Обґрунтування доцільності інтенсивних технологій при виробництві сільськогосподарської продукції

 

 

Сучасна стратегія розвитку рослинництва характеризується високою наукоємністю. Тому дуже важливо, яким шляхом розвиватиметься сільськогосподарське виробництво на початку ХХІ століття, які технології застосовуватимуться на полях України: інтенсивні, ресурсоощадні, біологічні, чи інші. Адже модель технології впливає на економічні показники, екологічну ситуацію, стан грунтів – сприяючи підвищенню родючості чи, навпаки, їх деградації тощо. Модель технології визначатиме напрямок наукових досліджень, потребу експериментального обґрунтування окремих елементів технології, їх актуальність.

В останні 10-15 років у сільському господарстві стали використовувати дуже досконалу техніку: обертові плуги, комбіновані знаряддя для підготовки грунту до сівби, грунтообробно-посівні агрегати, самохідні обприскувачі, зернозбиральні комбайни, комбайни для збирання цукрового буряку, картоплі тощо. Більшість агрегатів обладнані системами навігації GPS, що дозволяє використовувати техніку найбільш ефективно. Необхідно зазначити, що ця техніка працює на полях України, її достатньо для виконання всього комплексу сільськогосподарських робіт. Помилковим є твердження окремих посадовців чи навіть науковців про те, що в Україні не вистачає техніки. Вони порівнюють лише кількість одиниць, не враховуючи, що сучасна техніка високопродуктивна і замінює 10-20 одиниць старих моделей.

При вирощуванні просапних культур (цукровий буряк, картопля, кукурудза, соняшник та ін.) в останні 3-5 років повністю відмовились від розпушення міжрядь. Вилучення цього прийому технології тривалий час несприймалося агрономами, проте зараз він не проводиться навіть у слабких господарствах. Основне завдання розпушення міжрядь – боротьба з бур’янами. У сучасних технологіях ця проблема вирішується за допомогою гербіцидів. Можна стверджувати, що гербіциди перемогли культиватор-розпушувач. Розглянемо таблицю 3.1

Таблиця 3.5

Розрахунок середньозваженої врожайності в ТзОВ“Теофіпілка”

Культура	Посівна Площа, га	Урожайність, ц	Посівна площа, га	Урожайність, ц	Посівна площа, га	Урожайність, ц	Середньозважена Урожайність, ц/га
2009р.	2010р.	2011р.
Пшениця озима		36,2		24,9		40,6	33,9
Жито	-	-		48,3		84,1	-
Гречка	-	-				10,5	-
Ячмінь озимий	-	-		43,6		47,9	-
Ячмінь ярий		25,1				45,3	29,5
Горох		20,5	-	-	-	-	-
Овес		26,9	-	-		37,7	-
Ріпак озимий		13,8		13,2	-	-	-
Інші зернові та зернобобові		29,3		20,8		11,8	20,6

Виходячи з даних таблиці можна сказати, що середньозважена урожайність озимої пшениці становить 33,6 ц/га, ярого ячменю – 29,5 ц/га.

Ще одна можлива революція в технологіях, яка є на часі в Україні, це кардинальне зменшення (в 1,5-2,0 рази) норм висіву зернових культур. З нас сміються фахівці всього світу, довідавшись, що в Україні висівають 5-6 млн/га, або 300 кг/га і більше насіння озимої пшениці. Дуже прикро, але до цього причетні також поважні селекцентри – оригінатори насіння, які дають надмірні, науково необґрунтовані норми висіву в своїх рекомендаціях. Адже високі норми висіву зернових на рівні 5-6 млн/га зазвичай доцільно застосовувати лише при незадовільній якості насіння, неякісній підготовці грунту до сівби, пізніх строках сівби або… при бажанні продати більші обсяги насіння. Можливо, слід відмінити доплату за еліту, щоб «допомогти» товаровиробникові оптимізувати норму висіву зернових культур?
Сучасні інтенсивні технології передбачають повне забезпечення елементами живлення. Для цього вносяться науково обґрунтовані норми мінеральних добрив. Причому, в останні два-три роки у технологіях вирощування почали використовувати не лише традиційні елементи живлення – азот (N), фосфор (P), калій (K), а й сірку (S), магній (Mg), кальцій (Ca) та мікроелементи на хелатній основі – залізо (Fe), бор (B), марганець (Mn), цинк (Zn), мідь (Cu), молібден (Mo), кобальт (Co). До складу окремих мікродобрив входять також кремній (Si), йод (J) та титан (Ti). Високу ефективність забезпечує листкове внесення мікродобрив. У багатьох господарствах норми внесення мінеральних добрив відповідають європейським стандартам. Вартість мінеральних добрив у структурі витрат на технологію сягає 40-45%, а іноді 50%.
Основною ознакою сучасних інтенсивних технологій є широке застосування засобів захисту рослин для боротьби з бур’янами, шкідниками, хворобами, захисту від вилягання. Це стало базовою основою революційних змін у рослинницьких технологіях. Стан агрофітоценозу контролюється від сходів до достигання, забезпечуються оптимальні умови для росту та формування якісного врожаю. При вирощуванні за інтенсивними технологіями недоречними є принципи інтегрованого захисту (ефективного для ресурсоощадних технологій), всі заплановані обробки посівів виконуються в обов’язковому порядку, нехтування хоча б одним обприскуванням може призвести до значних фінансових втрат. В Україні зареєстровано достатньо пестицидів для комплексного захисту основних культур. Негативним явищем тут є лише надмірна кількість низькоякісних генеричних продуктів переважно китайського походження.
Нові засоби захисту рослин від провідних виробників є високоефективними щодо знищення шкідливих організмів, мають інші цінні властивості.

Цілком закономірно виникає питання – ці зміни в рослинництві позитивні чи негативні? Однозначно позитивні, оскільки дозволяють підвищити врожайність і забезпечити зростаюче населення планети продуктами харчування. Зрештою так ставити питання не коректно, тому що це закономірні неминучі зміни, викликані науково-технічним прогресом та розвитком людського суспільства.

 

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ.

В ТзОВ «Теофіпілка» в результаті зміни форми власності відбулося багато змін як економічно-фінансовому плані, так і в організаційно-виробничому. На підприємстві ми переглянули саму організацію виробництва. На першому етапі ми дослідили природно – економічну характеристику підприємства ми вивчили наявні виробничі ресурси і встановили, що земельні ресурси підприємства за 2009-2011 роки майже не змінюються. Спеціалізація господарства визначена як зернова.

На сьогоднішній день підприємство має як багато позитивного так, і негативного. Основною галуззю, в якій спеціалізується підприємство є рослинництво. За останні роки приділили значну увагу галуззі рослинництва, а саме вирощуванню зернових. Завдяки змінні розмірів площі посіву вдалося збільшити обсяги валового збору зернових. Однак із ростом обсягів виробництва зернових зросли і витрати на їх вирощування. Це пояснюється насамперед недостачею техніки, виконанням багатьох робіт вручну, що звичайно не тільки зростило витрати, а й знизило продуктивність праці. Організація праці є об'єднанням усіх факторів в одну єдину систему.

Щоб організувати виробництво необхідно з'єднати трудові ресурси із засобами виробництва в єдине ціле та направити їх в єдине русло — до праці. Завдяки організації земельної території, зміні структури посівних площ і системам сівозміни, добрив, насінництва, обробітку ґрунту, захисту рослин тощо, вдалося створити оптимальні умови для розвитку і росту сільськогосподарських культур, а саме зернових. Тому вивчивши всі недоліки по організації виробництва було прийнято рішення про зміну системи сівозмін, системи добрив, вдосконалення системи обробітку грунту за допомогою техніки, яку на час польових робіт планується орендувати у

приватних підприємців.

Отже, як бачимо і на сьогоднішній день тема організації виробництва, і підвищення економічної ефективності залишається актуальною. Вивчення її окремих елементів потребує великого вміння та уваги. Однак завдяки правильній оцінці стану виробництва в подальшому забезпечить рентабельність як галузі рослинництва, так підприємства в цілому.

Зробивши аналіз діяльності підприємства можна запропонувати:

1. Вдосконалити систему управління на підприємстві, де майже 10% складає апарат управління.

2. Ввести прогресивні форми оплати праці.

3. Підвищити рівень автоматизації праці, що значною мірою відіб’ється на продуктивності праці.

4. Підвищити ступінь використання наявної техніки.

5. Удосконалити методи планування та контролю.

6. Удосконалити технологічну базу підприємства впровадженням інноваційних технологій.

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Аврамчук О. Ф., Балан В.В. та інші. Оплата праці в сільськогосподарському виробництві – К.: Центр «Агропромпраця». – 464 с.

2. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник 2-ге вид., доп. і перероб.- К.: КНЕУ, 2002.- 624с.

3. Бізнес – план розвитку сільськогосподарського підприємства. Навчальний посібник / В.І Дробот, В.П. Мартьянов, М.С. Соловйов, А.В. Токар,- М.: Мета, 2003. – 336 с.

4. Баланс підриємства ТзОВ «Теофіпілка».

5. Дієсперов В.С. Економіка сільськогосподарської праці. – К.:ІАЕ УААН, 2004. – 488с.

6. Економіка підприємства: Підручник / За ред.. С.Ф. Прокопивного. – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с.

7. Єрмаков О.Ю. Організація сільськогосподарського виробництва. Навч. мет. Посібник. Друге видання, доп. і перероб. – К.: - НАУ, 2007. – 266с.

8. Єрмошенко М.М, Плужников І.О. Аналіз і оцінка інвестиційних проектів: Навч. посібник / Національна академія управління. – К., 2004. – 155с.

9. Звіт про фінансові результати ТзОВ «Теофіпілка».2009-2011.

10. Ільчук М.М, Зрібняк Л.Я., Мельник С.І Організація і планування сільськогосподарського виробництва: підручник 2-ге вид., доп. і перероб.- вінниця «Нова Книга» 2008. 456 с.

11. Інтернет.

12. Організація і планування виробництва на сільськогосподарських підприємствах. Підручник / За ред.. Л. Я. Зрібняка. – К.:Урожай, 1999. – 352с.

13. Організація і планування сільськогосподарського виробництва / За ред.. Л. Я. Зрібняка., М.М Ільчука. – К.: ЗАТ «Нічлава», 200.-304с.

14. Організація сільськогосподарського виробництва / За ред.. Г.С. Тарасенка, М.М Ільчука., – К.: ФАДА ЛТД, 2000.-446с.

15. Основи аграрного підприємства / За ред.. М.Й. Маліка. - – К.:ІАЕ УААН,2000.-582 с.

16. Підприємницька діяльність та агробізнес. Підручник / За ред.. М.М Ільчука.,Т.Д. Іщенко. – К.: Вища освіта,2006.-543с.

17. Примітки до річної фінансової звітності ТзОВ «Теофіпілка».2009.

18. Попов В.М. Збірник бізнес – планів з коментарями і рекомендаціями. – К.: ЦУЛ, КноРус,2003.-383с.

19. Швайка Л.А. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник.- Львів: «Магнолія плюс»,2004. – 268с.

20. Шкільов О.В. Організація виробництва і підприємницької діяльності в сільськогосподарських підприємствах. Підручник. - К.: Урожай, 1997. – 336с.

21. Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємства.

22. Форма.№50 с/г