Вимоги до оформлення бібліографії 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Вимоги до оформлення бібліографії



Посилання

Посилання – це вказівка на те чи інше джерело інформації, на інший документ чи частину документа; запис, що пов’язує між собою частини документа, бібліографічні записи, класифікаційні індекси чи предметні рубрики.

Розрізняють внутрішні посилання (посилання на іншу частину того самого документу) і зовнішні посилання (посилання на інший документ).

Посилання, з одного боку, інтегрують текст дослідження в єдину документно-інформаційну систему, а з іншого – пов’язують наукову працю з різноманітними масивами наукової та спеціальної предметної інформації. Правильно оформлений запис посилання підкреслює цінність інформації, сприяє створенню якісного навчально-дослідного продукту, уможливлює і прискорює перевірку фактів чи тверджень, дозволяє читачеві звертатися до вказаних джерел для подальшого чи глибшого ознайомлення, створює атмосферу довіри до молодого науковця.

Загальні правила посилання на первинні джерела інформації такі:

  • посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал не ввійшов до останнього видання;
  • якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, що включено до списку використаних джерел у випускній кваліфікаційній роботі;
  • посилання в тексті наукової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком джерел, виділеним двома квадратними дужками. Наприклад:
Правильно Неправильно
«У працях [1–7] стверджується...” „Поняття розглядається у дослідженнях українських і зарубіжних науковців [2; 7; 22; 69]” „Автор підкреслює... [19, 35]”. „Поняття документообігу розглядається в [142]” „Про це йдеться також у [18, 20, 48]”
  • якщо в тексті наукової праці необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, цю інформацію подають у квадратних дужках після зазначення номера джерела у списку використаних джерел, наприклад: [1, 344-346].
  • посилання на ілюстрації випускної кваліфікаційної роботи вказують відповідно до їхнього порядкового номера, наприклад, «рис. 1.2».
  • посилання на формули, використані в науковій роботі, оформлюють, вказуючи порядковий номер формули в дужках, наприклад «... у формулі (2.1)».
  • на всі таблиці випускної кваліфікаційної роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...у табл. 1.2».
  • у повторних посиланнях на таблиці чи ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

Список використаних джерел

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, що містить бібліографічні описи використаних у дослідженні джерел і подається після висновків.

Бібліографічний опис – це сукупність відомостей про документ, що наведені за встановленими правилами та призначені для ідентифікації і загальної характеристики документа.

Процес складання бібліографічного опису здійснюється поетапно:

  1. виявляються бібліографічні відомості;
  2. визначається необхідний набір елементів опису;
  3. вибирається перший елемент бібліографічного запису;
  4. фіксуються виявлені відомості за встановленими правилами з використанням універсальних розділових знаків.

Кожен бібліографічний опис складається з бібліографічних елементів – слова, словосполучення чи групи слів, що подають певну бібліографічну інформацію.

Всі бібліографічні елементи мають стандартну послідовність розміщення

  1. заголовок (переважно це автор) і відомості про відповідальність;
  2. область назви, відомості, які стосуються підзаголовка, а також відомості про відповідаль­ність; колектив авторів, установа, організація, яка видає;
  3. область видання (повторність чи інша інфор­мація про видання – стереотипне, факсимільне тощо);
  4. область вихідних даних (місце видання, видав­ництво, рік видання, том, номер журналу, число та місяць газети);
  5. область кількісної характеристики (кількість сторінок, конкретна сторінка, кількість бібліогра­фічних одиниць, ілюстрацій тощо);
  6. 6. область серії;
  7. область приміток;
  8. область стандартного номера й умов доступ­ності.

У науковому дослідженні обов’язковими є такі головні елементи областей 1-5:

1. прізвище та ініціал (ініціали) автора (чи авторів, якщо їх кілька); автор може бути відсутній:

Швецова-Водка Г. Документ і книга в системі соціальних комунікацій: Монографія / Г. Швецова-Водка. – Рівне: Рівнен. держ. гуманітар. ун-т, 2001. – 437 с.

Грімстед К. П., Боряк Г. Доля українських культурних цінностей під час другої світової війни: винищення архівів, бібліотек, музеїв. – К.: Львів: Червона калина, 1992. – 120 с.

Ділові папери та документи підприємницької діяльності / Упоряд. В. Л. Кулініченко. – К.: Укр. центр духов. культури, 1996. – 144 с.

Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві: матеріали міжнар. наук. конф., 21-22 листопада 2003 р. / Харк. держ. акад. культури. – Х.: ХДАК, 2003. – 239 с.

2. назва видання (основна назва, паралельна назва – за наявності, підназва):

Швецова-Водка Г. Документ і книга в системі соціальних комунікацій: монографія / Г. Швецова-Водка. – Рівне: Рівнен. держ. гуманітар. ун-т, 2001. – 437 с.

Грімстед К. П., Боряк Г. Доля українських культурних цінностей під час другої світової війни: винищення архівів, бібліотек, музеїв. – К.: Львів: Червона калина, 1992. – 120 с.

Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві: матеріали міжнар. наук. конф., 21-22 листопада 2003 р. / Харк. держ. акад. культури. – Х.: ХДАК, 2003. – 239 с.

3. вказівка на якісний стан:

Макаренко С. А. Інформаційне суспільство, політика, право в програмній діяльності ЮНЕСКО [ Текст ]. – К.: Науково-видавничий центр “Наша культура і наука”, 2002. – 360 с.

Про інформацію: Закон України № 2657-ХІІ від 02.10.1992 // Відом. Верхов. Ради України [ Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2657-12.

4. жанрове позначення матеріалу:

Гомотюк О. Є. Злет і трагедія українознавства на зламі епох (90-ті рр. ХІХ – перша третина ХХ ст.): монографія / О. Є. Гомотюк. – Тернопіль: Економічна думка, 2007. – 551 с.

Дацків І. Б. Дипломатія українських державних утворень у захисті національних інтересів 1917 – 1923 рр.: монографія / І. Б. Дацків. – Тернопіль: Астон, 2009. – 520 с.

Швецова-Водка Г. Документ і книга в системі соціальних комунікацій: монографія / Г. Швецова-Водка. – Рівне: Рівнен. держ. гуманітар. ун-т, 2001. – 437 с.

Шкіцька І. Ю. Лінгвістичні основи документознавства: навч.-метод. посібник для студ. вищих навч. закладів спеціальності "Документознавство та інформаційна діяльність" / І. Ю. Шкіцька. – Тернопіль: Воля, 2008. – 256 с.

Струганець Л. Культура мови: Словник термінів / Л. В. Струганець. – Тернопіль: Навчальна книга–Богдан, 2000. – 88 с.

Сельченкова С. В. Переліки документів у діловодстві: історія, класифікація, концептуальні та методичні засади підготовки: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. істор. наук. 07.00.10 / С.В. Сельченкова. – К.: Укр. наук.-дослід. ін-т архівної справи та документознавства, 2005. – 20 с.

Типові норми часу і виробітку на основні види робіт, що виконуються у державних архівних установах: [ нормат. зб. ] / Держкомархів України, УНДІАСД; уклад.: Л. В. Кузнєцова, П. М. Марченко, О. М. Коваль. – К., 2008. – 148 с.

Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві: матеріали міжнар. наук. конф., 21-22 листопада 2003 р. / Харк. держ. акад. культури. – Х.: ХДАК, 2003. – 239 с.

4. відомості про відповідальність – вказівка на особу (осіб), що несе (несуть) інтелектуальну чи іншу відповідальність за документ (автор, колектив авторів, керівник авторського колективу, редактор, упорядник, перекладач):

Ярема С. На теми української наукової мови / С. Ярема. – Львів: Наук. тов. ім. Шевченка, 2002. – 44 с.

Чорна тінь Голодомору 1932–1933 років над Тернопіллям: Книга памʼяті / Вступ. ст.; упоряд.: Б. Д. Лановик, М. В. Лазарович, Р. М. Матейко. – Тернопіль: Джура, 2003. – 292 с.

Українська мова: практичний посібник на щодень / Уклад.: М. Д. Гінзбург, І. О. Требульова,, С. Д. Левіна, І. М. Корніловська; за заг. ред. д-ра техн. наук, проф., акад. УНГА М. Д. Гінзбурга. – Х.: Торсінг, 2003. – 592 с.

Організація комп’ютерного діловодства в установах. Програмно-апаратне забезпечення: Методичні рекомендації / ГАУ при Кабінеті Міністрів України; УДНДІАСД, відділ документознавства; Упоряд. А.Л. Маньковський. – К., 1998. – 25 с.

Застосування ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання" в роботі науково-довідкових бібліотек архівних установ: метод. рекомендації / Держкомархів України, УНДІАСД; уклад.: Л. П. Одинока (відп. виконавець), С. С. Артамонова, А. А. Майстренко, Р. В. Романовський. – К., 2008. – 51 с.

5. додаткові відомості про видання (виправлене, доповнене, стереотипне, перероблене, факсимільне тощо).

Богиня Д. Б., Грішнова О. А. Основи економіки праці: Навч. посібник / Д. Б. Богиня, О. А. Грішнова. – 2-ге вид., доповн. – К.: Знання-Прес, 2001. – 313 с.

Пономарів О. Стилістика сучасної української мови: підручник / О. Пономарів. – 3-тє вид, переробл. і доповн. – Т.: Навчальна книга–Богдан, 2000. – 248 с.

Стадник В. В. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник / В. В. Стадник, М. А. Йохна. – 2-ге вид. стер. – К.: Академвидав, 2006. – 464 с.

6. Вихідні відомості (місце видання, видавництво, рік видання (навіть коли відомості про нього в документі відсутні, вказують приблизну дату видання в квадратних дужках за знаком питання; позначення «б. р.» (без року) в описі не використовують), дату видання, том, номер журналу, число та місяць газети.

Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців. – К.: Головдержслужба, 2001. – 110 с.

Етичний і моральний кодекс державних службовців Львівського міськвиконкому // Командор. – 1997. – № 3-4. – С. 29-30.

Про інформацію: Закон України, 2 жовтня 1992 р. // Го­лос України. – 1992. – 13 листопада.

Слободяник М. Структура сучасного документознавства // Вісник Книжкової палати. – 2003. – № 4. – С. 18-21.

7. Кількісна характеристика документу (кількість сторінок, конкретна сторінка / сторінки).

Швецова-Водка Г. Документ і книга в системі соціальних комунікацій: Монографія / Г. Швецова-Водка. – Рівне: Рівнен. держ. гуманітар. ун-т, 2001. – 437 с.

Грімстед К. П., Боряк Г. Доля українських культурних цінностей під час другої світової війни: винищення архівів, бібліотек, музеїв. – К.: Львів: Червона калина, 1992. – 120 с.

Гадяцький В. Конференції-читання як форма псевдонаукової комунікації в неототалітарних корпораціях /В. Гадяцький // Людина і політика. – 2003. – № 4 (28).– С. 142-144.

Galtung J., Ruge M. The Structure of Foreign News / J. Galtung, M. Ruge // Journal of Peace Research. – 1995. – № 1. – P. 64-90.

У науковому дослідженні залежно від об’єкта опису використовується кілька видів бібліографічного опису, фіксація елементів якого передбачає різні схеми:

Вид бібліографічного опису Схема фіксації елементів опису Приклад
однорівневий – складають на окремо виданий документ (книгу, окре­мий том або випуск багатотомного, серіального видання, окремо виданий стандарт, географічну карту тощо) Автор. Основна назва = Паралельна назва: Підназва / Відомості про відповідальність. – Відомості про видання. – Місце видання: Видавництво, Дата видання. – Кількість сторінок.   Роджерс Е. Дифузія інновацій [Текст] / Е. Роджерс, пер. з англ. Василя Старка. – К.: Вид. дім «Києво–Могилянська акдемія», 2009. – 591 с.
багаторівневий – складають на багатотомне та серіальне видання, тобто на декілька томів, випусків, що становлять єдине видання Автор. Основна назва = Паралельна назва: Підназва / Відомості про відповідальність. – Відомості про видання. – Місце видання: Видавництво, Дата видання. Номер тому: Основна назва = Паралельна назва: Підназва / Відомості про відповідальність. – Відомості про видання. – Місце видання: Видавництво, Дата видання. – Кількість сторінок. Українська загальнонародна організація (Україн­ський національний фронт-2) [Текст]: дослідж., док., матеріали: [У 2 т. / Упоряд. і відп. ред. Ю. Зайцев]; HAH України; Ін-т українознав. ім. І. Крип’якевича. – Львів: Афіша, 2005. Т. 1. – 2005. –703 с.
аналітичний – складають на частину документа (окрема робота зі збірки, окрема стаття з журналу або газети, окрема глава чи розділ твору тощо) Відомості про складову документа // Відомо­сті про документ, у якому вміщено складову.   Роджерс Е. Інновативність та категорії впроваджувачів // Роджерс Е. Дифузія інновацій [Текст] / Е. Роджерс, пер. з англ. Василя Старка. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009. – С. 300-332.

 

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим (архівним, електронним тощо) твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків без пропусків будь-яких елементів, перекручень чи недоцільних скорочень.

Джерела розміщують одним із таких способів:

1) у порядку появи посилань у тексті (вважається найбільш зручним для користування та використовується при написанні наукових праць);

2) в алфавітному порядку прізвищ першого автора або заголовків документів. При цьому спочатку подаються документи українською мовою і мовами з кириличною графікою (відповідно до розташування за українським алфавітом), а потім – мовами з латинською графікою.

Для підготовки наукового дослідження рекомендується використовувати алфавітну побудову списку опрацьованої літератури.

Друковані видання (книги)

Однотомні видання

Книга одного автора

Бебик В. M. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз: [Моногр.] / В. М. Бебик. – К.: МАУП, 2005. – 440 с.

Бондар Ю. В. Поле битви – інформаційний простір: [монографія] / Ю. В. Бондар;. – К.: Міжрегіон. акад. упр. персоналом, 2006. – 147 с.

Владимиров В. М. Хаос – Розуміння – Масова комунікація: [Монографія] / В. М. Владимиров. – К.: КиМУ, 2006. – 366 с.

Книга двох авторів

Осовська Г. В. Комунікації в менеджменті / Г. В. Осовська, І. В. Копитова. – Житомир: ЖІТІ, 2002. – 567 с.

Палеха Ю. І. Загальне документознавство / Ю. І. Палеха, Н. О. Леміш. – К.: Ліра-К, 2008. – 393 с.

Книга трьох авторів

Основи організації електронного документообігу / І. В. Васюков, С. М. Головань, А. М. Давиденко; за ред. В.О. Шорошка. – К.: ДУІКТ,2008. – 235 с.

Павленко А. Ф. Маркетингові комунікації: сучасна теорія і практика: [Монографія] / А. Ф. Павленко, А. В. Войчак, Т. О. Примак; Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана. – К.: КНЕУ, 2005. – 404 с.

Різун В. В. Лінгвістика впливу: [монографія] / В. В. Різун, Н. Ф. Непийвода, В. М. Корнєєв; упорядник тексту Т. В. Скотникова. – К.: Вид.-поліграф. центр “Київський університет”, 2005. – 150 с.

Книги чотирьох авторів

Підприємницьке право: Практикум / Л. В. Ніколаєва, О. В. Старцев, П. М. Пальчик, О. О. Бакалінська. – К.: Істина, 2002. – 200 с.

Без автора

Public Relations для громадських (недержавних) організацій: Практичні поради на щодень / Упор. А. Куліш. – К.: УОПРР та "Вінрок Інтернешнл", 2001 – 130 с.

Офіційні документи

Про інформацію: Закон України, 2 жовт. 1992 р. // Голос України. – 1992. – 13 листоп. – С. 3 – 5; Те саме // Відомості Верхов. Ради України. – 1992. – № 48. – С. 1447–1462.

Про обов’язковий примірник документів: Закон України, 9 квіт. 1999 р. // Вісник Кн. палати. – 1999. – № 5. – С. 26–28.

Видання. Основні види: Терміни та визначення: ДСТУ 3017–95: Вид. офіц. – К.: Держстандарт України, 1995. – 48 с.

Перекладні видання

Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих отношений: научное издание / Э. Берн; пер. с англ. М. Будыниной, Е. Перцевой, В. Никандровой. – М: ЭКСМО, 2004. – 320 с.

Мерманн Э. Коммуникация и коммуникабельность: практические рекомендации для открытой коммуникации / Э. Мерманн; пер. с нем. «Гуманитарній центр». – Харьков: Гуманитарный Центр, 2007. – 296 с.

Пітерс Дж. Д. Слова на вітрі: історія ідеї комунікації / Дж. Д. Пітерс; пер. з англ. А. Іщенка. – К.: Академія, 2004. – 302 с.

Іншомовні джерела

Жаю Ю. Сяньдей хобі іньхансюз / Ю. Жаю. – Пекін, 1983. – 353 с. – Кит. – Пер. загол.: Сучасний обіг грошей і банківська справа.

Або:

Жаю Ю. Сучасний обіг грошей і банківська справа / Ю. Жаю. – Пекін, 1983. – 353 с. – Кит.

Hüttner J. I. Academic Writing in a Foreign Language: An Extended Genre Analysis of Student Texts / J. I. Hüttner. – Frankfurt am Mein... Wien: Peter Lang, 2007. – 340 p.

Праці одного автора[1]

Дубова С. Інформаційне забезпечення діяльності органів державного управління / С. Дубова // Вісн. Кн. палати. – 2005. – № 11. - С. 33-35.

Дубова С. В. Автоматизація документообігу в органах державного управління: етапи впровадження / С. Дубова, В. Пікульський // Вісн. Кн. палати. – 2006. – № 2. – С. 33-35.

Дубова С. В. Теоретико-методологічні основи підготовки фахівців з інформаційного забезпечення державного управління / С. Дубова, О. Матвієнко //Вісн. Кн. палати. – 2006. – № 8. - С. 22-26.

Ярошенко Т.. Наукові комунікації XXI століття: електронні ресурси для науки та освіти України. / Т. О. Ярошенко // Бібліотечний вісник.– 2006. – № 5. – С. 17–22.

Ярошенко Т. О. Наукова інформація у відкритому доступі: нові моделі комунікації в інформаційному суспільстві / Т. О. Ярошенко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. – 2006. – № 4. – С. 80-87.

Антології, хрестоматії

Слово. Знак. Дискурс: Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / За ред. М. Зубрицької. – Л.: Літопис, 1996. – 633 с.

Антологія української юридичної думки [Текст]: в 6-и т. / Ред. Ю. С. Шемшученко. – К.: Юридична книга, 2002 – 2003.

Складова частина документа

Епістолярні джерела

Лист О. Бородая до Д. Яворницького від 03.02.1899. // Епістолярна спадщина академіка Д. І. Яворницького. Вип.2. Листи діячів культури до Д. І. Яворницького / Упоряд.: С. В. Абросимова, Н. Є. Василенко, А. І. Перкова та ін. – Дніпропетровськ, 1999. – С. 103-104.

Інтерв’ю, відповіді на анкету, запитання і под.

Ярошенко Т. Із автономного книгосховища – в навігатор інформації: [Інтерв’ю з директором наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія» / Розмову вела О. Мигаль] // Дзеркало тижня. – 2007. – 2 червня (№ 21).

Багатотомний документ

До визначення поняття культури: комунікаційний аспект // Музичне мистецтво і культура: Науковий вісник. Вип.6. Книга 1. – Одеса: Друкарський дім, 2005. – С.68– 82.

Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: в 2 т. / Л. Е. Орбан-Лембрик – К.: Либідь, 2004. – Кн. 1: Соціальна психологія особистості і спілкування. –573 с.

Неопубліковані джерела

Дисертації, автореферати

Кабак Л. В. Моделі та методи класифікації текстових документів в спеціалізованих інформаційно-пошукових системах: автореф. дис. канд. техн. наук. 05.13.06 / Л. В. Кабак. – Х.: Харківський нац. ун-т радіоелектроніки, 2006. – 19 с.

Сельченкова С. В. Переліки документів у діловодстві: історія, класифікація, концептуальні та методичні засади підготовки: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. істор. наук. 07.00.10 / С. В. Сельченкова. – К.: Укр. наук.-дослід. ін-т архівної справи та документознавства, 2005. – 20 с.

Серажим К. С. Дискурс як соціолінгвальний феномен сучасного комунікативного простору (методологічний, прагматико-семантичний і жанрово-лінгвістичний аспекти: на матеріалі політичного різновиду українського масовоінформаційного дискурсу): автореф. дис. на здоб. наук. ступ. д-ра філол. наук. 10.01.08 / К. С. Серажим. – К.: Київ.нац. ун-т ім.Т. Шевченка Ін-т журналістики, 2003. – 32 с.

Архівні матеріали

Матеріали Ради Народних комісарів Української Народної Республіки // Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. – Ф. 1061, оп. 1, спр. 8–12; Ф. 1063, оп. 3, спр. 1–3.

Наукове товариство ім. Шевченка // Львівська наукова бібліотека імені В. Стефаника НАН України. Від. рукописів. – Ф. 1, оп. 1, спр. 78. – Арк. 1–7; Спр. 499/1. – Арк. 1–92; Спр. 499/10. – Арк. 1–9; Оп. 2, спр. 56, 57.

Періодика

Стаття в газеті

Бойко А. Тіні забутих часописів: «Труды Киевской Духовной Академии» (1860–1917 рр.) До 150-річчя заснування / Алла Бойко // Дзеркало тижня. – 2010. – № 38 (818). – 16 –22 жовтня.

Електронні джерела

Державний стандарт України. Діловодство й архівна справа [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dilo.kiev.ua/dstu-2732-2004-dilovodstvo-y-arhivna-sprava.html

Дубов Д. В. засоби масової інформації як якісно нові суб’єкти політичних комунікацій [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niisp.gov.ua/catalogue/9/

Столяров Ю.Н. Развитие электронного фондоведения / Ю.Н. Столяров [Электронный ресурс] // Библиотеки и информационные ресурсы в современном мире науки, культуры, образования и бизнеса: материалы конф. – Электрон. дан. – М.: ГПНТБ, 2005. – 1 электрон. опт. диск.

 

 

[1] У списку використаних джерел при описі кількох праць одного автора слід щоразу повторювати прізвище та ініціали автора, а статті чи назви видань подавати в алфавітному порядку. Якщо в одному із джерел автор представлений у співавторстві, то спочатку описуються публікації без співавторства, а потім інші документи.

Посилання

Посилання – це вказівка на те чи інше джерело інформації, на інший документ чи частину документа; запис, що пов’язує між собою частини документа, бібліографічні записи, класифікаційні індекси чи предметні рубрики.

Розрізняють внутрішні посилання (посилання на іншу частину того самого документу) і зовнішні посилання (посилання на інший документ).

Посилання, з одного боку, інтегрують текст дослідження в єдину документно-інформаційну систему, а з іншого – пов’язують наукову працю з різноманітними масивами наукової та спеціальної предметної інформації. Правильно оформлений запис посилання підкреслює цінність інформації, сприяє створенню якісного навчально-дослідного продукту, уможливлює і прискорює перевірку фактів чи тверджень, дозволяє читачеві звертатися до вказаних джерел для подальшого чи глибшого ознайомлення, створює атмосферу довіри до молодого науковця.

Загальні правила посилання на первинні джерела інформації такі:

  • посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли наявний у них матеріал не ввійшов до останнього видання;
  • якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, що включено до списку використаних джерел у випускній кваліфікаційній роботі;
  • посилання в тексті наукової роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком джерел, виділеним двома квадратними дужками. Наприклад:
Правильно Неправильно
«У працях [1–7] стверджується...” „Поняття розглядається у дослідженнях українських і зарубіжних науковців [2; 7; 22; 69]” „Автор підкреслює... [19, 35]”. „Поняття документообігу розглядається в [142]” „Про це йдеться також у [18, 20, 48]”
  • якщо в тексті наукової праці необхідно зробити посилання на складову частину чи конкретні сторінки відповідного джерела, цю інформацію подають у квадратних дужках після зазначення номера джерела у списку використаних джерел, наприклад: [1, 344-346].
  • посилання на ілюстрації випускної кваліфікаційної роботи вказують відповідно до їхнього порядкового номера, наприклад, «рис. 1.2».
  • посилання на формули, використані в науковій роботі, оформлюють, вказуючи порядковий номер формули в дужках, наприклад «... у формулі (2.1)».
  • на всі таблиці випускної кваліфікаційної роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «...у табл. 1.2».
  • у повторних посиланнях на таблиці чи ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

Список використаних джерел

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, що містить бібліографічні описи використаних у дослідженні джерел і подається після висновків.

Бібліографічний опис – це сукупність відомостей про документ, що наведені за встановленими правилами та призначені для ідентифікації і загальної характеристики документа.

Процес складання бібліографічного опису здійснюється поетапно:

  1. виявляються бібліографічні відомості;
  2. визначається необхідний набір елементів опису;
  3. вибирається перший елемент бібліографічного запису;
  4. фіксуються виявлені відомості за встановленими правилами з використанням універсальних розділових знаків.

Кожен бібліографічний опис складається з бібліографічних елементів – слова, словосполучення чи групи слів, що подають певну бібліографічну інформацію.

Всі бібліографічні елементи мають стандартну послідовність розміщення

  1. заголовок (переважно це автор) і відомості про відповідальність;
  2. область назви, відомості, які стосуються підзаголовка, а також відомості про відповідаль­ність; колектив авторів, установа, організація, яка видає;
  3. область видання (повторність чи інша інфор­мація про видання – стереотипне, факсимільне тощо);
  4. область вихідних даних (місце видання, видав­ництво, рік видання, том, номер журналу, число та місяць газети);
  5. область кількісної характеристики (кількість сторінок, конкретна сторінка, кількість бібліогра­фічних одиниць, ілюстрацій тощо);
  6. 6. область серії;
  7. область приміток;
  8. область стандартного номера й умов доступ­ності.

У науковому дослідженні обов’язковими є такі головні елементи областей 1-5:

1. прізвище та ініціал (ініціали) автора (чи авторів, якщо їх кілька); автор може бути відсутній:

Швецова-Водка Г. Документ і книга в системі соціальних комунікацій: Монографія / Г. Швецова-Водка. – Рівне: Рівнен. держ. гуманітар. ун-т, 2001. – 437 с.

Грімстед К. П., Боряк Г. Доля українських культурних цінностей під час другої світової війни: винищення архівів, бібліотек, музеїв. – К.: Львів: Червона калина, 1992. – 120 с.

Ділові папери та документи підприємницької діяльності / Упоряд. В. Л. Кулініченко. – К.: Укр. центр духов. культури, 1996. – 144 с.

Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві: матеріали міжнар. наук. конф., 21-22 листопада 2003 р. / Харк. держ. акад. культури. – Х.: ХДАК, 2003. – 239 с.

2. назва видання (основна назва, паралельна назва – за наявності, підназва):

Швецова-Водка Г. Документ і книга в системі соціальних комунікацій: монографія / Г. Швецова-Водка. – Рівне: Рівнен. держ. гуманітар. ун-т, 2001. – 437 с.

Грімстед К. П., Боряк Г. Доля українських культурних цінностей під час другої світової війни: винищення архівів, бібліотек, музеїв. – К.: Львів: Червона калина, 1992. – 120 с.

Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві: матеріали міжнар. наук. конф., 21-22 листопада 2003 р. / Харк. держ. акад. культури. – Х.: ХДАК, 2003. – 239 с.

3. вказівка на якісний стан:

Макаренко С. А. Інформаційне суспільство, політика, право в програмній діяльності ЮНЕСКО [ Текст ]. – К.: Науково-видавничий центр “Наша культура і наука”, 2002. – 360 с.

Про інформацію: Закон України № 2657-ХІІ від 02.10.1992 // Відом. Верхов. Ради України [ Електронний ресурс ]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2657-12.

4. жанрове позначення матеріалу:

Гомотюк О. Є. Злет і трагедія українознавства на зламі епох (90-ті рр. ХІХ – перша третина ХХ ст.): монографія / О. Є. Гомотюк. – Тернопіль: Економічна думка, 2007. – 551 с.

Дацків І. Б. Дипломатія українських державних утворень у захисті національних інтересів 1917 – 1923 рр.: монографія / І. Б. Дацків. – Тернопіль: Астон, 2009. – 520 с.

Швецова-Водка Г. Документ і книга в системі соціальних комунікацій: монографія / Г. Швецова-Водка. – Рівне: Рівнен. держ. гуманітар. ун-т, 2001. – 437 с.

Шкіцька І. Ю. Лінгвістичні основи документознавства: навч.-метод. посібник для студ. вищих навч. закладів спеціальності "Документознавство та інформаційна діяльність" / І. Ю. Шкіцька. – Тернопіль: Воля, 2008. – 256 с.

Струганець Л. Культура мови: Словник термінів / Л. В. Струганець. – Тернопіль: Навчальна книга–Богдан, 2000. – 88 с.

Сельченкова С. В. Переліки документів у діловодстві: історія, класифікація, концептуальні та методичні засади підготовки: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. істор. наук. 07.00.10 / С.В. Сельченкова. – К.: Укр. наук.-дослід. ін-т архівної справи та документознавства, 2005. – 20 с.

Типові норми часу і виробітку на основні види робіт, що виконуються у державних архівних установах: [ нормат. зб. ] / Держкомархів України, УНДІАСД; уклад.: Л. В. Кузнєцова, П. М. Марченко, О. М. Коваль. – К., 2008. – 148 с.

Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві: матеріали міжнар. наук. конф., 21-22 листопада 2003 р. / Харк. держ. акад. культури. – Х.: ХДАК, 2003. – 239 с.

4. відомості про відповідальність – вказівка на особу (осіб), що несе (несуть) інтелектуальну чи іншу відповідальність за документ (автор, колектив авторів, керівник авторського колективу, редактор, упорядник, перекладач):

Ярема С. На теми української наукової мови / С. Ярема. – Львів: Наук. тов. ім. Шевченка, 2002. – 44 с.

Чорна тінь Голодомору 1932–1933 років над Тернопіллям: Книга памʼяті / Вступ. ст.; упоряд.: Б. Д. Лановик, М. В. Лазарович, Р. М. Матейко. – Тернопіль: Джура, 2003. – 292 с.

Українська мова: практичний посібник на щодень / Уклад.: М. Д. Гінзбург, І. О. Требульова,, С. Д. Левіна, І. М. Корніловська; за заг. ред. д-ра техн. наук, проф., акад. УНГА М. Д. Гінзбурга. – Х.: Торсінг, 2003. – 592 с.

Організація комп’ютерного діловодства в установах. Програмно-апаратне забезпечення: Методичні рекомендації / ГАУ при Кабінеті Міністрів України; УДНДІАСД, відділ документознавства; Упоряд. А.Л. Маньковський. – К., 1998. – 25 с.

Застосування ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання" в роботі науково-довідкових бібліотек архівних установ: метод. рекомендації / Держкомархів України, УНДІАСД; уклад.: Л. П. Одинока (відп. виконавець), С. С. Артамонова, А. А. Майстренко, Р. В. Романовський. – К., 2008. – 51 с.

5. додаткові відомості про видання (виправлене, доповнене, стереотипне, перероблене, факсимільне тощо).

Богиня Д. Б., Грішнова О. А. Основи економіки праці: Навч. посібник / Д. Б. Богиня, О. А. Грішнова. – 2-ге вид., доповн. – К.: Знання-Прес, 2001. – 313 с.

Пономарів О. Стилістика сучасної української мови: підручник / О. Пономарів. – 3-тє вид, переробл. і доповн. – Т.: Навчальна книга–Богдан, 2000. – 248 с.

Стадник В. В. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник / В. В. Стадник, М. А. Йохна. – 2-ге вид. стер. – К.: Академвидав, 2006. – 464 с.

6. Вихідні відомості (місце видання, видавництво, рік видання (навіть коли відомості про нього в документі відсутні, вказують приблизну дату видання в квадратних дужках за знаком питання; позначення «б. р.» (без року) в описі не використовують), дату видання, том, номер журналу, число та місяць газети.

Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців. – К.: Головдержслужба, 2001. – 110 с.

Етичний і моральний кодекс державних службовців Львівського міськвиконкому // Командор. – 1997. – № 3-4. – С. 29-30.

Про інформацію: Закон України, 2 жовтня 1992 р. // Го­лос України. – 1992. – 13 листопада.

Слободяник М. Структура сучасного документознавства // Вісник Книжкової палати. – 2003. – № 4. – С. 18-21.

7. Кількісна характеристика документу (кількість сторінок, конкретна сторінка / сторінки).

Швецова-Водка Г. Документ і книга в системі соціальних комунікацій: Монографія / Г. Швецова-Водка. – Рівне: Рівнен. держ. гуманітар. ун-т, 2001. – 437 с.

Грімстед К. П., Боряк Г. Доля українських культурних цінностей під час другої світової війни: винищення архівів, бібліотек, музеїв. – К.: Львів: Червона калина, 1992. – 120 с.

Гадяцький В. Конференції-читання як форма псевдонаукової комунікації в неототалітарних корпораціях /В. Гадяцький // Людина і політика. – 2003. – № 4 (28).– С. 142-144.

Galtung J., Ruge M. The Structure of Foreign News / J. Galtung, M. Ruge // Journal of Peace Research. – 1995. – № 1. – P. 64-90.

У науковому дослідженні залежно від об’єкта опису використовується кілька видів бібліографічного опису, фіксація елементів якого передбачає різні схеми:

Вид бібліографічного опису Схема фіксації елементів опису Приклад
однорівневий – складають на окремо виданий документ (книгу, окре­мий том або випуск багатотомного, серіального видання, окремо виданий стандарт, географічну карту тощо) Автор. Основна назва = Паралельна назва: Підназва / Відомості про відповідальність. – Відомості про видання. – Місце видання: Видавництво, Дата видання. – Кількість сторінок.   Роджерс Е. Дифузія інновацій [Текст] / Е. Роджерс, пер. з англ. Василя Старка. – К.: Вид. дім «Києво–Могилянська акдемія», 2009. – 591 с.
багаторівневий – складають на багатотомне та серіальне видання, тобто на декілька томів, випусків, що становлять єдине видання Автор. Основна назва = Паралельна назва: Підназва / Відомості про відповідальність. – Відомості про видання. – Місце видання: Видавництво, Дата видання. Номер тому: Основна назва = Паралельна назва: Підназва / Відомості про відповідальність. – Відомості про видання. – Місце видання: Видавництво, Дата видання. – Кількість сторінок. Українська загальнонародна організація (Україн­ський національний фронт-2) [Текст]: дослідж., док., матеріали: [У 2 т. / Упоряд. і відп. ред. Ю. Зайцев]; HAH України; Ін-т українознав. ім. І. Крип’якевича. – Львів: Афіша, 2005. Т. 1. – 2005. –703 с.
аналітичний – складають на частину документа (окрема робота зі збірки, окрема стаття з журналу або газети, окрема глава чи розділ твору тощо) Відомості про складову документа // Відомо­сті про документ, у якому вміщено складову.   Роджерс Е. Інновативність та категорії впроваджувачів // Роджерс Е. Дифузія інновацій [Текст] / Е. Роджерс, пер. з англ. Василя Старка. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009. – С. 300-332.

 

Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим (архівним, електронним тощо) твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків без пропусків будь-яких елементів, перекручень чи недоцільних скорочень.

Джерела розміщують одним із таких способів:



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; просмотров: 320; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.173.214.79 (0.146 с.)