Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985-1991 рр.)

Зміст історичного матеріалу

Основні предметні вміння та навички

Факти: Початок «перебудови». Загострення соціально-економічної кризи. Рівень життя населення. Чорнобильська катастрофа. Зростання соціальної та національної активності українського суспільства наприкінці 1980-х рр. Загальноукраїнський страйк шахтарів. Політичні реформи. Формування багатопартійності, створення Народного руху України за перебудову, перші альтеративні вибори до Верховної Ради УРСР. Створення Автономної Республіки Крим (12 лютого 1991 р.). Декларація про державний суверенітет України. Акт проголошення незалежності України. Проведення Всеукраїнського референдуму та виборів Президента України. Дати: квітень 1985 р. – початок «перебудови»; 26 квітня 1986 р. – вибух на Чорнобильській АЕС; вересень 1989 р. – створення Народного руху України за перебудову; березень 1990 р.–проведенняперших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР; 16 липня 1990 р. – ухвалення Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України; Жовтень 1990 р. – «Революція на граніті»; 24 серпня 1991 р. – ухвалення Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України; 1 грудня 1991 р. – проведення Всеукраїнського референдуму та виборів Президента України. Персоналії: Михайло Горбачов, Леонід Кравчук, Дмитро Павличко, Іван Драч, Борис Олійник, Ігор Юхновський. Поняття та терміни: «перебудова», «гласність», «плюралізм», «багатопартійність», «суверенітет», «інфляція», «ринкові відносини», «референдум»

Характеризувати зміст та основні напрями політики «перебудови», розгортання соціального і національного рухів, падіння авторитету КПУ, процес формування багатопартійності, зміст Декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення незалежності України, особливості соціально-економічної становища УРСР. Визначати причини та наслідки поглиблення економічної кризи, погіршення життєвого рівня населення; зв'язок між масовим національно-демократичним і дисидентським рухами, як різними формами українського визвольного руху. Пояснюватипричини розпаду і його наслідки для державотворення в Україні

 

Україна в умовах незалежності

Зміст історичного матеріалу

Основні предметні вміння та навички

Факти: Початок державотворчих процесів. Заснування Збройних Сил України. Дострокові вибори до Верховної Ради та вибори Президента України. Затвердження державної символіки (1992 р.), формування інституту громадянства. Ухвалення Конституції 1996 р. та змін до неї. Приватизація. Лібералізація цін. Грошова реформа (1996 р.). Майнова диференціація суспільства. Інтегрування України в європейське і світове співтовариство. «Газові» та «торгівельні війни» з Росією. Політична криза 2014 р. Збройна агресія Росії проти України. Культура, наука, спорт та релігійне життя в незалежній Україні. Дати: 6 грудня 1991 р. – заснування Збройних Сил України; липень 1994 р. – обрання Л. Кучми Президентом України; 1995 р. – обрання України членом Ради Європи (РЄ); 28 червня 1996 р. – ухвалення Конституції України; Вересень 1996 р. – запровадження національної грошової одиниці – гривні; жовтень–грудень 2004 р. – «Помаранчева революція», обрання Президентом України В. Ющенка; 2008 р. – вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ); січень 2010 р. – обрання В. Януковича Президентом України; листопад 2013 – лютий 2014 рр. – «революція Гідності», повалення режиму В.Януковича; червень 2014 р. – обрання П.Порошенка Президентом України; 2014 р. – підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС); вересень 2014 р., лютий 2015 р. – Мінські угоди. Персоналії: Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Віктор Янукович, Петро Порошенко, Леонід Каденюк, Богдан Ступка, Руслана Лижичко, В’ячеслав Вакарчук, Борис Возницький, Ярослав Дашкевич, Юрій Андрухович, Ада Роговцева. Поняття та терміни: «Корупція», «тіньова економіка», «Помаранчева революція», «Євромайдан», «Небесна сотня», «революція Гідності», «сепаратизм», «антитерористична операція», «анексія», «тимчасово окупована територія», «кіборги», «волонтерський рух», «люстрація», «поліконфесійність»

Розпізнавати на картосхемі адміністративно-територіальні одиниці України (області, АРК, Київ, Севастополь). Характеризувати державотворчі процеси, зміни в політичному, соціально-економічному, національному, культурному життя, здобутки України на шляху інтеграції у європейський, світовий простір. Визначати основні тенденції суспільного розвитку України за часів незалежності. Пояснювати причини європейської інтеграції України

 

Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва,

обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами*

 

*Дати створення пам’яток культури не обов’язкові для запам’ятовування

 

Стародавня історія України

1. Браслет із менандровим орнаментом. Мізинська стоянка (унікальний зразок прикладного декоративного мистецтва стародавньої Європи).

2. Кераміка трипільської культури (орнаментована кераміка).

3. Золота пектораль з кургану Товста могила. IV ст. до н. е. (скіфський «звіриний стиль»).

4. Золотий гребінь з кургану Солоха. Кінець V – початок IV ст. до н. е. (скіфський «звіриний стиль»).

5. Херсонес Таврійський. V ст. до н. е. – VІ ст. н. е. Сучасний вигляд (античне місто-поліс).

6. Збруцький ідол. ІХ ст. Вигляд з чотирьох боків (символ тривимірності світу: небо, земля, підземне царство).

 

Київська держава (ХІ-ХІІІ ст.)

Архітектура

7. Софійський собор у Києві. Перша половина ХІ ст. Сучасний вигляд (архітектурний спадок багатьох поколінь: візантійський (романський) стиль і монументальний живопис, монастирський ансамбль – українське бароко).

8. Спасо-Преображенський собор в Чернігові. 1036. Сучасний вигляд (архітектура Київської Русі).

9. Успенський собор Києво-Печерської лаври. 1073–1078 Реконструкція. Сучасний вигляд (архітектурний спадок багатьох поколінь: візантійський (романський) стиль, монастирський ансамбль – українське бароко).

10. Михайлівський Золотоверхий собор. 1108–1113. Реконструкція. Сучасний вигляд (архітектура Київської Русі).

11. П’ятницька церква в Чернігові. Кінець ХІІ – початок ХІІІ ст. Реконструкція. Сучасний вигляд (архітектура Київської Русі).

Образотворче мистецтво

12. Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві. Перша половина ХІ ст. (візантійська традиція, монументальний живопис).

13. Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія. 1056–1057 (одна із найдавніших давньоруських мініатюр, що дійшли до нашого часу).

14. Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з «Ізборника». 1073 (прижиттєве зображення людей, який дослідники назвали «першим давньоруським малюнком»).

15. Вишгородська ікона Богородиці. Перша половина ХІІ ст. (візантійська традиція).

 

Галицько-Волинська держава (ХІІ - перша половина ХІV ст.)

Архітектура.

16. Успенський собор у Володимирі. 1160. Реконструкція. Сучасний вигляд (архітектура Київської Русі).

17. Церква святого Пантелеймона поблизу Галича. Кінець ХІІ ст. (романський стиль, найстаріший зі збережених мурованих храмів Галичини).

Образотворче мистецтво

18. Холмська ікона Богородиці. ХІ ст. (візантійська традиція).

19. Дорогобузька ікона Богородиці. Остання третина ХІІІ ст. (волинський іконопис).

 

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.)

Архітектура. Замкове кам’яне будівництво

20. Костел святого Ворфоломея в Драгобичі. 1392-ХV ст. (мурована сакрального споруда оборонного типу, готичний стиль).

21. Верхній замок у Луцьку. XIV ст. (зразок середньовічної фортифікаційної архітектури, романо-готичний стиль).

22. Кам’янець-Подільська фортеця. XIV–XVI ст. (зразок середньовічної фортифікаційної архітектури з поєднанням різних стилів).

23. Хотинська фортеця. XIІІ–XVI ст. (зразок середньовічної фортифікаційної архітектури, романо-готичний стиль з

елементами українського мистецтва Поділля).

24. Покровська церква-фортеця в с. Сутківцях. 1467. (мурована сакрального споруда оборонного типу, романський стиль).

25. Замок Паланок (Мукачівський замок). XIV–XVII ст. (зразок середньовічної фортифікаційної архітектури з поєднанням різних стилів, найдавніша частина – романський стиль).

26. Генуезька фортеця у Судаку. 1371–1469. (фортифікаційна система оборонної архітектури, побудована генуезцями).

27. Вірменський собор у Львові. 1363–1370. Архітектор Дорінг (романо–готичний стиль і давньоукраїнська галицька архітектура, унікальна пам’ятка східної культури на європейських теренах).

28. Меджибізький замок. Друга половина XIV – перша половина XVI ст. (ренесансна фортифікаційна споруда).

29. Ханський палац у Бахчисараї. 1532–1764. (Кримсько-татарська, османська палацова архітектура).

Образотворче мистецтво

30. Ікона святого Юрія Змієборця із с.Станилі поблизу м.Дрогобич. Початок XIV ст. (Українська іконографічна традиція).

31. Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях (одна з ранніх пам’яток українського іконопису, візантійська традиція).

 

Українські землі в другій половині ХVІ ст.

Архітектура

32. Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі. 1502 (дерев’яна українська архітектура й українське мистецтво у період переходу від середньовіччя до живопису Відродження).

33. Ансамбль Успенської церкви у Львові: церква Успіння. 1591–1631. Архітектор П. Римлянин та ін. (італійський Ренесанс на основі українського будівництва); вежа Корнякта. 1573–1578. Архітектор П. Барбон (Ренесанс, бароко); каплиця Трьох Святителів. 1578 Архітектор П. Красовський (Відродження в поєднанні з українським стилем).

34. Ансамбль площі Ринок у Львові: Чорна Кам’яниця. Кінець ХVІ ст. Архітектор П. Красовський (Ренесанс); будинок Корнякта. 1580. Архітектор П. Барбон (Ренесанс).

35. Острозький замок. Кругла (Нова) вежа. Кінець XVI ст. (Ренесанс)

Образотворче мистецтво

36. Ікона «Успіння Богородиці». 1547. О. Горошкович (перемишльська школа).

37. Мініатюри Пересопницького Євангелія. 1556–1561.

38. Гравюра Євангеліста Луки з Львівського «Апостола». 1574.

 

Українські землі в першій половині ХVІІ ст.

Архітектура

39. Ансамбль Кафедрального костелу у Львові: каплиця Боїмів. 1609–1617. Архітектор А. Бремер, скульптори Г. Шольц, Я.Пфістер (Ренесанс).

40. Замок у Підгірцях (Львівська обл.). 1635–1640. Архітектор Андреа дель Аква (ренесансний палац з бастіонними укріпленнями).

41. Іллінська церква в Суботові. 1653. Реконструкція (перехід від ренесансної архітектури до українського бароко).

Образотворче мистецтво

42. Портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного». 1622 (гравюра).

43. Портрет князя Криштофа Збаразького. Після 1622 (портретний живопис).

 

Українські землі в 1660-х –1680-х роках

Архітектура

44. Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові. 1679–1689. Архітектор І. Баптист (українське бароко).

45. Покровський собор у Харкові. 1689 (українське бароко).

46. Дзвінниця Софійського собору в Києві. Кінець ХVІІ ст. (бароко).

Образотворче мистецтво

47. Портрет Богдана Хмельницького. В. Гондіуса. Середина ХVІІ ст. (гравюра, єдине прижиттєве портретне зображення Б.Хмельницького).

48. Ікона «Покрова Богородиці» (з портретом гетьмана Богдана Хмельницького). Перша половина ХVІІІ ст. (бароко).

 

Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Архітектура

49. Оборонна синагога в Жовкві. 1692-1698. (стиль ренесанс і елементами бароко)

50. Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві. 1696–1701. (українське бароко).

51. Преображенська церква у Великих Сорочинцях. 1732. (українське бароко).

Образотворче мистецтво

52. Ікона «Вознесіння Богородиці» з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський. Й. Кондзелевич. 1698-1705. (поєднання візантійського, українського іконопису, бароко).

53. Гравюра «Іван Мазепа серед своїх добрих справ». 1706. І. Мигура. (бароко).

 

Українські землі в другій половині XVIII ст.

Архітектура

54. Собор святого Юра у Львові. 1746–1762. Архітектор Б. Меретін. (бароко).

55. Андріївська церква у Києві. 1747–1757. Архітектор Ф.-Б. Растреллі (рококо).

56. Ратуша в Бучачі. 1751. Архітектор Б. Меретін, скульптор Й. Пінзель (унікальне в Україні поєднання архітектурного стилю бароко й скульптури).

57. Покровська церква в Києві. 1766. Архітектор І. Григорович-Барський (бароко пізньої доби).

58. Троїцький собор у Новомосковську. 1773–1778. Майстер Я.Погребняк (дерев’яна українська архітектура, собор побудовано без жодного залізного цвяха, стиль українське бароко).

59. Успенський собор Почаївської лаври. 1771–1783. Архітектор І.Гофман (бароко).

60. Палац Кирила Розумовського в Батурині. 1799–1803. Архітектор Ч.Камерон. Реконструкція. Сучасний вигляд (класицизм).

Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст.

Архітектура

61. Будівля Київського університету. 1837–1843. Архітектор В. Беретті (класицизм).

Образотворче мистецтво

62. Картина «Дівчина з Поділля». 1816. В. Тропінін (романтизм).

63. Картини «Автопортрет» (1840), «Катерина» 1842, (романтизм), офорти з серії «Живописна Україна» Т. Шевченко (історична тематика).

64. Пам’ятник князю Володимиру в Києві. 1850–1853. Скульптори В.Демут-Малиновський, П. Клодт, К. Тон.

 

Українські землі у складі Російської та Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. – початку ХХ ст.

Архітектура

65. Резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації в Чернівцях. 1864–1873. Архітектор Й.Главка (поєднання мотивів візантійської, романської, іудейської та готичної архітектури).

66. Володимирський собор у Києві. 1862–1896. Архітектори І.Штром, П.Спарро, Ю.Бернгардт (побудовано у старовізантійському стилі).

67. Будівля оперного театру в Одесі. 1883–1887. Архітектори Г. Гельмер, Ф. Фельнер (віденське бароко з елементами класицизму).

68. Будинок з химерами в Києві. 1901–1903. Архітектор В. Городецький (ранній декоративний стиль модерн).

69. Будинок Полтавського губернського земства. 1903–1908. Архітектор В. Кричевський (український модерн)

70. Будинок страхового товариства «Дністер» у Львові. 1905–1906. Архітектор І. Левинський, Л.Левинський та ін. (український модерн).

Образотворче мистецтво

71. Пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві. 1888. Архітектор В.Ніколаєв, скульптор М. Микешин.

72. Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». 1880–1891. І. Рєпін (історична тематика).

73. Картина «Козаки в степу». 1890. С. Васильківський (історична тематика).

74. Картина «Ворожіння». 1893. М. Пимоненко (побутовий жанр).

75. Картина «Дівчина в червоному капелюсі». 1902–1903. О. Мурашко (імпресіонізм).

76. Картина«Портрет Лесі Українки». 1900. І. Труш (українське реалістичне мистецтво).

 

Українське мистецтво ХХ ст.

Архітектура

77. Будівля Держпрому в Харкові. 1925–1929. Архітектори С. Серафімов, М. Фельгер, С. Кравець (конструктивізм).

78. Будівля Верховної Ради УРСР в Києві. 1936–1939. Архітектор В.Заболотний (українська архітектура 1930-х років).

Образотворче мистецтво

79. Картина «Еней та його військо». 1919. Г. Нарбут (гуаш, історична тематика).

80. Літографія «Гуцул з квіткою», естамп «Карпатська мати». 1923. В. Касіян.

81. Картина «Життя». Триптих (Любов. Сім’я. Повернення). 1925–1927. Ф. Кричевський (модерн).

82. Пам’ятник Тарасові Шевченку в Ромнах. 1919. Скульптор І.Кавалерідзе (перший пам’ятник Т.Шевченку в Україні).

83. Картини «Бій Богуна з Чернецьким під Монастирищем в 1653 р.» (1931). М. Самокиш (історична тематика).

84. Картина «Хата в Богданівці» (1955). К. Білокур (побутовий жанр).

85. Картина «Хліб» (1949). Т. Яблонська (реалізм).

86. Картина «Гороховий звір» (1971), М. Приймаченко (примітивізм).

87. Пам’ятник засновникам Києва (Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь). 1982. Скульптор В. Бородай.