Яке із десятиліть другої половини XIX ст. Історики вважають «мертвими роками» національного відродження на східноукраїнських землях.

Яке із десятиліть другої половини XIX ст. історики вважають «мертвими роками» національного відродження на східноукраїнських землях?

а) 1850-і роки;

б) 1860-і роки;

в) 1870-і роки;

г) 1880-і роки;

д) 1890-і роки.

4. Доповніть текст:

У... (1891, 1897, 1900) р. з ініціативи В.Антоновича і О.Кониського старше покоління українофілів створило... («Братство тарасівців», «Всеукраїнську загальну організацію» (ВЗО); Революційну українську партію (РУП)) — підпільну організацію, яка була покликана на федералістських засадах об'єднати існуючі на той час в Україні грома­ди, студентські товариства і окремих проукраїнськи орієнтованих осіб.

5. В останній третині XIX ст. Галичину розглядали як своєрідний «П'ємонт» нації:

а) тільки українці;

б) тільки поляки;

в) українці та поляки.

6. Вчені вважають, що для свідомості багатьох лідерів польської спільноти в Галичині першої половини — середини XIX ст. характерне:

а) нехтування національними інтересами поляків і повна байдужість до ідеї відновлення польської держави;

б) переконання в тому, що для відновлення держави необхідна повсяк­денна наполеглива праця, спрямована на модернізацію польського суспільства;

в) переконання в тому, що відновити власну державу можна, вдаючись до радикальних дій, зокрема, до збройної боротьби.

7. Мовно-літературний, а пізніше й політичний рух II половини XIX ст., що об'єднував в основному консервативно і проросійськи орієнтовану духовну та світську українську інтелігенцію Галичини, Буковини і Закарпаття називають:

а) москвофільським (русофільським);

б) народовецьким;

в) радикальним.

8. Культурницький, а далі й політичний рух II половини XIX ст., що об'єднував в основному українську ліберальне та національне орієнтовану світську і духовну інтелігенцію Галичини, Буковини та Закарпаття, називають:

а) москвофільським (русофільським);

б) народовецьким;

в) радикальним.

9. Русофіли (москвофіли) домінували в політичному та громадському житті галицьких українців у:

а) 1840-1850-х роках;

б) 1860-1880-х роках;

в) 1870-1890-х роках.

10. Лідери національного руху українців Закарпаття середини XIX ст. А.Добрянський, О.Духнович, І.Раковський та деякі інші перебували на позиціях:

а) русофільства;

б) народовства;

в) радикалізму.

11. З-поміж наведених виберіть судження про чинники, які спричинили формування русофільства (москвофільства) в Галичині. Виникнення і поширення русофільства в Галичині було викликане:

а) прагнення галицьких українців звільнитись з-під влади австрійського імператора і утиски греко-католицької церкви після 1848 р.;

б) втратою українською галицькою інтелігенцією довіри та підтримки з боку Габсбургів після 1848 р.;

в) австро-польським компромісом і зростаючим економічним та політичним домінуванням поляків у краї;

г) прихильністю української галицької інтелігенції до слов'янофільських ідей;

д) політикою Росії, її фінансовою та політичною підтримкою слов'яно­фільства;

е) своєрідний «комплекс етнічної та соціальної неповноцінності» галицької української інтелігенції, що був породжений станом тодіш­нього українського суспільства.

12. «Русь Галицка, Угорска, Киевска, Московска, Тобольска і пр. под взглядом этнографическим, историческим, лексикальним, литературным, обрядовым єсть одна тая же самая Русь». Це точка зору:

а) хлопоманів;

б) народовців;

в) русофілів.

13. Церковнослов'янська мова з домішками російських, польських та українських слів, якою у своїх публікаціях користувалися русофіли, отримала назву:

а) «язичіє»;

б) «кулішівка»;

в) «латинка».

14. «Народний дім», «Ставропігійський інститут», «Галицько-руська матиця» у П половині XIX ст.:

а) перебували в руках галицьких русофілів (москвофілів) і провадили в основному музейно-архівну та видавничу роботу;

б) здійснювали на Правобережжі основну громадсько-політичну роботу національного спрямування, очолювались лідерами хлопоманів;

в) знаходились під контролем галицьких народовців і здійснювали широку культурно-просвітню діяльність.

15. «Руська бесіда» у Львові — це:

а) товариство клубного типу, яке влаштовувало літературно-музичні вечори, доповіді, концерти, утримувало театральну трупу;

б) громадсько-політична організація, яка проводила віча, демонстрації, політичні конференції та з'їзди і підтримувала наукові дослідження в сфері політики;

в) товариство економічного характеру, яке займалось кредитуванням своїх членів і здійснювало благодійну діяльність.

16. Провідною культурно-просвітньою організацією русофілів у останній третині XIX — на початку XX ст. була(о):

а) «Головна Руська Рада»;

б) «Просвіта»;

в) «0бщество им. М.Качковского».

17. Політичною організацією русофілів (москвофілів) у 70-80-х рр. XIX ст. була:

а) Руська Рада;

б) Народна Рада;

в) Галицько-руська матиця.

18. Визначте, які з тверджень, що подані нижче, розкривають зміст народовства (А), а які — русофільства (Б):

а) підтримка ідеї про етнічну тотожність русинів Галичини, Буковини, Закарпаття та українців Наддніпрянщини, їх приналежність до єдиної української нації;

б) використання підтримки (в т.ч. фінансової) російських слов'янофілів та урядових кіл Російської імперії;

в) лояльність до династії Габсбургів та існуючої в краї влади;

г) тісна співпраця в культурній сфері з українцями Наддніпрянщини;

д) прагнення зберегти провід церкви у громадсько-просвітній діяльності

серед українського суспільства західноукраїнських земель;

е) обгрунтування і поширення ідеї про етнічно-культурну спорідненість

чи навіть тотожність русинів і росіян;

є) створення «язичія» з метою забезпечити мові літературних та

наукових робіт русинів-галичан достатню престижність та зберегти

традиції;

ж) інтерес до народної культури та історії;

з) послідовна підтримка ідеї про використання народної мови в художніх та наукових працях українців Галичини, Буковини і Закарпаття;

й) прагнення здійснювати громадську діяльність для просвіти простих галичан, здобуття ними освіти та піднесення їхньої культури.

19. Володимир Шашкевич, Ксенофонт Климкович, Федір Заревич, Данило Танячкевич, Степан Качала були творцями і лідерами:

а) русофільського руху в Галичині;

б) народовецького руху в Галичині;

в) руху радикалів у Наддніпрянській Україні*

20. Доповніть текст:

У... (Львові, Києві, Харкові) зусиллями народовців... (6 січня 1860 р., 8 грудня 1868 р., 5 травня 1873 р.) було створено товариство «Просвіта».

Чия це біографія?

Народився в селянській родині на Дрогобиччині. Навчався у Львівському університеті. Захоплювався ідеями М.Драгоманова і замолоду поринув у громадську діяльність. Займався також літературною та науковою роботою. Здобув славу як поет, прозаїк, драматург, перекладач, літературний критик, історик та теоретик літератури, а також як публіцист, філософ, фольклорист, етнограф, мовознавець, економіст. Лише опублікована спадщина цього митця налічує 50 томів.

а) В.Антонович;

б) І.Франко;

в) М.Грушевський.

33. Усна домовленість між польськими депутатами галицького сойму та депутатами-народовцями, яку підтримували митрополит С.Сембратович та галицький намісник К.Бадені, передбачала визнання:

а) польською політичною елітою краю необхідності поділу Галичини на «польську» та «українську» адміністративні одиниці за умови підтримки українською громадою національно-визвольної боротьби польської нації;

б) польською політичною елітою краю існування української нації, розширення національно-культурних прав українців Галичини за умови лояльності української галицької громади до крайової влади;

в) українською політичною елітою права поляків на Східну Галичину, відмову українців від своїх національно-культурних вимог в обмін на збільшення квоти українських послів у Галицькому соймі.

34. Проти політики «нової ери» в Галичині виступали:

а) москвофіли та народовці;

б) народовці та радикали;

в) москвофіли та радикали.

35. Наслідками українсько-польського компромісу 90-х років XIX ст. («нової ери») були:

а) розширення сфери вжитку української мови в галицьких освітніх закладах; відкриття в Львівському університеті кафедри «всесвітньої історії з особливим наголосом на історії Східної Європи», створення третьої української гімназії, перехід українців краю до активного партійно-політичного життя;

б) відкриття в Львівському університеті кафедри «руської історії», яку очолив М.Грушевський, створення НТШ, втрата українцями всіх мандатів послів крайового сойму та віденського парламенту, саморозпуск РУРП;

в) розпад Русько-української радикальної партії та створення Українсь­кої національно-демократичної партії, вихід українських послів (депу­татів) з крайового сойму, звільнення національне орієнтованих чиновників-українців з посад в адміністрації краю (обіцяні поступки українцям залишились лише обіцянками).

36. Називаючи Галичину «українським П'ємонтом», національне орієнтована інтелігенція останньої третини XIX — початку XX ст. хотіла:

а) підкреслити, що цей край може і має виконати роль плацдарму і бази національногоруху, стати для українців тим, чим був П'ємонт для італійців;

б) нагадати, щоконсерватизм та провінційність галичан можуть спричинити такі жпроблеми для національного руху, які колись існували в П'ємонті;

в) переконати народ в тому, що цей край матиме в майбутньому таку ж славу, яку має П'ємонт — край високої освіти, мистецьких досягнень та матеріального благополуччя.

37. Доповніть текст:

Першою українською партією європейського зразка, яка мала програму, фіксоване членство та виборні керівні органи, була...

38. Ініціаторами створення Русько-україчської радикальної партії (РУРП) були:

а) русофіли (москвофіли);

б) народовці;

в) радикали.

39. Іван Франко, Михайло Павлик, В'ячеслав Будзиновський, Микола Ганкевич, Володимир Охримович були лідерами:

а) Руської Ради;

б) Народної Ради;

в) РУРП.

40. Однією з центральних ідей книги Юліана Бачинського «Ucraina іггеdеnta» («Поневолена Україна») була:

а) ідея федералізму України таРосії;

б) ідея федералізму України та Австро-Угорщини;

в) ідея політичної самостійності України.

41. Допишіть речення, вибравши з-поміж поданих найбільш повний і правильний варіант. Досягнення Україною політичної самостійності визнавали своєю метою...

а) Русько-українська радикальна партія та Українська національно-демократична партія;

б) Русько-українська радикальна партія. Українська національно-демократична партія і Українська соціал-демократична партія;

в) Русько-українська радикальна партія. Українська національно-демократична партія. Українська соціал-демократична партія і Русько-український християнський союз.

42. Галицька українська молодь на початку XX ст. була об'єднана в гімнастично-протипожежних товариствах:

а) «Сокіл», «Руська бесіда», «Пласт»;

б) «Сокіл»,«Січ», «Пласт»;

в) «Січ», Сокіл», «Руська бесіда».

43. Встановіть відповідність:

а) Українська національно-демократична партія	1) створена лівим крилом радикалів (С.Вітик, М.Ганкевич, Ю.Бачинський та ін.) Об’єднувала прихильників соціалістичних ідей серед національно-орієнтованої української світської інтелігенції, студентства, робітництва.
б) Русько-українська радикальна партія	2) створена правим крилом народовців-прихильників політики «нової ери» (О.Барвінський, А.Вахнянин та ін.). Об'єднувала в основному духовенство та прихильників клерикалів серед національно орієнтованої української інтелігенції
в) Українська соціал-демократична партія	3) перша партія європейського зразка, яка після розколу об'єднувала національне орієнтованих інтелігентів та селян — прибічників аграрного соціалізму. Лідери: М.Павлик, К.Трильовський та ін.
г) Русько-український християнський союз	4 4) створена лівим крилом народовців (Ю.Романчук, К.Левицький та ін.) та правим — радикалів (І.Франко, Т.Окуневський, В.Будзиновський та ін.). Об'єднувала в основному ліберальне орієнтовану світську галицьку інтелігенцію, яка визнавала пріоритетними національні інтереси українців

 

44. Русская народна партія, створена москвофілами на початку XX ст., визнавала:

а) національно-культурну ідентичність українців, русинів та росіян і відкидала ідею їх політичного об'єднання;

б) необхідність повної національно-політичної єдності західноукраїнсь­ких та російських земель;

в) національно-культурну та політичну самостійність українців.

45. Національний рух українців Буковини в кінці XIX — на початку XX ст. очолювали:

а) А.Вахнянин та Ю.Федькович;

б) С.Смаль-Стоцький та М.Василько;

в) К.Левицький та Ю.Романичук.

46. У 1901-1944 рр. митрополитом Української греко-католицької церкви був:

а) Сильвестр Сембратович;

б) Андрей Шептицький;

в) Йосип Сліпий.

47. Сформулюйте твердження, яке б відповідало історичній дійсності:

Митрополит А.Шептицький:

а) заборонив греко-католицьким священикам брати участь у громадському житті та національному русі українців;

б) добивався проводу греко-католицької церкви в національному русі та громадському житті підавстрійських земель України;

в) поставив участь греко-католицького духовенства у громадському жит­ті в залежність від дотримання національним рухом принципів християнської моралі, розглядав церкву як духовний та моральний авторитет українського суспільства.

48. Кооперативний рух серед українців Галичини та Буковини розгортається в:

а) 40-50-х рр. XIX ст.;

б) 60-70-х рр. XIX ст.;

в) 1890-1900-х рр.

49. На початку XX ст. найбільш поширеними серед українців Галичини та Буковини були:

а) кредитні кооперативи;

б) споживчі кооперативи;

в) страхові кооперативи.

50. Організацію господарського життя українців Галичини розпочало това­риство:

а) «Руська бесіда»;

б) «Просвіта»;

в) «Селянська каса».

51. «Крайовий союз ревізійний» та «Селянська каса» були:

а) ідейно-організаційними та ревізійними центрами української галицької і буковинської кооперації;

б) благодійними українськими організаціями в Галичині та Буковині, надавали субсидії місцевим селянам;

в) громадськими організаціями Галичини і Буковини, основною метою яких була організація культурного життя українців у сільській місце­вості (в основному на кошти, які виділяла для цього влада).

52. Микола Левитський, Василь Доманицький, Осип Юркевич, Василь Нагірний, Євген Олесницький, Іван Петрушевич — це:

а) українські митці початку XX ст.;

б) українські вчені початкуXX ст.;

в) українські кооператори початку XX ст.

53. Українсько-польські відносини в Галичині на початку XX ст.:

а) відзначались взаєморозумінням завдяки угоді 1890 р., яка обмежу­вала можливості для конфронтації;

б) набули гостро конфліктного характеру внаслідок посилення агресивно націоналістичних настроїв серед польської еліти.

54. Встановіть відповідність:

а) 1890 р. 1) страйк майже ста тисяч сільськогосподарських робітників Галичини

б) 1892 р. 2) створення Русько-української радикальної партії

в) 1899 р. 3) вбивство українського студента А.Коцка під час сутички з шовіністично налаштованими польськими студентами

г) 1902 р. 4) вбивство українським студентом М.Січинським, губернатора Галичини

д) 1908 р. 5) розкол РУРП і створення УНДП та УСДП;

е) 1910 р. 6) реорганізація Товариства ім. Т.Шевченка і створення НТШ

Яке із десятиліть другої половини XIX ст. історики вважають «мертвими роками» національного відродження на східноукраїнських землях?

а) 1850-і роки;

б) 1860-і роки;

в) 1870-і роки;

г) 1880-і роки;

д) 1890-і роки.

4. Доповніть текст:

У... (1891, 1897, 1900) р. з ініціативи В.Антоновича і О.Кониського старше покоління українофілів створило... («Братство тарасівців», «Всеукраїнську загальну організацію» (ВЗО); Революційну українську партію (РУП)) — підпільну організацію, яка була покликана на федералістських засадах об'єднати існуючі на той час в Україні грома­ди, студентські товариства і окремих проукраїнськи орієнтованих осіб.

5. В останній третині XIX ст. Галичину розглядали як своєрідний «П'ємонт» нації:

а) тільки українці;

б) тільки поляки;

в) українці та поляки.

6. Вчені вважають, що для свідомості багатьох лідерів польської спільноти в Галичині першої половини — середини XIX ст. характерне:

а) нехтування національними інтересами поляків і повна байдужість до ідеї відновлення польської держави;

б) переконання в тому, що для відновлення держави необхідна повсяк­денна наполеглива праця, спрямована на модернізацію польського суспільства;

в) переконання в тому, що відновити власну державу можна, вдаючись до радикальних дій, зокрема, до збройної боротьби.

7. Мовно-літературний, а пізніше й політичний рух II половини XIX ст., що об'єднував в основному консервативно і проросійськи орієнтовану духовну та світську українську інтелігенцію Галичини, Буковини і Закарпаття називають:

а) москвофільським (русофільським);

б) народовецьким;

в) радикальним.

8. Культурницький, а далі й політичний рух II половини XIX ст., що об'єднував в основному українську ліберальне та національне орієнтовану світську і духовну інтелігенцію Галичини, Буковини та Закарпаття, називають:

а) москвофільським (русофільським);

б) народовецьким;

в) радикальним.

9. Русофіли (москвофіли) домінували в політичному та громадському житті галицьких українців у:

а) 1840-1850-х роках;

б) 1860-1880-х роках;

в) 1870-1890-х роках.

10. Лідери національного руху українців Закарпаття середини XIX ст. А.Добрянський, О.Духнович, І.Раковський та деякі інші перебували на позиціях:

а) русофільства;

б) народовства;

в) радикалізму.

11. З-поміж наведених виберіть судження про чинники, які спричинили формування русофільства (москвофільства) в Галичині. Виникнення і поширення русофільства в Галичині було викликане:

а) прагнення галицьких українців звільнитись з-під влади австрійського імператора і утиски греко-католицької церкви після 1848 р.;

б) втратою українською галицькою інтелігенцією довіри та підтримки з боку Габсбургів після 1848 р.;

в) австро-польським компромісом і зростаючим економічним та політичним домінуванням поляків у краї;

г) прихильністю української галицької інтелігенції до слов'янофільських ідей;

д) політикою Росії, її фінансовою та політичною підтримкою слов'яно­фільства;

е) своєрідний «комплекс етнічної та соціальної неповноцінності» галицької української інтелігенції, що був породжений станом тодіш­нього українського суспільства.

12. «Русь Галицка, Угорска, Киевска, Московска, Тобольска і пр. под взглядом этнографическим, историческим, лексикальним, литературным, обрядовым єсть одна тая же самая Русь». Це точка зору:

а) хлопоманів;

б) народовців;

в) русофілів.

13. Церковнослов'янська мова з домішками російських, польських та українських слів, якою у своїх публікаціях користувалися русофіли, отримала назву:

а) «язичіє»;

б) «кулішівка»;

в) «латинка».

14. «Народний дім», «Ставропігійський інститут», «Галицько-руська матиця» у П половині XIX ст.:

а) перебували в руках галицьких русофілів (москвофілів) і провадили в основному музейно-архівну та видавничу роботу;

б) здійснювали на Правобережжі основну громадсько-політичну роботу національного спрямування, очолювались лідерами хлопоманів;

в) знаходились під контролем галицьких народовців і здійснювали широку культурно-просвітню діяльність.

15. «Руська бесіда» у Львові — це:

а) товариство клубного типу, яке влаштовувало літературно-музичні вечори, доповіді, концерти, утримувало театральну трупу;

б) громадсько-політична організація, яка проводила віча, демонстрації, політичні конференції та з'їзди і підтримувала наукові дослідження в сфері політики;

в) товариство економічного характеру, яке займалось кредитуванням своїх членів і здійснювало благодійну діяльність.

16. Провідною культурно-просвітньою організацією русофілів у останній третині XIX — на початку XX ст. була(о):

а) «Головна Руська Рада»;

б) «Просвіта»;

в) «0бщество им. М.Качковского».

17. Політичною організацією русофілів (москвофілів) у 70-80-х рр. XIX ст. була:

а) Руська Рада;

б) Народна Рада;

в) Галицько-руська матиця.

18. Визначте, які з тверджень, що подані нижче, розкривають зміст народовства (А), а які — русофільства (Б):

а) підтримка ідеї про етнічну тотожність русинів Галичини, Буковини, Закарпаття та українців Наддніпрянщини, їх приналежність до єдиної української нації;

б) використання підтримки (в т.ч. фінансової) російських слов'янофілів та урядових кіл Російської імперії;

в) лояльність до династії Габсбургів та існуючої в краї влади;

г) тісна співпраця в культурній сфері з українцями Наддніпрянщини;

д) прагнення зберегти провід церкви у громадсько-просвітній діяльності

серед українського суспільства західноукраїнських земель;

е) обгрунтування і поширення ідеї про етнічно-культурну спорідненість

чи навіть тотожність русинів і росіян;

є) створення «язичія» з метою забезпечити мові літературних та

наукових робіт русинів-галичан достатню престижність та зберегти

традиції;

ж) інтерес до народної культури та історії;

з) послідовна підтримка ідеї про використання народної мови в художніх та наукових працях українців Галичини, Буковини і Закарпаття;

й) прагнення здійснювати громадську діяльність для просвіти простих галичан, здобуття ними освіти та піднесення їхньої культури.

19. Володимир Шашкевич, Ксенофонт Климкович, Федір Заревич, Данило Танячкевич, Степан Качала були творцями і лідерами:

а) русофільського руху в Галичині;

б) народовецького руху в Галичині;

в) руху радикалів у Наддніпрянській Україні*

20. Доповніть текст:

У... (Львові, Києві, Харкові) зусиллями народовців... (6 січня 1860 р., 8 грудня 1868 р., 5 травня 1873 р.) було створено товариство «Просвіта».