Львівська говірка (балак) — мова, сформована у львівському україномовному середовищі, суміш українських і українізованих форм польських, німецьких і єврейських слів.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Львівська говірка (балак) — мова, сформована у львівському україномовному середовищі, суміш українських і українізованих форм польських, німецьких і єврейських слів.



Найбільшого розквіту досягла в міжвоєнний період (1920-1930-і роки).

Чимало слів збереглися в щоденному вжитку львів’ян донині.

Львівська польська говірка (пол. gwara lwowska) — регіональна говірка польскої мови, яка колись була поширена серед жителів Львова. Зараз використовується репатріантами зі Львова в Польщі та в літературі. Польська говірка була де в чому споріднена з «балаком» — міським українським жаргоном Львова.

Львівська польська говірка виникла в другій половині XIX століття, коли польський субстрат піддався сильному впливові (в основному в лексиці) з боку, ідишу (szac, myszygine), української (hreczka, makitra, zahałom, zerkało), російської (blatować, pacan, sztany) і чеської мов (masny). Львівська польська говірка мала зв'язки з іншими галицькими говіркамі польської мови і окремою краківською говіркою. Після 1945 року і масової репатріації польських мешканців Львова в Польшу польська говірка поступово вийшла з обігу в самому Львові, але уживалася репатріантами в західних районах Польщі. У сучасній польській мові львівська говірка уживається в літературі та театрі задля стилістичного і комічного ефекту.

Деякі слова львівської говірки увійшли до польської літературної мови (besztać, durszlak, sztyblet), до польського кримінального жаргону та інших регіональних говірок. Львівська польська говірка використовувалася Вітольдам Шолгінем (автор книг і радіовистав про Львів), Мар'яном Гемаром (польський поет, сатирик, комедіант, автор пісень), Адамом Голланеком (польський письменник-фантаст і публіцист), радіоведучими довоєнного польськомовного львівського радіо Щепцьо і Тоньцьо.

 

Короткий словник львівського балаку (львівської говірки)

А

Аґра́фка - 1) шпилька; 2) подруга

а́йнбрух - вламання

аліво - та де там

аліяс - інакше

 

а́лярм - тривога

акаде́мус, акаде́мік - студент академії, університету

акомодуватися - звикати, пристосовуватися

 

амант - коханець

андру́ти - вафлі

анцуґ - одяг

аус - кінець, сідниці

Б

Бадиль - бур’ян

ба́єр - брехня

ба́йґель - булка (чотиридільна)

байриш - пасмо волосся над чолом

байтлювати - оббріхувати

бакфіш - підліток

бала́бух - тісто, що підійшло

балаґула - візник

ба́лак - розмова

баламкатися - хитатися

балвату́нцьо - болван

балі́кати - балакати

ба́льон - ґумовий м’яч

ба́нда - оркестр

бандзьох - великий живіт

банти - драбинка для курей

банувати - тужити

ба́нька - іграшка на ялинку

баня́к - каструля

барабо́ля - картопля

ба́тяр - шибеник, хуліган, шукач пригод

батярі́вка - шапка шибеника

батя́рня - збіговисько шибеників

 

ба́хір, ба́хур - дитина, хлопець

баю́ра - 1) калюжа; 2) горілка

безхосе́нно - безкоштовно

бельбас - товстун, незґрабна людина

бе́льфер - учитель

берелка - прикраса

бере́тка - берет

бесаги - подвійний мішок через плече

бе́штати - сварити

бзду́ра - дурниця

біба - бенкет з великою кількістю алкоголю

бібки - екскременти тварини кулястої форми (бібки козячі)

бібу́лка - папір, що вбирає вологу

бігме - далебі

бі́мбер - самогон

бі́ня - дівчина

бісова́тий - шалений

билблати - мовчати

блатува́ти - залагоджувати

бли́зна - шрам, рубець від рани

блят - кухонна плита

бо́втати - перемішувати

 

бомбо́ни - цукерки

бо́мок - ґедзь

бонґу - спирт

бондзьо - живіт

бра́нжа - школярі

братрура - духовка

бритва́нка - металева форма для випікання хліба в печі

бро́вар - пивоварня, пиво

бронзо́вий - коричневий

брусоватий - необтесаний

бу́да - школа

бу́дний - буденний, звичайний

бу́зя - личко

бу́йда - брехня

букшпан - самшит

бу́льба - картопля

бу́мцик - танці

бухач - злодій

бурми́ло - необтесаний, некультурний

бу́сько - лелека

бухт - булочка з начинкою

бю́ро, бю́рко - письмовий стіл

В

Вазо́нок - вазон

вака́ції - канікули

вальок - 1) валок; 2) давно нечесане, скуйовджене волосся на голові

ва́ндлер - мандрівка

ва́нтух - живіт

ва́рґа - губа

варста́т - майстерня

ва́р’ят - божевільний

васерва́га - рівень (техн.), ватерпас

васериця - вода

ваха - варта

 

вахляж - віяло

вегікул - віз

вендли́ни - вудженина

верета - полотно

вітрівка - спортивна куртка

вигинястий - спритний, вправний

вида́йність - продуктивність

ви́лоїти - вичинити

вимі́вка - виправдання

винни́ці - виноградники

виривати - втікати

 

вицє́чка - екскурсія, мандрівка

ви́ходок - туалет

ви́циганити - вимантити

відкнаятися - відчепитися

відфастриґува́тися - відчепитися, “відшитися”

ві́нда - ліфт

віха - жердина

віц - жарт, анекдот

втраяти - багато їсти

втриняти - змушувати когось щось зробити

вшитка - виточка

Г

Габіт - ряса, одяг монахів

Гадра - сварлива баба

гадюґа - злосливець

гайту - прогулянка

гайцер - помічник машиніста

гайцовня - паротяг

галабурда - авантюра

галастра - набрід, збіговисько

гальба - кухоль

гальсбіндель - краватка

гальтувати - затримати

галюкати - кричати на когось

галя - великий зал

 

гамати - їсти

ганделес - торгівець

гандричитися - сперечатися

гара - горілка

гарататися - битися

гарбар - кушнір

гардиґа - старий будинок

гаукаж - адвокат

гачик - кочерга

Гебес - дурень

Гебра - зборисько, збіговисько

герцпінкель - пестунчик

гиот - малий хлопець

 

гира - чуприна

гицкати - стрибати

глота - 1) тіснота; 2) натовп

глухман - глухий

гойно - щедро

голєндрування - катання на ковзанах

голодриґа - обірванець

город - парк, сквер, сад

горпина - велика жінка

гранадля - шпилька для волосся

Гринь - дурень

Груньо - грубіян

гуляти - танцювати

Ґ

Ґалантий - елегантний

ґаляре́тка - желе

ґанц - цілковито, повністю, все

ґа́ці - штани

ґвер - гвинтівка

ґелайза - кухоль

ґелтуватися - бути поважним

 

ґе́ца - жарт

ґібіруватися - належатися

ґілярдія - гайлярдія (квітка)

ґлянц - блиск

ґнипак - тупий ніж

ґніт - дитина

ґраба - рука

 

ґра́йфнути - вкрасти

ґранато́вий - темно-синій

ґра́нда - 1) ганьба; 2) скандал, бійка

ґра́тіс - безкоштовно

ґрейцар - гріш

ґудз - вузол

ґуфрува́ти - морщити

Д

Дві́рець - вокзал

де́бра - бездоріжжя

декувати - говорити грубо, нахабно

де́рти ла́ха - насміхатися

дефіля́да - 1) парад; 2) прогулянка

дзю́ра - діра

дзя́вкати - 1) заховати; 2) гавкати

 

дзя́мдзя - той, хто поволі їсть

дзю́ня - дівчина

доовкола - довкола

драґо́нчик - хлястик

дрантя - старий одяг

дрантявий - старий, поганий

драпак - щітка для посуду

 

драчки - дрібні бійки

Дримбайло - старий чоловік

дри́пця - стара жінка

друмля - музичний інструмент

друшляк - дуршлаг

дурх - наскрізь, просто

Е, Ж

Емерит - пенсіонер

емеритура - пенсія

етеричний - делікатний, повітряний

 

Жарівка - електрична лампочка

желізко - праска

жилєтка - лезо (для гоління)

З

Забава - вечірка

забездурно - безкоштовно

завди - завжди

заволока - бродяга, приблуда

загаманити - вкрасти

загумінок - 1) передмістя; 2) глушина

заґудзовуватися - заплутуватися

задекуватися - сховатися

заєць - рулет з м’яса

зазяпати - вразити красою

Заіванити - вкрасти

зайдель - склянка

закім - доки

заливайко - брехун

 

замалювати - вдарити

запихатися - засапатися

запідкольки - під руку

запідпашки - під пахи

зафандула - невправний, недотепа

зафраєр - безкоштовно

зафуркотати - зашуміти

захоронка - 1) дитячий садок; 2) сиротинець

зацьмаканий - п’яний

зашпортатися - перечепитися, заплутатися в чомусь

збабчитися - зморщитися (збабчене яблуко)

збуй - розбійник

збурити - розвалити, зруйнувати

 

звурдитися - скиснути

здибатися - зустрітися

зегарок - наручний годинник

Зеленчук - прикордонник

зелепухи - недозрілі фрукти

зец - бити

зиза дістати - стати косооким; перен. - дуже сильно чомусь вразитись

зизоокий - косоокий

зіхер - точно, обов’язково

Злеополізуватися - зльвівщитися

зліцитований - проданий на аукціоні

золити - бити зреванжуватися - віддячитися

зупа - юшка

І

Індекс - залікова книжка

інсуля - оселя

 

інтенція - намір

інфамія - осуд, знеславлення

Ї, Й

Їдачка - губа

їздня - дорога

 

Йойкати - нарікати

К

Кабат - жилетка з тканини

калабаня - калюжа

калакуньо - телепень

каламація - збентеження

калапітра - голова

калапуцькати - мішати

камізелька - плетена жилетка

камрат - товариш

канапка - бутерброд

капарити - погано щось робити

Капцан - нікчемна людина

капциліндер - капелюх

караба - кіт

карабеля - крива шабля

карабін - рушниця

карамболь - зіткнення, аварія

карменадля - котлета

касарня - казарма

катуляти - котити щось кругле

кацап - дурень

кацараба - кішка

кварґель - сільський твердий солений сир

келішок - чарочка

кербер - вахтер

кирея - плащ

кібелик - глечик

кібіцувати - вболівати

кікати - дивитися

кікс - помилка

кімати - спати

кіндзюравий, кундзюравий - кучерявий

кіндрус - пустун

кінол - ніс

кірити - пити

кітка - кицька

кічка - городки (гра)

 

клави, клаваки - зуби, ікла

клаки - клубки пороху, пилу, пуху

клапати - тріпати

клапачка - рот

Клемпа - погана жінка

кльозет - туалет

кльоцок - пухкий малюк

клюски - варене тісто, галушки

кнайпа - ресторанчик, забігайлівка

кнаяти - їхати, бігти

кобіта - жінка

койдим - відважний

колдувати - виглядати, придивлятися

колтунитися - лінуватися

колюмна - стовп, колона

комерс - забава

конкури - залицяння

конфекція - готовий одяг

Кремпуватися – стидатись

Л

Лаба - лапа

лабатий - незґрабний

лазничка - ванна кімната

лапайдух (лапідух) - військовий санітар

лахуватися (дерти лаха) - насміхатися

леберка - спортивна куртка

лепета - голова

 

лискати - блискати

лита - багатий чоловік

літосердя - милосердя

льокаль - 1) шинок; 2) квартира

льокатори - квартиранти

льоля - дівчина

 

льорнета - бінокль

льосування - жеребкування

люстро - дзеркало

люфа - дуло

люфтувати - провітрювати

ляґер - вистояне пиво

М

Мавпішон - мавпа

магуляти - бити

магулянка - бійка

маґель, маґельниця - пристосування для прасування

маґлювати - прасувати

маґніфіка - вельможна пані

майстерштик - зразок

Майтки (майталепи) - труси

майхер - ніж

макабричний - жахливий

макаґіґи - солодощі

маківка - голова

маланка - молода дівчина

мамця - приємна старша жінка

манджати - мандрувати

манелі - 1) дрібниці; 2) речі

мантель - плащ, пальто

Мантилепа - неохайна жінка

маринарка - піджак

 

мармуляда - варення

мармурок - кекс

матолок - некмітливий чоловік

матура - іспит зрілості, атестат про середню освіту

маціцький - малесенький

мацькатися - бабратися

мацькатий - огрядний

мацько - 1) живіт; 2) кіт

машинґвер - автомат (зброя)

меґати - втікати

меценас - адвокат

мециї - делікатеси

меция - щось незвично вишукане, бажане

мантикаптус - дивак

мешти - черевики

мигати - втікати

микитити - обдурювати, збивати з пантелику

митка - 1) ганчірка для миття посуду; 2) пліткарка

 

мишіґіне - несповна розуму

міґлянд - спритна людина

мізерія - салат

мікрус - малюк

мішмаш - мішанина

мішунк - суміш, мішанина

мокляки - болотиста місцевість

моняк - гріш

моньо - молоко

мордівня - забігайлівка

москалик - оселедець

моторовий - водій трамваю

мудьо - відлюдник, мовчун

мулик - муляр

Мурґа - нахаба

Мурин - негр



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.33.139 (0.03 с.)