Подільський державний аграрно-технічний університет

 

Кафедра технології

виробництва продукції

тваринництва

 

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

З дисципліни «Технологія виробництва продуктів свинарства»

На тему: «Використання сапонінів, цеолітів, клиноптилолітів у годівлі свиней»

 

 

Виконав:

студент 4 курсу 1 групи

біотехнологічного факультету

Блажиєвський Руслан Анатолійович

Перевірила: Петровська Н. І.

 

м. Кам’янець – Подільський

2014 р.
Зміст

Вступ…………………………………………………………………………………3

1.Огляд літератури…………………………………………………………………..5

1.1 Фізико – хімічні властивості сапоніту…………………………………………5

1.2 Фізико-хімічні властивості цеоліту……………………………………………..7

1.3 Фізико – хімічні властивості клиноптилолітів ………………………………...9

1.4 Використання сапонінів, цеолітів, клиноптилолітів у годівлі свиней………10

2. Проектування технології відтворення стада свиней, утримання та годівлі….17

2.1 Відтворення стада свиней (план парувань та опоросів, розрахунки виходу молодняку по місяцях та вікових групах)…………………………………………17

2.2 Середньорідне поголів’я та структура стада …………………………………23

2.3 Розрахунки потреб в приміщеннях…………………………………………….26

2.4 Розрахунок потреби господарства в кормах…………………………………..31

2.5 Економічне обґрунтування навединих розрахунків………………………….35

Висновки…………………………………………………………………………….36

Список літератури…………………………………………………………………..37

Вступ

Свинарство — це галузь сільськогосподарського виробництва, що забезпечує населення багатьох країн світу цінними продуктами харчування. За статистичними даними зараз у світі виробляється понад 220 млн тонн м'яса, з яких близько 41 % припадає на свинину.

У різних регіонах нашої країни свинарство з давніх часів було традиційною галуззю тваринництва. Цінні господарсько-корисні ознаки свиней — висока відтворна здатність, скороспілість та оплата корму, високий забійний вихід продуктів забою — гарантують їх перевагу у виробництві м'яса порівняно з іншими видами сільськогосподарських тварин. Свині дуже плодючі. При задовільних умовах годівлі й утримання від свиноматки можна одержати два опороси на рік, а в кожному опоросі — по 10—12 поросят.

Свині порівняно з іншими сільськогосподарськими тваринами значно скороспіліші. У результаті високої плодючості і доброї скороспілості свиней від кожної свиноматки шляхом відгодівлі її приплоду можна мати 2—2,5 тонни свинини на рік, тоді як від приплоду однієї корови за той же період одержують лише 2,5—3,5 ц м'яса.

Порівняно з іншими видами тварин свині при забої характеризуються вищим процентом їстівних продуктів. Якість і поживна цінність цих продуктів значно вищі за якість та енергетичність продуктів інших сільськогосподарських тварин. За ефективністю використання корму на продукцію свині перевершують усі інші види сільськогосподарських тварин і поступаються лише бройлерам.[10]

Проте одним з основних факторів, який стримує збільшення виробництва свинини, є недостатня кількість кормів, низька їх якість та постійний дефіцит в раціонах протеїну, а наявні приміщення багатьох спеціалізованих по свинарству господарств, а та­кож малих і середніх свиноферм не повною мірою відповідають оптимальним вимогам утримання різних виробничих груп тварин.

Інтенсифікацію галузі стримує велика різниця між продуктивністю племінного і товарного свинарства. У товарних господар­ствах відмічаються значні упущення щодо ремонту маточного поголів'я. У системі якісного поліпшення маточного поголів'я товарних господарств недоліком слід вважати безсистемне вико­ристання вирощеного молодняку в племгоспах, близько 70% продукції реалізуються на м'ясокомбінати.

Свині здатні давати велику кількість приплоду внаслідок ранньої статевої зрілості, короткого періоду поросності й високої багатоплідності. Від окремих свиноматок за опорос одержують до 32 поросят.

При збалансованих раціонах на 1 кг приросту свині витрачають 3—4 кг корму. Серед інших сільськогосподарських тварин вони характеризуються найвищим забійним виходом — 70—80 %.

Свинина відзначається високим вмістом повноцінного і легкоперетравного білка, а також незамінних амінокислот. Усупереч поширеному твердженню вона не підвищує вмісту холестерину в крові і не сприяє захворюванню людей на атеросклероз. В 1 кг свинини міститься 600 мг холестерину, в такій же кількості курятини — 1130, яловичини — 670, вершкового масла — 2240, маргарину — 1860, яєчного жовтка — 1560 мг. Що ж до свинячого сала, то в ньому холестерину майже немає.

Так, питома вага свинини від загального виробництва в Європі наближається до 50 %, в Азії — 60 %, Америці — 23 % і Океанії — 7,5 відсотка.

Серед європейських країн найбільш висока питома вага сви­дини в Данії (75 %), Голландії (72 %) і Німеччині (62 %). В Азії цей показник (84,5 %). В Японії на свинину припадає близько 43 %, а в Канаді — в межах 39 %.

Середнє виробництво свинини на одну тварину в світі складає — 74 кг, в Європі — 102 кг. Найбільше свинини на перехідну голову отримано у Франції (157,4 кг), Нідерландах (134,9 кг), тобто у Європі. Друге місце посідає північна Америка (90,4 кг), третє — Африка (45,5 кг).[6]

Огляд літератури

Фізико – хімічні властивості сапоніту

Сапоніт (мильний камінь) – це лужний алюмосилікат, який має високі зв’язуючі, адсорбційні і катіонообмінні властивості. В основі його кристалічної решітки знаходиться магній.

На сьогодні важко встановити, коли вперше з’явився термін «сапоніт», який походить від слова «sapo i saponis», що означає мило. В науковій літературі цей термін вживається з 1840 р. опубліковані в 40-х роках ХХ століття дані щодо хімічного складу сапоніту показують, що мінерал переважно є водним магнезіальним силікатом. Встановлено, що сапоніт відноситься до групи монтморилоніту з більш високим вмістом MgO.

Мінерали групи монтморилоніту мають найбільш високу дисперсність і ємність обміну, їм властива здатність сорбувати, деякі аніони і катіони та перетворювати їх в обмінні іони, що здатні обмінюватись на інші катіони або аніони при взаємодії у водному розчині. Обмінні реакцій інколи відбуваються і не у водному серед­овищі. Унікальна властивість монтморилонітів — сорбція катіонів, які в подальшому при взаємодії у водному розчині можуть обмі­нюватися на інші іони. Це спричиняється нейтралізацією заряду шарів монтморилонітів за рахунок міжшарових катіонів. Кількісна характеристика процесу обмінної ємності виражається в міліграм-еквівалентах(мг-екв) на 100 г глини. Мінерали групи монтмори­лоніту мають ємність катіон ного обміну 50-100 мг-екв/100 г.

Фізико-хімічні властивості сапоніту такі: бентонітове чис­ло — 10-11 од., рН водної суспензії (при розведенні 1:20) — 7,2, набухання — 1,0-1,8 раза, колоїдність — 20,0-25,3 од. Вказані параметри визначають зв'язуючі і адсорбційні властивості сапонітів. Сумарна ємність обмінних катіонів складає 19,5 мг-екв. на 100 г сухої маси, що свідчить про здатність сапоніту до катіонообміну.
Сапонітову глину добувають у Славутському районі Хмельницької області у родовищі Ташкївське. Хімічний склад саионіту: Мg₃[Sі₄О₁₀] (ОН)₂ ^. nН₂О, алюміній у вигляді ізомерних домішок —Аl₂О₃, Ге₂О₃, iноді — Сг₂О₃, NіО, FеО. Миш'яку, сурми та стронцію в сапоніті не виявлено.

Результати вивчення фізико-хімічних властивостей мінералу свідчать, що сапоніт має високі іонообмінні і адсорбційні власти­вості. За сумарною ємністю обмінних катіонів та хімічним складом сапоніт є природним джерелом ряду макро- і мікроелементів для сільськогосподарських тварин.

Використання природних сорбентів у тваринництві дає мож­ливість підвищити продуктивність, тобто реалізувати генетичний потенціал тварин, збільшити виробництво продукції та її рента­бельність без додаткових витрат кормів. Фізико-хімічна здатність глиноземів зв'язувати токсичні речовини, а саме: токсини мікробів, плісняви, пестициди, важкі метали, внаслідок їх високої сорбційної здатності, — є важливим фактором підвищення біологічної повно­цінності кормів при згодовуванні їх тваринам. А якщо врахувати той факт, що глиноземи добре поглина­ють озон, який, як встановлено, є могутнім засобом детоксикації і підвищення біологічної цінності кормів, широке використання таких активованих озоноцеолітових кормових добавок може мати виключно важливе практичне значення. Результати модельних досліджень підтвердили можливість використання сапоніту для ба­лансування раціонів за мікромінеральними факторами живлен­ня.[5]