ekologichni

 

Структура природнього середовища

План

1. Атмосфера.

2. Гідросфера.

3. Літосфера

 

 

Навколишнє природне середовище в ширшому розумнні - космічний простр, а в вужчому - біосфера, зовнішня оболонка Землі, яка охоплює частину

-         атмосфери, Слово «атмосфера» походить від грецького слова атмос — пар+сфера — куля й означає газову оболонку (повітря), що оточує нашу планету. Вона захищає Землю й все живе на ній від спопеляючого короткохвильового випромінювання Сонця, згубних космічних променів, метеоритів і т.п. Атмосфера Землі в основному складається з азоту й кисню.

Гідросферу. Гідросфера, або водяна оболонка Землі, — це її моря й океани, крижані шапки приполярних районів, річки, озера й підземні води. Запаси води на Землі величезні — 1,46 109 км3 (0,025 % її маси).

Літосфера (від грецьк. lithos — камінь і sphaira — куля) — оболонка «твердої» Землі. Земна кора — тонка зовнішня оболонка Землі середньою потужністю 32 км. Найбільш тонка вона під океанами (від 4 до 10 км), а найбільш товста — під материками (від 13 до 90 км).

На кору припадає приблизно 5 % об'єму Землі. Розрізнюють континентальну й океанічну земну кору. Мантія — оболонка «твердої» Землі, розташована між земною корою і ядром.

Людина, будучи представником вищого ступеню еволюції живих організмів відрізняться від них перш за все своїм розумом, мовою здібністю, до праці. Внаслідок цього вона робить на своє місцепроживання вплив набагато більше, ніж наші тварини, аж до його руйнування, причому результат своєї діяльності він відчуває розумом як правило пізніше. З самого початку своєї історії людина зіткнулася з законами природної рівноваги.

Тривала історя розвитку людства - це, перш за все, історя природокористування, розвитку продуктивних сил, пізнання людиною законвів природи суспільства, зміна на цій основі, суспільно-економічних формацій. Тому, цілком природно, що взамовдношення людини з природою ресурсами підкоряться, з одного боку - характеру ресурсів в найширшому розумнні цього слова, починаючи з розмірів самої території закінчючи залягаючими в надрах землі корисними копалинами, з іншою, станом продуктивних сил.

У тому числі - рівнем розвитку науки, техніки тими виробничими відносинами, які складаються в конкретному суспільстві протягом його історії. Hаскельні малюнки первісної людини, що зображають сценки полювання або збирання плодів, свідчать про той час, коли людина, походить від природи, приступила до осмисленого використовування найбільш доступних, одночасно, необхідних біологічних ресурсів, приступив до "підкорення " природи.

ЛІТЕРАТУРА

1. http://readbookz.com/book/212/8066.html

2. http://readbookz.com/book/212/8067.html

3. http://readbookz.com/book/212/8068.html

 

 

Екологічні катастрофи (структура середовища, природна стихія. Найпоширеніші катастрофи).

План

1. Поняття екологічна катастрофа.

2. Розвиток екологічної кризи.

3. Класифікація катастроф.

4. Розвиток природних катастроф.

 

Екологічна катастрофа - надзвичайно швидка і тому небезпечна деструкційна зміна умов навколишнього середовища глобального чи локального масштабу, яка пов'язана з нанесенням величезної шкоди навколишньому середовищу, загибеллю рослин, тварин і людей.

Розвиток екологічної кризи активізується й природними екологічними катастрофами. В межах території України фізико-географічні й геолого-тектонічні умови можуть сприяти виникненню таких природних катастроф, як землетруси, повені, зсуви, пилові бурі, пожежі, випадання граду, сильні снігопади, зливи, селі, лавини, ураганні вітри, посухи.

Землетруси найнебезпечніші для Криму й Карпат, де їхня сила може досягати 7—8 балів. На інших територіях сила землетрусу відчувається менше, а до сейсмічно найблагополучніших належать північно-західні райони країни. Повені бувають на всій території України, та найчастіше до них схильні гірські річки. Весняні й літні селі та зимові лавини — це також катастрофи, яких зазнають гірські райони, хоча зрідка селі трапляються й на рівнинах унаслідок проривів річкових чи озерних дамб і гребель.

Зсуви вельми типові для узбереж Чорного та Азовського морів, водосховищ Дніпра. Від пилових бурь потерпають переважно степові й лісостепові райони, а від пожеж, особливо в лісах і на торфовищах, — Полісся та Лісостеп. Град, сильні снігопади, зливи, ураганні вітри й посухи періодично трапляються на всій території країни.

  Залежно від природних факторів катастрофи поділяються на геологічні, гідрологічні, метеорологічні, агрометеорологічні.

Розвиток природних катастроф активізується діяльністю людини. Так, повені, селі, лавини та зсуви в Карпатах почастішали через вирубування тут лісів.

 За останні десятиріччя в Україні відбувалися всі зазначені вище катастрофи: землетруси в 1977 і 1984 рр., пилові бурі в 1961 р., сильні повені на Дністрі у 80-х роках, численні осипи, зсуви та селі в Карпатах і Криму (майже кожні 3—4 роки). Ці катастрофи завдавали відчутної шкоди господарству країни, а іноді супроводжувалися й людськими жертвами.

Декілька прикладів можна навести з недалекого минулого.

 У 1992 р. осіння повінь на річці Уж завдала величезних матеріальних збитків. Через сильні дощі рівень води в річці піднявся на 3—5 м, на значній площі було затоплено сільгоспугіддя, господарські об'єкти, деякі села, частково — міста Мукачеве, Сваляву та Ужгород, розмито кілька автодоріг, порушено енергопостачання багатьох сіл.

У вересні від сильних дощів почалася повінь у Тернопільській області, внаслідок якої загинуло 6 чоловік, завдано збитків об'єктам енергетики, зв'язку, сільському господарству

У цьому ж році снігопади й сильні заметілі в Криму пошкодили близько 3 тис. житлових будинків і 150 виробничих приміщень. Ураганні вітри, швидкість яких досягала 25—34 м/с (місцями — 38—40 м/с), завдали величезних збитків господарству.

На початку листопада 1998 р. сталася найбільша природна екологічна катастрофа на Закарпатті — руйнівна повінь, яка забрала декілька десятків людських життів і завдала колосальних економічних збитків. Подібних катастроф тут не траплялося 200 років. Для відновлення екосистем, а також нормальних умов проживання людей потрібно багато десятиліть.

За попередніми підрахунками, загальні збитки перевищують 120 млрд. гривень (зруйновано більш як 2 тис. будинків, близько 2 тис. — підтоплено, майже з 6 тис. будинків відселено жителів, пошкоджено багато десятків кілометрів доріг, ліній каналізації, водо- та енергопостачання, затоплено тисячі гектарів сільськогосподарських угідь).

ЛІТЕРАТУРА

1. http://readbookz.com/book/212/8104.html

2. http://www.meteoprog.ua/ua/news/disaster/

3. Дажо Р. Основы экологии. – М.: Прогресс, 1975. – 414 с.

4. Кучерявий Екологія. – Львів: Світ, 2000.– 500 с.

 

Антропогенні катастрофи.

План

1. Антропогенні небезпеки.

2. Класифікація катастроф.

3. Війни.

4. Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС.

 

 

Антропогенні небезпеки, або комбіновані - це небезпеки в основі яких пусковим механізмом є діяльність людей, суспільства. Такі небезпеки можна називати антропогенними, або соціогенними. У XX ст., як і нині, виникнення більшості надзвичайних екологічних ситуацій — катастроф — пов'язане з людською діяльністю й, на жаль, вони дедалі частішають.

ЛІТЕРАТУРА

1. Реймерс Н., Яблоков А. О "Большой экологии" и экологическом всеобуче Журнал "наука и жизнь" 1987 год

2. http://readbookz.com/book/212/8107.html

3. http://readbookz.com/book/212/8105.html

 

ЛІТЕРАТУРА

1. http://readbookz.com/books/212.html

2.         http://ua.textreferat.com/referat-5335-3.html

3.         http://www.refine.org.ua/pageid-1225-1.html

4.        http://www.info-library.com.ua/books-text-     

5.    Кучерявий Екологія. – Львів: Світ, 2000.– 500 с.

6. Кучерявий Екологія. – Львів: Світ, 2000.– 500 с.

7. Лархер В. Экология растений. – М.: Мир, 1978. –185 с.

8. Одум Ю. Основы экологии. – М.: Мир, 1975.–742 с.

9. Одум Ю. Экология. – М.: Мир, 1986. – Т.1-2.

10. http://readbookz.com/books/212.html

11.         http://ua.textreferat.com/referat-5335-3.html

12.         http://www.refine.org.ua/pageid-1225-1.html

13.        http://www.info-library.com.ua/books-text-     

14.    Кучерявий Екологія. – Львів: Світ, 2000.– 500 с.

15. Кучерявий Екологія. – Львів: Світ, 2000.– 500 с.

 

 

План

Поняття про екологію.

Основні завдання екології.

Сучасна екологія.

Екологічна діяльність нині.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2019-05-20; просмотров: 109; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.211.26.178 (0.084 с.)