Вимоги до полігонометричних мереж 4 класу, 1 і 2 розрядів

Таблиця 2

№	Показники	4клас	1 розряд	2 розряд
1	Гранична довжина ходу в км: Окремого Між вихідною і вузловою точками Між вузловими точками	14,0 9,0 7,0	7,0 5,0 4,0	4,0 3,0 2,0
2	Граничний периметр полігону в км:
3	Довжина сторін в км: Найбільша Найменша оптимальна	3,00 0,25 0,50	0,80 0,12 0,30	0,50 0,08 0,20
4	Кількість сторін в ході не більше
5	Відносна похибка координат, не більше	1:25000	1:10000	1:5000
6	Сер.квадр.пох. вимірювання кута, не більше	3’’	5’’	10’’
7	Кутова нев’язка ходу або полігону, не більше (n-кількість вершин)	5’’√ n	10’’√ n	20’’√ n

2.2 Проєктування планово-висотних опорних точок (ОПВ)

Аерофотознімання місцевості на об’єкті для створення карти масштабу 1: 5 000 виконується в масштабі 1: 8 800 (згідно завдання). Зробимо розрахунки для аерознімальних робіт:

а.) Визначення відстань між осями маршрутів:

. (1)

Q – поперечне перекриття;

Q = 42 %;

l – розмір сторони аерофотознімка дорівнює 18 см;

m – знаменник масштабу зальоту (m= 8000)

Висновок: Відстань між осями маршруту становить 835,2 м.

б.) Визначення базису фотографування:

- це відстань на місцевості між центральними точками сусідніх знімків.

(2)

P – поздовжнє перекриття (Р= 75%)

Висновок: Базис фотографування становить 360 м.

Переведемо розмір рамки трапеції масштабу 1:10 000 у розміри карти масштабу 1:25 000:

 

в.) Визначення кількості маршрутів на ділянці:

(3)

D – віддаль в метрах між північною і півднем ділянки масштабу 1: 10 000.

D = c= 4634 м.

Висновок: На ділянці буде 6 маршрутів.

 

г.)Визначення кількості знімків в одному маршруті та загальної кількості знімків на всю смугу фотографування:

знімків в одному маршруті(4)

. L = (a₂₊ а₁)/2= 4529 м

L – довжина маршруту на ділянці в метрах

 

Висновок: Для кожного маршруту необхідно зробити 12 знімків.

 

д.) Загальну кількість знімків N на всю ділянку обчислюють за формулою

= 13´ 5 = 98 знімків. (5)

Висновок: Для виконання аерознімальних робіт необхідно 98знімків.

 

е.) Для нанесення на карту зон поперечного перекриття між сусідніми маршрутами необхідно відкласти по західній та східній сторонах рамки трапеції від осі маршруту відрізок l’, що дорівнює половині розміру знімка l у масштабі карти (l’ відкладають від осі верхнього маршруту вниз, а від осі нижнього маршрути – вгору). З’єднавши за допомогою лінійки нанесені точки прямими, заштриховуємо створену цими лініями смугу – зону поперечного перекриття знімків.

 

Довжину відрізка l¢ у сантиметрах (для відкладання на карті) обчислюємо за формулою:

см (6)

l – розмір сторони знімка в см = 18 см;

m – знаменник масштабу зальоту = 8000:

В запроектованих зонах поперечного перекриття аерознімків уздовж знімальних маршрутів вибираємо і позначаємо планово-висотні опознаки (ОПВ). Опознаки вибирають вздовж знімальних маршрутів.

Опознаками можуть бути чіткі, легко розпізнавані контури (роздоріжжя, ріг сільськогосподарського угіддя, окреме дерево та інші елементи ситуації).

Якщо в зонах перекриття немає однозначно розпізнаваних контурів, то опознаки намічають у потрібних місцях, вважаючи, що перед зальотом вони будуть маркуватися.

Опис опознаків

ОПВ1, ОПВ2, ОПВ4, ОПВ5,

ОПВ6, ОПВ7, ОПВ8, ОПВ9,

ОПВ10, ОПВ11, ОПВ12, ОПВ13,

ОПВ14, ОПВ15, ОПВ18, - перехрестя дороги

ОПВ16 – пункт тріангуляції Лотишин, висота 58,5 м

ОПВ1,ОПВ17 -маркуються на місцевості