Історія написання хорового твору. Співвідношення між літературним першоджерелом і використаним композитором текстом.

Відповідність між поетичною основою та музичним текстом – одне з основних питань в хоровій музиці. Це залежить від різних факторів, особливостей того чи іншого стилю.

Хоровий твір «Поема»є зразком мелодичності, душевності, і виражає велику любов закоханого хлопця до його коханої дівчини, яка більше не повернеться до нього. Б.Стельмах органічно поєднав в творі «Поема» велич слова, красу музики котра вдало передає зміст твору.

Художній аналіз твору

У творі «Поема» розповідається про чарівну ніч, надворі тихо і світ заколисують сни. Тільки один місяць і тіні дивляться в очі. Ця ніч, вона зачаровує серця молодих людей і всі милуються її красою. Схід рожевіє і розвіює пахощі мрії по цілому світу.

 

Музично – теоретичний аналіз

Музика для хору – це специфічна галузь музичного мистецтва. Вплив образного змісту поетичного тексту та його структури на будову хорових творів – це явище складне, наділене своїми закономірностями і властивостями.

Форма твору

· Типи і особливості будови

Проаналізувавши музичну мову і структуру твору, можна зробити висновок, що «Поема» З.Фібіха - є зразком цілісної лірико-психологічної композиції куплетної форми, пронизаної наскрізним розвитком.

У творі «Поема» композитор застосував наскрізну форму.

Наскрізна форма – базується на принципі безперервного розвитку та оновлення тематичного матеріалу у відповідності з сюжетної та психологічної ліній тексту.

На основі попереднього аналізу літературного тексту, де частково розкрито зв’язок твору з музичною тканиною, ми бачимо, що композитор у своїй оригінальній обробці використав вдалу форму твору, яка вдало підкреслює музику, та надає інтонаційної єдності.

 

2.2. Ладо – тональний план та гармонічний аналіз

· тональний план, способи ладо-тонального розвитку

Тональний план музичного твору активно впливає на процес формування композиції з усіма властивостями, її відношенням розділів і фону, роллю кульмінаційних зон.

Для зображення художнього образу в хоровому творі «Поема»композитор обрав тональність Еs-dur (мі-мажор) відхилень у іншу тональність не має.

 

· стиль гармонічної мова, гармонія як формотворчий і колористичний фактор

Гармонічна мова хору класична, функціональна, колоритна, не складна. Всі музично – виражальні засоби, використані композитором, служать для створення музичного образу та осмислення літературного тексту.

Гармонія твору не надто насичена підголосковими проведеннями окремих партій.

 

 

2.3 Метро – ритм:

· музичний метр і його співвідношення з ритмом вірша

Метр – це чергування сильних та слабких долей, тобто наголошених та ненаголошених.

Ритм - чергування і співвідношення довгих і коротких долей та акцентів; один із трьох основних елементів музики, поряд з мелодією і гармонією, часова організація послідовності та групування тривалостей звуків і пауз, не пов'язана з їх висотним -положенням. Засобом вимірювання ритму є метр.

Хоровий твір «Поема» написаний у змінному розмірі:6, 12.

8 8

6 - диригується за трьох дольною схемою.

 

 

 

 

12 - диригується за чотирьох дольною схемою.

 

 

 

 

· домінуючий ритмічний малюнок, його формотворча і експресивна роль

 

Для твору характерний складний ритмічний малюнок. У творі є присутні різні тривалості нот: восьмі, четвертні, четвертні з крапкою шістнадцяті, а також синкопований ритм.

Домінуючий ритмічний малюнок у творi «Поема» є таким:

 

 

Мелодика

· Будова, основний спосіб розгортання.

 

Мелодія – найважливіший засіб музичної виразності.

Мелодика є визначальною в ієрархії музично – виражальних засобів. Як явище безумовно синтетичне, виступає в тісній, нерозривній взаємодії усіх музично – виражальних засобів.

Мелодика твору – чи не найбільш яскравий показник композиторського стилю. В ній важливу роль відіграє не тільки висотне співвідношення звуків, але й ритм, динаміка, тембр та спосіб виконання. Мелодику твору можуть складати одна, або декілька мелодій, в яких виражається певна думка.

Мелодична лінія утворюється від сполучення плавного, поступеневого руху із висхідними та низхідними ходами, підйомами і спадами.

За основу для мелодії композитор бере тонічний тризвук і на його основі будує мелодію. Рух мелодичної лінії надзвичайно тісно пов’язаний з текстом, яскраво передає настрій та характер хорового твору.

Мелодика твору плавна, наспівна, душевна.

Зростання напруження мелодичного розвитку пов’язане з висхідним, стрибкоподібним і прямим напрямком та посиленням звучності, зменшення напруження з низхідним напрямком та динамічним заспокоєнням.

Гармонія твору проста, колоритна.

Домінуючий мелодичний рух у творі є мішаний: хвилеподібний і стрибкоподібний.

 

Хвилеподібний – цей тип створює враження моногонії.

 

 

Стрибкоподібний – це широкі ходи мелодії які звучать більш напружено,іноді досить різко виділяючись у мелодичному потоці.

 

 

 

· Використана типова інтерваліка

Між партіями переважає різноманітна інтерваліка. Переважно між партіями тенорів голосів вузька, але при виконанні стрибків партії баса, інтерваліка широка. Між партіями чоловічих голосів інтерваліка широка, зустрічається стрибки не характерні для партії баса,також зрідка зустрічаються унісони. Наприклад(в 12 такті) у партії Баса інтерваліка широка, зустрічається в (14 такті) в.3,ч.5,ч.8,м.7.

Фактура

· Типи викладу (гомофонний, поліфонічний та мішаний), щільність звукової тканини

Фактура – звукова матерія музичного твору, комплекс усіх звукових ліній та голосів, що виступають в ній у різних функціональних співвідношеннях і які утворюють єдине звукове ціле.

· Функції супроводу. Співвідношення вокальної та інструментальної партії.

Фактура твору «Поема» - гармонічна (акордова, зустрічаються підголоски в окремих партіях, виконується з фортепіанним супроводом.