Для самостійного опрацювання

для студентів 3 – го курсу спеціальності 5.070 10 103

«Організація перевезень та управління на залізничному транспорті»

 

Розглянуто і ухвалено на засіданні

Предметної комісії «Організація

Перевезень і управління на

Залізничному транспорті»

Протокол №

Голова ПК _________М.І.Клюшник

Самостійна робота №1

Тема: Складання однониточного плану проміжної станції та таблиць залежностей між стрілками, світлофорами та маршрутами

1. Маршрутизація проміжних станцій

 

Методичні рекомендації для виконання роботи: Дана тема передбачає вивчення основних та загальних свідчень про складання однониточного плану проміжної станції та таблиць залежностей між стрілками, світлофорами та маршрутами. Особливу увагу треба звернути в процесі вивчення теми на проміжних станціях одноколійних ліній всі прийомовідправочні колії двосторонньої дії й використовуються для приймання поїздів як парного, так і непарного напрямків.

 

Використана література: Л.А.Кондратьева, Б.Б.Борисов «Устройства автоматики, телемеханіки и святи на железнодорожном транспорте», Москва 1991, с. 139 - 142

 

Маршрутизація проміжних станцій. Для забезпечення безпеки руху всі пересування поїздів по станції здійсниться по певних маршрутах. Маршрути по прийманню йвідправленню поїздів називаються поїзними, а для переробки составів — маневровими. Всі пересування по станції, які здійснюються по замкнутому маршруті стрілкам і відкритим світлофорам, називаються маршрутизованими, а по незамкнутим стрілкам і закритих світлофорах не маршрутизованими.

При розробці маршрутизації проміжної станції складається схематичний план станції й таблиця залежностей по ворожості маршрутів (мал. 9.4). Схематичний план станції виконується без масштабу, всі колії на плані зображуються прямими лініями. На схематичному плані станції показуються спеціалізація й нумерація колій, централізовані стрілки, їхня нумерація й нормальне положення, вхідні, вихідні й маневрові світлофори і їхні позначення, що ізолюють стики для встаткування станції рейковими колами й інші елементи напільного встаткування ЭЦ.

На проміжних станціях одноколійних ліній всі прийомовідправочні колії двосторонньої дії й використовуються для приймання поїздів як парного, так і непарного напрямків. На станціях двоколійних ліній головні колії1П и 11П, як правило, спеціалізуються для приймання поїздів парного або непарного напрямку. Спеціалізація колій на схематичному плані станції показується стрілками по середині колїй. По головних коліях станції передбачається наскрізний пропуск поїздів, а по одному з бічних (примикають до головного) для кожного напрямку— безупинне пропускання

На схематичному плані показані всі централізовані стрілки в нормальному положенні. Нормальним положенням вхідних стрілок на головнихколіях станцій одноколійних лінійє напрямок з кожного кінця станції на різні колії; на станціях двоколійних ліній напрямок повідповідним прийомовідправним коліям; при наявності запобіжнихй уловлювальних тупиків - напрямок у ці тупики. Нормальне положення стрілки умовноназивається плюсовим і вказується в таблиці залежнотей знаком «+», переведене положення стрілки умовно називається мінусовим і вказується знаком «-». З боку прибуття парних поїздів стрілки нумеруються порядковими парними номерами, а з боку прибуття непарних поїздів - порядковими непарними.

Нижче схематичного плану станції з не маршрутизованими маневрами розташовується таблиця залежностей, що відбиває всі залежності між стрілками, сигналами й маршрутами. У таблицю залежностей включаються всі поїзні маршрути станції.

Поїзні маршрути заносяться в графи «Напрямок» й «Найменування маршруту». Всі маршрути нумеруються порядковими номерами й для кожного маршруту приділяється один рядок таблиці. У рядку кожного маршруту вказується ворожість із іншими маршрутами, положення ходових й охоронних стрілок, літерасвітлофора, по якому дозволяється рух по даному маршруті, ворожість із маневровими пересуваннями по окремих групах місцевого керування в кожній горловині станції.

Ворожість маршрутів установлюється для забезпечення безпеки руху. Всі маршрути, до складу яких входятьті самі стрілки, але в різних напрямках, уважаються ворожими. Установка таких ворожих маршрутів виключається положенням стрілок. Ворожими маршрутами є маршрути приймання на одну й ту саму колію із різних кінців станції (лобові маршрути); зустрічні маршрути приймання й маневрів на ту саму колію; поїзні маршрути й маршрути з передачею стрілок на місцеве керування, сумісні по положенню стрілок; маршрути приймання на колії з місцевим керуванням стрілками в протилежній горловині станції, що допускають вихід на колію приймання. Такі ворожі маршрути вимагають спеціальних схемних виключень при роботі пристроїв ЭЦ.

Неворожими маршрутами вважають попутні маршрути приймання й відправлення як з одної й тої ж колії, так і з різних колій; зустрічні маршрути прийому на різні колії станції; маршрути відправлення з тої ж самої колії в різних напрямках; маневрові маршрути на ту саму колю з різних кінців станції.

Встановлюваний маршрут показується в таблиці залежностей чорним кружком, ворожі йому маршрути - косими хрестами. Наприклад, для маршруту приймання на колію 1П ворожими будуть маршрути 2, 3, 5, 13. Наприкінці таблиці приводяться маршрути скво зного пропуску по 1П и 11П головним коліям, які складаються з маршруту приймання на колію 1П (11П) і відправлення з колій 1П (11П). Аналогічно складається й маршрут безупинного пропускання поїздів по бокових коліях3П й4П.

Таким чином, таблиця залежностей для малих станцій відбиває всі залежності між стрілками, світлофорами й маршрутами і є основним документом при складанні електричних схем для роботи пристроїв релейної централізації.

 

Запитання для самоконтролю:

1. Які маршрути називаються поїзними, а які маневровими?
2. Що складається при розробці маршрутизації проміжної станції?
3. Що показується на схематичному плані станції?
4. Які маршрути називаються ворожими, а які не ворожими?

Самостійна робота №2

Тема: Складання однониточного плану дільничної станції та таблиць залежностей між стрілками, світлофорами та маршрутами

1. Маршрутизація дільничних станцій

 

Методичні рекомендації для виконання роботи: Дана тема передбачає вивчення основних та загальних свідчень про складання однониточного плану дільничної станції та таблиць залежностей між стрілками, світлофорами та маршрутами. Особливу увагу треба звернути в процесі вивчення теми на вхідні й вихідні світлофори розставляють із урахуванням спеціалізації колій

Використана література: Л.А.Кондратьева, Б.Б.Борисов «Устройства автоматики, телемеханіки и святи на железнодорожном транспорте», Москва 1991, с. 142 – 146

 

Маршрутизація дільничних станцій. Дільничні станції відрізняються від проміжних станцій більше складним колійним розвитком і великою поїзною й маневровою роботою. З метою підвищення безпеки руху всі пересування на таких станціях маршрутизовані. Через велику кількість маршрутів ускладнюються пристрої релейної централізації в порівнянні із пристроями проміжних станцій. Для великих станцій не треба становити таблицю залежностей з позначенням ворожих маршрутів, тому що в пристроях релейної централізації великих станцій завдання ворожих по стрілках і зустрічних маршрутах на одна колія виключається автоматично. Тому складається простіша таблиця залежностей, що складається з таблиць маршрутів.

Для складання таблиць маршрутів роблять спочатку розміщення світлофорів на схематичному плані станції (мал. 9.5, а), а потім розробку маршрутизації станції.

На схематичному плані станції показують спеціалізацію й нумерацію колій; ізолюючі стики для утворення стрілочних і безстрілочних секцій; централізовані стрілки і їхню нумерацію: вхідні, вихідні й маневрові світлофори і їхнє позначення; маневрові стовпчики для організації маневрової роботи з передачею стрілок на місцеве керування.

Вхідні й вихідні світлофори розставляють із урахуванням спеціалізації колій. Маневрові світлофори розставляють на підставі технологічного процесу роботи станції з урахуванням виключення зайвих перепробігів локомотивів при перестановці составів з парку в парк, з однієї колії на інший і т.п., створюючи при цьому можливість одночасних маневрових пересувань.

Для маршрутизації великої станції становлять три таблиці маршрутів: основних поїзних, варіантних поїзних і маневрових. Якщо колійний розвиток станції допускає кілька поїзних маршрутів, які мають однакові початок і кінець, то розрізняють основний і варіантний маршрути. У першу таблицю записують основні поїзні маршрути (мал. 9.5, б). Основним поїзним маршрутом називається найкоротша колія прямування поїзда по станції, що має найменше число перетинань із іншими маршрутами й забезпечує найбільшу припустиму швидкість руху по маршруті. Всі основні маршрути приймання й відправлення для даної горловини станції записують у відповідності зі спеціалізацією колій у графи: «Напрямок» й «Найменування маршрутів». У графу «Літера світлофора» заносять буквену літеру світлофора, по якому дозволяється рух по даному маршруту. В графу «Положення стрілок» записують в умовному позначенні положення всіх стрілок, що входять у маршрут (ходових й охоронних). Положення охоронних стрілок на відмінність від ходових позначається знаками «+» й «-». Якщо основний маршрут приймання або відправлення з бокових колій складається по мінусовому положенню стрлочного з'їзду, то для цього використовується найближчий стрілочний з'їзд, розташований від осі станції.

У другу таблицю записують варіантні поїзні маршрути прийому й відправлення в даній горловині станціі (мал. 9.5, в). Варіантним маршрутом єколія прямування поїзда, що має однакові з основним маршрутом початок і кінець, але відрізняється положенням стрілок від основного маршруту. Всі варіантні маршрутиприймання й відправлення заносяться в графи «Напрямок» і «Найменування маршруту». Уграфі «Стрілки, що визначають напрямок маршруту» записують положення й номери тих стрілок, які визначають напрямок маршруту даного варіанта й розрізняють його від основного маршруту.

У третю таблицю записують маневрові маршрути (мал.9.5, г). Кожен записаний маневровий маршрут є простим і складається від даного світлофора до першого попутного, або за останній зустрічний світлофор, або наприйомовідправні колії. Всіманеврові світлофори для даної горловини станції заносять таблицюв зростаючому порядку: M1, МЗ, М5 і т.д. У графі «Найменування маршруту» для кожного маневрового світлофора записують, до якого попутного, за який зустрічний світлофор або на яку прийомовідправну колію встановлюється маневровий маршрут. Коли є варіанти установки маневрових маршрутів, тоді вказують стрілки, що визначають напрямок маршруту.

Із простих маршрутів можна утворити складні маршрути з перетинанням прийомовідправочних колій на витяжки, у тупики, також складні варіантні маршрути. Складний маневровий маршрут з колії4П за світлофор МЗ може бути складений зі слідуючих простих маршрутів: від світлофора Ч4 до світлофора М13 – маршрут 58; від світлофора М13 до світлофора М7 — маршрут 42; відсвітлофора М7 за світлофор МЗ- маршрут 35. Аналогічно встановлюються й інші складні основні й варіантні маневрові маршрути.

Невелика маневрова робота на дільничних станціях може здійнюватися по не маршрутизованним маршрутам з передачею стрілок на місцеве керування. Немаршрутизованні переміщення здійснюються при постійно відкритих маневрових светлофорах по замкнутим в одному положенні стрілкам, що примикають до витяжки, і при незамкнутих стрілках до паркової вулиці.

-

На станції місцеве керування виробляється за допомогою маневрового стовпчика МК-1 (див. мал. 9.5, а). Зі стовпчика MK-I здійснюють місцеве керування при маневровій роботі на коліях 4П, 6П и витяжці 1Т. У цьому випадку на місцеве керування передається стрілка 31, стрілки 13/15 й 27/29 замикають як охоронні в плюсовому положенні. Переведення стрілки 31 зі стовпчика здійснюється без контролю стану стрілочної ділянки.

 

Запитання для самоконтролю:

 

1. Куди заносяться поїзні маршрути?
2. Що називається основним поїзним маршрутом?
3. Що заносять у графи: «Напрямок» й «Найменування маршрутів»?
4. Що заносять у другу таблицю?
5. Що заносять у третю таблицю?

 

 

Самостійна робота №3