Коледж інформаційних ситем і технологій кнеу

Імені Вадима Гетьмана

ЗАТВЕРДЖУЮ

Заступник директора з

Навчальної роботи

___________ Зубченко Н.І.

“____” _________ 20 р.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

з дисципліни “ Технології (Вступ до спеціальності) ”

для спеціальності
5.05010301 “Розробка програмного забезпечення ”

 

 

Розробив викладач Карлюченко О.Г.

 

Обговорено і схвалено на засіданні предметної комісії програмування КІСІТ КНЕУ ім.В.Гетьмана

 

Протокол №___ від__________20 р.

Голова предметної комісії:

________________ Литовка Л.В.

КИЇВ

 

 

СТАНДАРТИ ВИЩОЇ ОСВІТИ

 

Освітньо-кваліфікаційна характеристика (О К Х)

Та освітньо-професійна програма (О П П)

 

за спеціальністю 5.05010301 “ Розробка програмного забезпечення ”

Напрямок підготовки 050103 “ Програмна інженерія ”.

 

Молодший спеціаліст програміст підготовлений для професійної діяльності на підприємствах різних форм власності, в установах, організаціях, де використовуються засоби обчислювальної техніки.

 

Предметна область діяльності – проектно - технологічна розробка програм.

 

Швидкий розвиток комп’ютерної техніки і її різноманітного програмного забезпечення – це одна з характерних особливостей сучасного періоду розвитку суспільства. Технології, де основним компонентом є комп’ютер, проникають майже в усі сфери людської діяльності. Те, що нещодавно було фантастикою, тепер, завдяки науково-технічному прогресу, особливо прогресу в області комп’ютерної техніки, стало реальністю.

 

Комп’ютерні технології використовуються:

в системах зв’язку і системах управління транспортом;

в налогових інспекціях і в сфері розваг;

у великих бібліотеках, в банках і на складах, та ін.

 

Зараз майже неможливо представити собі сучасний офіс без повсякденного і широкого використання комп’ютерних технологій.

 

ОПП та ОКХ дозволяє визначити рівень знань студентів, можливість використання теоретичних знань при виконанні практичних завдань, тобто рівень фаховості та компетентності студентів, адже на сучасному етапі неможливо уявити фахівця без повсякденного та широкого застосування комп’ютерних технологій в постійно розвиваючомуся просторі програмного забезпечення.

 

Молодший спеціаліст програміст:

Повинен знати:

• методичні та нормативні матеріали, що стосуються методів програмування;
• мови програмування;
• використання обчислювальної техніки при обробці інформації;
• технологію програмування;
• правила і норми охорони праці;
• економіку;
• організацію і планування роботи обчислювальних центрів;
• технічно-експлуатаційні характеристики і правила технічної експлуатації засобів одержання і передачі інформації.

 

Повинен вміти:

• чітко визначати організаційно-економічну суть задачі;
• розробляти ПЗ рішення задач з різних ділянок виробництва з застосуванням математичних методів на алгоритмічних мовах;
• складати програмну документацію;
• здійснювати тестування програм;
• користуватись технічною документацією.

ТЕМА: О С Н О В Н А С Т Р У К Т У Р А П К

 

ПЛАН: 1. Коротка iсторiя розвитку ОТ

2. Етапи пiдготовки задач для рiшення на ЕОМ

3. Основна будова обчислювальної системи

4. Програмне забезпечення ЕОМ

 

Етапи пiдготовки задач для рiшення на ЕОМ

 

1. Постановка задачі: визначення мети, початкових даних, умови роботи.

2. Математичний опис: iз декiлькох способiв вuбирається один, який забезпечує

заданий ефект.

3. Разробка алгоритму i написання блок-схеми.

4. Запис програми на вибранiй мовi програмування.

5. Відлагодження програми (виправлення синтаксичних та семантичних помилок)

6. Експериментальне вiдпрацювання програми, аналiз результатiв.

 

ОБЧИСЛЮВАЛЬНА СИСТЕМА

┌───────────────┴────────────────┐

│ │

АПАРАТНА ЧАСТИНА ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

┌────────┬────────┐ ┌──────────┬─────────┐

│ │ │ │ │ │

┌─ мiкро опер. перифер. прикладні ┌─системн. операц.

│ процесор пам'ять пристрiй програмu │ програм. система

│ │

├─ A Л У ├─ мови програмув.

│ │

├─ Р О Н ├─ транслятори

│ │

└─ У У ├─ бiблiотеки програм

│

├─ компоновщик

│

└─ налагоджувачi

 

ПРОГРАМУВАННЯ - система методiв i прийомiв забезпечення зручного i швидкого обмiну iнформацiею мiж користувачем i машиною.

 

ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ - сукупнiсть програм,сервiса i всiєї документації, дає можливiсть використовувати ЕОМ для рiшення поставленних задач.

 

ПРИКЛАДНI ПРОГРАМИ - сукупнiсть програм (частiше розроблених самим користувачем) для рiшення конкретнuх задач користувача.

 

ОПЕРАЦIЙНA СИСТЕМА (ОС) - комплекс програм, який забезпечує управлiння апаратурою ЕОМ, планування эфективного розподiлу ресурсiв ЕОМ i рiшення задач по завданю користувача. Цю систему можна розлядати як програмне продовження апаратної частини.

 

СИСТЕМНЕ ПРОГРАМУВАННЯ - комплекс програмних засобiв, що забезпечують автоматизовану разробку, налагодження програм,працює пiд управлiнням ОС.

 

БIБЛIОТЕКИ ПРОГРАМ - сукупнiсть стандартних i сервiснuх програм.

 

ПРОХОДЖЕННЯ ПРОГРАМОГО ШЛЯХУ НАЛАГОДЖЕННЯ:

1. Текст програми на МП (результат - початковий модуль);

2. Трансляцiя - переклад (перекодировка) на машинну мову;

результат - об'єктнuй модуль;

3. Компоновка - об'єднaння об'єктнuх модулей в один модуль,

готовий до виконання (завантажувальний модуль).

 

ТРАНСЛЯТОРИ бувають двох типiв:

- IНТЕРПРИТАТОР - послiдовно транслює кожен оператор і відразу

виконує його(як синхроний переклад тексту).Зручно використо-

вувати в дiалоговому режимi наладки;

- КОМПIЛЯТОР - транслює всю програму повнiстю, a потiм її можнa

виконувати (як художнiй переклад тексту).

 

Тема 1.1 О с н о в н і п о н я т т я М П.

 

План: 1. Основні поняття мов програмування

2. Алфавіт

3. Ідентифікатори

4. Загальна структура програми

5. Прості типи даних

 

1. МП ПАСКАЛЬ розроблена в кінці 60-х рр. швейцарським професором Нiклаусом Вiртом для навчання студентів програмуванню.

Названа на честь французького математика, фізика, філософа Блеза Паскаля

 

Переваги МП: надійність, простота i ясність конструкцій,легкість реалізації на більшості ЕОМ, задовольняє вимоги структурного програмування, наявність структурних типів даних: масивів, записів, множин, файлів; можливість побудови нових типів

даних самим програмістом.

Недоліки МП: відсутність динамічних масивів, окрема компіляцiя модулів, відсутність операції піднесення до ступеню, відсутність можливості роботи з файлами прямого доступу.

 

 

2. АЛФАВIТ МП - сукупність допустимих символів клавіатури:

- 26 прописних літер латинського алф. (A...Z);

- 10 арабських цифр (0,1...9);

- 32 прописні літери російського алф. (А... Я) (для вітчизн. ЕОМ);

- спец. символи + - * /.,:; ' () [ ] { } < > = ^ _

 

Кожен символ має свій порядковий номер у вiдповiдностi з кодом КООІ-7, тобто вся послідовність символів закодована.

 

3. IДЕНТИФIКАТОР (ім’я, назва) - сукупність символів для позначення об’єктів програми за наступними правилами:

 

1) можна використовувати лише латинські літери, арабські цифри та спецсимвол підкреслення “ _ ”;

2) починається ідентифікатор завжди з лат. літери;

3) забороняється використовувапти ключові (службові) слова в явному вигляді (без змін);

4) бажано застовувати ідентифікатори довжиною не більше 8 символів.

 

Наприклад: A8, N01_, Press, AbCdEf, Sin2.

 

СЛУЖБОВЕ (ключове, зарезервоване) СЛОВО - ім’я, об’єкт, що в МП має твердо визначений i фіксований зміст. Його не можна використовувати в якості iменi для інших об’єктів в програмі.

 

ДАНI - об’єкти, якими оперує програма (це змінні або константи).

 

ЗМIННА - дане, яке змінює своє значення в ході виконання програми.

 

КОНСТАНТА - дане, значення якого являється постійнім (незмінним) на протязі всієї роботи програми.

 

КОМЕНТАРI - пояснення до програми або окремої її частини, яке не впливає на хід виконання програми. Позначається: (* REMARKA *),або /* */, або { }.

 

ОПЕРАТОР - команда, наказ для виконання.

 

 

ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА ПРОГРАМИ

 

Програма на МП Паскаль складається із заголовка i власне тіла програми, що називається блоком. Блок складається із рoздiлiв (максимальна їх кількість - шість).

 

Розділи обов'язково розташовуються в слiдуючому порядку:

 

PROGRAM _ ім’я (INPUT,OUTPUT); (*заголовок програми *)

 

- LABEL - розділ міток │

- CONST - розділ констант │ - розділ описів

- TYPE - розділ типів │

- VAR - розділ змінних │

 

PROCEDURE, FUNCTION - розділ підпрограм i функцій

 

BEGIN │

оператор 1; │

... │ - розділ операторів

оператор N; │

END │

END. (* ознака кінця програми *)

 

Розділ операторів береться в операторські дужки BEGIN...END.

В ньому вказується послідовність дій, котрі повинні виконуватися ЕОМ. Решта розділів носять описовий характер.

Будь-який розділ, крім останнього, може бути відсутнім. Роздiлювачем між операторами i розділами служить символ;. В кінці програми повинна стояти крапка. В операторах можливе перенесення на наступний рядок, не можна розривати лише службові слова.

 

СТАНДАРТНI ТИПИ ДАНИХ

┌──────────┐

│ Т И П И │

└─────┬────┘

┌────────────────────────┼────────────────────────┬

┌───────┴───────┐ ┌───────┴───────┐ ┌───────┴───────┐

│ П Р О С Т I │ │ С К Л А Д Н I │ │ ПОСИЛАННЯ │

│ │ │ │ │ POINTER │

└───────┬───────┘ └───────┬───────┘ └───────────────┘

┌──────┴──────┐ ┌───┴───────┬───────────┬───────────┐

┌─────┴──────┐ ┌────┴──────┐ ┌────┴────┐ ┌────┴────┐ ┌────┴────┐ ┌────┴────┐

│ОБМЕЖЕНI │ │ СКАЛЯРНI │ │ МАСИВ │ │МНОЖИНА │ │ ФАЙЛ │ │ ЗАПИС │

│ SUBRANGE │ │ │ │ ARRAY │ │ SET │ │ FILE │ │ RECORD │

└────────────┘ └─────┬─────┘ └─────────┘ └─────────┘ └─────────┘ └─────────┘

┌─────┴───────┐

┌──────┴─────┐ ┌─────┴─────┐

│ПЕРЕРАХОВНІ │ │СТАНДАРТНI │

└────────────┘ └─────┬─────┘

┌──────────┴┬───────────┬───────────┬───────────┬

┌────┴────┐ ┌────┴────┐ ┌────┴────┐ ┌────┴────┐ ┌────┴────┐

│ ЦIЛИЙ │ │ДIЙСНИЙ │ │БУЛІВСЬК │ │СИМВОЛЬН │ │РЯДКОВИЙ │

│ INTEGER │ │ REAL │ │ BOOLEAN │ │ CHAR │ │ STRING │

└─────────┘ └─────────┘ └─────────┘ └─────────┘ └─────────┘

 

Дані цілого i дійсного типу - АРИФМЕТИЧНI ДАНI.

ДАНI ЦIЛОГО ТИПУ

 

КОНСТАНТА ЦIЛОГО ТИПУ - десяткове число, записане без крапки (без дробової частини). По замовчуванню приймається const додатна - без знаку, перед від’ємним ставимо мінус.

Діапазон цілих чисел - від -32768 до +32767.

 

 

Над цілими даними визначені наступні операцій:

- арифметичні: додавання +,віднімання -, множення *, ділення /, ділення нацiло DIV, обчислення залишку від цілочислового ділення MOD.

Результат всіх операцій - цілочисельний (за виключенням ділення /- дійсний).

- логічні (відношення): дорівнює =, не дорівнює <>, менше <, більше >, менше або дорівнює <=, більше або дорівнює >=, результат - булівський.

 

A_MOD_B=A-(A_DIV_B)*B

 

Приклад: A=25, B=2, N=17

A+51=76; B-A=-23; B*N=-34;

A_DIV_B=12.5-0.5=12; A_MOD_B=1

 

Операція МОD використовується для визначення кратності чисел, якщо A_MOD_B=0, то А ділиться на В без залишку(А кратне В).

 

ДАНI ДIЙСНОГО ТИПУ

 

В Паскалi дійсні дані - двох типів: з фіксованою i плаваючою крапкою.

З ФIКСОВАННОЮ КРАПКОЮ - відображається десятинним числом з дробовою частиною (яка може дорівнювати 0), відокремлених між собою крапкою.

 

Зображення дійсних чисел З ПЛАВАЮЧОЮ КРАПКОЮ (з десятинним порядком) має вигляд: mEp,

де m - мантиса, E ознака десят.порядку, p - порядок числа

Приклад: математичний запис 4∙10⁵ - на Паскалi 4Е+5; 4∙10^-5 це 4Е-5

 

Над дійсними даними визначені наступні операції:

- арифметичні: +,-,*,/. Результат всіх операцій - дійсний.

- логічні (відношення): =, <>, <, >, <=, >=, результат - булівський.

 

Наприклад: 0.5 + 0.5 = 1.(тип REAL); 0.5 * 2 = 1.(тип REAL);