Висновки по технічній пропозиції.

В результаті проведеного аналізу, можна сказати, що всі моделі відповідають

 

своєму призначенню. Але для виготовлення в шкільних умовах з точки зору

 

відпущеного часу, матеріальних затрат, підходять не всі. Отже за зразок я

 

обираю модель №3. Шиємо ляльок до казки «Маша і три ведмеді».

Конструкторський етап.

Ескіз моделі-пропозиції

Креслення основи ляльок

Специфікація деталей крою.

 

 

	Деталь крою	Кількість лекал	Кількість деталей крою
1.	Голова ведмедя
2.	Тулуб		2
3.	Лапи
4.	Вуха
5.	Клин для тулуба
6.	Вставка для голови
7.	Голова для ляльки
8.	Руки
9.	Сарафан

 

 

Технологічний етап

Вибір методів технологічної обробки вузлів і виробу вцілому.

 

Ручні шви для пошиття іграшок

§ Шов “уперед голку”

§ Шов “назад голку

§ Шов “через край”

§ Шов “петельний”

 

 

Розкрій виробів.

Технологічна карта виготовлення пальчикового театру.

(Шиємо 3 ведмеді і дівчинку)

 

№ п.п	Назва операції	Технічні умови	Обладнання
1.	Пошиття ведмедя. Вирізати із хутра усі деталі крою.	Контурні лінії обводять з усіх сторін деталей.	Крейда, сухе мило, ножиці.
2.	Вшити грудку в тулуб	Для цього гострий кут грудки зміщують з точкою, відміченою на контурі деталі тулуба іграшки.	Голка, нитка.
3.	Набиваємо тулуб ватою	Отвір не зашиваємо	Вата.
4.	Зшиваємо лапи	Для цього деталі лап складаємо лицьовою стороною всередину.	Голка, нитка.
5.	Зшиваємо мордочку	Для цього гострий кут вставки зміщують з точкою, відміченою на контурі деталі голови іграшки.	Голка, нитка.
6.	Збираємо усі деталі у готовий виріб	Для цього пришиваємо голову та лапи до тулуба	Голка, нитка
7.	Пришиваємо очі, ніс та ротик. Так шиємо три ведмеді різного розміру.		Голка, нитки, ґудзики.
8.	Виготовлення дівчинки.	Сформувати із синтепону кульку для голови і вставляємо у капрон.	Ножиці.
9.	Із синтепону робимо тулуб.	Для цього складаємо синтепон у кілька слоїв і також вставляємо у капрон.	Ножиці.
10.	Зшиваємо ручки	Для цього складаємо синтепон у вигляді трубочок і вшиваємо у капрон.	Голка, нитка.
11.	Зшиваємо голову і тулуб.		Голка, нитка
12.	Волосся робимо із капрону.	Для цього беремо капронові колготи і ріжемо смужками.	Ножиці.
13.	Усі деталі збираємо у готовий виріб.	Пришиваємо голову та руки до тулуба.	Голка, нитки.
14.	Оздоблюємо виріб.	Для цього приклеюємо очі, пришиваємо рот, шиємо плаття, хустинку, робимо поясок із тасьми.	Голка, нитки, клей.

Таким чином шиємо ще два ведмеді, при цьому збільшуючи викрійку кожного разу на 3 см.

Розрахунок собівартості виготовленого виробу.

 

Матеріал	Ціна одиниці вимірювання (грн.)	Витрата матеріалу (см.)	Вартість витрат (грн.)
Хутро
Шовк
Нитки
Всього:

 

Матеріальні затрати.

Вартість витрат на електричну енергію

(всі вироби шилися вручну.)

 

Розрахунок оплати праці складає 2 грн. за годину.

 

Практична робота тривала 10 год.

2 х 10 = 20 грн.

 

Загальна собівартість

21+ 20 = 41 грн.

 

Мінімаркетингові дослідження

Визначення величини прибутку внаслідок реалізації виробу, який

складає (15-25 % від собівартості виробу).

41 х 25% \ 100 = 10,25 грн.

 

Екологічне обґрунтування проекту.

 

· Забруднення навколишнього середовища при виробництві

відсутнє;

· виготовлений виріб безпечний для здоров’я людини: матеріали не виділяють шкідливі летючі речовини;

· при контакті з тканиною у людини не виникає алергічних реакцій;

· вироби не електризуються.

 

 

Висновки

 

Ляльковий театр може зіграти велику роль у формуванні дитини. Він

 

доставляє багато радості, приваблює своєю яскравістю, мальовничістю,

 

динамікою, впливає на глядачів. Він рано починає привертати пильну увагу

 

дітей і таїть у собі великі можливості їх розвитку.

 

Ляльковий театр має цілим комплексом коштів: художніобрази-персонажі,

 

оформлення, словом, і музика – це разом взяте, з образно-конкретного

 

мислення дитини, допомагає дитині легше, яскравіше і правильніше

 

зрозуміти зміст літературного твору, вивчати іноземні мови, впливає на

 

розвиток її художнього смаку. Лялька, яка грає на сцені, живе для дитини не

 

умовно, вона реальність, жива казка.

 

На відміну від телевізійних передач і мультиплікаційних фільмів, вона

 

реально зрима в тривимірному просторі і матеріально відчувається, присутня

 

поруч, яку можна помацати.

 

Емоційно пережитий спектакль допомагає визначити ставлення дітей до

 

подій, до діючим особам та його вчинкам, викликає бажання наслідувати

 

позитивним героям й можуть бути несхожими на негативних.

Головною ж неодмінною рисою будь-якої лялькової вистави є вміння

розважити глядачів, а часом не лише спонукати посміятись, а й

поміркувати.

 

 

Бібліографія

 

1. Про теорії та практиці художньої творчості дітей.Ветлугина Н.А. Москва Вид. – “Нева”. 1991 р.

 

2. Ляльковий театр. Ростов - на - Дону: ”Фенікс”, 1999 р.

 

3. Історія розвитку лялькового театру. Москва. Вид. – “Нева”. 2000 р.

 

4. Естетичне виховання молодших школярів. Цвєткова І.В. – М.: Педагогічна суспільство Росії, 2003 р.

 

Додатки