Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Порядок визначення амортизаційних відрахувань.

Поиск

Поняття „амортизація” (А) є визначено в Положенні (стандарті) б/о 7 «Основні засоби».

А – є систематичним розподілом вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Особливістю об’єктів А є те, що вони повинні відповідати 2 основним критеріям:

− їх придбання; − використання в г/д.

Ст 144. Об’єкти амортизації

Амортизації підлягають витрати на:

- придбання ОЗ, НА та довгострокових біологічних активів для використання в г/д;

- самостійне виготовлення ОЗ, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в г/д, в тому числі витрати на оплату з/п працівникам, які були зайняті на виготовленні ОЗ;

- проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення ОЗ, що перевищують 10% сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ, що підлягають А, на початок звітного року;

- капітальне поліпшення землі, не пов’язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;

- капітальні інвестиції, отримані платником з бюджету, у вигляді цільового фінансування на придбання об’єкта інвестування (ОЗ, НА) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої А по такому об’єкту;

- сума переоцінки вартості ОЗ. Платники всіх форм власності мають право проводити переоцінку об’єктів ОЗ, застосовуючи щорічну індексацію вартості ОЗ, що амортизується, та суми накопиченої А на коефіцієнт індексації:

Кі = [I(а–1) – 10]:100,

де І(а–1) – індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.

Якщо значення Кі не перевищує 1, індексація не проводиться.

- вартість безоплатно отриманих об’єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж.

- вартість ОЗ, безоплатно отриманих або виготовлених чи споруджених за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених КМУ чи під гарантії КМУ, у разі виконання зобов'язань за гарантією КМУ,

- вартість безоплатно отриманих для експлуатації підприємствами залізничного транспорту загального користування ОЗ транспортної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств;

- вартість ОЗ, визначена на рівні звичайної ціни, отриманих в концесію відповідно до ЗУ "Про особливості передачі в оренду чи концесію об'єктів централізованого водо-, теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності".

Не підлягають А та повністю відносяться до складу В за звітний період В на:

- утримання ОЗ, що знаходяться на консервації; ліквідацію ОЗ;

- ліквідацію основних засобів;

- придбання (виготовлення) сценічно-постановочних предметів вартістю до 5 тис. грн. театрально-видовищними підприємствами – платниками;

- витрати на виробництво національного фільму та придбання майнових прав інтелектуальної власності на національний фільм.

Не підлягають А та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування:

- витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою та житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів;

- витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування;

- витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів;

- вартість гудвілу;

- витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих ОЗ.

А основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:

1. Прямолінійний – за яким річна сума А визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта ОЗ:

А = ,

де А –річна сума амортизації,

Ва – вартість, що амортизується,

Т – термін корисного використання об’єкта.

Перевагами методу є простота та можливість легкого коригування нормативів. Коли немає суттєвих ознак зростання витрат на ремонт ОЗ, пов’язаного із збільшенням строку їх використання, і відсутні дані про можливість швидкого морального зносу необоротних активів або є ускладнення із визначенням обсягу виробничої потужності за весь строк корисного використання ОЗ, застосування методу виправдано.

Недоліком є те, що він не враховує морального зносу, розбіжностей у використанні виробничої потужності ОЗ у різні роки їхньої експлуатації і необхідності збільшення витрат на ремонт в останні роки служби.

Доцільніше застосування цього методу для пасивної частини таких ОЗ, як будівлі, споруди, меблі, окремі типи обладнання довготривалого користування тощо.

2. Зменшення залишкової вартості – річна сума А визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування А та річної норми А. Річна норма А (у %) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість:

А = ,

де А – річна сума амортизаційних відрахувань, грн.,

Во – залишкова або первісна вартість об’єкта ОЗ на дату початку нарахування амортизації, грн.;

На – річна норма амортизації.

На = 1 - ,

де На – річна норма амортизації,

п – термін корисного використання об’єкта ОЗ, років,

Вл – ліквідаційна вартість об’єкта ОЗ, що визначається підприємством самостійно, грн.;

В п – первісна вартість об’єкта ОЗ, грн.

При цьому методі економічно доцільним є нарахування більшої суми амортизації в першому році використання об’єкта і поступове її зменшення надалі.

Оскільки при застосуванні цього методу сума А нараховується нерівномірно, нерівномірно також накопичується сума зносу і зменшується залишкова вартість. В останньому році експлуатації об’єкта залишкова вартість наближається до ліквідаційної. Цей метод можливий до використання у випадку, якщо ліквідаційна вартість об’єкта ОЗ відмінна від 0.

3. Прискореного зменшення залишкової вартості – річна сума А визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування А та річної норми А, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об’єкта і подвоюється:

А = (В * Н ) * 2,

де А – річна сума амортизаційних відрахувань, грн.,

Во – залишкова вартість об’єкта ОЗ або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації, грн.;

На – річна норма амортизації.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні А до об’єктів ОЗ, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби).

4. Кумулятивний – річна сума А визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта ОЗ, на суму числа років його корисного використання:

А = (В - В ) * К ,

де А – річна сума амортизаційних відрахувань, грн.,

В п – первісна вартість об’єкта ОЗ, грн.

Вл – ліквідаційна вартість об’єкта ОЗ;

Кк – кумулятивний коефіцієнт:

Кк = К / С ,

де Кк – кумулятивний коефіцієнт;

Кл – кількість років, що залишилися до кінця очікуваного строку корисного використання об’єкта ОЗ;

Сл – сума чисел років корисного використання об’єкта ОЗ.

5. Виробничий – місячна сума А визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції та виробничої ставки А. Виробнича ставка А обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції, який підприємство очікує виробити з використанням об’єкта ОЗ:

На = Ом * (Вп - Вл) / Оз,

де На – норма амортизації,

Ом – фактичний обсяг продукції виготовлений за місяць, в якому відбувається нарахування амортизації,

Вп – первісна вартість об’єкта ОЗ, грн.,

Вл – ліквідаційна вартість об’єкта ОЗ, грн.,

Оз – розрахунковий обсяг діяльності (виробництва), який передбачається отримати з використанням основного засобу, що амортизується, од.

А об’єктів груп 9, 12, 14, 15 нараховується за методами 1 і 5. Також для окремих груп об’єктів встановлено обмеження на застосування методів А. Зокрема:

На основні засоби груп 1 та 13 амортизація не нараховується.

Суми амортизаційних відрахувань не підлягають вилученню до бюджету, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків та зборів.

Амортизаційні відрахування потрібно використовувати за такими напрямами: будівництво об’єктів, придбання ОЗ, поліпшення (модернізація, модифікація, реконструкція) ОЗ, придбання НА, інші капітальні роботи, погашення отриманих на капітальні інвестиції позик.

Нарахування А в цілях оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику з метою складання фінансової звітності, та може переглядатися в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Нарахування А за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; просмотров: 416; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.137.175.166 (0.006 с.)