Произвели своё дело, полагаясь не на чужую основу, а сызнова буквы изобрели”.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Произвели своё дело, полагаясь не на чужую основу, а сызнова буквы изобрели”.



Кирилиця – цілком оригінальна система слов’янської писемності, яка є складною творчою переробкою грецького алфавіту. ЇЇ азбука складалася з 43 літер, зокрема з 24 грецьких і 19 оригінальних слов’янських. Графіка кириличного алфавіту була близькою грецькому та візантійському алфавітові. Такі накреслення літер у подальшому стали графічною основою сучасної української, російської, білоруської, болгарської, сербської та македонської писемності.

(слайд 24)

 

Ведучий 2.

Рукописи Х та ХІ століття написані двома різними абетками. Одні написані кирилицею, інші – глаголицею. Але яка з них давніша? Тобто яким письмом були написані незбережені рукописи кирило-мефодіївських часів? Цілий ряд фактів свідчить про те, що більш давньою абеткою слід вважати глаголицю. Найдавніші пам’ятки (у тому числі „Київські листки”) написані саме глаголицею, до того ж написані більш архаїчною мовою, близькою за фонетичним складом до мови південних слов’ян.

Також на всіх палімпсестах, що збереглись до наших днів, вирізьблено (зіскреблено) глаголицю і новий текст написано кирилицею. Найдавніші книги, написані глаголицею, дійшли до нас з ХІ століття. Найдавніша книга на Русі, написана кирилицею, - Остромирове Євангеліє - 1057 року.

Воно зберігається в Санкт-Петербурзі, в бібліотеці Російської Академії наук.

(слайд 25)

 

Ведучий 1.

Узагалі, кириличний алфавіт почав широко використовуватись з ХІ століття в художній і світській літературі східних слов’ян. Читаючи старослов’янською, ми вимовляємо слова так, як вони написані. Тут немає різниці між звучанням слів та їх написанням, як, наприклад, в англійській чи французькій мовах. Книжна старослов’янська мова налічувала 38 літер.

Після смерті Кирила й Мефодія користуватися слов’янською писемною мовою в Моравії було заборонено, я їхніх учнів вигнано до Болгарії. Болгарія прийняла християнство у 865 році, наприкінці ІХ – у Х століттях стала центром слов’янської писемності. Саме з Болгарії було запрошено в кінці

Х століття до Київської Русі перших служителів церкви й завезено церковні книги, написані мовою,

якою перекладали Кирило та Мефодій. У науковому обігу цю мову називають старослов’янською

(раніше називали церковнослов’янською).

(слайд 26)

 

Ведучий 2.

Старослов’янська мова мала багато спільного з давньоруською мовою періоду Київської Русі, тому вона була швидко пристосована до передачі на письмі давньоруських звуків. Під впливом цього у Київській Русі почала розвиватись давньоруська літературно-писемна мова на основі кириличного алфавіту. Старослов’янська й давньоруська писемні мови таким чином співіснували, доповнюючи одна одну. Вони виконували різні функції:

- старослов’янська вживалася переважно в церковній сфері;

- давньоруською мовою укладалися державно-юридичні закони (наприклад, „Руська правда”), велися ділові документи й писалися художні твори („Слово о полку Ігоревім”).

(слайд 27)

 

Ведучий 1.

В історії кириличного періоду розрізняють такі етапи: устав, напівустав, скоропис.

- уставне письмо характеризувалось чітким, каліграфічним накресленням літер, кожна з яких писалась окремо, ставилася перпендикулярно до рядка, мала геометричний вигляд;

- з середини XIV століття геометричний вигляд літер поступово спрощувався, писалися вони з нахилом, допускалися скорочення слів – такий тип слів називався напівуставом;

- пізніше з’явився скоропис – букви були заокруглені, писалися зв’язно, окремі з них виносилися понад рядком.

 

Ведучий 2.

У середині XVI століття в східних слов’ян виникає друкарство, друкований алфавіт, створений з деякими змінами на основі півуставного письма. Перша друкована книга під назвою „Апостол” була надрукована в Москві в 1564 році, в Україні – у Львові в 1574 році друкарем Іваном Федоровим.

У 1708 році за реформою Петра І старий друкарський шрифт був замінений гражданським.

З алфавіту були усунені деякі зайві літери, написання деяких було спрощено. З XVIII століття гражданський шрифт, пристосований до звукового складу української літературної мови, поширився в Україні. І нині кирилиця – в основі нашого алфавіту.

(слайд 28)

 

9 сторінка.

Спорідненість слов’янських мов

…Читайте до болю знайомі рядки,
Вклоняйтеся кожному слову.
Кров’ю кляніться нести у віки
Свою материнськую мову –

яка б та мова не була…

 

Ведучий 1.

Зіставлення слов’янських мов з іншими показало, що вони належать до індоєвропейської мовної сім’ї. Слов’янські мови генетично споріднені між собою. Спільність походження виявляється як у лексичному складі, так і у фонетичній системі та граматичній будові. Переважна більшість слів з однаковим або подібним звучанням має однакове або споріднене значення.

(слайд 29)

Ведучий 2.

У Х та ХІ столітті слов’янські мови були ще ближчими між собою. Цим і пояснюється вживання в слов’ян того часу спільної для них писемної мови - старослов’янської. Усі слов’янські мови поділяються на три великі групи: східну, західну і південну.

 

До східнослов’янської групи належать російська, українська і білоруська мови. Першоджерелом їх є давньоруська мова. Ось послухайте, як звучить заключна строфа Шевченкового „Заповіту” братніми мовами:

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом. (укр.)

 

Ведучий 1.

И меня в семье великой,

В семье вольной, новой,

Не забудьте – помяните

Добрым тихим словом. (рос.)

 

Ведучий 2.

І мяне в сям’ї вялікай,

Сям’ї вольной, новай

Памянуць вы не забудзьце

Нязлым ціхім словам. (білор.)

(слайд 30)

 

10 сторінка.

Сучасна українська літературна мова.Український алфавіт

 

Ведучий 1.

Життя за віками спливає,

А слово вростає у слово,

Бузками цвіте у розмаї.

І краю праслову немає…

 

„У мові кожного народу закладені і шлях до Правди,

і шлях до істини!” (Павло Мовчан)

Мова – мережана сходом і заходом, гаптована сяйвом місяця і зірок, переткана барвінком і вишневим цвітом… Вона – вся з гомону полів, лісів і морів,батьківської, отчої, рідної землі…

Мова – це велике національне надбання, національна скарбниця, що визначає ментальність народу. Запашна, співуча, гнучка, сповнена музики і квіткових пахощів, вона підвелася з колін, як піднялася й наша Україна.

(слайд 31)

 

Ведучий 2.

Зараз українська мова оживає в школах, дитячих садках, на телеекранах, на рівні державного спілкування. Плекають і пестять її наші поети й письменники. Добре знання української мови – це обов’язок кожного громадянина суверенної України. На жаль, мовна ситуація сьогодні далеко на ідеальна. Люди погано володіють українською мовою.У ній побутують перекручені слова, діалектизми, русизми, слова-паразити.

Але українська мова має майбутнє. Адже вона народжується не просто з уст українського народу, а з глибин його серця й душі. Обов’язок кожного з нас – турбуватися про її долю, удосконалювати, збагачувати.

(слайд 32)

 

Ведучий 1.

Українська мова вивчається у школах та вузах США, Канади, Франції, Польщі, Чехії та інших держав. Вона є однією з робочих мов ООН, а в Римі з 1989 року існує Міжнародна асоціація україністів. Українську мову вважають рідною 67, 5 % населення. У той же час на сьогодні російськомовні жителі України складають близько 70 %, а книжковий ринок на 90 % заповнений виданнями з Росії. Українці сходу й півдня практично повністю позбавлені українського слова. Хоча поза межами України наша мова в усній формі поширена в Росії, Молдавії, Чехії, Словаччині, Румунії, Сербії, Хорватії, Угорщині, у країнах Латинської Америки, Австралії, США та Канаді. Чому наша рідна мова повноправно існує за межами України? Чому спілкуватися нею не вважають за сором та образу інші? Чому вона цікавить всіх, крім нас – прямих її нащадків?

 

Ведучий 2.

„Я живу в Україні,

Тому готова розмовляти українською мовою,

Навіть коли цілий світ буде проти,” – писала Олена Онищук.

(слайд 33)

Існує два погляди на зародження й розвиток української мови як окремої слов’янської:

- вона виникла після розпаду давньоруської мови у XIV столітті;

- безпосереднім джерелом української, як і інших слов’янських мов, вважається праслов’янська мова, розпад якої почався в VII столітті.

 

Ведучий 1.

Сучасна українська літературна мова пов’язує свою історію з конкретною датою – виданням „Енеїди” І. Котляревського у 1798 році. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою всупереч тогочасній традиції користуватися в писемній практиці книжною українською мовою.

 

Ведучий 2.

Ще одна дата – 1840 рік, коли вперше було видано твори Т. Г. Шевченка, - може вважатися доленосною: з того часу українська літературна мова важкий, але плідний шлях розвитку й нормативної стабілізації. На цьому шляху – і перепони, і заборони, і кров та сльози найкращих синів України.

(слайд 34)

 

Ведучий 1.

Над удосконаленням українського правопису працювали І. Павловський, автор „Української граматики”, І. Максимович, І. Квітка-Основ’яненко.

Намагаючись увести єдину правописну форму, український письменник та публіцист Пантелеймон Куліш реформував український правопис, наблизивши його до вимови. Цей правопис він застосував у „Записках о Южной Руси”, що вийшли в 1856 – 1957 роках, заклавши цим основу нашого сучасного правопису. Звався цей правопис „кулішівка”.

 

Ведучий 2.

Сучасний український алфавіт налічує 33 літери, яких сьогодні цілком досить, щоб сформувати власну думку, а письменнику написати найцікавіший та найсучасніший твір. Адже словом можна:

- розвеселити

- розрадити

- вселити надію

- викликати посмішку

- переконати

- ощасливити

- зцілити

- причарувати

- возвеличити

- очистити душу

- розсіяти сумнів

- скувати сили душі

- посилити тривогу й безнадію

- поранити душу

- приголомшити

- принизити

- образити

- зганьбити

- убити

Ведучий 1.

Є слова, що білі-білі,

Як конвалії, квітки,

Лагідні, як усміх ранку,

Ніжносяйні, як зірки,

Ведучий 2.

Є слова, як жар, пекучі,

І отруйні, наче чад…

В чарівне якесь намисто

Ти нанизуєш їх в ряд.

Олександр Олесь

(слайд 35)

11 сторінка

Мої висновки…

 

Ведучий 1.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.234.223.227 (0.013 с.)