Загальна економічна рівновага за Парето та суспільний добробут.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Загальна економічна рівновага за Парето та суспільний добробут.



Загальна економічна рівновага за Парето та суспільний добробут.

Досягнення суспільного добробуту відбувається на основі оптимального використання ресурсів для задоволення потреб людини. Тобто виробництво має існувати та розвиватися не для нагромадження багатства, а для виробництва тих благ, які може і бажає придбати людина. За умов розвитку ринкової економіки конкурентні відносини неминуче призводять до нерівномірного розподілу доходу, тому в суспільстві повинні існувати механізми забезпечення добробуту через державне втручання, з метою розширення доступу населення до основних благ та послуг та сприяння розвитку людини.

Ринковий механізм передбачає розподіл доходів між власниками факторів виробництва відповідно до граничного продукту, одержаного від даного фактора. Тобто результати конкурентних ринкових процесів вважаються справедливими, оскільки винагороджують тих, хто більш здібний і працьовитий, навіть якщо при цьому має місце крайня нерівність; не передбачає перерозподілу благ.

Проблема полягає в оптимальному розподілі економічних ресурсів і вироблених благ з метою досягнення найбільшої ефективності. Загальна економічна ревновага за Парето досягається у випадку, коли ресурси розподілені оптимально, так, що ніхто не може покращити свого становища, не погіршуючи становища іншого. Парето-оптимальними є розподіли, за яких будь-які подальші вигідні зміни неможливі.

Проблема полягає в тому, як визначити рівень добробуту не окремої людини, а суспільства в цілому. За Парето, оптимум досягається тоді, коли встановлюється рівновага на всіх ринках, у всіх секторах економіки. До цього оптимуму прагне ринковий конкурентний механізм.

Теорія суспільного добробуту: сутність та базові постулати.

Теорія суспільного добробуту - теорія, що стосується вивчення методів організації господарської діяльності, спрямованих на максимізацію багатства.

Теорія суспільного добробуту за допомогою мікроекономічного інструментарія досліджує можливості забезпечення економічного добробуту членів суспільства в умовах загальної конкурентної рівноваги.

Ціннісні судження теорії добробуту(базові постулати):

1) Суспільство – проста механічна сукупність його відокремлених членів – економічних індивідів, які максимізують свою корисність.

2) Лише такі відокремлені індивіди мають адекватні уявлення про свій власний добробут, і тому метою ек. політики повинно виступати покращення їх добробуту і ніщо інше.

3)Сукупний сусп.. добробут підвищ., якщо вдається поліпшити добробут окремого його члена без погіршення стану котрогось іншого члену суспільства.

 

Суспільний сектор економіки, його склад, призначення та напрямки впливу на діяльність суб’єктів ринку.

Суспільний сектор економіки є сферою діяльності, зорієнтованою на ліквідацію “провалів ринку” (Монополії, неповнота ринків, негативні екстерналії та асиметричність інформації) та створення соціально значущих благ. До нього належать бюджетні установи, державні підприємства, державні фінанси, державні резервні фонди, державні банки, державна власність, органи влади та державного управління (державний сектор); муніципальні підприємства, місцеві фінанси, комунальна власність (муніципальний сектор), а також об’єкти власності громадських та релігійних організацій, суспільних об’єднань.

Економіка суспільного сектора трансформує уподобання громадян в цілі, переслідувані державою, пояснює, як держава вишукує кошти для досягнення цих цілей, як воно ці кошти витрачає і за рахунок чого його економічна діяльність може стати більш раціональною. Ресурси держави, з якими має справу економіка суспільного сектору, формуються за рахунок законного вилучення частини доходів громадян і організацій, наприклад, за допомогою оподаткування.

Моральний ризик та хибний вибір в умовах інформаційної асиметрії.

Асиметрична інформація – стан, за якого гравці при укладенні угоди володіють неоднаковою інформацією про предмет обміну. Наслідки: зростання ризиків страхування. Несприятливий вибір – деякий обсяг інформації, що приховується однією стороною від іншої. Наслідки для сфери виробництва – під дією ринкових сил з ринку витискуються якісні товари, а сусп..пропонується для споживання низькосортна продукція. для страхування – продаючи однотипний контракт і клієнтам з високою схильністю до ризику і тим у кого схильність низька, страховики фактично фінансують ризикову діяльність за рахунок добробуту людей несхильних ризикувати. Моральний ризик – коли одна зі сторін не спроможна проконтролювати добросовісність виконання іншою стороною своїх обов’язків відповідно до укладеного договору. Наслідки: для сфери виробн.. – гравець, що опиняється у непідконтрольному становищі може використати ексклюзивне становище на свою користь. Для страхування – зростання страхових випадків і відповідно, страхових виплат в порівнянні з їх прогнозованими витратами.

Методи протидії асим. інформації:

1. подання сигналу;

2. фільтрація.

3. державне примусове страхування.

Загальна економічна рівновага за Парето та суспільний добробут.

Досягнення суспільного добробуту відбувається на основі оптимального використання ресурсів для задоволення потреб людини. Тобто виробництво має існувати та розвиватися не для нагромадження багатства, а для виробництва тих благ, які може і бажає придбати людина. За умов розвитку ринкової економіки конкурентні відносини неминуче призводять до нерівномірного розподілу доходу, тому в суспільстві повинні існувати механізми забезпечення добробуту через державне втручання, з метою розширення доступу населення до основних благ та послуг та сприяння розвитку людини.

Ринковий механізм передбачає розподіл доходів між власниками факторів виробництва відповідно до граничного продукту, одержаного від даного фактора. Тобто результати конкурентних ринкових процесів вважаються справедливими, оскільки винагороджують тих, хто більш здібний і працьовитий, навіть якщо при цьому має місце крайня нерівність; не передбачає перерозподілу благ.

Проблема полягає в оптимальному розподілі економічних ресурсів і вироблених благ з метою досягнення найбільшої ефективності. Загальна економічна ревновага за Парето досягається у випадку, коли ресурси розподілені оптимально, так, що ніхто не може покращити свого становища, не погіршуючи становища іншого. Парето-оптимальними є розподіли, за яких будь-які подальші вигідні зміни неможливі.

Проблема полягає в тому, як визначити рівень добробуту не окремої людини, а суспільства в цілому. За Парето, оптимум досягається тоді, коли встановлюється рівновага на всіх ринках, у всіх секторах економіки. До цього оптимуму прагне ринковий конкурентний механізм.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.75.30 (0.005 с.)