Будова речовини: Елементарні частинки і сили взаємодії в Природі

ФІЗИЧНА ХЕМІЯ

 

ХЕМІЧНА ТЕРМОДИНАМІКА

 

 

Міністерство освіти і науки України

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

 

Г.О. Сіренко, О.В.Кузишин, Л.В.Базюк

 

ФІЗИЧНА ХЕМІЯ

 

Частина І

Хемічна термодинаміка

 

м. Івано-Франківськ-2014 р.

УДК 541.1

 

Сіренко Г.О., Кузишин О.В., Базюк Л.В. Фізична хемія. Хемічна термодинаміка: Підручник. – Івано-Франківськ: Прикарп. нац. ун-т ім. В.Стефаника, 2014. – 208 с.

 

 

© Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

© Сіренко Геннадій Олександрович

Кузишин Ольга Василівна

Базюк Лілія Володимирівна

«Як парость виноградної лози, плекайте мову.

Пильно й ненастанно політь бур’ян.

Чистіша від сльози вона хай буде.

Вірно і слухняно нехай вона щоразу служить вам,

хоч і живе своїм життям.»

Максим Рильський

 

Переднє слово

Сучасне означення науки «Хемія» виводять від лат. chemia, chymia, що від грец. – лиття [1], chemeia (chymeia) – вміння топити метал; середньолат. alchemia, chemia, що від араб. al-kimiya; анґл. chemistry (кемістрі) [1-4]). Хемія – одна з галузей природознавства, наука про речовини, їхній склад, будову, перетворення і властивости, предметом вивчення якої є хемічні елементи (атоми, йони), які утворюють прості та складні речовини (молекули), їх перетворення та закони, яким підпорядковані ці перетворення, а також навчальний предмет, що викладає зміст цієї науки [2].

Після льодовикового періоду на афро-азійських теренах знаходилися дві зони, які були сприятливі для господарювання – продуктивного життя. Одна з них – територія сучасної Туреччини, Месопотамія і далі Південний Схід до річки Інд, друга – верхня долина річки Ніл майже до Півдня Африки. Саме у цих двох зонах осіла людина в неолітичну епоху (7-8 тис. років тому). Ніл часто виходив з берегів, після повені зоставалося багато родючого чорного намулу, який арабською називали «Кемет», «Кеміт», «Хемет», «Хеміт», звідки і відповідна назва Єгипту.

Хемі – веди (арійці) – золота, ахемія – мистецтво, технологія добування, лиття золота.

Хемія (від лити, лиття, мистецтво стоплення металів) походить від арабської скороченої назви Єгипту «Кемі», «Хемі», в якому метали, звичайно, прагнули перетворити у «благородні». Ця назва прийшла до нас з грецької через латинь та німецької мов.

У формі старогрецької «Chēmia» зустрічається у Плутарха від старої назви Єгипту, яка вимовлялася як «Хем», або «Хаме» – чорний у значенні «наука чорної землі» – Єгипту, «єгипетська наука». Власне тубільці – єгиптяни називали свою країну – «Чорна» (земля, мул біля річки).

Показово, що самоназва єгиптян «кемі» («хемі»), безумовно, має зв’язок з іншими культурами. Зокрема, в уґро-фінських мовах «кемі» – означає «річка», у тувинців і хакасів слово «кемь» – означає теж «річка», англійський Кембридж – «місто на річці», французьке місто Кемпер – старобретонською мовою означає «злиття рік», древнє латвійське поселення Кемері – побудоване біля мінерального джерела тощо. Та власне кімерійці (кемерійці) – наші предки – жили на Півдні України при впаданні багатьох річок у Руське (Чорне) море. Кемі-обинська археологічна культура трипільської Аратти була локалізована в Криму і пониззі Славутича (Дніпра) та Південного Бугу (Богу) і була відома ще в ІІІ-І тис. до н.д.

Назву науки «хемія» виводять також із середньовічного арабського та грецького із значенням мистецтва стоплення металів.

Староукраїнська назва хемії – лучба́ і хемік – луче́бник. За сучасним українським правописом пишуть «хімія» (як кальку з російської), але до 1933-1940 р.р. вживали «хемія».

Неукраїнськими мовами терміни «хемія» і похідні від нього звучать і пишуть так:

· хемія, хемічна технологія – chemistry [kemistrı]; хемік, аптекар, фармацевт – chemist [kemist]; хемосорбція – chemisorption; хемізм, хемічна енергія – chemism; хемілюмінесценція, хемолюмінесценція – chemiluminescenceтощо(анґлійською)[5-7];

· хемія – Chémie; хемік – Chémiker; хеміотерапія – Chemotherapie; хемічний – chemisch; хемічна чистка – chemische Reinigung; хемілюмінесценція – Chemilumineczenz тощо (німецькою)[8];

· хемія – quimica; хемік, хемічний – quimico, de quimica; алхемік – quimista; хімікати – producto’s quicos тощо (іспанською) [9];

· хемія – chimica; хемічний, хемік – chimico тощо (італійською) [10];

· хемія – chemia; хемічний – chemiczny; хемік – chemic тощо (польською) [11];

· хемія – chimie; хемічний – chimique; хемік – chimiste; хемілюмінесценція – chemiluminescence тощо (французькою) [12];

· хемія – quimica; хемічний – quimico тощо (португальською) [13];

· хемія, хемік, – chemia, chymia; біологічна хемія – biochemia; хемічний – chemicus, a, um; хеморецептор, хемоцептор – chemoreceptor, chemioreceptor, chemioreceptio, chemioceptor, chemioceptio тощо (латинською) [14,15];

· хемилюминесценция, хемилюминесцент-ный анализ, хемиоосмотическая гипотеза, хемогенные отложения, хемомеханика, але й химия, химизация, химическая лаборатория, химический завод, химико-механическая обработка, химико-термическая обработка, химико-технологическое образование, химико-фармацевтическая промышленность, химиотерапия, химическая промышленность, химические формулы и тому подобное (російською) [4,17].

В українській науковій мові ми зустрічаємо як хемі, хемо (лат.) – частина слів, що відповідає поняттям «хемія», «хемічний процес», наприклад хемізм, хемік, хемія, хемічний, хемілюмінесценція, хемосинтез, хемосорбція, хемогенний, хемолюмінесцентний, так, разом з цим, в підручниках, енциклопедіях, словниках, довідниках є хімізація, хімічний, хімізм, хімізувати, хімік, хімія, хімікат, хіміосинтез тощо [2,3,16,18,19].

Наукове товариство імені Шевченка видає Науковий вісник і в наукових працях використовує слово «хемія» і похідні від нього [20].

Словники містять таку інформацію, що пов’язана з термінами «хемія» і «хімія» та їх похідними:

· хемíзм, -ма, -мові; хемік, -ка, -міки, -ків; хемíчний, -на, -не; хемія, -мії, -мією [1];

· хемі-, хемо-, хемогенний, хемосинтез, хемотаксис, хемотропíзм, хім.-, хімізація, хімíзм, хімізувати, хíмік, хімікалії, хімікати, хімікат, хемікати, хíміко-, хіміо-, хіміотерапевтичний, хіміотерапíя, хіміотропíзм, хімíчка, хімíчний, хімічний олівець, хімічна кінетика, хімічна реакція, хімічна сполука, хімічна спорíдненість, хімічний елемент, хімíчно, хíмія, аналітична хімія, квантова хімія, колоїдна хімія, неорґанíчна хімія, орґанíчна хімія, радіацíйна хімія, фізична хімія, велика хімія, хімотрон, хімотроніка, хімотронний, хімчистка, хімічна чистка [2];

· химик (рос.) (лат. chemicus, -i, m) – речовинозмінець, речовиноперетвірник, хемік, хімік (чол.); речовинозміниця, речовиноперетвірниця, хемікиня, хемічниця, хемиця, хімікиня, хімічниця, німиця (жін.) (укр.); химиорецептор, химиоцептор, хеморецептор, хемоцептор (рос.) (лат. chemioreceptor, -oris, m; chemioceptor, -oris, m; chemoreceptor, -oris, m; chemoceptor, -oris, m) –речовиносприймач, речовиновідчувач, хеморецептор, хемоцептор, хеморецептор, хемоцептор, хіміорецептор, хіміоцептор (укр.); химиорецепция, химиоцепция, хеморецепция, хемоцепция (рос.) (лат. chemioreceptio, -onis, f; chemioceptio, -onis, f; chemoreceptio, -onis, f; chemoceptio, -onis, f) речовиносприймання, речовиновідчування, хеміорецепція, хеміоцепція, хеморецепція, хемоцепція, хіміорецепція, хіміоцепція (укр.); химиотерапия (рос.) (лат. chemiotherapia, -ae, f) – хеміотерапія, хіміотерапія (укр.); химический (рос.) (лат. chemicus, -a, -um) – речовинозмінний, речовиноперетвірний, речовино-перетворний, хемічний, хімічний (укр.); химия (рос.) (лат. chemia, -ae, f; chymia, -ae, f; від гр. chemeia; chymeia – вміння плавити метал; середньо-лат. (al-)chemia, -ae, f; (al-) chimia, -ae, f – алхімія; від араб. al-kimiya) – речовинозміна, речовиноперетвір, -вору, хемія, хімія (укр.); (анґл. chemistry [кемістрі]); химия биологическая (рос.) (лат. biochemia, -ae, f) – біохемія, біологічна хемія, біохімія, біологічна хімія [3];

· хімізація (укр.) – chemicalization (анґл.); хімíзм (укр.) – chemism (анґл.); хíмік (укр.) – chemist (анґл.); хімікалії збірн. (укр.) – chemicals (анґл.); хíміко-технологíчний (укр.) – chemical-engineering (анґл.); хіміотерапевтичний мед. (укр.) – chemotherapeutic (анґл.); хіміотерапíя (укр.) – chemotherapy (анґл.); хімíчний (укр.) – chemical (анґл.); хімíчний аналіз (укр.) – chemical analysis (анґл.); хімíчний елемент (укр.) – chemical element (анґл.); хімíчний олівець (укр.) – indelible (ink) pencil (анґл.); хімíчна війна (укр.) – chemical (gas) warfare (анґл.); хімíчна промисловість (укр.) – chemical industry (анґл.); хімíчна сполука (укр.) – chemical compound (анґл.); хімíчне чищення (одягу) (укр.) – dry cleaning (анґл.); хімíчні засоби боротьби з бур’янами (укр.) – chemical means of dealing with weeds (анґл.); хімíчні засоби захисту рослин (укр.) – chemical weed and pest killers (анґл.); хíмія (укр.) – chemistry (анґл.); агрономíчна хíмія (укр.) – agriculture chemistry (анґл.); біологíчна хíмія (укр.) – biological chemistry (анґл.); геологíчна хíмія (укр.) – geochemistry (анґл.); квантова хíмія (укр.) – quantum chemistry (анґл.); колоїдна хíмія (укр.) – colloid(al) chemistry (анґл.); неорганíчна хíмія (укр.) – inorganic chemistry (анґл.); органíчна хíмія (укр.) – organic chemistry (анґл.); побутова хíмія (укр.) – house-hold chemical goods (анґл.); радіацíйна хíмія (укр.) – radiochemistry, radiation chemistry (анґл.); фізична хíмія (укр.) – physical chemistry (анґл.); хíмія низьких температур (укр.) – low-temperature (cryogenic) chemistry (анґл.); хімчистка (скороч. від хімíчна чистка) 1. (процес) (укр.) – dry cleaning, chemical cleaning (анґл.); 2. (майстерня) dry cleaners (анґл.) [6];

· chemical (анґл.) – химический (рос.); chemical activity (анґл.) – химическая активность (рос.); chemical addition agent, chemical additive (анґл.) – химическая присадка (рос.); chemical affinity (анґл.) – мера химического сродства, химическое сродство (рос.); chemical agent (анґл.) – реагент, реактив (рос.); chemical analysis (анґл.) 1. химический анализ 2. химический состав (рос.); chemical binding effect (анґл.) – эффект химической связи (рос.); chemical bond (анґл.) – химическая связь (рос.); chemical brightener (анґл.) – блескообразователь (рос.); chemical change (анґл.) – химическая реакция (рос.); chemical circulating cleaning (анґл.) – очистка промывкой химическими растворителями (рос.); chemical cleaning (анґл.) – химическая чистка (рос.); chemical compound (анґл.) – химическре соединение (рос.); chemical constant (анґл.) – химическая константа (рос.); chemical control (анґл.) – регулирование химического процесса (рос.); chemical cooling (анґл.) – охлаждение химическими хладагентами (рос.); chemical dosimetry (анґл.) – химическая дозиметрия (рос.); chemical dynamics (анґл.) – химическая динамика (рос.); chemical efficiency (анґл.) – выход химической реакции или химического процесса (рос.); chemical element (анґл.) – химический элемент (рос.); chemical energy (анґл.) – химическая энергия (рос.); chemical-engine hose (анґл.) – рукав для химической аппаратуры (рос.); chemical engineering (анґл.) – химическая технология (рос.); chemical entity (анґл.) – химическая структурная единица (рос.); chemical equation (анґл.) – химическое уравнение (рос.); chemical equilibrium (анґл.) – химическое равновесие (рос.); chemical equivalent (анґл.) – химический эквивалент (рос.); chemical exhaust (анґл.) – создание вакуума с помощью химической реакции (рос.); chemical flask (анґл.) – химическая колба (рос.); chemical formula (анґл.) – химическая формула (рос.); chemical glass (анґл.) – стекло для химической посуды (рос.); chemical group (анґл.) – радикал R (рос.); chemical group composition (анґл.) – групповой химический состав (рос.); chemical industry (анґл.) – химическая промышленность (рос.); chemical inertness (анґл.) – химическая инертность (рос.); chemical intermediate (анґл.) – химический полупродукт (рос.); chemical kinetics (анґл.) – химическая кинетика (рос.); chemical mass (анґл.) – действующая масса (в химической реакции) (рос.); chemical physics (анґл.) – химическая физика (рос.); chemical pipe-line (анґл.) – трубопровод для транспортировки химических продуктов (рос.); chemical plant (анґл.) – химический завод (рос.); chemical polishing agent (анґл.) – химическая полирующая присадка (к маслам) (рос.); chemical potential (анґл.) – химический потенциал (рос.); chemical promotor (анґл.) – промотор химической реакции (рос.); chemical properties (анґл.) – химические свойства (рос.); chemical pulp (анґл.) – целлюлоза (рос.); chemical purification (анґл.) – химическая очистка (рос.); chemical rate of processes (анґл.) – кинетика химических процессов (рос.); chemical reaction (анґл.) – химическая реакция (рос.); chemical reactor (анґл.) – реакционный аппарат, реактор (рос.); chemical reagent (анґл.) – реактив, реагент (рос.); chemical refining (анґл.) – химическая очистка (рос.); chemical refrigeration (анґл.) – охлаждение с помощью охлаждающих смесей (рос.); chemical resistance (анґл.) – химическое сопротивление, сопротивление действию химических веществ (рос.); chemical stability (анґл.) – 1. химическая устойчивость; 2. стойкость к окислению (рос.); chemical stabilization (анґл.) – стабилизация химическими методами (рос.); chemical symbol (анґл.) – химический знак [символ] (рос.); chemical synthesis (анґл.) – химический синтез (рос.); chemical thermodynamics (анґл.) – химическая термодинамика (рос.); chemical tower (анґл.) – колонна, содержащая химический поглотитель (рос.); chemical treatment (анґл.) – 1. химическая обработка; 2. химическая очистка (рос.); chemical valence (анґл.) – валентность (рос.); chemical war gas (анґл.) – боевой отравляющий г аз, боевое отравляющее вещество (рос.); chemically clean (анґл.) – химически чистый (рос.); chemically combined (анґл.) – химически связанный (рос.); chemically combined water (анґл.) – химически связанная вода (рос.); chemically pure (анґл.) – химически чистый (рос.); chemicals (анґл.) – химикалии (рос.); chemicoluminescence, chemiluminescence (анґл.) – хемилюминесценция (рос.); chemisorption (анґл.) – хемосорбция (рос.); chemist (анґл.) – 1. химик; 2. аптекарь, провизор (рос.); chemistry (анґл.) – химия (рос.); chemofining (анґл.) – нефтехимический синтез (рос.); chemokinesis (анґл.) – хемокинезис (рос.); chemolysis (анґл.) – хемолиз (рос.); chemorheology (анґл.) – хемореология (рос.); chemosetting (анґл.) – отверждение в результате химической реакции (рос.); chemosmosis (анґл.) – хемосмос (рос.); chemotaxis (анґл.) – хемотаксис (рос.); chemotherapy (анґл.) – химиотерапия (рос.); chemotropism (анґл.) – хемотропизм (рос.) [7];

· хемі-, хемо-, хемілюмінесценція, хемогенний, хемосинтез, хемосорбція, хемотаксис, хемотропíзм, хімізація, хімікалії, хімікати, хіміотерапíя, хімíчний, хíмія [16];

· chemical (анґл.) – химический продукт (рос.); chemicalize (анґл.) – обрабатывать химическими веществами (рос.); chemiluminescence (анґл.) – хеми-люминесценция (рос.); chemisorption (анґл.) – хемосорбция (рос.); chemistry (анґл.) – химия (рос.); agricultural chemistry (анґл.) – агрохимия (рос.); analytical chemistry (анґл.) – аналитическая химия (рос.); applied chemistry (анґл.) – 1. прикладная химия; 2. химическая технология (рос.); capillary chemistry (анґл.) – капиллярная химия (рос.); colloidal chemistry (анґл.) – коллоидная химия (рос.); crystal chemistry (анґл.) – крсталлохимия (рос.); nuclear chemistry (анґл.) – ядерная химия (рос.); quantum chemistry (анґл.) – квантовая химия (рос.); radiation chemistry (анґл.) – радиационная химия (рос.); tracer chemistry (анґл.) – химия индикаторов (рос.); chemite (анґл.) – химит (рос.) [17];

· хемі-, хемо-, хемілюмінесценція, хеморецепція, фотохімічний, фотохімія [18];

· українськими: хемілюмінесценція, хемогенний, хемосинтез, хемосорбція, хемізатор, хемізаторський, хемізація, хемізований, хемізувати, хемізуватися, хемíзм, хемік, хемікалії, хемікат, хеміко-механíчний, хеміко-термíчний, хеміко-технологíчний, хеміко-фармацевтичний, хеміосинтез, хемíчно зв’язаний, хемíчно складний, хемíчний, хемія (аналітична, води, військова, колоїдна, неорґанíчна, орґанíчна, прикладна, текстильна, фізична) [19];

· російськими: хемилюминесценция, хемогенный, хемосинтез, хемосорбция, але химизатор, химизаторский, химизация, химизированный, химизировать, химизироваться, химизм, химик, химикалии, химикат, химико-механический, химико-термический, химико-фармацевтический, химиосинтез, химически связанный, химически сложный, химический, химия (аналитическая, воды, военная, коллоидная, неорганическая, органическая, прикладная, текстильная, физическая) [19];

· chemical (анґл.) – chemisch (нім.) – chimique (фр.) – хемічний (укр.); chemical (анґл.) – chemischer Stoff (нім.) – produit chimique (фр.) – хемічна речовина (укр.); chemical activity (анґл.) – chemische Aktivität (нім.) – activité chimique (фр.) – хемічна активність (укр.); chemical additive (анґл.) – chemisches Additiv, chemischer Wirkstoff (нім.) – additif chimique (фр.) – хемічна добавка (укр.); chemical affinity (анґл.) – chemische Affinität (нім.) – affinité chimique (фр.) – хемічна спорідненість (укр.); chemical agent (анґл.) – chemisches Mittel (нім.) – agent chimique (фр.) – хемічний агент, -у, хемічний реагент, -у (укр.); chemical analysis (анґл.) – chemische Analyse (нім.) – analyse chimuque, composition chimique (фр.) – хемічний аналіз, -у (укр.); chemical balance (анґл.) – Analysenwaage, chemische Waage, Präzisionswaage (нім.) – balance analytique, balance de précision (фр.) – аналітичні терези (укр.); chemical bond (анґл.) – chemische Bindung (нім.) – liaison chimique (фр.) –хемічний зв’язок (укр.); chemical composition (анґл.) – chemische Zusammensetzung (нім.) – composition chimique (фр.) – хемічний склад, -у (укр.); chemical compound (анґл.) – chemische Verbindung (нім.) – compose chimique, combinaison chimique (фр.) – хемічна сполука (укр.); chemical constant (анґл.) – chemische Konstante (нім.) – constante chimique (фр.) – хемічна стала (укр.); chemical decomposition (анґл.) – chemische Zersetzung (нім.) – décomposition chimique (фр.) – хемічний розклад, -у (укр.); chemical diffusion (анґл.) – chemische Diffusion (нім.) – diffusion chimique (фр.) – хемічна дифузія (укр.); chemical element (анґл.) – chemisches Element (нім.) – élément chimique (фр.) – хемічний елемент (укр.); chemical energy (анґл.) – chemische Energie (нім.) – énergie chimique (фр.) – хемічна енергія (укр.); chemical engineering (анґл.) – chemische Technologie (нім.) – génie chimique (фр.) – хемічна технологія (укр.); chemical equation (анґл.) – chemische Gleichung (нім.) – éguation chimique (фр.) – хемічне рівняння (укр.); chemical equilibrium (анґл.) – chemisches Gleichgewicht (нім.) – éguilibre chimique (фр.) – хемічна рівновага (укр.); chemical equivalent (анґл.) – chemisches Equivalent (нім.) – équivalent chimique (фр.) – хемічний еквівалент, -у (укр.); chemical formula (анґл.) – chemische Formel (нім.) – formule chimique (фр.) – хемічна формула (укр.); chemical group (анґл.) – chemisches Radikal (нім.) – radical chimique, groupement chimique (фр.) – хемічний радикал, -у, хемічна група (укр.); chemical industry (анґл.) – chemische Industrie (нім.) – industrie chimique (фр.) – хемічна промисловість, хемічна індустрія (укр.); chemical inertness (анґл.) – chemische Trägheit (нім.) – inertie chimique (фр.) – хемічна інертність (укр.); chemical kinetics (анґл.) – chemische Kinetik (нім.) – cinétique f chimique (фр.) – хемічна кінетика (укр.); chemical laboratory (анґл.) – chemisches Laboratorium (нім.) – laboratoire chimique (фр.) – хемічна лабораторія (укр.); chemical nomenclature (анґл.) – chemische Nomenklatur (нім.) – nomenclature chimique (фр.) – хемічна номенклатура (укр.); chemical passivation (анґл.) – chemische Passivierung (нім.) – passivation chimique (фр.) – хемічна пасивація (укр.); chemical phenomenon (анґл.) – chemische Erscheinung (нім.) – phénomène chimique (фр.) – хемічне явище (укр.); chemical pickling (анґл.) – chemisches Beizen (нім.) – décapage chimique (фр.) – хемічне травлення (укр.); chemical plasticization (анґл.) – Piastizierung mit chemischen Plastiziermitteln (нім.) – plastification n (фр.) – пластифікація (укр.); chemical polarization (анґл.) – chemische Polarisation (нім.) – polarisation chimique (фр.) – хемічна поляризація (укр.); chemical potential (анґл.) – chemisches Potential (нім.) – potentiel chimique (фр.) – хемічний потенціал, -у (укр.); chemical properties (анґл.) – chemische Eigenschaften, chemisches Verhalten (нім.) – propriétés chimiques (фр.) – хемічні властивості (укр.); chemical radical (анґл.) – chemisches Radikal (нім.) – radical chimique, groupe chimique, groupement chimique (фр.) – хемічний радикал, -у (укр.); chemical reaction (анґл.) – chemische Reaktion, chemischer Vorgang (нім.) – réaction chimique (фр.) – хемічна реакція (укр.); chemical reactor (анґл.) – chemisches Reaktionsgefäß (нім.) – réacteur chimique (фр.) – хемічний реактор (укр.); chemical reagent (анґл.) – chemisches Reagenz (нім.) – réactif chimique (фр.) – хемічний реактив, -у (укр.); chemical sensitization (анґл.) – chemische Sensibilisierung (нім.) – sensibilisation chimique (фр.) – хемічна сенсибілізація (укр.); chemical surface treatment (анґл.) – chemische Oberflächenbehandlung (нім.) – traitement chimique superficiel (фр.) – хемічна обробка поверхні (укр.); chemical symbol (анґл.) – chemisches Symbol, chemisches Zeichen (нім.) – symbole chimique (фр.) – хемічний символ, -у (укр.); chemical synthesis (анґл.) – chemische Synthese (нім.) – synthèse chimique (фр.) – хемічний синтез, -у (укр.); chemical technology (анґл.) – chemische Technologie (нім.) – technologie chimique (фр.) – хемічна технологія (укр.); chemical thermodynamics (анґл.) – chemische Thermodynamik (нім.) – thermodynamique chimique (фр.) – хемічна термодинаміка (укр.); chemical tracer (анґл.) – chemischer Indikator (нім.) – indicateur chimique (фр.) – хемічний індикатор, -у (укр.); chemical works (анґл.) – chemische Fabrik, chemische Werke (нім.) – fabrique des produits chimiques, usine des produits chimiques (фр.) – хемічний завод, хемічне виробництво (укр.); chemically active (анґл.) – chemisch aktiv, chemisch wirksam (нім.) – chimiquement actif (фр.) – хемічно діючий, хемічно активний (укр.); chemically bound water (анґл.) – chemisch gebundenes Wasser (нім.) – eau fixée chimiquement (фр.) – хемічно зв’язана вода (укр.); chemically bounded (анґл.) – chemisch gebunden (нім.) – chimiquement fixé (фр.) – хемічно зв’язаний (укр.); chemically clean, chemically pure(анґл.) – chemisch-rein (нім.) – chimiquement pur (фр.) – хемічно чистий (укр.); chemically pure reagent (анґл.) – chemisch reines Reagenz (нім.) – réactif chimiquement pur (фр.) – хемічно чистий реактив, -у (укр.); chemically pure water (анґл.) – chemisch reines Wasser (нім.) – eau chimiquement pure (фр.) – хемічно чиста вода (укр.); chemically resistant glass (анґл.) – chemisch beständiges Glas (нім.) – verrerésistant aux agents chimiques (фр.) –хемічно стійке скло (укр.); chemically resisting (анґл.) – chemisch beständig (нім.) – chimiquement résistant (фр.) – хемічно стійкий (укр.); chemically stable (анґл.) – chemisch stabil (нім.) – chimiquement stable (фр.) – хемічно сталий (укр.); chemicals (анґл.) – Chemikalien (нім.) – produits chimiques (фр.) – хемікалії, хемічні продукти, хемікати (укр.); chemiluminescence (анґл.) – Chemilumineszenz (нім.) – chimiluminescence, chimioluminescence(фр.) – хемолюмінесценція (укр.); chemihiminescent, indicator(анґл.) – Lumineszenzindikator (нім.) – indicateur, chimiluminescent(фр.) – хемолюмінесцентний індикатор (укр.); chemism (анґл.) – Chemismus (нім.) – mécanisme de réaction, chimisme(фр.) – хемізм, -у (укр.); chemisorption (анґл.) – Chemisorption, chemische Adsorption (нім.) – adsorption chimique (фр.) – хемосорбція, активована адсорбція (укр.); chemist (анґл.) – Chemiker (нім.) – chimiste (фр.) – хемік (укр.); chemistry (анґл.) – Chemie (нім.) – chimie (фр.) – хемія (укр.); chemostress relaxation (анґл.) – Chemo-Spannungsrelaxation (нім.) – relaxation de tension chimique (фр.) – релаксація хемічної напруженості (укр.); chemotherapy (анґл.) – Chemotherapie (нім.) – chimiothérapie (фр.) – хемотерапія (укр.); chemurgy, agricultural chemistry (анґл.) – Ackerbauchemie, Agrikulturchemie (нім.) – chimie agricole (фр.) – агрохемія, агрономічна хемія (укр.) [20];

· хімікалії (нім.), хіміотерапíя (лат., гр.) мед., хімíчна зброя, хімíчна кінетика, хімíчна промисловість, хімíчна спорíдненість, хімíчна технологія, хімíчна фíзика, хімíчне машинобудування, хімíчне прополювання, хімíчний зв’язок, хімíчні війська, хімíчні реакції, хíмія (лат.) [21];

· хемилюминесценция (рос.) – хемілюмінесценція (укр.); хемитрон (рос.) – хемітрон (укр.), хемогенный геол. (рос.) – хемогенний (укр.), хемометаморфизм геол. (рос.) – хемометаморфíзм, -му (укр.); хемосорбционный физ. (рос.) – хемосорбцíйний (укр.); химизация техн. (рос.) – хімізація (укр.); химизация почвы (рос.) – хімізація ґрунту (укр.), химизация производства (рос.) – хімізація виробництва (укр.), химизированный техн. (рос.) – хімізований (укр.), химизировать техн. (рос.) – хімізувати (укр.), химико-механический техн. (рос.) – хíміко-механíчний (укр.), химико-механическая обработка (рос.) – хíміко-механíчна обробка (укр.), химико-термический техн. (рос.) – хíміко-термíчний (укр.); химико-термическая обработка (рос.) – хíміко-термíчна обробка (укр.), химический геол., техн., физ., (рос.) – хімíчний (укр.); химическая отбелка (рос.) – хімічна вибілка (укр.); химическая сенсибилизация (рос.) – хімічна сенсибілізація (укр.); химическая стойкость (рос.) – хімічна стійкість (укр.); химическая термодинамика (рос.) – хімічна термодинаміка (укр.); химическая физика (рос.) – хімічна фізика (укр.); химический генератор (рос.) – хімічний ґенератор (укр.); химический метаморфизм (рос.) – хімічний метаморфізм (укр.); химический огнетушитель (рос.) – хімічний вогнегасник (укр.); химический очиститель (рос.) – хімічний очисник (укр.); химический потенциал (рос.) – хімічний потенціал (укр.); химический реактор (рос.) – хімічний реактор (укр.); химический электрогенератор (рос.) – хімічний електроґенератор (укр.); химическое машиностроение (рос.) – хімічне машинобудування (укр.); химическое обогащение (рос.) – хімічне збагачування (укр.); химическое стекло (рос.) – хімічне скло (укр.); химическое строение (рос.) – хімічна будова (укр.); физическая химия (рос.) – фізична хімія (укр.) [22];

· химикъ (рос.) – хемик, химик (укр.); химически (рос.) – хемічно, химічно (укр.); химический (рос.) – хемíчний, химíчний (укр.); химія (рос.) – хемія, химія (укр.) [23];

· хемосинтез, хемотаксис [24];

· хемилюминесценция (рос.) – chemiluminescence (анґл.) – chemilumineszenz (нім.) – chіmiluminescence (фр.); хемомеханика (рос.) – chemomechanics (анґл.) – Chemomechanic(нім.) – chimomecanique (фр.) [25];

· chemical (анґл.) – химический (рос.) –хемічний, лучебний (укр.); chemical flow (анґл.) – химическое течение (рос.) – хемічне витікання (укр.); chemiluminescence (анґл.) – хемолюминесценция (рос.) – хемілюмінесценція (укр.); chemist (анґл.) – химик (рос.) – хемік, лучебник (укр.); chemistry (анґл.) – химия (рос.) – хемія, лучба (укр.); chemomechanics (анґл.) – хемомеханика (рос.) – хемомеханіка (укр.); chemisorption (анґл.) – хемосорбция (рос.) – хемосорбція (укр.) [26].

Побіжний аналіз вищенаведених даних показує, що сучасні українська і російська хемічні мови містять як терміни «хемія», так і «хімія» та їх похідні, та словосполучення зі складниками «хемі», «хеміо», «хім.-» тощо, що відповідає анґлійському «chemi-», «chemio-», «chemo-», німецькому «chemi-», «chemo-» тощо.

Впровадження української хемічної мови у науковий обіг в різні сфери науки неможливо без термінології, яка би будувалася за історичною тяглістю та за її законами.

Відома харківська наукова школа хемічної термінології, яка, окрім іншого, дотримувалася терміну «хемія» та його похідних [27-30]. Всеукраїнська нарада у справі усталення української хемічної термінології, що відбулася 1927 р. у Харкові, своїми ухвалами систематизувала термінологію в т. ч. і написання терміну «хемія» та його похідних. Харківська група хіміків, об’єднаних у хемічно-номенклатурну комісію під керівництвом І.С. Телетова, логічно завершила термінологічний процес. Нарада хеміків при Народному Комісаріаті Освіти (НКО) УРСР, а потім і Всеукраїнська нарада, що була скликана НКО в жовтні 1927 р. в Харкові, остаточно розв’язали питання усталення української хемічної номенклатури, в т.ч. і вживання терміну «хемія» і його похідних. Значний внесок у термінологію «хемія» і його похідних відіграли С.Зенкевич [27], А.Семенов [28], М.Ганіткевич, А.Зелізний [29] та А.Карпо [30].

Відома також Київська наукова школа хемічної термінології, яка ще на початку ХХ ст.. зробила перші спроби систематизації української термінології та номенклатури через багато чисельні комісії при наукових установах, головним чином Наукового товариства в Києві [31]. У часи УНР в серпні 1918 р. була заснована Комісія Природничої секції Київського Наукового Товариства, головним завданням якої було складання шкільної термінології (голова комісії Г.Холодний) [32]. Протягом 1918-1920 років цим переймалися хемічна, математична, фізична, медична, геологічна та інші підкомісії. Олена Курило розробила Словник хемічної термінології (проект) [33], де був термін «хемія» і його похідні.

У травні 1921 року відбулося об’єднання Київського Наукового Товариства з Академією Наук України і, відповідно, обидві Термінологічні Комісії при цих установах злилися в одну спільну інституцію при Академії Наук із загальною назвою «Інститут Української Наукової мови», головою якого було обрано А.Кримського, а пізніше – Г.Холодного [32]. Інститут у всіх своїх розробках використовував термін «хемія» і його похідні.

У 1921 році А.Кримський та Є.Тимченко опублікували «Найголовніші правила українського правопису», в яких використовували термін «хемія» і його похідні. У травні 1927 р. майже одночасно завершили складання проектів української хемічної термінології та номенклатури харківська група хеміків, об’єднаних у хемічно-номенклатурну комісію під керівництвом І.Телетова, київська група хеміків, об’єднаних у Номенклатурну комісію при Товаристві Природознавців під керівництвом Семенцова та хемічна секція Інституту Української наукової мови в Києві, який мав свій філіал в Харкові, які зробили спробу остаточно погодити свої проекти [27]. Кожна школа у своїх проектах використовувала термін «хемія» та його похідні [27].

Становлення галицької наукової школи хемічної термінології сягає 70-х років ХІХ ст., коли в Академічній гімназії у Львові було впроваджено українську мову, внаслідок чого з’явилися перші підручники Полянського, Огожовського та ін. з фізики та хемії українською мовою для гімназії [34]. У цих підручниках вжитий термін «хемія» та його похідні [34].

Одним із перших хеміків, який надав термінам хемічних елементів та речовинам українські назви був львівський вчений М.Левченко (середина ХІХ ст.) [35-38]. У 1884 році побачив світ підручник для середньої школи анґлійського професора хемії з Манчестера Г.Е.Раское (Rascoe) «Хемія» у перекладі В.Шухевича, який був виконаний бездоганно з наукового та методичного погляду [40].

У цих працях М.Левченко, Ю.Гірняк, Е.Туркевич, В.Шухевич вже у той час вживали термін «хемія» та його похідні. У працях галицьких хеміків у 1923-1930 роках були використані досягнення в розробці української хемічної термінології вчених з Великої України – О.Курило, М.Доманицького, Е.Тимченка, Б.Грінченка та ін. [39].

У 1873 р. у Львові був створений перший український науковий центр нового типу – Наукове товариство імені Шевченка (НТШ), яке виконувало місію Всеукраїнської Академії Наук. Разом з «Руським педагогічним товариством» (1881-1912 р.р.), згодом перейменованим в Українське педагогічне товариство (1912-1926 р.р.) на «Рідну школу» (1926-1939 р.р.), НТШ видавало освітню хемічну літературу, у якій використовували термін «хемія» і його похідні. З 1893 р. в НТШ утворено математично-природничо-лікарську секцію (директор І.Верхратський), яка у 1880-1890 р.р. почала друкувати у «Записках НТШ» термінологічні словники В.Левицького, І.Верхратського, К.Глібовецького, П.Огожовського. У 1903 р. НТШ затвердило «Основні положення української номенклатури в неорґанічній хемії» [41], які базувалися на праці В.Левицького «Начерк термінології хемічної» (1903 р.).

Хемічна термінологія В.Левицького, який вжив термін «хемія» та його похідін, була використана в галицьких підручниках з хемії Краве-Цегельського, з мінералогії і хемії Ю.Гірника [43], з мінералогії та геології Мельника [33], з хемічної термінології І.Кандяка [44] та в інших наукових розвідках та науково-популярних виданнях [33]. Тільки у 1910 р. вийшов другий підручник з хемії для середніх шкіл: Р.Цегельський переклав книгу К.Кравса «Основи хемії» [45], де перекладач певною мірою врахував зауваги І.Горбачевського [46,47].

Репресивні заходи відносно української термінології та номенклатури, що почалися на Великій Україні у 1932-1933 р.р. московсько-більшовицькими окупантами, торкнулися і Галичини з 1939 р. Саме з другої половини 30-х років ХХ ст. відбулася переорієнтація української термінології та номенклатури на російську, в основному через калькування з російської. У 1932-1933 р.р. український правопис піддали суттєвим змінам у бік зросійщення, літеру [ґ], фонему /ґ/ було вилучено з азбуки та вжитку [48], також змінено термін «хемія» і його похідні на «хімія». Правопис 1933 р., як і наступні 1946 та 1960 років, утвердили цю наругу над українською мовою і зокрема над українською хемічною термінологією та номенклатурою.

Але розвій української хемічної термінології та номенклатури набув чинності в колі науковців та педагогів в українських діаспорних поселеннях.

Українська господарська Академія в Подєбрадах (Чехословаччина) з 1922 р. до 1932 р. надрукувала 37 книжок, 35 скрипнів, 2146 навчальних текстів тощо, серед яких: «Аналітична хемія. Квантитативна аналіза» Вікула, «Аналітична хемія. Квалітативна аналіза» Комарецького, «Неорганічна хемія» Форманека.

Другим центром хемічної термінології в діаспорі було Наукове Товариство імені Шевченка в США, Український Вільний університет в Празі, потім в Мюнхені, Українська Вільна Академія, Українська Могилянсько-Мазепинська Академія Наук та Український термінологічний Центр. Найяскравішим вченим останнього і НТШ в галузі української хемічної термінології і номенклатури був Анатоль Вовк [49-56].

В обох центрах вживали термін «хемія» та його похідні.

У новий та новітній періоди значний внесок у розбудову української хемічної термінології зробили хеміки А.І. Астахов, М.Й. Ганіткевич, А.М. Голуб, О.А. Голуб, А. Зелізний, С.Д. Ісаєв, Б. Кінаш, Б.М. Кожушко, М.Ю. Корнілов, Й.О. Опейда, В.В. Скопенко, О.П. Швачка, Я.О. Фіалков, Н.А. Цимбал та ін. [62-65]. Так, М. Ганіткевич, А. Зелізний опублікували «Російсько-український словник з хемії та хемічної технології». – Львів: Львівська політехніка, 1993 та М. Ганіткевич, Б. Кінаш – «Російсько-український словник інженерних технологій».

Відродженням української хемічної термінології та номенклатури зайняті Національний університет “Львівська політехніка» [57-59] та Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника [26, 48, 60].

Перша Міжнародна наукова конференція з української науково-технічної термінології відбулася у Львові 22-25 вересня 2001 року [58]. Доповідь Анатоля Вовка «Термінологічна праця української діяспори в 1950-1990 роках» прочитав його колега професор Андрій Зелізний [61], а доповідь про два словники Анатоля Вовка [49] – професор Віктор Муромцев.

Таким чином, виходячи з того, що історично слово «хемія» та похідні з нього має всі підстави для такого вживання, а також виходячи з використання форми слова «хемія» в законодавчій науковій мові латини та німецькій мові, як засновника хемічної термінології в науці і хемічній технології взагалі та, враховуючи використання слова «хемія» в українській науці до 1940 р. та написання багатьох слів з хем-, хеміо-, хем- в хемії, біології та металургії, в сучасній науковій термінології, доцільно повернутися до написання українською мовою слова «хемія» та похідних з нього.

Література

1. Голоскевич Григорій. Правописний словник: Близько 40000 слів. Видання тринадцяте (Перше видання 1914 р. у Петрограді, 7 видання – результат участі автора в Державній правописній комісії 1927-1929 р.р.; 8-11 видання в діаспорі, 12-е – у Львові 1994 р.).– К.: Пульсари, 2006. – 452 с (с. 424). – ISBN 966-8767-34-9.

2. Словник української мови. В 11 томах. Т. ХІ / Ред. колегія: І.К. Білодід, А.А.Бурячок, В.О.Вінник та ін. / Ред. ХІ тому С.І.Головащук. – К.: Наукова думка, 1980. – 700 с. (с. 50, 72-74).

3. Нечай С. Російсько-український (московсько-руський, москвинсько-русинський) медичний (лікарський) словник з іншомовними назвами. 15.000 слів / Ред. О. Мусій.– К.: Укр. лікар. тов-во у Києві; Фонд «Третє тисячоліття», 2000 (7508). – 431 с.: реклам. іл., портр. – ISBN 966-7756-02-5.

4. БСЭ в 30-ти томах. Т. 28. – М.: Сов. энциклопедия, 1978. – 616 с. (с. 234-238; 255-285): илл. (28 л.)́ 4л. карт, 1 карта вкладка.

5. Большой англо-русский словарь. В 2-х томах. Около 160.000 слов / Ю.Д. Апресин, И.Р. Гальперин, Р.С. Гінзбург и др.; Под ред. И.Р.Гальперина, Э.М.Медниковой. – М.: Русский язык, 1987. – Т. 1. – 1040 с. (С.285).

6. Попов Є.Ф. Великий українсько-англійський словник /Є.Ф. Попов, М.І. Балла – Понад 150.000 слів та словосполучень. – 2-ге видання, випр. та доп. – К.: Чумацький шлях, 2003. – 636 с. (С. 605). – ISBN 966-95747-5-7.

7. Англо-русский химико-технологический словарь. Изд. 5-е. – 30.000 терминов / Под ред. В.В. Михайлова. – М.: Сов. энциклопедия, 1966. – 736 с. (с. 157-159).

8. Deutsch. Словник німецько-український, українсько-німецький / Уклад.: О.В.Дмитрієв, Г.В.Степенко / За ред. В.Т.Бусла. – К.: Перун, 1999. – 720с. (с. 683).

9. Espaňol. Словник Іспансько-Український, Українсько-Іспанський / Уклад.: В.Ф.Сахно, С.А.Коваль / За заг. ред. В.Т.Бусла. – К.: Перун, 1997. – 544 с. (с. 231, 518).

10. Словник: Італійсько-український. Українсько-італійський / Уклад. О.В.Дмитрієв, Г.В.Степенко. – К.: Перун, 2006. -576 с. (с. 57, 550).

11. Польсько-український та українсько-польський словник / Уклад. Д.В.Бачинський, А.В.Задніпряна, М.М.Хотинська. – К.: Чумацький шлях, 2006. – 538 с. (с. 29, 514).

12. Словник: Французько-український, Українсько-французький / Уклад. В.Б.Бурбело, К.М.Андрашко та ін. – К.: Перун. 2004. – 528 с. (С. 43, 472).

13. Словник: Португальсько-український, українсько-португальський / Уклад. О.В.Дмитрієв, Г.В.Степенко. – К.: Перун