Розрахунок потреби господарства в кормах



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розрахунок потреби господарства в кормах



Потреба свиней у основних поживних речовинах найповніше забезпе­чується при згодовуванні сумішей концентрованих зернових кормів і кормів тваринного походження.

При годівлі свиней рекомендується три основних типи годівлі: концентратно-коренеплодний, концентратно-картопляний і концентратний.

У зимовий період в структурі раціону концкорми за поживністю станов­лять 60-70 %, коренеплоди, комбісилос і сінне борошно бобових - 35-30 %. Влітку у господарствах, де є посіви багаторічних бобових трав (люцерни, ко­нюшини, еспарцет), а також однорічних (вико-вівса, кормового люпіну, щи­риці), концентровані корми в раціоні снановлять 60-65 %, зелені й соковиті – 40-35 %.

При концентратному типу годівлі взимку в раціоні доля концентратних кормів не менше 80-85 % соковитих, сінного борошна (бобових) і кормів тва­ринного походження - 15-30 %, а влітку концкормів 85-90 %, зелених і со­ковитих - 10-15 %.

Концентратно-картопляний тип годівлі більш поширений у регіонах, де вирощують картоплю, багаторічні трави й однорічні бобові (горох, вико-овес, люпин). Структура таких раціонів: взимку концкорми за поживністю станов­лять 50-65 % і сінне борошно 10-15 %, влітку концкорми – 60-65 %, зелена трава і соковиті корми – 35-40 %.

При годівлі свиней використовуються різноманітні корми як рослинного, так і тваринного походження.

Головна особливість свинарства – висока питома вага концентрованих кор­мів при годівлі свиней. Від рівня годівлі залежить рентабельність галузі, оскіль­ки корми в структурі собівартості свинини становлять 70-75 % усіх витрат.

Основними кормами при годівлі свиней є концентровані, грубі і соковиті корми, відходи технічних виробництв, корми тваринного походження, білково-вітамінно-мінеральні добавки, харчові відходи та ін.

Концентровані корми. До концентрованих кормів належать зерно злако­вих і бобових культур, відходи борошномельного, олійного виробництв.

Злакові - ячмінь, овес, кукурудза, пшениця, жито, просо та ін. в серед­ньому зернові злакові містять до 12-14 % протеїну, 2-6 % жиру, крохмалю 60-70 %.

Протеїн злакових має невисоку біологічну цінність, тому що вміст основ­них критичних амінокислот (лізин, метіонін, триптофан) незначний. Усі зер­нові злаки містять мало кальцію, фосфору, каротину (за виключенням жовтих сортів кукурудзи).

Із зернових найбільш поширеним кормом є ячмінь, перетравність поживних речовин якого досить висока, а поживність 1 кг становить 1,2 корм. од. При ви­готовленні комбікормів ячмінь включають до 60 % за масою. Він з охотою поїда­ється тваринами усіх статево-вікових груп, а у підсмаженому виді і поросятами-сисунами. Ячмінь досить позитивно впливає на якість м'яса та сала.

Кукурудза має найбільшу поживність серед зернових кормів (1,34 корм, од., і 80 г протеїну). Протеїн має невисоку біологічну цінність. Вміст амінокислот незначний і особливо лізину та триптофану. Для більш ефективного викорис­тання кукурудзу згодовують у суміші з горохом, макухою, соєю, кормами тва­ринного походження.

При надмірному згодовуванні кукурудзи в заключний період відгодівлі одержують м'яке маслянисте м'ясо та сало.

Корми тваринного походження є найбільш цінними кормами тому, що мають високий вміст протеїну, до складу якого входять усі незамінні аміно­кислоти, мікро- і макроелементи, різноманітні вітаміни, особливо групи В.

До цієї групи кормів належать молоко і продукти його переробки (збиране молоко, сироватка, сколотини, м'ясо-кісткове, кров'яне та рибне борошно).

Соковиті корми - морква, картопля, буряк, гарбузи, зелена трава, комбі­нований силос та інші. Корми цієї групи мають високий вміст води - 40 % і більше, вітамінів, каротину, вуглеводів і мінеральних речовин.

Зелена маса злакових і бобових культур, до складу якої входять в достат­ній кількості такі життєво необхідні речовини, як протеїн, незамінні амінокис­лоти, вітаміни, каротин та інше.

Зелені корми з високою охотою поїдають поросята, молодняк на вирощу­ванні та відгодівлі, свиноматки та кнури.

Грубі корми (полова, сіно). Для цієї групи кормів характерно високий вміст не перетравних поживних речовин.

Грубі корми характеризуються високим вмістом клітковини, а протеїну, жиру та інших речовин вміст невисокий. Із грубих кормів свиням згодовують сіно та сінне борошно, полову та ін. Сіно та сінне борошно особливо бобових культур (люцерни, конюшини, гороху) мають високий вміст вітамінів, кароти­ну. Згодовують молодняку та дорослому поголів'ю у суміші з концентратами соковиті корми.

Відходи технічних виробництв (борошномельного, олійного, цукрово­го та ін.) широко використовуються при годівлі свиней.

При переробці соняшнику, рапсу, льону та інших маслянистих культур одержують макуху, шрот, які є високопоживними білковими кормами. Вміст протеїну становить 30-50 %, жиру - 7-10 % у макусі і 1-3 % у шротах. Макуха та шрот при годівлі свиней та виготовленні комбікормів викорис­товують як білкові добавки. їх протеїн багатий на лізин та інші амінокислоти.

 

Таблиця 8

Потреба свиней в кормах

Статево-вікові групи Потреба 1 гол. в рік, ц Середньо-річне поголів’я Потреба в кормах для всього поголів’я, ц
Корм. од. Перетравного протеїну Корм. од. Перетравного протеїну
Кнурі-виробники 16,9 2,2 50,7 6,6
Кнурі-пробники 14,3 2,0 28,6
Ремонтні кнурі 11,5 1,2 34,5 3,6
Свиноматки основні 16,6 2,0 381,8
Свиноматки перевірювані 18,5 2,0
Ремонтні свинки 11,5 1,2 333,5 34,8
Поросята-сисуни 1,8 0,2 138,6 15,4
Поросята відлучені 5,7 0,8 997,5
Молодняк на відгодівлі 6,0 0,9 165,6
Всього 102,8 12,5 3476,2

У таблиці 8 зображено потреба кормів для нашого поголів’я,найбільше кормових одиниць на 1 голову потрібно для свиноматок перевіряючи 18,5 корм. од., на 22 гол. нам потрібно 407 ц. корм. од., перетравного протиїну найбільше витрачається для кнурів – виробники 2,2 ц., на 3 гол. потрібно 50,7 ц.

На середньорічне поголів’я яке становить 518 гол. ми витрачаємо 3476,2 ц. корм. од. і 460 ц перетравного протиїну.

Економічне обґрунтування навединих розрахунків

Економічна доцільність організація виробництва продукції свинарства визначається співвідношенням двох величин – собівартості виробленої продукції і ціни за якою ця продукція може бути реалізована. Сума виручки від реалізації визначається попитом на продукцію, кількість продукції і її якість.

Таблиця 9

Показники При реалізації живої маси При реалізації забійної маси
Вироблено свинини, ц 830,5 589,5
Собівартість виробленої продукції, грн. 1 245 750 1 179 000
Реалізаційна ціна виробленої продукції, грн. 1 511 510 1 827 450
Прибуток, грн. 265 760 648 450
Рівень рентабельності, %

Економічна ефективність виробництва свинини

 

Отже, проаналізувавши наше господарство можна зробити висновок, що воно є прибутковим. Більше прибутку ми одержуємо при реалізації забійної маси 648 450 грн., де рівень рентабельності становить 55%, тоді як при реалізації живої маси ми отримуємо 265 760 грн. з рівнем рентабельності 21%.

Звіци ми можем побачити що вигідніше реалізовувати в забійній масі.

 

 

Висновки

1. Сьогодні у годівлі тварин значна увага приділяється природним мінералам-сорбентам. До таких речовин належать цеоліти, бентоніти, хумоліти, сапоніти, глауконіти, трепел, які володіють адсорбуючими, іонообмінними, каталітичними та іншими властивостями. Проте для адекватного використання цих сорбентів у тваринництві потрібне детальне вивчення їх адсорбційної селективності у відношенні до конкретних умов та токсикантів.

2. Співвідношення основних і перевіряємих свиноматок 1:1, ремонтних – 1:1,5. Поросята відлучають через 30 днів після народження. А через 2 міс. після відлучення молодняк ставимо на відгодівлю. Зняття з відгодівлі відбувається в 8 міс. після народження.Від 45 свиноматок ми отримуємо 938 поросят, на відгодівлі внас знаходиться 798 голіів. На вибракування внас пішло 819 голів з різних вікових груп, з загальною масою 830,5 центнерів.

3. По річному обороті стада ми бачимо що на початок року внас знаходилось 392 голів, з гагальною живою масою 324,8 ц., прибуло за рахунок приплоду 938 голів, вибуло за рахунок падіжу 117 голів, а також на реалізацію ми відправили 480 голів з загальною живою масою 492,5 центнерів.

4. Для того щоб розмістити наше поголів’я нам потрібно 4 приміщень і 60 станків.

5. На середньорічне поголів’я яке становить 518 гол. ми витрачаємо 3476,2 ц. корм. од. і 460 ц перетравного протиїну.

6. Проаналізувавши наше господарство можна зробити висновок, що воно є прибутковим. Більше прибутку ми одержуємо при реалізації забійної маси 648 450 грн., де рівень рентабельності становить 55%, тоді як при реалізації живої маси ми отримуємо 265 760 грн. з рівнем рентабельності 21%.

 


Список літератури

1.Баканов У., Менькин У. Годівля сільськогосподарських тварин. Підручник. – М.:Агропромиздат,1989.-511с.

2. Георгієвський У. Фізіологія сільськогосподарських тварин. Підручник -М:Агропромиздат,1990-364с.

3.Гусманов Р.,Субхангупов Р. Зерно: практичний враховувати інтереси тваринництва// Міжнародний сільськогосподарськийжурнал.-2008.-№6-С.53.

4.Кундишев П. Підвищення перетравності кормів свинями// «Комбикорма».-№1.-2009-С.17

5.Крохина У.Комбикорма, кормові добавки іЗЦМ тваринам. Довідник –М.:ВОАгропромиздат,1990-304с.

6.Менькин У. Годівля тварин. Учебник-М.:КолосС,2004-360с.

7. Мухіна М., Смирнова А.,Черкай З.,Талалаева І. Корми й біологічні активні кормові добавки тваринам. Підручник – М.:КолосС ,2008-271с.

8.Улитько У., Пихтіна Л., Десятов Про. Учебно-методический комплекс.-УльяновскаяГСХА,2009-256с.

9.Улитько У., Пихтіна Л.,Десятов Про.Нормированное годівля сільськогосподарських тварин і звинувачують поживність кормів.-УльяновскаяГСХА,2004-274с.

10.Хохрин З. Годівля сільськогосподарських тварин. Підручник –М.:КолосС,2004.-692с.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.33.139 (0.012 с.)