Торгівля іноземною валютою на території України

Торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами - юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що отримали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів, а також для власних потреб. Уповноважені банки зобов'язані купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів з метою забезпечення виконання ними зобов'язань перед нерезидентами. Усі поточні валютні операції здійснюються на умовах тод, том або спот.

Операції з купівлі-продажу іноземної валюти за іноземну валюту здійснюються уповноваженими банками та уповноваженими кредитно-фінансовими установами на міжнародних валютних ринках або на міжбанківському валютному ринку України.

Уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів і продавати її фізичним особам - резидентам. Вони також можуть відкривати на території України пункти обміну іноземних валют, у тому числі на основі агентських угод з іншими юридичними особами - резидентами.

Пункти з обміну валют здійснюють конверсійні операції з готівковою іноземною валютою, що віднесена Національним банком України до групи вільно конвертованих валют. Обмінні пункти здійснюють обмін валют як для резидентів, так і для нерезидентів. Режим роботи пункту встановлюється банком або установою, яка відкрила пункт. При цьому в прикордонних зонах, морських та річкових вокзалах, аеропортах пункти обміну повинні працювати не менше 20 год на добу, в усіх інших місцях - не менш як 8 год.

Платіжні системи та переказ грошей в Україні

Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні регулюються законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", "Про поштовий зв’язок", іншими законодавчими актами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.Відповідно до статті 7 Закону України “Про Національний банк України” Національний банк створює, координує та контролює створення платіжних систем.В Україні можуть створюватися внутрішньодержавні банківські та небанківські платіжні системи. До внутрішньодержавних банківських платіжних систем відносяться системи міжбанківських розрахунків, системи масових платежів та внутрішньобанківські платіжні системи.Національний банк України створив та забезпечує функціонування системи міжбанківських розрахунків – Система електронних платежів (СЕП) та системи роздрібних платежів – Національна системи масових електронних платежів (НСМЕП Порядок діяльності платіжної системи визначається її правилами, встановленими платіжною організацією відповідної платіжної системи. Правила внутрішньодержавної платіжної системи та міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент, мають бути узгоджені платіжною організацією цієї платіжної системи з Національним банком України.Обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система, є проведення переказу коштів. Міжбанківський переказ коштів виконується в строк до трьох операційних днів.Внутрішньобанківський переказ коштів виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів.Переказ коштів здійснюється з використанням платіжних інструментів.До платіжних інструментів відносяться документи на переказ (розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші) та спеціальні платіжні засоби (платіжні картки, мобільні платіжні інструменти тощо).Оброблення та передача в межах України електронних та паперових документів на переказ, документів за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів та документів на відкликання можуть здійснюватися за допомогою внутрішньодержавних та міжнародних платіжних систем, що діють в Україні.Нагляд (оверсайт) та контроль за діяльністю платіжних систем, що функціонують у межах України, здійснюється Національним банком України”.

Порядок емімії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням

Емісія платіжних карток у межах України проводиться виключно банками, що уклали договір з платіжною організацією відповідної платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).

Платіжна картка є власністю емітента і надається клієнту або його довіреній особі відповідно до умов договору з клієнтом.

Фізичним особам, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, та їх довіреним особам емітент надає особисті платіжні картки, а юридичним особам і фізичним особам - підприємцям - корпоративні платіжні картки.
Емітент для обліку коштів за операціями з використанням платіжних карток відкриває клієнтам картрахунки на балансових рахунках, визначених нормативно-правовими актами Національного банку з питань бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України.

Наперед оплачені платіжні картки можуть емітуватися банками виключно для фізичних осіб.
Емітент має право випустити наперед оплачену платіжну картку до замовлення її клієнтом. Наперед оплачена платіжна картка може мати фіксований номінал, що може зазначатися на платіжній картці.

Максимальна сума емітованої банком наперед оплаченої платіжної картки, кошти за якою обліковуються на консолідованому рахунку банку, не може перевищувати суму 1000 гривень або її еквівалент в іноземній валюті.Операції з банківськими платіжними картками є досить новим напрямом банківського бізнесу, який, з одного боку, розширює спектр послуг банку, задовольняючи тим самим зростаючі потреби клієнтів, з іншого боку - є потужним джерелом ресурсів як в іноземній, так і в національній валютах.

Суть та поняття еквайрингу

Еквайринг - це здійснення розрахунків по операціях, виконаним з використанням пластикових карт у підприємствах торгівлі й сервісу, а якщо просто, то це прийом до оплати пластикових карт. Процесинг надає встаткування й видаткові матеріали для роботи з платіжними картками у Ваших магазинах, навчає співробітників роботі з картами, проводить консультації співробітників Вашої організації.

Ця послуга пропонується організаціям, які мають магазини, склади оптової торгівлі, ресторани, кафе, бари або інші підприємства торгівлі й сервісу. Особливо приваблива ця послуга організаціям, що мають супермаркети,ювелірні магазини, автосалони, тобто на тих підприємствах, де дуже високий оборот наявних коштів. Еквайринг підвищує конкурентоспроможність Вашого підприємства й збільшує обороти підприємства за рахунок залучення нових клієнтів. Не секрет, що великому колу покупців заробітна плата (пенсія, стипендія) виплачується на пластикові карти. Знаючи, що своєю картою вони можуть розплатитися у Вашому магазині, вони підуть саме у Ваш магазин, а не в сусідній, де оплата можлива тільки за готівку. Клієнти зможуть витрачати у Вас більші суми й робити це, частіше, тому що вони не будуть обмежені наявними із собою коштами, крім цього психологічно клієнтам значно легше витрачати гроші, що перебувають на карті, і вони значно швидше зважуються на незаплановані покупки. Все вищевказане є основною перевагою еквайрингу, однак цим переваги не обмежені. Еквайринг дозволяє обслуговувати Ваших клієнтів на рівні світових стандартів. Еквайринг дозволить Вам заощаджувати на інкасації готівки, зменшити ризик одержання фальшивих купюр, адже одну картку перевірити набагато легше, ніж пачку купюр. Еквайринг дозволить зменшити наявний оборот Вашого підприємства, що, в остаточному підсумку, підвищить безпека Вашого бізнесу

Щоб організувати еквайринг Вашої організації необхідно укласти з процесингом договір на еквайринг. Необхідно також мати на Вашому підприємстві торгівлі або сервісу телефонний зв'язок для проведення авторизації карт. Потім касирам, що працюють із картами, необхідно буде пройти навчання.

За проведення операцій з використанням банківських карт процесинг стягує комісію. Ставка комісійної винагороди залежить від активності Ваших торговельних точок. Остаточно тарифи встановлюються в договорі на еквайринг і переглядаються раз в 3 місяці.

1. Зміст, особливості та класифікація послуг

2. Ринок фінансових послуг: поняття, функції та значення в економіці

3. Становлення ринку фінансових послуг в Україні

4. Право на здійснення операцій та заонодавче регулювання договорів із надання фінансових послуг

5. Фінансове посередництво та небанківські фінансові посередники

6. Організаційні правила та умови початку діяльності фінансових установ

7. Облік та звітність діяльності фінансових установ

8. Заходи щодо запобігання легалізації грошей, набутих злочинним шляхом

9. Порядок ліквідації фінансових установ

10. Механізм державного регулювання ринку фінансових послуг

11. Правове забезпеення надання фінансових послуг

12. Завдання та функції Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг

13. Ліцензування діяльності фінансування фінансових установ

14. Суть та структура ринку банківсьих послуг

15. Становлення ринку банківських полсуг у незалежній Україні

16. Правове забезпечення банківської діяльності

17. Стратегія розвитку ринку банківських послуг

18. Банківські кредитні послуги

19. Факторинг як напрямок взаємодії комерційних банків із підприємствами

20. Проведення довірчих (трастових) операцій банківськими установами

21. Становлення а розвиток страхових послуг в Україні

22. Нормативно-правове регулювання ринку страхових послуг

23. Державне регулювання страхової діяльності

24. Стратегічні напрямки розвитку страхування

25. Зарубіжний досвід функціонування ринку страхових послуг

26. Поняття та учасники ринку інвестиційних послуг в Україні

27. Система державного регулювання інвестицій в Україні

28. Інститути спільного інвестування в Україні та їх класифікація

29. Пайові та корпоративні інвестиційні фонди

30. Склад та структура активів інститутів спільного інвестування

31. Суть та значення лізингових угод

32. Вили лізингу. Фінансовий лізинг

33. Основні елементи фінансового лізингу

34. Правові основи лізингових операцій

35. Зародження і розвиток ринку ломбардних

36. Суть та значення діяльності ринку ломбардних

37. Послуги ломбардного кредитування і зберігання цінностей

38. Державне регулювання ринку ломбардних

39. Умови формування кредитних спілок

40. Суть та правове забезпечення концесій

41. Порядок укладення концесійного договору

42. Порядок укладення концесійного договору

43. Права та обов’язки сторін концесійного

44. Основи функціонування ринку комерційних послуг із цінних паперів

45. Реєстрація емісії цінних паперів

46. Організаційно-правові засади функціонування фондових бірж

47. Операції з валютою

48. Операції на міжбанківському валютному ринку

49. Операції на біржовому валютному ринку

50. Валютний арбітраж

51. Операції з обміну валют

52. Торгівля іноземною валютою на території

53. Платіжні системи та переказ грошей в Україні

54. Порядок емісії платіжних карток та здійснення операцій з їх застосуванням

55. Суть та поняття еквайрингу