Ш. Етап всебічної перевірки знань.

Навчально-виховне завдання: глибоко й всебічно перевірити знання гру­пи учнів, виявивши причини появи виявлених недоліків у знаннях і вміннях.

Закріплення, уточнення й систематизація знань учнів. Перевірка організації й методики самостійної домашньої-роботи учня. Організація вході опитуван­ня окремих учнів колективної пізнавальної діяльності ВСІХ учнів. Здійс­нення розвитку мовлення й мислення учнів, що відповідають. Сформувати в учнів навички правильного відтворення своїх знань і вмінь Розвити аналітичність і критичність мислення учнів. Виховати почуття колективізму і співпереживання успіхам і невдачам своїх товаришів. Прорефлексувати свою діяльність,дати самооцінку своєї діяльності як вчителя. Завдання надзвичайно складне і об'ємне.

Зміст етапу:

- перевірка різними методами обсягу і якості засвоєння матеріалу окремими учнями;

- перевірка способу мислення учнів, що відповідають;

- перевірка сформованої загально навчальних і соціальних навичок і вмінь; — коментування (оцінювання) відповідей учнів;

- організація навчальної діяльності всього класу під час відповіді викли­каних до дошки учнів.

Як підрахували дидакти, опитування у V-Х класах протягом року займає часу в кількості не менш 300 годин. Це 43 семигодинні робочі дні або півтора робочих місяця. Професор Е. Л. Гришин. що відвідав п'ять тисяч уроків Дійшов висновку що на 33 % комбінованих уроків усне опитування триває більш, ніж потрібно.

Це надзвичайно складний етан комбінованого уроку, що вимагає від учи­теля великої майстерності. Правильно й глибоко перевірити знання учнів нерідко складніше, навіть ніж пояснити новий матеріал.

Усне опитування - ледве не єдиний вид мовної практики на уроці. У здійсненні усно, перевірки знань можна виділити тріаду, сторони якої взаємозалежні, впливають одна на одну, перебувають у взаємозалежності.

Перше. Питання вчителя й методика його задавання. Вона пов’язана з педагогічною аксіомою: розумні відповіді можна одержати лише на розумні питання, правильні – на правильно поставлені. Гарне питання вчителя - це не така вже й проста справа: воно має бути змістовним, тобто містити в собі певну серйозну думку, послідовним і доцільним.

Друге. Відповідь учня як основна й найбільш важлива частина тріади.

Третє. Поведінка класу в ході опитування. Головне тут - активізувати в ході опитування одного учня увагу, пам'ять, діяльність усього класу, включити всіх учнів в активну роботу. Сутність етапу: колективна пізнавальна діяльність всіх учнів класу, у результаті якої знання всього класу вдосконалюються. а в частини учнів - атестуються. Перевірка знань учнів завжди до слугувати не тільки меті контролю, але й цілям навчання, вона завжди має бути, деякою мірою, навчальною.

Опитування, щоб втягти в роботу весь клас (в іншому випадку воно марне, а у виховному відношенні іноді буває й шкідливе), має бути цікаве учням,а для цього відомий фактичний матеріал має розглядатися а новому світлі, теоретичні знання застосовуватися на практиці, коли відповідь на уроці дозво­ль переконатися в правильності своїх знань, виправити, доповнити їх, закріпити, зробити більш особистими.

Дуже важливим прийомом є організація вчителем рецензування своїх баришів учнями за єдиною схемою: повнота відповіді; її обґрунтування; правильність; логічність композиції; культура мови; уміння застосовувати знання на практиці. У результаті оцінку одержує і той, хто відповідав, і той.

Форми опитування можуть бути різними: фронтальне опитування, ущільнене опитування, програмована перевірка знань, індивідуальне опитування перед всім класом і з його участю. На жаль, у багатьох наших школах раз у раз спотворюється сутність даного етапу

.

По-перше, нерідко вчитель сенс роботи з окремим учнем у ході опитування бачить тільки в тому, щоб учень упевнено й безпомилково відтворив заданий навчальний матеріал. Але ж перевіряти необхідно не тільки й не стільки пам'ять, скільки мислення дитини, тому що сама суть навчання складається в розвитку мислення, а не в тому, щоб накопичив пам'яті дитини якнайбільшу кількістю тих чи інших відомостей. Треба, щоб знання успіху були глибокими і осмисленими й служили керівництвом до дії.

По-друге, дуже часто на цьому етапі на величезній кількості уроків робота з усіма учнями підмінюється індивідуальною роботою з учнем, викликаним до дошки, і забуттям інших учнів класу. Дотепер ми все ще недооцінюємо значення шкоди,якої завдає навчанню й вихованню така перевірка знань Відомо,що в середньому опитування триває 15 хвилин.

У той же час перевірка знань при правильній її організації дуже позитивно впливає на знання й розвиток учнів:

- Вона забезпечує безпомилковість знань у результаті виявлення й виправлення помилок і неточностей у відповіді.

- Забезпечує повноту знань у результаті доповнення учнями того, що упущено у відповіді їх товаришем.

- Допомагає слабким учням краще усвідомити матеріал..

- Учні, що добре вчаться, переконуються в правильному засвоєнні матеріалу.

- У всіх учнів, хоча, звичайно, і в різному ступені, але підвищується міцність знань.

- Знання стають більш глибокими й усвідомленим в результаті розгля­ду різних боків,зв’язків тих чи інших явищ, подій.

Дл я учнів, що пропустили попередній урок,відповіді сильних учнів певною мірою компенсують пояснення вчителя.

- У перевірці відбувається відбір найбільш важливого головного й здійснюється практичне навчання згідно з принципами цього відбору.

- Розвивається вміння аналізувати (змістом, мовою, логічною структурою) відповіді товаришів.

- Здійснюється активне навчання мови (школярі говорять, самі слухають і виправляють мову товаришів, учитель стежить за правильністю мови й тих, і інших).

- Здійснюється всебічний розвиток логічних здібностей.

- Розвивається увага й пам'ять учнів.

- Розвивається інтерес до предмета.

- Істотно поліпшують знання, що слабко готувалися вдома.

- Нарешті, знання и сам розвиток, учнів набувають особливих рис залежно від того, якими прийомами й методами, за якою системою проводиться перевірка

Як бачите, це етап уроку не є простим актом зовнішнього контролю,що не випливає на формування знань. Це специфічний етап навчання,якщо хочете, це етап самого становлення знань, що залишає на них великий великий відбиток.

Умови досягнення позитивних результатів:

- використання всіляких методів перевірки знань, починаючи від фрон­тальної бесіди, індивідуального опитування й закінчуючи тестовою перевіркою, що дає можливість за 10-15хв. одержати відповіді на10—20 питань від усього класу;

-практика постановки додаткових питань для перевірки міцності глибини й усвідомленості знань;,

- створення в процесі опитування нестандартних ситуацій у використанні знань;

- залучення спеціальними завданнями класу всіх учнів до активного слухання відповідей товаришів і до пошуку більш точних;

- створення атмосфери значимості, серйозності й важливості роботи, здійснюваної учнями на даному етапі.

 

Показники виконання навчально-виховного завдання етапу:

- перевірка вчителем не тільки обсягу й правильності знань, але також їх глибини, усвідомлення, гнучкості й оперативності, уміння вико­ристати їх на практиці;

- рецензування відповідей, спрямоване на вказівку позитивних і не­гативних сторін у знаннях, уміннях і навичках учнів і на вказівку того, що необхідно зробити для вдосконалення прийомів самостійно!

- активна діяльність усього класу в ході перевірки знань окремих

учнів.. -

Необхідно пам'ятати, що перевірка знань є не тільки формою педагогічного контролю за навчальною роботою школярів, але й формою закріплення, уточнення, осмислення й систематизації знань учнів, способом формування в школярів навичок правильного відтворення своїх знань і умінь, найваж­ливіша й об'єктивна форма самоконтролю вчителя.