I Організаційно-підготовчий етап.

Історична довідка

Ляльковий театр — це театральне видовище, в якому діють ляльки (можуть

варіюватися за розмірами і формами, напр., бути об'ємними або пласкими),

що рухаються за допомогою акторів. Основною ідеєю лялькового театру, в

незалежності від його виду і форми, є здатність за допомогою ляльок

створити виставу, що може бути розвагою (майже завжди), культурною

подією з дидактичним, інформаційним або ішим акцентом. За допомогою

ляльок актори лялькового театру (називаються лялькарі) здатні створити

яскраві о́брази, передати характерні риси людського характеру або форми

поведінки, актори вкладають в «уста» ляльок (а подекуди і без слів, а лише

грою) повчальний зміст, важливу інформацію або навіть соціальні маніфести.

Крім гри ляльок у ляльковій виставі, зазвичай, існує голосовий супровід —

це найчастіше «озвучування» ляльок (їхні ролі, які, знову ж таки, найчастіше

читають лялькарі, подекуди багато осіб або одна особа), також у ляльковій

виставі може бути оповідання (роль оповідача), що може бути як на виду

глядачів, так і поза їх очима. Дуже часто, особливо в національних лялькових

театрах, вистави відбуваються під акомпанемент музичних інструментів, з

використанням інших видів традиційного мистецтва тощо.

Ляльковий театр – для вистав характерне вільне поєднання різних типів

 

ляльок, а також різних прийомів і засобів – все це підпорядковано виявленню

 

специфіки мистецтва. Вистава переносить дітей у чарівний світ, де все

 

казкове – реальне і фантастичне. З великою радістю вони зустрічають ляльок,

 

сприймають їх так, ніби це живі істоти, з цікавістю спостерігають за їх діями.

 

Діти люблять, коли герої вистави стрибають, говорять, виконують різні рухи.

 

Це викликає в них жваву реакцію, яскраве емоційне ставлення до дійових

 

осіб і прагнення стати безпосереднім учасником подій. Чим старші діти, тим

 

більше вони цікавляться сюжетами інсценівок, стосунками між дійовими

 

особами, їхніми успіхами та невдачами. Тому ляльковий театр

 

використовується не тільки як розвага для дітей, але й як засіб виховання

 

високих моральних якостей та позитивних рис характеру.

 

Розрізняють ляльки: маріонетки (ляльки на нитках), так звані верхові

 

ляльки (рукавичкові), тростинові ляльки, механічні та інші. Іноді ляльок

 

заміняє умовний предмет (кубик, кулька, паличка та інш.), метафорично який

 

зображає жива істота. Ляльки бувають розміром і від кількох сантиметрів до

 

подвійного людського зросту. Різниця форм й правничого характеру

 

уявлень обумовлюється найчастіше національною традицією, специфікою

 

постановчо-драматургічних завдань, взаємозв'язком з іншими видами

 

мистецтва (графікою, народною іграшкою, скульптурою, театром масок,

 

кіно).

 

 

Обгрунтування теми обраного проекту

Отримавши перемогу на районній олімпіаді з трудового навчання, я маю захищати честь моєї школи та району на обласній олімпіаді. Під час підготовки домашнього завдання - створення творчого проекту «Пальчиковий театр», я ознайомилася з різними джерелами інформації. Узагальнивши свої знання, я спланувала подальшу роботу над темою обраного проекту, зробила вибір тих технологій, які будуть використовуватися залежно від обраних конструкційних матеріалів.

Пальчиковий театр - це невеликі фігурки, які надіваються на пальці рук дорослих і дітей і використовуються для інсценування казок, історій. При грі важливо працювати різними пальцями, парами пальців, однією і двома руками, декількома пальцями одночасно. Персонажів для пальчикових ігор можна зробити з різних матеріалів. Не важливо навіть, наскільки ви умієте шити, в'язати, адже іграшки можуть бути зроблені навіть з паперу, або не потрібних речей.

 

 

Обгрунтування вибору об’єкту проектування

Призначення виробу.

Яка дитина не мріяла, щоб його улюблені іграшки, які є найкращими

 

друзями, ожили і заговорили? Щоб вони змогли розімкнути таємницю своєї

 

статичності, розповісти про себе, стати справжніми партнерами за іграми? І,

 

виявляється, диво "живої" іграшки таки можливе!

 

Саме для цього призначений цей виріб, дарувати дітям і дорослим казку.

 

 

Вимоги до конструкції.

Вироби повинні мати привабливий вигляд, бути простими та зручними у використанні.

Вимоги до матеріалу.

 

Підійдуть самі різноманітні тканини – хутро, фетр, папір, шкіра, бавовняна

 

тканина. Тканину слід добирати міцну, щоб мала достатній опір на розрив і

 

стирання, стійкість до зношування.

 

Тканина повинна відповідати:

а) гігієнічним вимогам (не викликати алергічні реакції);

б) експлуатаційні – забезпечення зручності у використанні: зносостійкість матеріалу;

в) естетичні – художнє оформлення ляльок;

г) функціональні – відповідність властивостей тканини призначенням моделей;

д) економічні – оздоблення проектованого виробу виконане ручним способом із залишків танини;

е) технологічні – зменшення трудомісткості обробки за рахунок спрощення крою.

Тканина повинна бути м’яка, повітропроникна, міцна.

Для виготовлення виробу обрали штучне хутро.

 

Інструменти і пристосування.

· Тканина

 

· Голка

 

· Нитки

 

 

· Ножиці

 

· Булавки

 

 

· Наперсток

 

· Лінійка або косинець

 

 

· Сантиметрова стрічка

 

· Крейда, сухе мило

 

 

· Папір для викрійки

 

· Праска

 

 

· Прасувальна дошка.

 

Аналіз моделей – аналогів

 

 

модель №1 модель №2

 

 

 

модель №3 модель №4

 

 

Модель №1

Виконана із ниток за допомогою гачка. Має естетичний вигляд. Потребує складної роботи так як вироби мають маленькі розміри і їх не зручно вив’язувати.

 

Модель №2

Виконана із фетру. Матеріал дуже дорогий. Потребує великих матеріальних затрат.

 

Модель№3

Виконана із штучного хутра. Має гарний естетичний вигляд. Добру зносостійкість. Можна використовувати шматки хутра.

 

Модель №4

Виконана із паперу. Має гарний естетичний вигляд, але швидко зношується.