Тема : апаратура поїзного диспетчерського зв’язку

1. Загальні вимоги

Методичні рекомендації для виконання роботи: Дана тема передбачає вивчення основних та загальних свідчень проапаратуру поїзного диспетчерського зв’язку.Особливу увагу треба звернути в процесі вивчення теми на маневрові диспетчери (ДСЦ), станційні диспетчери (ДСЦС), чергові по парках приймання (ДСПП), формування (ДСПФ), відправлення (ДСПО), оператори гірочних постів, складачі та машиністи локомотивів.

 

Використана література: Л.А.Кондратьева, Б.Б.Борисов «Устройства автоматики, телемеханіки и святи на железнодорожном транспорте», Москва 1991, с. 340-342

Станційний радіозв’язок використовується для організації оперативного управління різними технологічними процесами на станції. Цей вид радіозв’язку забезпечує зв'язок між робітниками станції і підрозділяється на гірочний, маневровий та радіозв’язок робітників, які обробляють состав.

Робітники, які користуються станційним радіозв’язком діляться на дві основні групи. До першої відносяться робітники, які безпосередньо забезпечують маневрову та гірочну роботу. Це маневрові диспетчери (ДСЦ), станційні диспетчери (ДСЦС), чергові по парках приймання (ДСПП), формування (ДСПФ), відправлення (ДСПО), оператори гірочних постів, складачі та машиністи локомотивів. До другої групи відносяться робітники, які забезпечують обробку складів на станції (оглядач, прийомоздавальник). Використання станційного радіозв’язку знижує простій вагонів, підвищує продуктивність та покращує умови праці робітників, а також підвищує безпеку проведення робіт на станціях.

В кожній робочій зоні виконується своя робота, по своїм технологічним процесам, керівництво якими здійснюють відповідні робітники. Для забезпечення їх радіозв’язком з виконавцями в межах станції організується декілька радіомереж, в яких використовуються різні робочі частоти. Кожна із станційних радіомереж має свою специфіку, яка визначається характером роботи.

Маневровий радіозв’язок забезпечує зв'язок маневрового диспетчера ДСЦ або чергових по парках з машиністами маневрових локомотивів та цих машиністів із складачами поїздів. При організації маневрового радіозв’язку використовується груповий виклик на одній визивній частоті. Всі радіостанції на маневрових локомотивах працюють в режимі чергового приймання. Всі машиністи маневрових локомотивів одночасно можуть слухати виклик від чергового по парку або ДСЦ. Машиніст, якого викликають, знімає слухавку та веде переговори, а інші машиністи по виходу 10 – 15 сек. Не чують переговорів так як їх радіостанція знаходиться в режимі приймання.

Поїзний радіозв’язок призначений для організації службових переговорів поїзного диспетчера ДНЦ, чергових по станціях ДСП та інших робітників, що пов’язані з рухом поїздів, машиністами поїзних локомотивів, а також машиністів між собою. Використання цього виду радіозв’язку забезпечує оперативне керівництво рухом поїздів та сприяє виконанню графіка руху, скороченню стоянок поїздів на проміжних станціях, збільшення середньодобового пробігу локомотивів та підвищенню безпеки руху. Поїзний радіозв’язок особливо ефективний на вантажонапружених ділянках.

Зв'язок ДНЦ з машиністами локомотивів комбінований, при цьому використовується як провідний так і радіоканал. Розпоряджувальна станція А поїзного диспетчерського зв’язку (СР) з’єднана із всіма проміжними станціями Б, В, Н, які входять в ділянку поїзного диспетчерського зв’язку.

Стаціонарні радіостанції РС проміжних станцій Б, В, Н підключені до лінії поїзного диспетчерського зв’язку(ПДЗ) через спеціальні радіо провідні пристрої. Радіус дії стаціонарних радіостанцій знаходиться а межах декількох десятків кілометрів, а довжина диспетчерської ділянки може бути більше 150 км, така комбінована схема дозволяє ДНЦ тримати зв'язок з машиністом любого локомотива, який знаходиться на його ділянці. При цьому всі локомотиви обладнані возимими радіостанціями РВ.

Для велика машиніста локомотива ДНЦ використовує настільний пульт поїзного радіозв’язку. Виклик передається по провідному каналу до найближчої стаціонарної радіостанції РС проміжного пункту.

Підключення стаціонарної радіостанції РС контролюється ДНЦ через гучномовець прослухуванням тонального сигналу підключення. після цього ДНЦ може викликати необхідний йому локомотив та вести розмову з машиністом через його локомотивну радіостанцію РВ. При розмові інші локомотивні радіостанції знаходяться в режимі чергового приймання. Закінчив розмову, ДНЦ посилає в лінію сигнал відбою та виключає стаціонарний радіозв’язок РС від лінії поїзного диспетчерського зв’язку.

Черговий по станції для зв’язку з машиністом локомотива використовує ту ж саму стаціонарну радіостанцію РС, що і ДНЦ.

Машиніст локомотиву для зв’язку з ДНЦ натискає на пульті локомотивної радіостанції кнопку ДНЦ та посилає сигнал виклику. Цей сигнал приймається декількома найближчими стаціонарними радіостанціями РС проміжних пунктів, але до лінії зв’язку підключиться тільки та радіостанція, яка забезпечує більш високу якість зв’язку. При цьому сусіднім радіостанціям посилається сигнал блокування.

 

Запитання для самоконтролю:

1. Для чого використовується станційний радіозв’язок?

2. На які групи діляться робітники, які користуються станційним радіозв’язком?

3. Що повинен забезпечувати маневровий радіозв’язок?

4. Як ДНЦ підтримує зв'язок з машиністом локомотиву?

 

Самостійна робота №21

Тема: Призначення і принцип організації телеграфного зв’язку

Методичні рекомендації для виконання роботи: Дана тема передбачає вивчення основних та загальних свідчень пропризначення і принцип організації телеграфного зв’язку.Особливу увагу треба звернути в процесі вивчення теми на

 

Використана література: Л.А.Кондратьева, Б.Б.Борисов «Устройства автоматики, телемеханіки и святи на железнодорожном транспорте», Москва 1991, с.

 

Самостійна робота №22

Тема: Телеграфні коди. Швидкість телеграфування

Методичні рекомендації для виконання роботи: Дана тема передбачає вивчення основних та загальних свідчень протелеграфні коди та швидкість телеграфування.Особливу увагу треба звернути в процесі вивчення теми на

 

Використана література: Л.А.Кондратьева, Б.Б.Борисов «Устройства автоматики, телемеханіки и святи на железнодорожном транспорте», Москва 1991, с.

 

 

Самостійна робота №23

Тема: Радіозв’язок і телебачення

Методичні рекомендації для виконання роботи: Дана тема передбачає вивчення основних та загальних свідчень про радіозв’язок і телебачення.Особливу увагу треба звернути в процесі вивчення теми на

 

Використана література: Л.А.Кондратьева, Б.Б.Борисов «Устройства автоматики, телемеханіки и святи на железнодорожном транспорте», Москва 1991, с.

 

 

Самостійна робота №24

Тема: Принципи зв’язку по радіо

Методичні рекомендації для виконання роботи: Дана тема передбачає вивчення основних та загальних свідчень про принципи зв’язку по радіо.Особливу увагу треба звернути в процесі вивчення теми на

 

Використана література: Л.А.Кондратьева, Б.Б.Борисов «Устройства автоматики, телемеханіки и святи на железнодорожном транспорте», Москва 1991, с.

 

 

Самостійна робота №25

Тема: Поїзний радіозв’язок

Методичні рекомендації для виконання роботи: Дана тема передбачає вивчення основних та загальних свідчень пропоїзний радіозв’язок.Особливу увагу треба звернути в процесі вивчення теми на

 

Використана література: Л.А.Кондратьева, Б.Б.Борисов «Устройства автоматики, телемеханіки и святи на железнодорожном транспорте», Москва 1991, с.

 

 

Самостійна робота №26

Тема: Електронна пошта

1. Система «Телетекс»

2. Інформаційна система «Телетекст»

3. Відеографічна система «Відеотекс».

 

Методичні рекомендації для виконання роботи: Дана тема передбачає вивчення основних та загальних свідчень про електронну пошту.Особливу увагу треба звернути в процесі вивчення теми на систему яка побудована за принципом обміну кореспонденцією між пристроями електронної пам'яті.

 

Використана література: Л.А.Кондратьева, Б.Б.Борисов «Устройства автоматики, телемеханіки и святи на железнодорожном транспорте», Москва 1991, с. 399-400

Система «Телетекс». Система побудована за принципом обміну кореспонденцією між пристроями електронної пам'яті. У користувача встановлюється набір пристроїв, за допомогою яких він передає й приймає текстові повідомлення. У цей набір входять дисплей, клавіатура, принтер і пристрій пам'яті, як правило, на гнучких Магнітних Дисках. Для зв'язку з мережею передачі даних є інтерфейс.

Пам'ять відеотермінала необхідна для того, щоб прийняте повідомлення не переривало роботу користувача, а також для сполучення різних швидкостей процесу друкування й передачі повідомлень.

Повідомлення в такій системі передаються зі швидкістю 2400 Бод (Одна сторінка машинописного тексту формату А4 передається в середньому за 5 с).

Система «Телетекс» сумісна із системою телекса (міжнародна телеграфна автоматизована мережа зв'язку). Для цього розроблені процедури перетворення 8-елементного коду зі швидкістю 2400 Бод в 5-елементний зі швидкістю 50 Бод.

2. Інформаційна система «Телетекст». Ця система призначена для передачі різних повідомлень (тексти, таблиці) в одному каналі, з телевізійним сигналом, тобто ця система як би убудована у звичайну телевізійну систему. Принцип дії системи «Телетекст» заснований на наявності інтервалу сигналу при передачі телевізійних зображень.

Ці інтервали часу в телевізійному сигналі використають у системі «Телетекст» для передачі різних повідомлень. На телецентрі синтезуються,сигнали, що передають одночасно телевізійне зображення й повідомлення телетексту.

Для приймання цих повідомлень у телевізійному приймачі є спеціальна приставка, що містить пристрій вибору повідомлення по системі «Телетекст». Вибір здійснюється із клавіатурою. Під час перегляду повідомлень телевізійне зображення на екрані відсутнє. Завдяки наявній у приставці буферної пам'яті сторінка з повідомленням може втримуватися на екрані необхідний час.

Система «Телетекст» дозволяє організувати передачу «електронної газети», для чого по одному з телевізійних каналів безупинно передаються статті з газет і журналів, а також можуть передаватися різні новини, метеозведення, реклама й т.д.

3. Відеографічна система «Відеотекс». Воснові цього виду інформаційного обслуговування також, як й у системі «Телетекст», лежить ідея розширення області застосування звичайного телевізора. При цьому використається модифікований телевізійний приймач або спеціальний адаптер, що дозволяє підключити до звичайного телевізора клавіатуру й модем для зв'язку з телефонною мережею. У цю же телефонну мережу включається довідковий комп'ютер, на згадку якого заставляється різна інформація, що представляє інтерес для користувачів.

Крім одержання інформації, користувач може також мати свій файл у базі даних і зберігати там необхідну йому інформацію оперативного характеру. Користувачеві може надаватися можливість переслати повідомлення у файл іншого користувача, що перебуває в цьому ж довідковому комп'ютері, тобто відбувається обмін інформацією подібно електронній пошті.

Для одержання довідкової інформації користувач набирає по телефоні номер довідкової «Відеотекс» і за допомогою клавіатури вступає в діалог з комп'ютером, що запитує в користувача номер його розрахункового рахунку, пароль. Після цього на екрані користувача висвічується перелік послуг, надаваних системою. Користувач вибирає його частину, що цікавить, інформації й способом питань і відповідей (у режимі діалогу з комп'ютером) знаходить потрібний йому матеріал.

Система «Відеотекс» одержала визнання в МККТТ. Ця система є орієнтованим на споживача інтерактивним інформаційним видом обслуговування, тобто обмін між відеотерміналом користувача й комп'ютером довідкової «Відеотекс» відбувається в діалоговому режимі, тобто в режимі «запит - відповідь».

Система «Відеотекс» дає користувачам можливість одержувати різноманітну довідкову інформацію, переглядати спортивні змагання, користуватися відеоіграми й освітніми програмами, мати персональний файл у пам'яті довідкового комп'ютера.

Успішне впровадження системи «Відеотекс» можливо там, де існує добре розвинена, надійна і якісна мережа автоматичного телефонного зв'язку, а власники телефонів мають телевізори.

Служби «Відеотекс» є в Англії, ФРН, Фінляндії й інших країн.

Запитання для самоконтролю:

1. Що собою представляє система «Телетекс»?

2. Що собою представляє інформаційна система «Телетекст»?

3. Що собою представляє відеографічна система «Відеотекс»?