Графічно-розрахункова частина курсової роботи

Проєкт

планово-висотної основи комбінованого

Методу знімання

(курсова робота)

 

Виконала:

Ст. гр. ГД-21

 

Прийняв:

 

 

Львів 2009

Зміст

1. Загальна частина

1.1 Вступ

1.2 Визначення геодезичних та зональних прямокутних координат вершин рамки трапеції в масштабі 1:10000

1.3 Короткий фізико-географічний опис району робіт.

1.4 Економічна характеристика цього району.

1.5 Топографо-геодезична вивченість району

Графічно-розрахункова частина курсової роботи

2.1 Вихідна геодезична основа

2.2 Проєктування планово-восотних опорних знаків

Проєкт ходу світловіддалемірної нитки

3.1 Загальна характеристика і основні параметри запроектованого ходу

3.2 Розрахунок точності світловіддалемірних вимірювань

3.3 Розрахунок точності кутових вимірювань

Розрахунок точності визначення висот пунктів полігонометричного ходу

5. Проєкт знімальної мережі для прив’язки планово висотних опорних знаків

Методика і організація робіт на об’єкті

Кошторис

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

На навчальній карті масштабом 1:25000 з номенклатурою М-35-92-В-б потрібно запроектувати планово-висотну геодезичну основу на площі однієї знімальної трапеції масштабом 1:10000 з номенклатурою М-35-92-В-б-1.

Як головну геодезичну основу проектують головний полігонометричний хід 4 класу з відносною похибкою 1:21000. знімальну основу проектують у відповідності до вимог до вимог комбінованого топографічного методу знімання в масштабі 1:5000 з перерізом рельєфу 1 м. на карті нанесено два вихідні планові пункти ДГМ і два висотних пункти ДГМ.

В курсовому проекті опрацьовуються такі питання:

• Запроектовано геодезичні мережі згущення полігонометрії 4 класу та 1 і 2 розрядів
• Запроектовано нівелірні ходи 3 і 4 класу
• Запроектовано планово-висотні опорні точки та їхнє прив’язування
• Запроектовано аерознімальні маршрути та виконано розрахунки пов’язані з ними

 

52°00

1.2 Положення трапеції з номенклатурою М-35 на земному еліпсоїді:

М-35

48°00´

24°00 30°00´

 

1:1000000

 

 

Для отримання аркуша карти масштабу 1:1 000 000 аркуш карти масштабу 1:1 000 000 поділяють на 144 частини і виділяємо в даному випадку ’92’ номер.

 

М-35-92

52°00´

 

 

49°40´

49°20´

 

48°00 ´

24°30´ 27°30` 28°00 30°00´

1:1000000

 

 

Для отримання аркуша карти масштабу 1:50 000 аркуш карти масштабу 1:100 000 поділяємо на 4 частини і виділяємо частину ’В’.

 

 

М-35-92-В

А	Б
В	Г

49°40´

 

49°30´

 

49°20 27°30´ 27°45´ 28°00´

1:100000

 

Для одержання аркуша карти масштабу 1:25 000 аркуш карти масштабу 1:50 000 поділяють на 4 частини і виділяють частину `б’.

 

М-35-92-В-б

а	б
в	г

49°30´

 

49°25´

 

49°20´

27°30´ 27°37´30´´ 27°45´

 

1:50000

Для отримання карти масштабу 1:10 000 аркуш карти масштабу 1:25 000 поділяють на 4 частини і виділяють частину ’1’.

М-35-92-Г-а-1

 

49°50´

 

49°47´30´´

 

49°45´

29°45´ 29°48´45´´ 29°52´30´´

 

1:25000

 

 

В результаті отримуємо шуканий аркуш карти масштабу 1:10 000 з номенклатурою М-35-92-В-б-1

 

49°30´

 

 

49°27´30´´ 27°37´30´´ 29°45`

 

1:10000

 

 

Розміри рамки трапеції масштабу 1:10 000 із номенклатурою М-35-92-В-б-1

вибираємо з таблиць [6] за значенням широти В північної та південної рамок цієї трапеції.

 

a₁

a₁=45,27 см

a₂=45,29 см

c c =46,34 см

d =64,79 см

P =524,6 га

а2

Обчислюємо прямокутні координати вершин рамки трапеції. У таблицю виписуємо значення широт В_і та довгот L_i вершин чотирьох аркушів карт масштабу 1:10 000. Знаходимо довготу L_о осьового меридіана зони: L_о =N*6^о–3^о=27^о. Та l_i (l_i – кутова віддаль від осьового меридіана зони до східної або західної сторони рамки трапеції аркуша карти. Тобто l_i=L_i-L_о). За значенням широти В_і і кута l_i вершини трапеції масштабу 1:25 000 із таблиць [6] вибираємо значення прямокутних координат та зближення меридіанів. Координати та зближення меридіанів, наведені у таблиці курсивним шрифтом, отримуємо за допомогою інтерполювання. Знак ординат залежить від кута l.

Остаточне значення ординати складається з номера зони - 6 (кількість мільйонів) та шестизначного (цілого) числа, одержаного в результаті додавання до 500 000 метрів вибраного значення ординати.

М-35-92-В-б-1

Таблиця 1

В	L	27°37´30´´	27°39´22,5´´	27°41´15´´
L0	27°00´00´´		27°00´00´´
L-L0	0°37´30´´		0°41´15´´
Значення широт	Значення координат	Значення координат	Значення координат

Абсциси Х

49°30´00´´	5485519,2	5488560,5	5485601,8
49°27´30´´	5480885,0	5480926,3	5480967,6
49°25´00´´	5476250,9	5476292,2	5476333,5

Ординати У

49°30´00´´	45273,5	49800,8	54328,1
49°27´30´´	45311,9	49843,1	54374,2
49°25´00´´	45350,3	49885,3	54420,3

Остаточні абсциси Х

49°30´00´´	5 545273,5	5 549800,8	5 554328,1
49°27´30´´	5 545311,9	5 549843,1	5 554374,2
49°25´00´´	5 545350,3	5 549885,3	5 554420,3

Остаточні ординати У

49°30´00´´	5 545273,5	5 549800,8	5 554328,1
49°27´30´´	5 545311,9	5 549843,1	5 554374,2
49°25´00´´	5 545350,3	5 549885,3	5 554420,3

Зближення меридіанів

49°30´00´´	0°28´31´´	0°31´22´´	0°34´13´´
49°27´30´´	0°28´30´´	0°31´06´´	0°33´42´´
49°25´00´´	0°28´29´´	0°30´50´´	0°33´11´´

 

Зближення меридіанів для аркуша карти масштабу 1:10 000 із номенклатурою М-35-92-В-б-1

буде γ_сер = + 0^о 31’, а схилення магнітної стрілки (згідно з завданням) δ = -+4^о11’.

Отже, схема-графік зближення меридіанів і схилення магнітної стрілки матиме вигляд:

 

+ 0^о 31’ 4^о11’

 

 

1 3

 

 

де: 1 – істинний меридіан;

2 – лінія сітки;

3 – магнітний меридіан.

Отже, при прикладанні бусолі до лінії сітки середнє відхилення магнітної стрілки становить 6^о18’.

 

Щоб отримати геодезичні координати вершин рамок трапеції карт масштабу 1:5 000, потрібно трапецію карти масштабу 1:100 000 поділити на 256 частин.

 

1:100000

В результаті отримуємо аркуші карт масштабу 1:5 000 з номенклатурою М-35-84 (133,134,149,150), що відповідають аркушу карти масштабу 1:10 000 з номенклатурою М-35-92-В-б-1

буде γ_сер = + 0^о 31’, а схилення магнітної стрілки (згідно з завданням) δ = -+4^о11’.

 

49°30´

 

 

49°28´45``

 

49°27´30´´

27°37´30`` 27°39´22,5´´ 27°41´15´´

 

 

1:10000

М-35-84 (137,138,153,154)

 

В	L	27°37´30´´	27°39´22,5´´	27°41´15´´
L0	27°00´00´´		27°00´00´´
L-L0	0°37´30´´		0°41´15´´

Абсциси Х

49°30´00´´	5485519,2	5485538,9
49°28´45´´	5483202,1	5483221,8
49°27´30´´	5480885,0	5480904,7

Ординати У

49°30´00´´	45273,5	47537,15	49800,8
49°28´45´´	45292,7	47557,3	49821,9
49°27´30´´	45311,9	47577,45	49843,0

 

Рельєф та гідрогеографія

Грунтово-рослинний покрив

Висновок:

 

Вихідна геодезична основа

Геодезичною основою для великомасштабних знімань є:

а) державні геодезичні мережі і тріангуляція та полігонометрія 1, 2, 3 класів і нівелювання І, ІІ, ІІІ, ІV класів;

б) геодезична знімальна основа: планові, висотні та планово-висотні знімальні мережі або окремі пункти, а також точки фотограмметричного згущення;

в) геодезичні мережі згущення і тріангуляція, аналітичні мережі 1-го і 2-го розрядів, а також технічне нівелювання.

Середня густота державної планової геодезичної мережі 1-3 класів для знімань у масштабі 1:5000 на об’єкті робіт становить: один пункт тріангуляції (полігонометрії) на 20-30 км². і один репер на10-15 км².Густота пунктів мереж згущення на забудованій території доводять до чотирьох на 1 км², а на незабудованій – до одного пункту на 1 км². Знімальна основа доводиться до густоти, що забезпечує виконання знімання.

Проєкт

планово-висотної основи комбінованого

Методу знімання

(курсова робота)

 

Виконала:

Ст. гр. ГД-21

 

Прийняв:

 

 

Львів 2009

Зміст

1. Загальна частина

1.1 Вступ

1.2 Визначення геодезичних та зональних прямокутних координат вершин рамки трапеції в масштабі 1:10000

1.3 Короткий фізико-географічний опис району робіт.

1.4 Економічна характеристика цього району.

1.5 Топографо-геодезична вивченість району

Графічно-розрахункова частина курсової роботи

2.1 Вихідна геодезична основа

2.2 Проєктування планово-восотних опорних знаків