Розділ 1. Аналіз виробничої діяльності господарства

Вступ

Інтенсифікація виробництва вимагає високоефективної експлуатації сільськогосподарських машин, а значить і корінної перебудови у сфері використання та експлуатації машинно – тракторного парку підприємства агропромислового комплексу.

За останні роки підприємства сільгосптехніки та агроснабів не можуть нормально працювати і тому не можуть стати надійною опорою для сільгоспвиробників. На сьогодні не створено і системи машинних дворів і обмінних пунктів де б сільгосппідприємства, ферми змогли отримати весь комплекс послуг по обробітку ґрунту, перевезенню врожаю, по ремонту техніки та інвентарю. Тому питання роботи МТП сільгосппідприємствам доводиться вирішувати у власних ремонтних майстернях. Для добротного та оперативного ремонту необхідно впроваджувати передовий досвід, нові форми і методи організації праці, що сприяють підвищенню продуктивності праці. Ефективність впровадження цих методів багато в чому залежить від знання конструкції, основних правил послідовності розбирання та збирання, уміння використовувати спеціальний інструмент, пристосування та контрольно – вимірювальні прилади.

Для якісного виконання технологічних операцій і процесів у строк, необхідно не тільки сучасне обладнання,а й висококваліфіковані кадри, які могли б впроваджувати у ремонтне виробництво прогресивну технологію, організацію ремонту сільськогосподарської техніки.

 

 

Розділ 1. Аналіз виробничої діяльності господарства

Товариство Обмеженої Відповідальності «Компанія ФАРМКО» знаходиться в Машівському районі Полтавської області. Офіс господарства знаходиться в селі Мала Нехвороща Машівського району.

Кліматичні умови району характеризуються помірно теплими та вологим кліматом. Річна щільність опадів за даними метеостанції 450мм. Опади по сезонах розподіляються:

Зима – 85мм.

Весна – 101мм.

Літо – 160мм.

Осінь – 104.

Середньорічна температура повітря за багаторічними даними 8⁰С. Барометричний середньорічний тиск 756мм. Часто бувають літні та осінні засухи. Тривалість теплового періоду вище 5⁰С становить 205 днів, з середньою температурою вище 10⁰С – 105 днів, а вище 15⁰С – 117 днів. Вологість повітря складає 54%. Зима здебільшого малосніжна.

Рельєф земель господарства відносно рівний але є ділянки посічені балками. Також присутні схили і пагорби. На полях також спостерігаються процеси ерозії. З якими ведуть боротьбу. Грунти господарства складають 85% від загальної площі.

З таблиці 1 видно, що на загальній площі земельних угідь господарства 97,2% становить рілля яка задовольняє умови розвитку рослинництва.

 

Таблиця 1. Структура земельних угідь.

Угіддя	Площа, га	Відсоткова частка, %
Загальна площа земель
В тому числі:
рілля		97,2
ліси		1,28
Присадибні ділянки		1,52

 

Табл.2. Стуктура посівних площ

Культура	Площа, га	Відсоткова частка, %
Озима пшениця		34,1
Овес		7,04
Кукурудза на зерно		4,54
Кукурудза на силос		15,55
Гречка		4,54
Соняшник		7,73
Багаторічні трави		3,27
Вього

З Таблиці 2. видно що найбільші площі займають зернові культури, технічні, а також кукурудза на силос та на зерно. Відносно невелику площу займає багаторічні трави.

 

Таблиця 3. Урожайність сільськогосподарських культур, ц/га.

Культура	Урожайність
Озима пшениця	28,3	24,7	29,7
Овес	46,2	41,5	45,4
Кукурудза на зерно	33,2	36,7
Соняшник	19,5	18,8	21,7
Цукровий буряк	290,8	315,6	332,2

 

З даних про собівартість і трудомісткість продукції рослинництва випливає, що найбільш трудомісткими культурами в господарстві є пшениця, соняшник та цукровий буряк.

Таблиця 4. собівартість і трудомісткість продукції рослинництва.

Культура	Затрати праці, год.	Собівартість, грн/т
Озима пшениця
Ячмінь
Кукурудза на зерно
Соняшник
Цукровий буряк

 

 

Для ТОВ «Компанія ФАРМКО» вирощування зернових, технічних та інших культур займає найбільшу питому вагу в реалізації товарів робіт та послуг.

На другому місці реалізація послуг по ремонту сільськогосподарської техніки, а саме: зернозбиральних комбайнів, тракторів, навісного та причіпного сільськогосподарського інвентарю. Підприємство також ремонтує власну сільськогосподарську техніку.

Матеріально – технічна база побудована таким чином, що підприємство може власною сільськогосподарською технікою виконати весь комплекс посівних, збиральних робіт, та робіт по догляду за посівами.

Великим структурним підрозділом підприємства є механізований загін.

Таблиця 6 Склад машинно – тракторного парку

Назва сільськогосподарської техніки	Кількість
Трактор CASE 8920
Трактор МТЗ 82
Трактор CASE 8940
Трактор CASE 8950
Трактор CASE 500
Комбайн зернозбиральний CASE 8010
Комбайн зернозбиральний CASE 2388
Комбайн зернозбиральний CASE 2366
Плуг навісний ПЛН – 8 – 35
Плуг навісний ПЛН – 5 – 35
Плуг навісний ПЛН – 3 – 35
Культиватор ККП 6
Культиватор КПСП 4
Культиватор КА 4,2
Сівалка зернова Great Plains
Сівалка точного висіву John Deere 1780
Продовження таблиці 6
Борона БДВ – 6,3
Борона БДВ – 6,5
Агрегат АКП – 5
Оприскувач ОПШ – 2000
Розкидач міндобрив МВД – 10
Котки КТС – 8
Грунторозпушувач АГ – 2,4
Прес підбирач

 

Вся техніка, що належить підприємству справна, укомплектована. В період весняно – польових та збиральних робіт екіпажі працюють у дві зміни. В зимовий період техніка встановлюється на підставки, очищається від бруду та решток рослин, деталі, які крутяться змащуються солідолом. В зимовий період проводяться планові ремонти техніки.

Підвищення ефективності виробництва значною мірою залежить від стану основних засобів, темпів оновлення техніки, транспорту, окремих видів енергоносіїв. Важливе значення відводиться показникам забезпеченості основними фондами та їх використання. Основні виробничі фонди виконують різні функції в процесі виробництва. Значна їх частина створює умови для здійснення виробничих процесів та впровадження прогресивних технологічних рішень, інші забезпечують зберігання продукції, ще інші – передачу електроенергії, тепла, води.

Співвідношення основних виробничих фондів сільського господарства має принципове значення при аналізі таких показників ефективності основних фондів, як фондоозброєність, фондовіддача

РОЗДІЛ 2

Виробничий процес ремонту машин

Технологічний процес ремонту є основною частиною виробничого процесу, яка містить дії по послідовній зміні стану об’єктів ремонту або його складових частин під час відновлення їх справності або, роботоздатності. В якості прикладу приведу загальну схему поточного ремонту машин яка використовується на господарстві з коротким поясненням до операцій процесу поточного ремонту.

Технологічний процес поточного ремонту машин складається:

1. Приймання машини у ремонт.

2. Зовнішня очистка машини.

3. Передремонтна діагностика - виконується під час
проведення ТО-3.

4. Часткове розбирання машини, знімання агрегату, що
потребує ремонту.

5. Очистка агрегату.

6. Розбирання агрегату.

7. Очистка деталей.

8. Дефектація деталей на:

8.1 деталі, що потребують ремонту

8.2 деталі непридатні для ремонту

8.3 деталі, які придатні

9. Ремонт деталей.

10.Складання агрегату (зворотна послідовність дій до
операції розбирання)

11. Складання машини.

12. Обкатка, регулювання та при потребі фабування

13. Видача машини з ремонту.

 

Дефектація деталей у ремонтній майстерні

Господарства

 

Метою дефектації деталей є визначення технічного стану під час надходження машини чи агрегату на ремонт до ремонтної майстерні.

Керуючись нормативними документами зазначені два види оцінюваних параметрів, тобто критеріїв технічного стану деталей: критерії допустимості подальшого використання деталі, який забезпечує ресурс до наступного ремонту, і критерій граничного стану, за якого деталь не може бути встановленя на машину. Таку деталь ремонтують, якщо це технічно можливо і економічно доцільно, або замінюють запасною.

Отже, у процесі дефектації деталі сортують на групи, які визначають технологічні потоки деталей: деталі придатні для подальшого використання у процесі ремонту машин; деталі, які відправляють на ремонт; непридатні для ремонту деталі, які утилізують. Деталі, які придатні для ремонту можуть бути поділені на дві групи: ті, які ремонтують на самому підприємстві і ті, що відправляють на спеціалізоване підприємство.

Деталі після дефектації маркують фарбою: придатні - зеленою; придатні до спряження з новими або відновленими деталями - жовтою; деталі, що підлягають ремонту на даному господарстві - білою; на спеціалізованих ремонтних підприємствах - синьою; непридатні - червоною.

Для реалізації завдань дефектації у господарстві використовують наступні методи: органоліптичні та інструментальні.

Органоліптичні методи дефектації грунтуються на оцінках технічного стану деталей за допомогою органів чуття і виконуються:

- зовнішнім оглядом за допомогою якого виявляють видимі
пошкодження і зміни початкової форми деталі (тріщини,
пробої, обломи, викришення).

- остукуванням - на слух визначають малопомітні тріщини,
ослаблення заклепок, зазори у нерухомих з'єднаннях.

- випробуванням вручну - визначають, наприклад,
придатність різьб закручуванням і відкручуванням болта
або гайки, заїдання у підшипниках кочення, вільність
переміщення рухомих з'єднань деталей.

Інструментальні методи дефектації за геометричними параметрами передбачають визначення дійсних розмірів зношених деталей, похибок їх форми і взаємного розміщення осей і поверхонь, а також зазорів у спряженнях. Для цього використовують універсальні і спеціальні вимірювальні засоби, крім того застосовують калібри і шаблони.

 

Обладнання на дільницях

 

І Ковальсько-зварювальна дільниця. 1.Трансформатор зварювальний; 2.Стіл для зварювальних робіт; 3.Перетворювач зварювальний; 4.Щит для зварювальних робіт; 5.Верстак слюсарний; 6.Скриня для ковальського інструменту;. 7.Горн ковальський; 8.Вентилятор ковальський; 9.Ванна для гартування; 10.Молот пневматичний; 11.Скриня для вугілля; 12.Ванна для перевірки герметичності радіаторів; 13.Верстат точильно- шліфувальний;14.Вентиляційно – пиловловлювальний агрегат; 15.Секція стелажу; 16.Ящик для піску; 17.Наковальня;

II Слюсарно-механічна дільниця. 1.Токарно - гвинторізний верстат; 2.Фрезерний верстат; 3.Тумбочка для інструменту;

III Дільниця ремонту паливної апаратури. 1.Верстак для ремонту карбюраторів; 2.Стенд для випробування паливної апаратури; З.Стіл для випробування прецизійних пар; 4.Стелаж для зберігання паливної апаратури;

IV Розбирально-мийна і дефектувальна дільниця. 1.Прес гідравлічний; 2.Стіл дефектувальника; 3.Контейнер для вибракуваних деталей; 4.Машина мийна;

V Шиномонтажна дільниця. 1.Стелаж для коліс; 2.Вулканізаційний апарат; 3.Ванна для перевірки камер; 4.Стенд для демонтажу шин; 5.Вішалка для камер;

VI Дільниця обслуговування акумуляторних батарей. 1. Дистилятор; 2. Шафа для зарядки акумуляторних батарей; 3.Випрямляч селеновий; 4.Ванна для приготування електроліту; 5.Шафа для зберігання електроліту; 6.Пристрій для розливання електроліту;

VII Ремонтно-монтажна дільниця. 1.Пристрій для переміщення тракторів по майстерні; 2.Стенд для обкатування молотильних апаратів комбайнів; 3.Пристрій для змазування і заправки; 4.Кран підвісний; 5.Вертикально-свердлильний верстат; 6.Стенд для ремонту комбайнів; 7.Стенд для складання і обкатування підбирачів комбайнів.

 

РОЗДІЛ 3

Індивідуальне завдання

Вихідні дані

Завданням на технологічну частину курсового проекту з ремонту машин є проектування технологічного процесу ремонту ремонту вала середнього комбайна КС-6Б.

В ході проведення дефектування було виявлено наступні дефекти:

1. Пошкодження різьби.

2. Знос поверхні під шестерню.

3. Знос шпоночного паза по ширині.

В завданні вказані наступні шляхи відновлення:

Поверхні 1-2 відновлювати механізованим наплавленням, а поверхню 3 ручним наплавленням.

 

Механізоване наплавлення

Товщину наплавленого шару розрахуємо за формулою:

h = u + δ, мм;

де и - величина зносу, згідно завдання приймаємо за величину зносу різницю між допустимим діаметром і максимальним, мм;

δ - припуск на механічну обробку, мм.

Для поверхні 1: h = 0,1+1=1,9 мм;

Для поверхні 2: h = 0,05+1=1,05 мм. Струм наплавлення розраховуємо за формулою:

І = а×F_е,А

де а - щільність струму, А/мм.

F _е - площа поперечного перерізу електрода, мм.

 

Напруга дуги відповідно товщині наплавленого шару становить U=15…20В.[8]

Крок наплавлення:

S = 2×d_ел, мм/об

S= 2 × 1,4 = 2,8 мм/об

 

Швидкість наплавлення розраховуємо за формулою:

 

де: А_н – коеф. наплавки, г/Ач, приймаємо 13 г/Ач

γ – густина електродного дроту, 7,85 г/см²

Підставивши необхідні дані отримаємо:

Для поверхні 1 м/год

Для поверхні 2 м/год

 

Частоту обертання деталі визначаємо за формулою:

деD - діаметр деталі, мм.

Частота обертання при наплавленні:

 

Для поверхні 1 хв^-1

Для поверхні 2 хв^-1

Розраховуємо швидкість подачі дроту:

Для поверхні 1: мм/год

Для поверхні 2:

Для поверхні 3: мм/год

Зміщення електроду розраховуємо за формулою:

е = (0,05-0,07)۬ ×D, мм

 

Для поверхні 1 е=0,06× 36= 2,16 мм,

для поверхні 2 е=0,06 ×40= 2,4 мм.

Виліт електроду визначаємо за формулою:

l = (10…12) ×d_пр, мм.

Для поверхні 1-2: l = 11×1,4 = 15,4 мм

Технологічний час наплавлення розраховуємо за формулою:

, хв

Для поверхні 1: хв

Для поверхні 2: хв

 

Висновок

Проходження виробничої – ремонтної практики на господарстві ТОВ «Компанія ФАРМКО» дозволила мені закріпити та поглибити мої знання та практичні навички по технології, економіці та організації проведення ремонтного виробництва на базі господарства агропромислового комплексу. Під час проходження практики я ознайомився з метою діяльності господарства, з технологією та методами організації проведення ремонту сільськогосподарської техніки та обладнання, яка була в наявності господарстві, а саме тракторів, автомобілів, комбайнів, сільськогосподарських машин. Мною було виконане індивідуальне завдання на тему:Проектування технологічного процесу ремонту вала середнього комбайна КС – 6Б, виконаного в майстерні ТОВ «Компанія ФАРМКО», з виконанням якого я поглибив свої знання в області розрахунків.

З вище сказаного, я вважаю, що проходження виробничої практики є важливою та невід’ємною частиною процесу навчання, оскільки знання, які ми отримуємо в академії, необхідно закріплювати на практиці. Наукові знання і практичні вміння є найголовнішими та найнеобхіднішими якостями інженера – механіка.

 

Використана література

1. Ремонт машин /О.І. Сідашенко, О.А. Науменко, А.Я. Полінський К.: Урожай, 1994. – 400 с.

2. Техническое обслуживание и ремонт машин / П.В. Лауш, Н.В. Власенко – К.: Вища школа, 1989. – 351 с.

3. Сидашенко А.И. и др. Ремонт машин и оборудования животноводческих ферм и комплексов / Конспект лекцій – Харьков, ХНТУСХ, 1999 – 55 с.

4. Ремонт сільськогосподарської техніки: Довідник. // за редакцією О.І. Сідашенко, О.А. Науменка. – К.: Урожай, 1992. – 304 с.

5. Техническое обслуживание и ремонт тракторов Т-150, Т-150 К различных модификаций с двигателями СМД, ЯМЗ, ДОЙТЦ. Учебное пособие. / Под ред. А.И. Сидашенко, А.А. Науменко. Харьков: Украгрозапчасть, 2004. – 380 с.

 

Вступ

Інтенсифікація виробництва вимагає високоефективної експлуатації сільськогосподарських машин, а значить і корінної перебудови у сфері використання та експлуатації машинно – тракторного парку підприємства агропромислового комплексу.

За останні роки підприємства сільгосптехніки та агроснабів не можуть нормально працювати і тому не можуть стати надійною опорою для сільгоспвиробників. На сьогодні не створено і системи машинних дворів і обмінних пунктів де б сільгосппідприємства, ферми змогли отримати весь комплекс послуг по обробітку ґрунту, перевезенню врожаю, по ремонту техніки та інвентарю. Тому питання роботи МТП сільгосппідприємствам доводиться вирішувати у власних ремонтних майстернях. Для добротного та оперативного ремонту необхідно впроваджувати передовий досвід, нові форми і методи організації праці, що сприяють підвищенню продуктивності праці. Ефективність впровадження цих методів багато в чому залежить від знання конструкції, основних правил послідовності розбирання та збирання, уміння використовувати спеціальний інструмент, пристосування та контрольно – вимірювальні прилади.

Для якісного виконання технологічних операцій і процесів у строк, необхідно не тільки сучасне обладнання,а й висококваліфіковані кадри, які могли б впроваджувати у ремонтне виробництво прогресивну технологію, організацію ремонту сільськогосподарської техніки.

 

 

Розділ 1. Аналіз виробничої діяльності господарства

Товариство Обмеженої Відповідальності «Компанія ФАРМКО» знаходиться в Машівському районі Полтавської області. Офіс господарства знаходиться в селі Мала Нехвороща Машівського району.

Кліматичні умови району характеризуються помірно теплими та вологим кліматом. Річна щільність опадів за даними метеостанції 450мм. Опади по сезонах розподіляються:

Зима – 85мм.

Весна – 101мм.

Літо – 160мм.

Осінь – 104.

Середньорічна температура повітря за багаторічними даними 8⁰С. Барометричний середньорічний тиск 756мм. Часто бувають літні та осінні засухи. Тривалість теплового періоду вище 5⁰С становить 205 днів, з середньою температурою вище 10⁰С – 105 днів, а вище 15⁰С – 117 днів. Вологість повітря складає 54%. Зима здебільшого малосніжна.

Рельєф земель господарства відносно рівний але є ділянки посічені балками. Також присутні схили і пагорби. На полях також спостерігаються процеси ерозії. З якими ведуть боротьбу. Грунти господарства складають 85% від загальної площі.

З таблиці 1 видно, що на загальній площі земельних угідь господарства 97,2% становить рілля яка задовольняє умови розвитку рослинництва.

 

Таблиця 1. Структура земельних угідь.

Угіддя	Площа, га	Відсоткова частка, %
Загальна площа земель
В тому числі:
рілля		97,2
ліси		1,28
Присадибні ділянки		1,52

 

Табл.2. Стуктура посівних площ

Культура	Площа, га	Відсоткова частка, %
Озима пшениця		34,1
Овес		7,04
Кукурудза на зерно		4,54
Кукурудза на силос		15,55
Гречка		4,54
Соняшник		7,73
Багаторічні трави		3,27
Вього

З Таблиці 2. видно що найбільші площі займають зернові культури, технічні, а також кукурудза на силос та на зерно. Відносно невелику площу займає багаторічні трави.

 

Таблиця 3. Урожайність сільськогосподарських культур, ц/га.

Культура	Урожайність
Озима пшениця	28,3	24,7	29,7
Овес	46,2	41,5	45,4
Кукурудза на зерно	33,2	36,7
Соняшник	19,5	18,8	21,7
Цукровий буряк	290,8	315,6	332,2

 

З даних про собівартість і трудомісткість продукції рослинництва випливає, що найбільш трудомісткими культурами в господарстві є пшениця, соняшник та цукровий буряк.

Таблиця 4. собівартість і трудомісткість продукції рослинництва.

Культура	Затрати праці, год.	Собівартість, грн/т
Озима пшениця
Ячмінь
Кукурудза на зерно
Соняшник
Цукровий буряк

 

 

Для ТОВ «Компанія ФАРМКО» вирощування зернових, технічних та інших культур займає найбільшу питому вагу в реалізації товарів робіт та послуг.

На другому місці реалізація послуг по ремонту сільськогосподарської техніки, а саме: зернозбиральних комбайнів, тракторів, навісного та причіпного сільськогосподарського інвентарю. Підприємство також ремонтує власну сільськогосподарську техніку.

Матеріально – технічна база побудована таким чином, що підприємство може власною сільськогосподарською технікою виконати весь комплекс посівних, збиральних робіт, та робіт по догляду за посівами.

Великим структурним підрозділом підприємства є механізований загін.

Таблиця 6 Склад машинно – тракторного парку

Назва сільськогосподарської техніки	Кількість
Трактор CASE 8920
Трактор МТЗ 82
Трактор CASE 8940
Трактор CASE 8950
Трактор CASE 500
Комбайн зернозбиральний CASE 8010
Комбайн зернозбиральний CASE 2388
Комбайн зернозбиральний CASE 2366
Плуг навісний ПЛН – 8 – 35
Плуг навісний ПЛН – 5 – 35
Плуг навісний ПЛН – 3 – 35
Культиватор ККП 6
Культиватор КПСП 4
Культиватор КА 4,2
Сівалка зернова Great Plains
Сівалка точного висіву John Deere 1780
Продовження таблиці 6
Борона БДВ – 6,3
Борона БДВ – 6,5
Агрегат АКП – 5
Оприскувач ОПШ – 2000
Розкидач міндобрив МВД – 10
Котки КТС – 8
Грунторозпушувач АГ – 2,4
Прес підбирач

 

Вся техніка, що належить підприємству справна, укомплектована. В період весняно – польових та збиральних робіт екіпажі працюють у дві зміни. В зимовий період техніка встановлюється на підставки, очищається від бруду та решток рослин, деталі, які крутяться змащуються солідолом. В зимовий період проводяться планові ремонти техніки.

Підвищення ефективності виробництва значною мірою залежить від стану основних засобів, темпів оновлення техніки, транспорту, окремих видів енергоносіїв. Важливе значення відводиться показникам забезпеченості основними фондами та їх використання. Основні виробничі фонди виконують різні функції в процесі виробництва. Значна їх частина створює умови для здійснення виробничих процесів та впровадження прогресивних технологічних рішень, інші забезпечують зберігання продукції, ще інші – передачу електроенергії, тепла, води.

Співвідношення основних виробничих фондів сільського господарства має принципове значення при аналізі таких показників ефективності основних фондів, як фондоозброєність, фондовіддача

РОЗДІЛ 2