ТОП 10:

Уорф Б. Отношение норм поведения к мышлению и языку // Хрестоматия по общему языкознанию / Составитель Л. П. Иванова. – К. : Освіта України, 2008. – С. 611-645.



40. Урысон Е. В. Синтаксическая деривация и «наивная картина» мира // Вопросы языкознания. – 1996. – № 4.

41. Уфимцева М. П. К проблеме «Язык и мышление» // Изв. АН СССР, Серия литературы и языка. – 1981. – Т. 40. – № 3.

42. Хаймс Д. Этнография речи // Новое в зарубежной лингвистике. – Вып. 7. – М., 1975.

43. Ченки А. Современные когнитивные подходы к семантике: сходства и различия в теориях и целях // Вопросы языкознания. – 1996. – № 2.

44. Чесноков П. В. Логические и семантические формы мышления как значение грамматических форм // Вопросы языкознания. – 1984. – № 5.

45. Шахнарович А.М. Когнитивный и коммуникативный аспект речевой деятельности // Вопросы языкознания. – 1986. – № 2.

46. Широкорад Є. Х. Питання про відношення думки до слова в магістерській дисертації О. О. Потебні «О некоторых символах в славянской народной поэзии» // Мовознавство. – 1995. – № 6. – С. 53–60.

47. Янко Т. Е. Когнитивная стратегия в речи // Вопросы языкознания. – 1994. – № 6.

 


Тест 3

Основні й проміжні рівні мови.

Різні погляди мовознавців на будову мови

1. Склад і внутрішня організація єдиного цілого – це:

а) система;

б) структура.

 

2. Хто є автором теорії ізоморфізму:

а) Л. Єльмслєв;

б) О. С. Мельничук;

в) Є. Курилович;

г) Е. Бенвеніст.

 

3. Яка функція фонеми полягає в забезпеченості цілісності та виділеності слова, що досягається завдяки наголосу і сингармонізму:

а) конститутивна;

б) дистинктивна;

в) делімітативна;

г) кульмінативна.

 

4. Позиційно зумовлені звуки – це:

а) фонеми;

б) алофони;

в) варіації;

г) дифтонги.

 

5. Система протиставлених одна одній граматичних величин – це:

а) граматична категорія;

б) граматичне значення.

 

6. Класи слів, які виділяють на основі спільності логіко-семантичних, морфологічних і синтаксичних властивостей, називають:

а) фонемами;

б) морфемами;

в) частинами мови;

г) класифікаціями.

 

7. Ознака речення, яка характеризує співвіднесеність змісту речення з дійсністю, називається:

а) комунікативністю;

б) предикативністю;

в) модальністю;

г) самостійністю.

 

8. Як називається синтаксис, предметом вивчення якого є комплекс проблем, пов’язаних з мовцем і адресатом:

а) комунікативний;

б) структурний;

в) прагматичний.

 

9. Хто з мовознавців вивчає речення в аспекті породжувальної граматики і трансформаційного синтаксису:

а) Н. Хомський, Д. Ворт, Р. Ружичка;

б) В. Матезіус, М. Докукіл, Н. Шведова;

в) О. Єсперсен, А. гардин ер, Н. Арутюнова;

г) Л. Блумфільд, Л. Теньер.

 

10. Пари слів, які виражають зворотні відношення, це:

а) синоніми;

б) антоніми;

в) конверсиви;

г) омоніми.

 

Основна література

1. Иванова Л. П. Курс лекций по общему языкознанию : [науч. пособ.] / Людмила Петровна Иванова. – К. : Освіта України, 2006. – 312 с.

2. Ковалик І. І., Самійленко С. П. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки: [підручник] / І. І. Ковалик, С. П. Самійленко. – К. : Вища шк., 1985. – 214 с.

3. Кодухов В. И. Общее языкознание : [учебник] / Виталий Иванович Кодухов. – М. : Высш. шк., 1974. – 303 с.

4. Кочерган М. П. Загальне мовознавство : [підручник] / Михайло Петрович Кочерган. - [2-ге вид., випр. і доп.]. – К. : Академія, 2006. – 464 с.

5. Семчинський С. В. Загальне мовознавство : [підручник] / Станіслав Володимирович Семчинський. – К. : Вища шк., 1988. – 322 с.

6. Общее языкознание. Методы лингвистических исследований / [под ред. Б. А. Серебренникова]. – М. : Наука, 1973. – 513 с.

Додаткова література

1.Алпатов В.М. Об антропоцентричном и системоцентричном подходе к языку // Вопросы языкознания. – 1993. - № 3.

2. Амирова Т.А. Из истории лингвистики ХХ века. Структурно-функциональное языкознание (стоки, направления, школы). – М., 1999.

3. Будагов Р.А. Система и антисистема в науке о языке // Вопросы языкознания. – 1978. – № 4.

4. Буданов В.Г. Методология синергетики в постнекласичесской науки и в образовании. – М. – 2008. – С. 44-63.

5. Васильев В.Л. Понятие системы и структуры в современном языкознании // Васильев В.Л. Современная лингвистическая семантика. – М., 1990.

6. Васильєва Л.П. До питання про співвідношення мови - системи та мови - стандарту // Мовознавство. – 2002. – № 2–3.

7. Дудок Р.І. Системність та структурність мови // Мовознавство. – 2003. – № 5.

8. Живов В.М. Расставаясь со структурализмом // Вопросы языкознания. – 1997. – № 3.

9. Жлуктенко Ю.О. Гетерогенні елементи в мовній системі // Мовознавство. – 1997. – № 4.

10. Карпов В.А. Язык как система. – Минск, 1992.

11. Кобляков А.А. Синергетика, язык, творчество // Синергетическая парадигма: Нелинейное мышление в науке и искусстве. – М. – 2002. – С. 322-334.

12. Козинский И.М. Три заметки по типологии // Вопросы языкознания. – 1995. – № 1.

13. Косеська-Тошева В. Сітковий опис громатичного часу // Мовознавство. – 2006. – № 2–3. – С. 90.

14. Мыркин В.Я. Всегда ли языковая норма соотносится с языковой системой? // НДВШ. Филологические науки. – 1998. – № 3. – С. 22–31.

15. Поликарпов А.А., Курлов В.Я. Стилистика, семантика, грамматика: опыт анализа системных связей // Вопросы языкознания. – 1994. – № 1.

16. Проблемы лингвистической классификации // Лингвистическая поэтика. – М., 1979. – С. 5–46.

17. Солнцев В.М. Типология и тип языка // Вопросы языкознания. – 1978. – № 2.

18. Харитонова И.Я. Вопросы взаимодействия лексики и грамматики. – К., 1982.

19. Храковский В.С., Оглоблин А.К. Группа типологического изучения языков ЛО Института языкознания АН СССР: теоретическая программа, исследовательские принципы, рабочие приемы // Вопросы языкознания. – 1991. – № 4.

20. Ченон Р. О новом подходе к анализу грамматических отношений // Вопросы языкознания. – 1994. – № 1.

21. Шведова Н.Ю. Теоретические результаты, полученные в работе над «Русским семантическим словарем» // Вопросы языкознания. – 1999. – №1.

22. Ярцева В.Н. Проблема вариативности и взаимоотношение уровней грамматической системы языка // Вопросы языкознания. – 1983. – № 5.

 


Тест 4

Суспільна зумовленість мовних явищ.

Мова як символ соціальної солідарності.

Мова, нація, держава. Мова і культура. Соціолінгвістика. Інтерлінгвістика.

Мова як історична категорія. Темпи мовних змін.

1. Хто з мовознавців відстоював розуміння мови як суспільного явища;

а) А. Шлейхер, М. Мюллер;

б) Г. Штейнталь, В. Гумбольдт;

в) Я. Грімм, Ф. де Соссюр.

 

2. Хто з мовознавців виділив перформативну функцію:

а) К. Бюлер;

б) Г. Почепцов;

в) Е. Бенвеніст;

г) Р. Якобсон.

 

3. Які функції подає у класифікації Р. Якобсон:

а) емотивну, конативну, когнітивну, референтну, волюнтативну, поетичну;

б) емотивну, конативну, референтну, метамовну, фатичну, поетичну;

в) комунікативну, емотивну, конативну, когнітивну, референтну, метамовну;

г) експресивну, конативну, когнітивну, метамовну, волюнтативну, поетичну.

 

4. Які властивості має мовна норма:

а) вибірковість, матеріальність, обов’язковість;

б) вибірковість, обов’язковість, умовність;

в) вибірковість, стійкість, обов’язковість;

г) вибірковість, довільність, обов’язковість.

 

5. Соціальна солідарність позначає:

а) соціальну згуртованість;

б) соціальний символізм;

в) наявність соціальних діалектів;

г) соціальну патологію.

 

6. Сукупність досягнень суспільства в галузі освіти, науки, мистецтва та ін.. - це

а) менталітет;

б) національний характер;

в) культура;

г) література.

 

7. Назвати представників української соціолінгвістики:

а) Н. Шумарова, О. Тараненко;

б) А. Мейє, М. Кондрашов;

в) Н. Шумарова, А. Мейє;

г) Н. Шумарова, Є. Поливанов.

8. Який рівень мови змінюється найшвидше:

а) фонологічний;

б) морфонологічний;

в) лексико-семантичний;

г) синтаксичний.

 

9. Яка наука вивчає штучні мови:

а) соціолінгвістика,

б) інтерлінгвістика;

в) етнопсихолінгвістика;

г) психолінгвістика.

 

Основна література

1. Иванова Л. П. Курс лекций по общему языкознанию : [науч. пособ.] / Людмила Петровна Иванова. – К. : Освіта України, 2006. – 312 с.

2. Ковалик І. І. , Самійленко С. П. Загальне мовознавство. Історія лінгвістичної думки: [підручник] / І. І. Ковалик, С. П. Самійленко. – К. : Вища шк., 1985. – 214 с.

3. Кодухов В. И. Общее языкознание : [учебник] / Виталий Иванович Кодухов. – М. : Высш. шк., 1974. – 303 с.

4. Кочерган М. П. Загальне мовознавство : [підручник] / Михайло Петрович Кочерган. - [2-ге вид., випр. і доп.]. – К. : Академія, 2006. – 464 с.

5. Семчинський С. В. Загальне мовознавство : [підручник] / Станіслав Володимирович Семчинський. – К. : Вища шк., 1988. – 322 с.

6. Общее языкознание. Методы лингвистических исследований / [под ред. Б. А. Серебренникова]. – М. : Наука, 1973. – 513 с.

 

Додаткова література

 

1. Рулен М. Происхождение языка: ретроспектива и перспектива // Вопросы языкознания. – 1991. – № 1.

2. Трубачев О. Н. К прародине ариев (По поводу выхода книги: Ю.А.Шилов. Прародина ариев: История, обряды и мифы. Киев, 1995) // Вопросы языкознания. – 1996. – № 3.

3. Щека Ю. В. Гипотеза о возможных этапах языковой эволюции // Вопросы языкознания. – 1994. – № 1.

4. Эдельман Д. И. Еще раз об этапах филиации арийской языковой общности // Вопросы языкознания. – 1992. – № 3. – С. 44– Бацевич Ф.С. Філософія мови. Історія лінгвофілософських учень. – К., 2008.

5. Бичакджян Б. Х. Эволюция языка: развитие в свете теории Дарвина // Вопросы языкознания. – 1992. – № 2.

6. Бондалетов В.Д. Социальная лингвистика. – М., 1987.

7. Бондалетов В. Д. Русский язык: история и современное состояние // Русский язык в школе. – 1999. – № 4.

8. Вежбицкая А. Семантические универсалии. – М. – 1998.

9. Вперед к всемирному языку // Вокруг света. – 2004. – № 11.

10. Все меньше в мире языков // Наука и жизнь. – 1996. – № 4.

11. Герд Л. и др. Связь истории языка с историей народа // Методологические проблемы общественных наук. – Л., 1986. – С. 235–262.

12. Голованенко В. І мови вимирають як люди // Науковий світ. – 1999. – № 10.

13. Домашнев А. И. К проблеме языка общения в объединенной Европе // Вопросы языкознания. – 1994. – № 5.

14. Дьячков М. В. Специфика процессов пиджинизации и креолизации языков // Вопросы языкознания. – 1988. – № 5.

15. Журавлев В. К. Теория языковой эволюции Е.Д. Поливанова // Вопросы языкознания. – 1991. – № 4. – С. 112.

16. Иванов В. В. О происхождении русского языка // Слово о языке. – М., 1991. – С. 49–55.

17. Казарин В. П. Глобализация и проблема сохранения многообразия современного мира // Русский язык и литература в учебных заведениях. – 2005. – № 1–2.

18. Кочергина В. А. Еще раз о сравнительно-историческом языкознании // Вестник МГУ. Филология. – 1990. – № 4.

19. Кречмер А. Актуальные вопросы истории русского литературного языка // Вопросы языкознания. – 1995. – № 6.

20. Леман К. Документация языков, находящихся под угрозой вымирания // Вопросы языкознания. – 1996. – № 2.

21. Мосенкіс Ю. Проблема мови Київської Русі // Українська мова та література. – 1996. – № 3.

22. Нерознак В. П. Типы языковых общностей: ареальная общность // Изв. РАН. Серия литературы и языка. – Т. 48. – № 5. – 1989.

23. Николаева Т. М. «Скрытая память» языка: попытка постановки проблемы // Вопросы языкознания. – 2002. – № 4.

24. Николаева Т. М. Коммуникативно-дискурсивный подход и интерпретации языковой эволюции // Вопросы языкознания. – 1983. – № 3.

25. Перкатюк Й. Скільки у світі мов? // Наука і суспільство. – 1982. – № 11.

26. Півторак Г. Походження українського народу та української мови // Вісник НАН України. – 1996. – № 9–10.

27. Рулен М. Происхождение языка: ретроспектива и перспектива // Вопросы языкознания. – 1991. – № 1.

28. Самые распространенные в мире (языки) // За рубежом. – 1991. – № 17.

29. Скрелина М. Л. Противоречие как источник развития языка // НДВШ. Филол. науки. – 1970. – № 1.

30. Сонин А.Г. Когнитивная лингвистика: Становление парадигмы. – Барнаул, 2002.

31. Сульниченко В. Н. Нужен ли человечеству единый язык? (Культурологический подход в процессе использования активных методик изучения лингвистических дисциплин в вузе) // Гуманітарні науки. – 2006. – № 2. – С. 51–56.

32. Ткаченко О. Б. До проблеми мовної стійкості // Мовознавство. – 1991. – № 2

33. Трубачев О. Н. В поисках единства: Из истории русского языка // Русская речь. – 1990. – № 1.

34. Трубецкой Н. С. Вавилонская башня и смешение языков // Изв. АН СССР, СЛЯ. – 1990. – № 2.

35. Туманян Э. Г. О природе языковых изменений // Вопросы языкознания. – 1999. – № 3.

36. Чумак В. В. Розвиток мов у спостереженнях учених // Відродження. – 1994. – № 3.

37. Щека Ю. В. Гипотеза о возможных этапах языковой эволюции // Вопросы языкознания. – 1994. – № 1.

38. Ярцева В. Н. О судьбах языков в современном мире // Изв. АН, Серия литературы и языка. – 1993. – Т. 52. – № 2.

39. Ярцева В. Н. Пути и формы исторических изменений языка // Изв. АН СРСР. Сер. лит. и яз. – 1989. – Т. 48. – № 2.

40. Бичакджян Б. Х. Эволюция языка: развитие в свете теории Дарвина // Вопросы языкознания. – 1992. – № 2.

41. Видинеев Н. В. Происхождение первобытного языка // Видинеев Н.В. Природа интеллектуальных способностей человека. – М., 1989. – С. 113–119.

42. Володин А. П. Мысли о палеозиатской проблеме // Вопросы языкознания. – 2001. – № 4.

43. Гиндин Л. А. Пространственно-хронологические аспекты индоевропейской проблемы и «Карта предполагаемых прародин шести ностратических языков» В. М.Иллич-Свитыча // Вопросы языкознания. – 1992. – № 6.

44. Гусева Н. Р. Прародина языка: Поиск самого древнего языка // Слово. – 1991. – № 3. – С. 25–29.

45. Гусева Н.Р. Где искать следы? (О сходстве языков мира) // Слово. – 1992. – № 10. – С. 10–13.

46. Доманский Р. Горнило народов: (прародина народов мира и индоевропейских языков) // Наука и жизнь. – 1991. – № 7. – С. 86–91.

47. Иванов В. В. О происхождении русского языка // Слово о языке. – М., 1991. – С. 49–55.

48. Ілля В. Скільки тисяч років слову // Основа. – 1996. – № 9.

49. Комар Ю. Проблема походження мови в українському мовознавстві // Українська мова та література. – 1998. – № 4, 16; 1997. – № 6.

50. Комри Б. Язык и доистория: к многодисциплинарному подходу // Вопросы языкознания. – 2000. – № 5.

51. Мельничук А. С. О всеобщем родстве языков мира // Вопросы языкознания. – 1991. – № 2–3.

52. Мосенкіс Ю. Україна і первісне виникнення мови // Українська мова та література. – 1997. – № 10.

53. Николаева Т. М. Теории происхождения языка и его эволюции – новое направление в современном языкознании // Вопросы языкознания. – 1996. – № 2.

54. Происхождение народов и языков // История Востока. – Т. 1. – М., 1997. – С. 613–616.

 

 


Тест 5.




Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь - 54.166.203.76