Хто проводить інженерно-геологічні дослідження?

Хто проводить інженерно-геологічні дослідження?

Звичайно інженерно-геологічні дослідження проводять спеціалізовані організації, що мають ліцензії на проведення даного виду робіт.

Які дослідження проводяться на будівельному майданчику до проектування й будівництва майбутнього будинку або спорудження?

На кожному будівельному майданчику виконуються інженерно-геологічні дослідження, які включають комплекс робіт, виконуваних для визначення вихідних даних, необхідних для проектування основ будинків і споруджень.

Проведення досліджень регламентується нормативними документами й стандартами.

Що включає повний комплекс дослідницьких робіт?

Він звичайно включає:

- проходку свердловин і відбір зразків ґрунту з кожного виділеного інженерно-геологічного елемента;

- проведення лабораторних випробувань зразків ґрунту з метою визначення фізико-механічних характеристик;

- визначення положення й складу ґрунтових вод;

- проведення штампових випробувань ґрунтів безпосередньо на будівельному майданчику;

- статичне й динамічне зондування ґрунтів;

- пробні випробування ґрунту із забиванням паль.

Від чого залежить обсяг інженерно-геологічних вишукувань?

Обсяг інженерно-геологічних робіт визначається ступенем вивченості району й складності інженерно-геологічних умов будівельного майданчика.

Залежно від категорії складності й виду споруджень у межах плями забудови повинно бути розроблено від 2 до 5 гірських вироблень (свердловини, шурфи).

Як визначити глибину дослідження ґрунтів при інженерно-геологічних дослідженнях на стадії технічного проекту?

Глибина проходки призначається виходячи з розрахункової товщини стисливої товщі зі збільшенням на 1-2 м. У тому випадку, якщо дослідження проводяться на стадії ескізного проекту й невідома товщина стисливої товщі, допускається призначати глибину проходки з типу фундаментів і навантажень на них.

Для стрічкових і окремо стоячих фундаментів при навантаженнях від 100 до 2000 кн/м і від 500 до 5000 кн, відповідно, глибина проходки нижче підошви фундаменту змінюється від 4 до 25 м. Більш просто прийняти глибину проходки виходячи з розрахунку 3 м на один поверх будинку. Для пальових фундаментів глибини проходки свердловин повинні призначатися не менш чим на 5 м нижче проектованої глибини занурення паль, оскільки вважається, що зона стиску в пальових фундаментів починається від вістря паль.

Яка кількість інженерно-геологічних виробок звичайно рекомендується і яка відстань між ними призначається?

Результати досліджень повинні повністю охарактеризувати пляму забудови, тобто основа майбутнього спорудження у плані, і по глибині. Оскільки при проектуванні розміщення

 

 

спорудження на місцевості можливі його рух і переорієнтація, то попередні вишукування повинні охоплювати більшу площу, чим площа самого спорудження. Гірськими виробками, що характеризують будову основи, є звичайно свердловини й шурфи. Вишукування повинні дати відомості про інженерно-геологічну будову основи, литологічний склад товщі, наявності несприятливих ґрунтів (просадних, карсти й ін.), про гідрогеологічні умови. Ці дані повинні дозволити побудувати розрізи масиву основи, з яких буде видний характер нашарування, окремих шарів, наявність лінз. Мінімальна кількість виробок звичайно 3-5, а у випадках складних ґрунтових умов їх повинно бути більше, тому що необхідно мати уяву про просторову будову основи. Максимальна відстань при порівняно пологій покрівлі шарів і їхньої однорідності 20-30 м. Глибина буравлення повинна не менш чим на 3-5 м перевищувати стисливу товщу, що визначає контур основи. Однак у випадку наявності в нижній частині основи слабких ґрунтів варто робити більш глибоке буравлення. Установлюється наявність водоносних обріїв, чи є ґрунтові води напірними і яка в цьому випадку величина напору.

Детальність інженерно-геологічної розвідки залежить також від класу будинків, що зводяться, і споруджень. У кожній зі свердловин здійснюється відбір зразків для визначення фізико-механічних характеристик ґрунтів.

Які основні характеристики визначаються при інженерно-геологічних дослідженнях?

Фізичні, міцністні й деформаційні характеристики визначаються у всіх випадках. Фільтраційні властивості ґрунту, характеризуємі коефіцієнтом фільтрації, визначаються в тому випадку, якщо основа складена водонасиченими глинистими ґрунтами з незавершеною консолідацією. Цей показник використається при розрахунку осаду фундаментів у часі, для оцінки швидкості ущільнення ґрунтової товщі, а також при розрахунках дренажних і водопонижувальних систем.

У тому випадку, якщо на фундамент діють динамічні навантаження, доводиться визначати додатковий показник, називаний коефіцієнтом пружного рівномірного стиску C_z (кН/м³).

При визначенні деформацій повзучості ґрунту основи, складеної туго пластичними, напівтвердими й твердими глинистими ґрунтами, використовується показник тривалої міцності ґрунту (кпа), а також коефіцієнти загасання повзучості й вторинної консолідації.

Для більш складних розрахунків з використанням нелінійних рівнянь визначаються модуль зрушення G (кПа), модуль об'ємної деформації K (кПа), а також ряд інших параметрів.

Які додаткові характеристики визначаються для структурно нестійких ґрунтів?

При проектуванні фундаментів на просадних, набухаючих і заторфованних ґрунтах при дослідженнях повинні визначатися додаткові характеристики:

- для просадних ґрунтів відносна просадочність e _sl і початковий просадний тиск psl (кПа);

- для ґрунтів, що набухають, відносне e _sw, відносна усадка e _sh, тиск набрякання p_sl (кПа);

- для заторфованных ґрунтів і торфу коефіцієнт консолідації c_v (cм²/г); для них також установлюється зміна міцністних характеристик з урахуванням фактора часу.

Як визначаються міцністні характеристики ґрунтів у польових умовах?

У польових умовах міцністні характеристики ґрунтів - кут внутрішнього тертя й питоме зчеплення, визначаються методом пенетрації, статичного й динамічного зондування, лопатевого зрушення й зрізу масиву ґрунту.

У чому відмінність пенетраційних випробувань ґрунтів від методу статичного зондування?

Розходження в пенетрації й зондуванні полягає в наступному. Занурення наконечника на глибину, меншу висоти наконечника, називається пенетрацією. Метод випробування ґрунтів при зануренні наконечника на глибину, що перевищує висоту наконечника, називається зондуванням.

Як проводяться випробування методом лопатевого зрушення?

Для цього використається крильчатка, що вдавлюється, після чого до неї прикладається обертальне зусилля. У результаті випробувань визначається опір зрізу, що приймається рівним силам питомого зчеплення. Метод застосовується тільки при слабких пилувато-глинистих ґрунтах, мулах, торфах і заторфованих ґрунтах, тому що можна вважати, що в них кут внутрішнього тертя практично дорівнює нулю.

Як проводяться випробування ґрунту в польових умовах методом зрушення?

Для цього відривається шурф і вирізьблюється призма непорушеного ґрунту, до якого через штамп прикладаються постійна нормальна й змінна зрушуюча сила. Значення кута внутрішнього тертя й питомого зчеплення визначають із умов граничної рівноваги випираємого або зрушуючого масиву ґрунту.

В іншому методі (ціляк) масив ґрунту знаходиться в кільцеву обоймі й до нього прикладаються нормальні навантаження, що зрушують, по яких з умови міцності Кулона визначають параметри міцності ґрунту.

 

Які значення механічних і фізичних характеристик застосовуються при розрахунку основ?

При проектуванні основ будинків і споруджень використаються розрахункові значення характеристик ґрунтів, які визначаються на основі безпосередніх випробувань у лабораторних або польових умовах з наступною статистичною обробкою результатів випробувань.

ГРАНИЧНІ СТАНИ

Що таке крен?

Крен будинку або спорудженні - це відношення переміщення його крайніх опор або країв до відстані між ними . Установлення крену особливо важливо для високих споруджень, наприклад димових труб.

Деформації основ

ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ

 

Що таке армований пояс?

При зведенні збірних стрічкових фундаментів на сильно стискаємих, просадних і інших структурно нестійких ґрунтах для підвищення твердості фундаментів передбачаються армовані шви або пояси (рис.Ф.9.16) поверх фундаментних плит або останнього ряду стінових блоків по всьому периметру будинку з дотриманням наступних вимог:

- армований шов повинен бути товщиною 3-5 см; для його пристрою застосовується цементний розчин не нижче марки розчину основної кладки й не нижче М 50;

- армований пояс виконується з монолітного бетону шириною не менш товщини фундаментного блоку (цегельної стіни) і висотою 15-30 см, бетон класу не нижче В15;

- шов і пояс армують стержнями діаметром не менш 10 мм.

Хто проводить інженерно-геологічні дослідження?

Звичайно інженерно-геологічні дослідження проводять спеціалізовані організації, що мають ліцензії на проведення даного виду робіт.