Продуценти – автотрофи та хемотрофи, які виробляють органічну речовину з неорганічних з’єднань.

Концументи – використовувачі органічної речовини – усі тварини, частина мікроорганізмів і деякі рослини (паразити, комахоїдні).

Редуценти – організми, які перетворюють органічну речовину у мінеральні з’єднання (гриби).

Значення редуцентів у кругообігу речовини в природі дуже велике. Якщо б їх не було, то поглинуті рослинами і тваринами речовини вийшли б з кругообігу, оскільки залишались би у вигляді різних органічних з’єднань. У цьому б випадку і кругообіг речовини і життя на Землі зупинились би.

Між організмами у біоценозі існують відношення у вигляді ланцюгів харчування. Вони складаються з багатьох складових частин, дуже часто сильно розгалужені. Але майже завжди в основі всіх цих ланцюгів знаходяться рослини. Лише у біоценозах печер і на значних глибинах морів і океанів зелені рослини відсутні. Для усіх ланцюгів харчування властива слідуючи закономірність: самий нижній ланцюг, який являють собою рослини, має найбільшу масу, слідуючий ланцюг – ті організми, що використовують рослини, мають меншу масу, хижаки першого порядку – ще меншу і т.д. Виникає своєрідна піраміда біомас, яка й пояснює, чому організми, які знаходяться у нижній частині не можуть бути з’їденими – біомаса верхніх організмів менша за нижніх. Потенціальні можливості деяких організмів, незважаючи на малі розміри, вражаючі. Так, одна бактерія за 4,5 діб може дати 10³⁶ індивідумів потомства маса яких складе 1,4х10¹⁷ г (маса однієї бактерії 10^-11-10^{-10 г) – це в декілька тисяч разів більше всієї біомаси в біосфері, і дещо перевищує масу води в Світовому океані. Але за звичай у організмів не має тривалих оптимальних умов для зростання та розмноження – недостача поживних речовин, відсутність місць з оптимальними умовами, напади хижих організмів і паразитів, хвороби, боротьба з іншими організмами і т.д.}

Таким чином інтенсивність впливу тварин на рослинний покрив проявляється в першу чергу під час використання рослин у їжу. Використовуючи значну кількість біомаси рослин в їжу тварини в змозі суттєво змінювати структуру деяких фітоценозів, в окремих випадках призводити до зміни рослинності.

Так, у тундрі завдяки діяльності гусей, які інтенсивно поїдають траву, відбувається зміна пухівково-мохової тундри в мохову. Гуси прилітають ранньою весною і починають добувати із під снігу крохмалисті кореневища, поїдати бруньки і молоді пагони рослин. У місцях їх поселення рослинний покрив знищується на 50 – 80 %. В подальшому під впливом кращої аерації, кращого просихання верхніх горизонтів грунту відбувається більш глибоке таяння вічної мерзлоти, а це приводить до зміни мохової тундри в осоково-пухівкову п’ятнисту, а потім в осоково-мохову п’ятнисту. На голих місцях розростається синьо-зелена водорость – носток.

В тій же тундрі, дуже розповсюджені гризуни – лемінги, які у великій кількості знищують різні види рослин – особливо зимою. Не зважаючи на малі розміри тварини (маса біля 50 г), за добу вона з’їдає рослин 1,5 – 2 рази більше. За рік лемінг вживає 40 – 50 кг рослинної маси. На таких ділянках рослини можуть цвісти та давати плоди лише у ті роки, коли популяція лемінгів різко зменшується. Сухі рослини лемінги не чіпають. У місцях знаходження колоній (площею 1,5 – 2 га), які вони створюють на схилах пагорбів, тварини з’їдають 90 – 94 % рослин. Весною вода змиває підгризені ними рослини (1 – 2 т/га) в понижені місця. При цьому утворюються торф’яні бугри довжиною 10-15 м. Весною лемінги переходять на більш високі місця і знову риють нори, викидаючи при цьому до 250 кг землі на 1 га площі. Звідси видно, наскільки значні зміни структури рельєфу і рослинного покриву можуть бути викликані життєдіяльністю лише невеличкої тварини.

Дорослий лось літом з’їдає за добу 30-40 кг різної рослинної їжі, взимку – біля 10 кг пагонів і кори деревних порід з 300-400 дерев і кущів. В Ленінградській області в раціон лося входить близько 100 видів рослин надґрунтового покриву, у раціон козулі – 130, оленя – 170. Досить часто лось пошкоджує кору та молоді пагони (в тому числі і головні), що призводить до їх відмирання, затримки в рості дерев. Зламані або нагнуті лосем дерева стають доступні для інших тварин – зайців. Значної шкоди спричиняє лось для лісових культур сосни звичайної та дуба звичайного у Лісостепу та Поліссі України. У місцях високої щільності лося найбільшого впливу, навіть до зникнення, зазнають рослини, які не є життєстійкими. У лісах помірної зони прикладом може бути горобина звичайна.

Пошкоджують дерева олені, які в деякі періоди свого життя труться об них рогами; ведмеді, які здирають кору пазурами; дикі кабани, які труться об дерева боками; зайці, які обгризають у дерев кору, або молоді пагони.

Крім того діяльність гризунів, часто призводить до зміни породного складу деревних порід. Досить часто в Лісостепу України зростають дві деревні породи дуб та ясен. Це також створює умови для поступової заміни перших деревних порід кленом.

В Англії, в місцях заселених кролями, відбувається знищення трав’янистих рослин – вівсяниці овечої, польовиці тонкої і інтенсивне розростання вереса звичайного, осоки піскової, папороті-орляка. Таким числом більш складні рослинні угрупування перетворюються у прості, де домінує один з названих видів.

Вплив деяких видів тварин на грунт і рослини приводить до формування специфічних зоогенних комплексів наземних екосистем. Фактори даного впливу дуже різноманітні:

- формування зоогенного нанорельєфу;

- зміна механічного та хімічного складу грунту; завдяки виносу материнської породи та більш глибоких шарів грунту на поверхню;

- порушення фізичної будови грунту внаслідок рихлення або, навпаки, ущільнення, забруднення органічними речовинами;

- порушення рослинного покриву селективним поїданням харчових рослин та посиленням росту рослин, що зостаються.

Своєрідні зоогенні комплекси формуються в місцях поселення бобра. Побудова греблі призводить до підйому води у струмках, річках та меліоративних каналах, що, в свою чергу, призводить до підтоплення значних площ. В даних умовах зникають мезофітні рослини і більш широкого поширення набувають гідрофітні та гігрофітні. Внаслідок кормової діяльності зникають м’яколистяні деревні породи, які вживаються бобрами у їжу – осика, верби, береза, в наступному й інші листяні породи. Площі заростають кущами деяких видів верб.

Значної шкоди зазнають рослини в більш екстремальних кліматичних зонах – степах і пустелях, знову ж таки від різних видів гризунів. Ступінь знищення рослин залежить, як від кількості гризунів, так і від стану фітоценозу. Втім досить часто навколо колоній гризунів рослинність або повністю, або частково буває знищеною. В пустелях, наприклад, Східних Каракумах, одна особина великої піщанки запасає у нірках 4-5 кг насіння різних видів рослин. Таким чином, врожай чорного саксаула, може бути знищеним на 70-80%. Враховуючи його низьку та періодичну врожайність, екстремальні умови для відновлення дуже тяжко чекати проростання зоставшогося насіння.

Реакція рослинності на вплив фітофагів в різноманітних природних умовах неоднакова. Якщо фотосинтез обмежується інтенсивністю надходження енергії світла, то видалення листків до певної величини збільшує продуктивність рослин. У випадках коли фотосинтез обмежується запасом доступної у грунті вологи, то видалення частини фітомаси не змінює продуктивність при умові повного використання рослинами ґрунтової вологи. І, на кінець, якщо продуктивність обмежується нестачею тепла (при короткому вегетаційному періоді), то будь-яке видалення фітомаси її знижує.

Так, досліди проведені у саванах Африки (район Селенгеті) показали, що при видаленні 20-30% врожаю надземної фітомаси збільшується інтенсивність росту рослин і їх запас. При більш інтенсивній вибірці рослин їх продуктивність знижувалась.

При знищенні вівцями 70% врожаю надземної фітомаси на пасовищах помірної зони Польщі (Карпати) і в Норвегії, спостерігалось збільшення врожаю надземної фітомаси на 30-100%. В той же час, у тундрі, будь-які видалення фітомаси приводило до майже пропорціонального зниження її продуктивності (рис. 39).

Дуже різноманітні, поширені та багаточисельні інші споживачі рослин – комахи. Спалах масового розмноження комах є їх реакцією на порушення вказаної рівноваги. Відмічені певні закономірності у повторі масових розмножень комах-хвоєгризів у лісах України, що дослідники пов’язують з динамікою сонячної активності, кліматичними характеристиками території тощо. Деревні породи уражаються різними спеціалізованими групами комах: хвоє- та листогризами, деревинноядними, сисними. Особливу групу складають комахи та кліщи-галоутворювачі: поряд з харчуванням їх дія на рослини полягає у тому, вони викликають патологічне розростання частини рослинних тканин (частіше листків) у вигляді гал і інших тератологічних (потворних) утворень. Вони утворюються під дією виділень комах-шкідників. Дуже велика кількість комах пошкоджує та знищує плоди.

При масовому розмноженні комах спостерігається знищення певних рослин на тисячах гектарах. У кінці ХІХ століття на території Красноярського краю Російської федерації було зафіксовано 9 спалахів масового розмноження сибірського шовкопряду. Шкідниками було охоплено 9 млн. га лісів тайги. На частині з них (20 – 25 %) деревна рослинність була повністю знищена, на іншій – зазнала значних пошкоджень (в ослаблених насадженнях виникли спалахи шкідників деревини і вони також загинули).

28. Категорії популяцій за співвідношення вікових груп рослин.
Вікова структура — закономірне співвідношення різних вікових груп популяції* При аналізі вікових категорій виявляється, що це явище має певну закономірність і стосується переважно організмів, яким властиве статеве розмноження. Водночас реально існуючими є і одновікові популяції штучних систем — аґроекосистем, коли людина, висіваючи певні культури, створює одновікові популяції. В природі (враховуючи вік насіння) такого не існує. Наочно вікову структуру популяцій різних видів певної ділянки бачимо на табл. 3.1 (Кучерявий, 2000). Порушення вікової структури веде до зниження репродуктивних властивостей популяції як наслідок зниження чисельності. Нехтування віковою структурою популяції призводить до деструктивних змін системи (вітровали, ерозії, зсуви, міграції і т.п.).