Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Техника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ? Влияние общества на человека Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления	Главная Избранные Случайная статья Познавательные Новые добавления Обратная связь FAQ Особливості, склад та подання деклареції з ПДВ ⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 6Следующая ⇒ Cучасні податкові системи мають досить складну структуру, яка включає в себе різні види податків. Одним із основних податків, які стягуються на території України є податок на додану вартість. Податок на додану вартість (ПДВ) – це непрямий податок, який стягується до бюджету у вигляді надбавки до ціни продукції, робіт або послуг, який сплачується споживачами. ПДВ, будучи однією із основних складових системи оподаткування, які формують державний бюджет України є водночас і самим проблемним податком, оскільки найбільша кількість порушень пов’язана саме з нарахуванням, сплатою, а особливо, відшкодуванням цього податку з бюджету. Податок на додану вартість (ПДВ) сплачується при придбанні товарів (матеріалів, робіт, послуг). Характерною рисою сплати ПДВ до бюджету в Україні є те, що не вся нарахована сума, виходячи з оборотів з реалізації, сплачується до бюджету, а лише різниця між нарахованою сумою і сумою ПДВ, яка оплачена конкретним платником при купівлі сировини, матеріалів, товарів. Це забезпечує оподаткування не всіх оборотів, а лише величини вартості, що додається до матеріальних затрат та закупівельних цін. Додана вартість — це вартість, додана підприємством до вартості вхідних матеріалів у результаті їх певної переробки, доробки або іншого господарського застосування. Платником податку виступає покупець продукції, її продавець виступає як стягувач податку — посередник між платником та державою. Об'єктом оподаткування є операції з продажу товарів (робіт, послуг). ПДВ не включається до ціни реалізації, а встановлюється понад ціну реалізації. Ставки ПДВ:20 %;0 %. Від ПДВ звільнено операції продажу деяких лікарських засобів, продуктів дитячого харчування, надання послуг з освіти, з перевезення пасажирів міським та приміським пасажирським транспортом та ін. Ставка 0 % і звільнення від ПДВ розрізняються тим, що при ставці 0 % підприємство має право на податковий кредит, а в разі звільнення від ПДВ податок, сплачений постачальникам, включається до первинної вартості придбаних запасів. Податковий кредит — це сума, на яку платники мають право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. Податкове зобов'язання — це загальна сума податку, отримана платником податку у звітному податковому періоді. Сплата ПДВ здійснюється таким чином: — підприємство сплачує постачальникам ПДВ при придбанні запасів податковий кредит; — підприємство отримує ПДВ від покупців при реалізації своєї продукції (товарів, робіт, послуг) — податкове зобов'язання; — за підсумками місяця (або кварталу) підприємство перераховує до бюджету різницю між отриманим і сплаченим ПДВ. [ 18] Розрахунки з ПДВ обліковуються на рахунку 64 „Розрахунки за податками й платежами”. За кредитом 64 рахунку відображаються нараховані платежі до бюджету, а за дебетом – належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.                                           Таблиця 3.1 Облік операцій за розрахунками з бюджетом по ПДВ   № П/п	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки
Дебет	Кредит
1	Нарахований ПДВ з реалізації товарів (робіт, послуг)	70	641
2	Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ в умовах попередньої оплати покупцем (замовником)	643	641
3	Нараховано податковий кредит з ПДВ	641	631, 644
4	Сплачено ПДВ до бюджету	641	311

 

ПДВ — це складний податок, який передбачає існування податкових зобов'язань, щодо ПДВ і сум, що підлягають сплаті ПДВ до бюджету.Механізм обчислення ПДВ базується на співставленні сум податкового зобов'язання і сум податкового кредиту.

Податкове зобов'язання — загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Податковий кредит — сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Важливим елементом у механізмі сплати ПДВ є дата виникнення податкових зобов'язань і права платника на податковий кредит.

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає, на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:               

 — або дата зарахування коштів від покупця (замовники);                             

— або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

 Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:                                                                                                              

1. Дата здійснення першої з подій:                                                                 

— або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) — в рані розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;                                                              

— або дата отримання податкової накладної, що засвідчує, факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).                                      

 2. Для операцій із ввезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) — дата сплати податку за податковими зобов'язаннями.

 Податковий облік ведеться за правилом першої події, тобто податкові зобов'язання і з ПДВ, і з податку на прибуток виникають за першою з двох подій: або відвантаження продукції, або отримання передоплати. Право на податковий кредит виникає також за першою з подій: або отримання продукції (товарів, робіт, послуг), або передоплата за них.

Пригадаємо, що бухгалтерський облік ведеться за принципом нарахування, зокрема, дохід виникає при відвантаженні продукції незалежно від дати надходження коштів.

Якщо першою подією є передоплата, для обліку ПДВ використовують субрахунки 643 "Податкові зобов'язання" і 644 "Податковий кредит". Передоплата, перерахована постачальникам, обліковується на рахунку 371

Отже, субрахунок 644 є проміжним, його використання зумовлене насамперед різницею в часі оплати за продукцію постачальника і надходження цієї продукції.

Якщо першою подією є оприбуткування, субрахунок 644 не використовується, крім випадків, коли постачальник не передав разом з товаром податкову накладну — документ, наявність якого обов'язкова для підтвердження права на податковий кредит.

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, які виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Сплата податку проводиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за наступним періодом.Якщо за результатами звітного періоду різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду має від'ємне значення, то така сума (як надміру сплачена) підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України. Підставою для отримання відшкодування є дані виключно податкової декларації за звітний період.                                                        

При наявності в платника податкового боргу минулих звітних періодів зі сплати податку на додану вартість (у тому числі відстроченого та розстроченого) сума, задекларована платником до відшкодування, зараховується в погашення такої заборгованості. [ 14]

У разі, коли платник податку має непогашену заборгованість з податку на додану вартість минулих податкових періодів або непогашений податковий вексель, сума експортного відшкодування або її частина направляються на погашення такої заборгованості або зараховуються у рахунок погашення такого векселя. Відшкодування при настанні терміну проводиться згідно з рішенням платника податку, яке відображене в податковій декларації (одночасно може бути декілька напрямів відшкодування) шляхом:                                            

— перерахування грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує;                           

— зарахування суми відшкодування в рахунок платежів з податку на додану вартість;                                                                                                     

— зарахування суми відшкодування в рахунок інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які надходять до Державного бюджету України.

Порядок заповнення і подання, а також форма декларації з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492 «Про затвердження форм і Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», який набув чинності 10.01. 2012 рПодання податкової декларації з податку на додану вартість (надалі — декларація) передбачено ст. ст. 46, 203 Податкового кодексу України (надалі — ПКУ). Декларацію подає до органа Державної податкової служби особа, яка зареєстрована платником податку на додану вартість за звітний (податковий) період, що визначається відповідно до вимог ст. 202 ПКУ. Так, звітним (податковим) періодом для подання декларації з ПДВ є один календарний місяць, а в деяких випадках, спеціально визначених ПКУ, календарний квартал. [ 1]

Вибрати квартальний податковий період з 1 квітня 2011 р. до 1 січня 2016 р. можуть платники податків, які мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток згідно з п. п. б) п. 154.6 ст. 154 ПКУ. В цьому випадку така особа разом з декларацією за останній звітний (податковий) період календарного року подає до органа Державної податкової служби відповідну заяву. Квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року до кінця наступного року або до втрати права на застосування ставки 0 відсотків податку на прибуток. Якщо заява не була подана, такий платник податків зобов'язаний з першого звітного (податкового) періоду наступного календарного року застосовувати місячний звітний (податковий) період, а також у разі втрати вищезазначеного права на застосування нульової ставки у цьому ж місяці самостійно перейти на місячний звітний (податковий) період.

Податкова декларація а ПДВ має таку структуру:

• Вступна частина.                                                            

 • Податкові зобов'язання.                                                                                        

• Податковий кредит.                                                                                               

• Розрахунки з бюджетом за звітний період.                                                     

• Результати розрахунків з податку на додану вартість.                         

Одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації.

До податкової декларації додаються:                                    

•додаток 1. "Розрахунок експортного відшкодування";                                 

• додаток 2. "Розрахунок коригування сум ПДВ";                                    

• додаток 3. "Розрахунок частки бюджетного відшкодування".

Строки подання декларації з ПДВ: для місячного звітного (податкового) періоду — протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.                                                           

Декларацію подають незалежно від того, чи здійснював такий платник податків господарську діяльність у звітному періоді за формою, встановленою на дату подання, особисто платником податку, поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку її подання) або в електронній формі (за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб, не пізніше закінчення останнього дня граничного строку подання). У декларацію вносять дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без нарощуваного підсумку. Декларація на паперовому носії заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів і вільне читання тексту (цифр) протягом установленого терміну зберігання звітності, у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк. Всі показники наводять у гривнях без копійок, з відповідним округленням за загальновстановленими правилами. Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Таке податкове зобов'язання вважається узгодженим з дня подання декларації до органа Державної податкової служби і не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. [21]                                                                                 

 Звертаємо увагу, що прийняття податкової декларації є обов'язком органа Державної податкової служби і законодавством встановлено пряму заборону відмовляти у прийнятті декларації з якихось причин, не визначених ст. 49 ПКУ. Під час прийняття декларації «податкова» має право лише перевіряти наявність та правильність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, а будь-які інші зазначені в декларації показники до прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання зазначених вимог посадова особа органа Державної податкової служби зобов'язана зареєструвати податкову декларацію датою її фактичного отримання.Зареєстровані в органі Державної податкової служби декларації підлягають камеральній перевірці, що проводиться протягом 30 днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації. Якщо за результатами перевірки виявлено порушення, складається Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. Акт про результати камеральної перевірки вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податку в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

 Отже, податок на додану вартість, не зважаючи на наявні недоліки, є одним із найважливіших податків у системі оподаткування України. Він є одним із головних джерел доходів бюджету в Україні, оскільки стимулює експорт, забезпечує стабільність надходжень до бюджету та має велике значення для фіскальної стабільності в країні. [ 1]