Особливості та перспективи розвитку блогосфери в Україні

Блогосфера - це міжнародне поняття. Вона є основою сучасного Інтернету, який, як відом, є практично у всіх країнах світу. Напевно, навіть у Намібії і Сомалі. Що стосується української блогосфери, то дати її визначення досить складно. Хто ці люди? І якщо людина пише українською мовою, але живе в Канаді чи Італії, то вона є частиною «української блогосфери»? Якщо інша людина пише російською, але живе у Львові, то її можна назвати представником «української блогосфери»?

Деякі блогери виділяють два визначення «української блогосфери»: політичне і маркетингове.

Політичне – якщо блогер підтримує український націоналізм, то він входить в «українську блогосферу».

З маркетингової точки зору, «українська блогосфера» - це те, що впливає на суспільне і політичне життя в Україні. Наприклад, акція про Замок барона, проведена українськими блогерами дещо стривожила Україну.

Безумовно, українська блогосфера сформувалася як своєрідне співтовариство зі своїми лідерами, темами для обговорення та іншими складовими. Однак, вона все ж ще є частиною російської. Один з яскравих прикладів: у дослідженні Гарвардського університету (Etling B., Alexanyan K., Kelly J., Faris R., Palfrey J., Gasser U. Public Discourse in the Russian Blogosphere: Mapping RuNet Politics and Mobilization. Berkman Center Research Publication, No. 2010-11, October 19, 2010) українська блогосфера представлена ​​як частина російської.

Тут свою роль грає ряд факторів. По-перше, загальне культурно- лінгівстіческое поле. Сильні позиції російської мови, відносне розуміння російськомовними читачами української мови дозволяють вести дискусії, інформаційні війни. По-друге, історичне минуле зумовило велику кількість загальних тем (історія, політика, культура, економіка тощо), які регулярно викликають дискусії з обох сторін.

Третьою причиною можна назвати розвиток сервісу LiveJournal.com. Введення нових проектів (LJ times, Livejournal live і т. д.), наявність головної новинної сторінки на livejournal.ru давно перетворили сервіс LiveJournal з блогплатформи в потужний інформаційний інструмент. Найостанніші новини, свіжі репортажі, гучні заяви, викриття можна знайти саме там. Команда LiveJournal збирає найкраще і найцікавіше, що мотивує блогерів писати російською мовою перебувати в російському інформаційному полі. В Україні немає аналогів. Не існує подібного майданчика, який на такому високому рівні моніторив би вітчизняну блогосферу, формував тематичні розділи, створював публічні обговорення на ті чи інші теми. Тут можна згадати прагнення "Обозревателя" створити подібний аналог LiveJournal, але це лише невелика його копія.

На сьогоднішній день український сегмент LiveJournal відстає від російського, а українські користувачі зацікавлені бути інтегруванні в російську блогосферу. Альтернативні майданчики (блог - платформи, автономні блоги) не здатні потіснити LiveJournal і стати ядром української блогосфери.

Сьогодні багато українських блогерів розглядають українську блогосферу як придаток загальноросійської блогосфери. Є окремі блогери зосереджені на українському контенті та українською дискурсі, але в цілому, велика частина вбудована в російсько-орієнтовану блогосферу. Деякі блогери вважають, що це пов'язано із "селянсько - хуторянської парадигмою", а інші – що проблема криється в недостатньому поширенні масового інтернету, який би забезпечував українській блогосфері належну масовість, яка б розчинила ту частину блогосфери прагнучу замкнутися в собі і відокремиться від російської. Якщо вже стоїть завдання виділити українську блогосферу як окреме структурний явище, то напрямок розвитку має бути орієнтований на підвищення голосів" блогерів з України в рамках єдиної блогосфери.

Незважаючи на це, який би рівень української блогосфери не був би, але її вплив помітний. Прагнення влади "вгамувати" (у ситуації з О. Шинкаренко і О. Білозерською) – підтвердження ролі блогерів в інформаційному просторі. Регулярні звіти О. Білозерської про діяльність ультраправих організацій заповнюють ігнорування традиційними ЗМІ цього сегмента суспільно-політичного життя країни.

Часті випадки цитування персональних блогів громадських і політичних діячів (наприклад, народного депутата Лесі Оробець) вказують на зміну ролі блогосфери – це вже не просто ретранслятор контенту або майданчик для обговорення українських подій, генератор інформації.

Означені негативні тенденції в країні (погіршення стану демократії, тиск на ЗМІ, журналістський конформізм, почастішали випадки порушення прав людини) дають українській блогосфері потенціал, необхідний для того, щоб перетворитися в поле для дискусій, саме достовірне джерело інформації, середовище для впровадження громадських ініціатив. Подальше проникнення Інтернету в країні, підвищення "мережевий грамотності" (завдяки грантовим проектам таких організацій як МБФ "Відродження", Інтерньюз-Україна та ін.) можуть призвести до появи ефективних, мобільних мережевих ініціатив, що змінюють суспільство. Як це зараз відбувається в Росії: приватна блогерского активність громадського і політичного діяча А. Навального успішно перетворюється на національний рух в боротьбі з корупцією.

Все розвивається пропорційно. Неможливо порівнювати глибину проникнення Інтернету в Україні і, скажімо, в Канаді. У плані сучасних технологій, Україна - це країна третього світу.

Таке поняття як «українська блогосфера» є, але сама блогосфера дуже мала. Якщо говорити проLiveJournal, то ми в будь-якому випадку будемо залежати від російської частини LiveJournal. Помітних тенденції до перетворення української блогосфери в п'яту владу немає. Час від часу українські блоги стають ньюсмейкерами, але це швидше виняток, ніж правило.

Майбутнє в української блогосфери є, звичайно ж. Кількість користувачів Інтернету постійно зростає, кількість українських блогів теж. А ось яке воно передбачити складно – занадто рано що-небудь пророкувати.

Інформаційний простір України небездоганний, але зрозумілий термін, як частина загального інформаційного простору. У ньому блогосфера займає не останнє, а може навіть і перше місце. Всі інші джерела інформації відстають, сильно поступаються в темпах.

Сьогодні вже можна говорити про те, що українські чиновники вельми активно реагують на зауваження, зроблені на адресу їх служб. Багато заводять щоденники самі. Тобто помічають вплив і самі намагаються впливати.

У той же час українська блогосфера вже встигла побувати не тільки учасником, але і ініціатором багатьох суспільних подій в Україні. Наприклад, січнева акція «Збережи Старий Київ» влаштовувалася і координувалася через LiveJournal, Facebook, ВКонтакте. Або інший приклад: Дмитра Гройсмана, координатора Вінницької правозахисної групи, зараз судять саме за висловлювання в блогах.

При цьому багато блогерів дотримуються думки, що українська блогосфера може впливати тільки в тому випадку, якщо інформація буде взята для ретрансляції «традиційними» засобами масової інформації. Переважно телеканалами. Велика частина населення як і раніше далека від Інтернету або використовує його для отримання «прогнозу погоди». Якщо з 46 мільйонів майже 14 мільйонів пенсіонерів - активний електорат на останніх виборах, в більшості своїй не розбирається в тонкощах Інтернету, то і вплив - де-факто непрямий.

Блогосфера є певним джерелом інформаційних приводів для журналістів. В умовах владного пресингу можна говорити, що блогосфера – це також певна «віддушина» для тих, хто боїться висловлювати свою точку зору вголос.

Майбутнє української блогосфери залежить від дуже багатьох чинників. Що таке блогосфера для українського політика, для української СБУ? Разом з розвитком соціальних мереж, технологій, буде розвиватися і блогосфера. Адже ми вже маємо покоління, які виросли з комп'ютерами та Інтернетом.

Говорити про майбутнє блогів достатньо складно – при тих темпах розвитку технологій, які ми спостерігаємо сьогодні, важко заглядати вперед навіть на декілька місяців. Не виключено те, що у таких гігантів як Google та Microsoft є розробки платформ, котрі зможуть витіснити блогосферу з Інтернету, замінити її чимось іншим. Також не виключено, що наступне слово у цій сфері буде сказано нікому не відомою компанією або навіть окремо взятим ентузіастом. Спробуємо розглянути основні тенденції їх розвитку та визначити можливі напрямки розвитку.

По-перше, дуже важлива особливість, котра лише набирає популярність – теги (tags)29. Простіше говорячи, це аналог рубрик в газеті, тільки з куди більш глобальними можливостями. Кожен запис в щоденнику, кожна фотографія, викладена на добре продуманий сайт, може вміщувати тег (або декілька тегів), котрі допоможуть читачеві відразу визначати тему матеріалу, або ж його автора. Наприклад, автор написав репортаж про футбольний матч «Аргентина-Ямайка», на якому він щойно побував. Логічними тегами до такого матеріалу стали б «футбол», «репортаж», «Аргентина-Ямайка». І кожен читач, зацікавлений у цій темі, може натиснути на один із тегів та побачити підбірку матеріалів других авторів, котрі писали на схожу тему та поставили ті ж теги. Сьогодні автори лише починають освоювати ту чи іншу технологію, і по зрозумілим причинам ще не виробили певний стандарт використання міток. Багато хто використовує теги, не дивлячись на інших, тобто лише для спрощення навігації у власному блозі (а це також чудовий результат). Однак можливості цих невеликих міток набагато більші. Колишній співробітник Apple Глейн Рейд говорить про те, що по суті за допомогою продуманих тегів можна значно підвищити ефективність пошуку серед блогів та їх інтерактивність. 30 Наприклад, якщо користувач меже надіслати посилання на цікаву статтю 40 своїм друзям поштою та додати коментар, то вже завтра можна відкоментувати цю статтю у блозі і 4 тисячі читачів блогу, серед яких друзі користувача, побачать цей коментар (за умови, якщо друзі обирають ті ж теги). А пошук взагалі стане інтуїтивним. Наприклад, якщо людина цікавиться глобальним потеплінням або парниковим ефектом. І в першу чергу його цікавить роль українського автопрому в цьому. Немає нічого простіше – спочатку необхідно знайти тег «глобальнее потепління», а далі із всіх запропонованих вибрати найцікавіший. Скоріше за все, користувач знайде саме те, що шукав.

По-друге, повинно вдбутися поєднання деяких ресурсів. Наприклад, сайти, що відповідають за публікацію блогів можуть сміливо об'єднатися з сайтами, які публікують фотографії (як це відбувається на LiveJournal), видео- та аудіоматеріали. Також повинна розвинутись можливість прямих трансляцій, відео та аудіо конференцій в рамках щоденників з моментальним записом всього, що було сказано. Тобто є можливість обговорити певні проблеми в реальному часі для тих, хто має час та технічні можливості, але і для тих, хто не зміг в реальному часі прийняти участь у конференції, є можливість переглянути/прослухати все «заднім числом».

По-третє, це зближення таких явищ як блогінг та спілкування в соціальних мережах. Платформи популярні и привертають велику кількість користувачів щодня. Але на сайтах «спілкування» менше змісту та більше наглядовості (не говорячи вже про майже повну відсутність анонімності), в той час як в блогах більше змісту, але немає тієї невимушенності, як в соціальних мережах. Ці ресурси або ж будуть змінюватися, або ж підлаштовуватися один під одного. Хоча цей процес не швидкий, адже кожен сайт живе власними законами і меже не захотіти змінюватися.