Проблеми і перспективи розвитку сільськогосподарського виробництва в україні.

ВСТУП

 

На початку 90-х років в Україні почались економічні реформи, які не обминули і сільське господарство. На селі розпочалася приватизація державних сільськогосподарських підприємств. Утворювалися колективні сільськогосподарські підприємства, акціонерні товариства, зароджувався рух фермерів, відроджувався кооперативний рух.

Державна політика в аграрній сфері повинна йти у напрямку пошуку оптимальної моделі трансформації економічних відносин суб’єктів господарювання.

Актуальність теми. На всіх етапах розвитку сільського господарства одним із основних напрямів є виробництво продукції рослинництва, а обґрунтування заходів щодо його стабілізації і підвищення ефективності - загальнодержавним завданням.

Актуальність проблеми ефективності сільськогосподарського виробництва, зокрема галузі рослинництва, за сучасних умов виходить на перше місце серед інших важливих проблем. Вирішення та реалізація проблеми – це формування реального добробуту населення країни, підвищення її продовольчої безпеки.

Мета курсової роботи полягає у виявленні основних проблем розвитку сучасного сільського господарства та обґрунтуванні організаційно – економічних заходів з підвищення ефективності його виробництва на прикладі ТзОВ «Теофіпілка» Козівського району Тернопільської області.

Об’єктом дослідження є ТзОВ «Теофіпілка».

Предметом дослідження є методичні й прикладні аспекти проблеми підвищення економічної ефективності та тенденції розвитку виробництва сільськогосподарської продукції в умовах ринкової економіки.

Теоретичною і методологічною основою дослідження стали системний підхід до вивчення економічних явищ, законодавчі та інші нормативні акти з питань аграрної реформи і сучасні концепції підвищення економічної ефективності в нових умовах господарювання.

У процесі дослідження застосовувалися статистичний, економіко – математичний методи.

Під час виконання курсової роботи були використані економіко – статистичний та розрахунково - конструктивний методи дослідження, а також використані форми державної звітності.

На сьогоднішні день більшість господарств в тому числі і ТзОВ «Теофіпілка» спрямовують своє виробництво на екстенсивний шлях розвитку, прагнучи збільшити обсяги виробництва сільськогосподарської продукції не за рахунок додаткових капіталовкладень на одиницю земельної площі, а за рахунок збільшення посівних площ при найменших втратах.

РОЗДІЛ 1

ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА В УКРАЇНІ.

РОЗДІЛ 2

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ПІДПРИЄМСТВІ.

Склад і структура основних виробничих засобів.

Групи основних засобів	2009р.	2010р.	2011р.	Відхилення (+;-) 2011 до 2009.
тис. грн	%	тис. грн	%	Тис. грн	%	тис. грн	%
Будинки,споруди та передавальні пристрої		49,1		57,7		57,7		8,6
Машини та обладнання		41,9		13,8		13,8	-827	-28,1
Транспортні засоби	-	-		28,8		28,8	-	-
Разом							-200

 

Дані таблиці 2.3 свідчать, що протягом 2009-2011 років середньорічна вартість основних виробничих фондів у Товаристві з обмеженою відповідальністю “Теофіпілка” зменшилось на 200 і в 2011 році становить 2639 тис.грн., найбільшу питому в структурі середньорічної вартості основних виробничих засобів займають будинки, споруди та передавальні пристрої і в 2011 році становить 57.7% або 1522 тис.грн.

Для більш повної характеристики основних виробничих фондів проаналізуємо забезпеченість ними господарства та ефективність їх використання на основі даних таблиці 2.3.

Таблиця 2.4

Забезпеченість основними фондами та їх використання

Показники	Роки	Відхилення (+;-) 2011 до 2009р.
2009р.	2010р.	2011р.
Вартість основних виробничих фондів,тис.грн.				-200
Вартість валової продукції,тис.грн.	2387,5	3197,1	2780,0	392,5
Площа сільськогосподарських угідь,га.				-49
Середньорічна кількість працюючих,чол.
Фондозабезпеченість,грн./га	277,2	282,2	270,7	-6,5
Фондоозброєність,грн./чол.		131,8		-3
Фондовіддача,грн.	0,8	1,2	1,1	0,3
Фондомісткість,грн.	1,2	0,8	0,9	-0,3

 

За даними таблиці 2.4 можна зробити висновок, що протягом останніх трьох років фондозабезпеченість підприємства знизилася – на 6,5 грн/га. і у 2011 році становила 270,7 грн/га., фондоозброєність знизилась – на 3 грн/чол. і у 2011 році становила 139 грн/ чол., фондовіддача зросла – на 0.3 грн. і у 2011 році становила 1.1 грн., за цей же період фондомісткість знизилась на 0.3 грн. і у 2011 році становила 0.9 грн., зростання фондовіддачі та зниження фондомісткості свідчить про підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства.

Оскільки прибуток господарства в основному формується за рахунок грошових надходжень від реалізації продукції, то значну увагу необхідно приділити товарній продукції. З огляду на це проаналізуємо структуру

товарної продукції Товариства з обмеженою відповідальністю “Теофіпілка” за даними таблиці 2.5

Таблиця 2.5

Структура товарної продукції ТзОВ“Теофіпілка”

Види продукції	Виручка від реалізації продукції тис.грн.	В середньому за 3р.	Структура % В сер. за з роки
2009р.	2010р.	2011р.
Зернові і зернобобові; -усього	1130,1	1589,8	2333,2	1684,4	61,8
Ріпак озимий	573,5	712,8	-	428,8	15,7
Інша продукція рослинництва	373,2	623,3	836,4		22,4
Разом по рослинництву	2076,8	2925,9	3169,6	2724,2
всього	2076,8	2925,9	3169,6	2724,2

 

З одержаних розрахунків видно,що в структурі товарної продукції підприємства в середньому за останні три роки найбільшу питому вагу займає виручка від реалізації зернових і зернобобових культур – 61,8%,друге місце займають грошові надходження від реалізації іншої продукції рослинництва – 22,4%, значна питома вага припадає на виручку від реалізації ріпака озимого– 15,7%. На підставі цих даних виробничий напрям Товаристра з обмеженою відповідальністю “Теофіпілка” можна сформувати як зерновий з розвинутим ріпаківництвом. Розрахуємо коефіцієнт спеціалізації за даними таблиці 2.5 за формулою:

Кс = 100: ∑ ПВ(2і - 1),

де ∑ - сума питомих ваг видів товарної продукції

ПВ - питома вага виду товарної продукції в структурі реалізації;

і - порядковий номер і-ї галузі в ранжированому ряду, побудованому за спадаючою ознакою: першою визначається вид продукції з найбільшою питомою вагою в структурі товарної продукції, а останньою - з найменшою;

1 і 2 – коефіцієнти.

Кс=100/61,8(2*1-1)+22,4(2*2-1)+ 15.7(2*3-1)=0,5

Отже, коефіцієнт спеціалізації дорівнює 0.5, тому можна зробити висновок, що в господарстві склався середній рівень спеціалізації.

Кожне підприємство намагається досягти стабільного фінансового стану, тобто створити достатній обсяг фінансових ресурсів, що є гарантом своєчасності розрахунків з постачальниками, бюджетом та іншими ланками фінансової системи, подальшого економічного та соціального розвитку підприємства.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів збільшення його прибутковості, рентабельності та платоспроможності.

Якщо підприємство досягає у вказаних напрямках необхідних оптимальних параметрів, його фінансовий стан є стійким. Якщо ж воно не

отримує, скажімо, прибутку, який би забезпечував необхідний приріст ласних фінансових ресурсів, його фінансовий стан не може бути стійким. Тому розгляд змісту, порядку розрахунку вказаних показників, їх взаємозв'язку і впливу на фінансовий стан дуже важливий для підприємства.

Оцінка фінансового стану підприємства має здійснюватись шляхом обчислення системи економічних показників, які характеризують господарсько-фінансове становище суб'єктів господарювання. Отже розглянемо таблицю 2.6 виробничо – фінансової діяльності підприємства.

Таблиця 2.6

Виробничо-фінансова діяльність ТзОВ“Теофіпілка” за 2011рік

Вид продукції і галузь виробництва	Виробництво, ц	Реалізація, ц	Рівень товарності, %	Виручка від реалізації, тис. грн	Собівартість реалізованої продукції, тис. грн	Собівартість 1ц реалізованої продукції, тис. грн	Ціна реалізації 1ц продукції, грн	Прибуток (збиток), тис. грн	Рівень рентабельності, %
Зернові і зернобобові-всього			74,8	2333,2	1887,2	104,3		44,6	23,6
Інша продукція рослинництва	х	х	х	836,4	690,6	х	х	145,8	21,1
Разом по рослинництву	х	х	х	3169,6	2577,8	х	х	591,8
Всього по підприємству	х	х	х	3169,6	2577,8	х	х	591,8

 

Отже виходячи з даних таблиці 2.6 можна зробити висновок, що ТзОВ

“ Теофіпілка ” є прибутковим і аналізуючи 2011 рік ми бачимо,що прибуток від реалізації зернових складав 44,6 тис.грн, від іншої продукції рослинництва 145,8 тис.грн, і тому можна сказати що його фінансовий стан є стійким.

РОЗДІЛ 3.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ.

В ТзОВ «Теофіпілка» в результаті зміни форми власності відбулося багато змін як економічно-фінансовому плані, так і в організаційно-виробничому. На підприємстві ми переглянули саму організацію виробництва. На першому етапі ми дослідили природно – економічну характеристику підприємства ми вивчили наявні виробничі ресурси і встановили, що земельні ресурси підприємства за 2009-2011 роки майже не змінюються. Спеціалізація господарства визначена як зернова.

На сьогоднішній день підприємство має як багато позитивного так, і негативного. Основною галуззю, в якій спеціалізується підприємство є рослинництво. За останні роки приділили значну увагу галуззі рослинництва, а саме вирощуванню зернових. Завдяки змінні розмірів площі посіву вдалося збільшити обсяги валового збору зернових. Однак із ростом обсягів виробництва зернових зросли і витрати на їх вирощування. Це пояснюється насамперед недостачею техніки, виконанням багатьох робіт вручну, що звичайно не тільки зростило витрати, а й знизило продуктивність праці. Організація праці є об'єднанням усіх факторів в одну єдину систему.

Щоб організувати виробництво необхідно з'єднати трудові ресурси із засобами виробництва в єдине ціле та направити їх в єдине русло — до праці. Завдяки організації земельної території, зміні структури посівних площ і системам сівозміни, добрив, насінництва, обробітку ґрунту, захисту рослин тощо, вдалося створити оптимальні умови для розвитку і росту сільськогосподарських культур, а саме зернових. Тому вивчивши всі недоліки по організації виробництва було прийнято рішення про зміну системи сівозмін, системи добрив, вдосконалення системи обробітку грунту за допомогою техніки, яку на час польових робіт планується орендувати у

приватних підприємців.

Отже, як бачимо і на сьогоднішній день тема організації виробництва, і підвищення економічної ефективності залишається актуальною. Вивчення її окремих елементів потребує великого вміння та уваги. Однак завдяки правильній оцінці стану виробництва в подальшому забезпечить рентабельність як галузі рослинництва, так підприємства в цілому.

Зробивши аналіз діяльності підприємства можна запропонувати:

1. Вдосконалити систему управління на підприємстві, де майже 10% складає апарат управління.

2. Ввести прогресивні форми оплати праці.

3. Підвищити рівень автоматизації праці, що значною мірою відіб’ється на продуктивності праці.

4. Підвищити ступінь використання наявної техніки.

5. Удосконалити методи планування та контролю.

6. Удосконалити технологічну базу підприємства впровадженням інноваційних технологій.

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Аврамчук О. Ф., Балан В.В. та інші. Оплата праці в сільськогосподарському виробництві – К.: Центр «Агропромпраця». – 464 с.

2. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник 2-ге вид., доп. і перероб.- К.: КНЕУ, 2002.- 624с.

3. Бізнес – план розвитку сільськогосподарського підприємства. Навчальний посібник / В.І Дробот, В.П. Мартьянов, М.С. Соловйов, А.В. Токар,- М.: Мета, 2003. – 336 с.

4. Баланс підриємства ТзОВ «Теофіпілка».

5. Дієсперов В.С. Економіка сільськогосподарської праці. – К.:ІАЕ УААН, 2004. – 488с.

6. Економіка підприємства: Підручник / За ред.. С.Ф. Прокопивного. – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с.

7. Єрмаков О.Ю. Організація сільськогосподарського виробництва. Навч. мет. Посібник. Друге видання, доп. і перероб. – К.: - НАУ, 2007. – 266с.

8. Єрмошенко М.М, Плужников І.О. Аналіз і оцінка інвестиційних проектів: Навч. посібник / Національна академія управління. – К., 2004. – 155с.

9. Звіт про фінансові результати ТзОВ «Теофіпілка».2009-2011.

10. Ільчук М.М, Зрібняк Л.Я., Мельник С.І Організація і планування сільськогосподарського виробництва: підручник 2-ге вид., доп. і перероб.- вінниця «Нова Книга» 2008. 456 с.

11. Інтернет.

12. Організація і планування виробництва на сільськогосподарських підприємствах. Підручник / За ред.. Л. Я. Зрібняка. – К.:Урожай, 1999. – 352с.

13. Організація і планування сільськогосподарського виробництва / За ред.. Л. Я. Зрібняка., М.М Ільчука. – К.: ЗАТ «Нічлава», 200.-304с.

14. Організація сільськогосподарського виробництва / За ред.. Г.С. Тарасенка, М.М Ільчука., – К.: ФАДА ЛТД, 2000.-446с.

15. Основи аграрного підприємства / За ред.. М.Й. Маліка. - – К.:ІАЕ УААН,2000.-582 с.

16. Підприємницька діяльність та агробізнес. Підручник / За ред.. М.М Ільчука.,Т.Д. Іщенко. – К.: Вища освіта,2006.-543с.

17. Примітки до річної фінансової звітності ТзОВ «Теофіпілка».2009.

18. Попов В.М. Збірник бізнес – планів з коментарями і рекомендаціями. – К.: ЦУЛ, КноРус,2003.-383с.

19. Швайка Л.А. Планування діяльності підприємства: Навчальний посібник.- Львів: «Магнолія плюс»,2004. – 268с.

20. Шкільов О.В. Організація виробництва і підприємницької діяльності в сільськогосподарських підприємствах. Підручник. - К.: Урожай, 1997. – 336с.

21. Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємства.

22. Форма.№50 с/г

 

 

ВСТУП

 

На початку 90-х років в Україні почались економічні реформи, які не обминули і сільське господарство. На селі розпочалася приватизація державних сільськогосподарських підприємств. Утворювалися колективні сільськогосподарські підприємства, акціонерні товариства, зароджувався рух фермерів, відроджувався кооперативний рух.

Державна політика в аграрній сфері повинна йти у напрямку пошуку оптимальної моделі трансформації економічних відносин суб’єктів господарювання.

Актуальність теми. На всіх етапах розвитку сільського господарства одним із основних напрямів є виробництво продукції рослинництва, а обґрунтування заходів щодо його стабілізації і підвищення ефективності - загальнодержавним завданням.

Актуальність проблеми ефективності сільськогосподарського виробництва, зокрема галузі рослинництва, за сучасних умов виходить на перше місце серед інших важливих проблем. Вирішення та реалізація проблеми – це формування реального добробуту населення країни, підвищення її продовольчої безпеки.

Мета курсової роботи полягає у виявленні основних проблем розвитку сучасного сільського господарства та обґрунтуванні організаційно – економічних заходів з підвищення ефективності його виробництва на прикладі ТзОВ «Теофіпілка» Козівського району Тернопільської області.

Об’єктом дослідження є ТзОВ «Теофіпілка».

Предметом дослідження є методичні й прикладні аспекти проблеми підвищення економічної ефективності та тенденції розвитку виробництва сільськогосподарської продукції в умовах ринкової економіки.

Теоретичною і методологічною основою дослідження стали системний підхід до вивчення економічних явищ, законодавчі та інші нормативні акти з питань аграрної реформи і сучасні концепції підвищення економічної ефективності в нових умовах господарювання.

У процесі дослідження застосовувалися статистичний, економіко – математичний методи.

Під час виконання курсової роботи були використані економіко – статистичний та розрахунково - конструктивний методи дослідження, а також використані форми державної звітності.

На сьогоднішні день більшість господарств в тому числі і ТзОВ «Теофіпілка» спрямовують своє виробництво на екстенсивний шлях розвитку, прагнучи збільшити обсяги виробництва сільськогосподарської продукції не за рахунок додаткових капіталовкладень на одиницю земельної площі, а за рахунок збільшення посівних площ при найменших втратах.

РОЗДІЛ 1

ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА В УКРАЇНІ.