Як діє випромінювання за мірою небезпеки для організму.

1. альфа-випромінюваня небезпечніше, ніж бета-випромінювання

2. альфа-випромінюваня безпечніше, ніж бета-випромінювання

3. альфа-випромінюваня, бета-випромінювання та гамма-випромінюваня однаково небезпечні

4.гамма-випромінювання безпечніше, ніж альфа-випромінюваня

5. нейтронне випромінювання небезпечніше, ніж бета-випромінювання

6. нейтронне випромінювання небезпечніше, ніж гамма-випромінювання

 

13. Еквівалентна доза характеризує:

1. іонізаційний ефект рентгенівського і гамма–випромінювань у повітрі

2. кількість енергії різних видів іонізуючих випромінювань, поглинутих одиницею маси речовини

3. те, що різні види іонізуючого випромінювання під час опромінювання організму однаковими дозами приводять до різного біологічного ефекту

4. співвідношення поглинутих доз різних видів випромінювання, що викликають однаковий біологічний ефект

 

14. Еквівалентна доза вимірюється в таких одиницях:

1. рентген (Р) 4. рад

2. Кл/кг 5. зіверт (Зв)

3. грей (Гр.) 6. бер

 

15. Одиниця потужності еквівалентної дози вимірюється в таких одиницях:

1.Зв/с 4.рад/с

2.бер/с 5.Р/с

3.Гр/с 6.Кл/кг

 

16. Прилади радіаційної розвідки призначені для:

1. виявлення та виміру характеристик радіоактивних випромінювань

2. виявлення ступеню зараження місцевості та об’єктів радіоактивними речовинами

3. вимірювання доз опромінення при роботі чи перебування людей на зараженій місцевості або під впливом проникаючої радіації

 

17. До приладів радіаційної розвідки відносяться:

1. ДП-64 5. „Белла”

2. ДП-3Б 6. ДП-22В

3. ДП-5А(Б,В) 7. ІД-1

4. „Прип’ять” 8. ІД-11

 

18. Для вимірювання індивідуальної дози опромінення застосовують:

1.ДП-64 5. „Белла”

2.ДП-3Б 6. ДП-22В

3.ДП-5А(Б,В) 7. ІД-1

4.„Прип’ять” 8. ІД-11

 

19. Прилади ДП-5А, ДП-5Б, ДП-5В призначені для вимірювання:

1 гамма-радіації

2. альфа-радіації

3. потужності дози сумарного бета-гамма – випромінення

4. поглинутої дози

5. експозиційної дози

6. еквівалентної дози

 

20. Прилади ДП-5А, ДП-5Б, ДП-5В мають діапазон вимірювань:

1. від 0,05 мР/год до 200 Р/год

2. від 0,01 мР/год до 500 Р/год

 

21. Комплекти індивідуальних дозиметрів ДП-22В і ДП-24 призначені для вимірювання:

1. доз гамма-випромінювань, отриманих людьми за час перебування на зараженій місцевості

2. доз альфа-радіації, отриманих людьми за час перебування на зараженій місцевості

3. потужності дози сумарного бета-гамма - випромінення, отриманої людьми за час перебування на зараженій місцевості

 

22. Комплекти індивідуальних дозиметрів ДП-22В і ДП-24 забезпечують вимірювання доз у діапазоні:

1. від 2 до 50 Р

2. від 1 до 100 Р

 

23. Після ядерного вибуху рівень радіації зменшується:

1.рівномірно

2. спочатку швидко, а потім все повільніше

3.залежить від виду вибуху

 

24. Для прогнозування радіоактивного забруднення місцевості необхідні такі вихідні дані:

1. розміщення атомної станції

2. вид і потужність реактора

3. координати, потужність і вид ядерного вибуху

4. кількість населення, яке мешкає на забрудненій території

5. час аварії чи вибуху

6. напрямок і швидкість середнього вітру

7. швидкість і напрямок вітру в приземному шарі

 

25. Виявлення радіаційної обстановки методом прогнозування дає можливість:

1. орієнтовно визначити вплив радіоактивного забруднення місцевості на людей

2. встановити режим роботи об’єкту в умові радіаційного забруднення

3. вибрати найбільш доцільні способи дій на забрудненій місцевості

26. Основними показниками ступеня небезпеки радіоактивного забруднення для населення є:

1. розміри зон радіоактивного забруднення

2. характер радіоактивного забруднення

3. рівні радіації

4. час, який пройшов після аварії чи вибуху

 

27. Норми радіаційної безпеки згідно з НРБУ-97 для населення України:

1. 0,2 Р/рік 3. 5 Р/рік

2. 0,5 Р/рік 4. 50 Р/рік

 

28. Норми радіаційної безпеки згідно з НРБУ-97 для персоналу АЕС становлять:

1. 0,2 Р/рік 3. 5 Р/рік

2. 0,5 Р/рік 4. 50 Р/рік

 

29. Норми радіаційної безпеки згідно з НРБУ-97 для населення, яке знаходиться в небезпечних районах, поблизу АЕС та інших радіаційно-небезпечних об’єктів:

1. 0,2 Р/рік 3. 5 Р/рік

2. 0,5 Р/рік 4. 50 Р/рік

 

30. У випадку аварії на АЕС з викидом радіоактивних речовин норми радіаційної безпеки згідно з НРБУ-97 для населення:

1.одноразове аварійне опромінення персоналу АЕС – 25 Р

2.одноразове аварійне опромінення персоналу АЕС – 40 Р

3.одноразове аварійне опромінення для населення – 10 Р

4.одноразове аварійне опромінення для населення – 20Р

 

31. На воєнний час норми радіаційної безпеки такі:

1. одноразове опромінення – 50 Р

2. опромінення за 4 доби – 50 Р

3. одноразове опромінення 10 Р

4. опромінення за 3 доби – 10 Р

 

32.Режим радіаційного захисту це:

1.порядок застосування засобів і способів захисту людей, який передбачає максимальне зменшення можливих доз опромінення

2.розрахунок доз радіації, одержаних людьми при подоланні зон забруднення

3.визначення допустимого часу перебування в зоні забруднення при відомому рівні радіації

4.вибір найбільш доцільних дій у зонах радіоактивного забруднення

 

33. Режим радіаційного захисту визначається при наявності даних:

1. рівень радіації на місцевості, який потім необхідно перерахувати на 1 годину після вибуху

2.кількості працюючих

3.кількості населення, що знаходяться вдома

4.коефіціенту ослаблення захисних споруд

 

34. Зона можливого хімічного зараження:

1.це площа кола з радіусом, який дорівнює глибині поширення хмари зараженого повітря з вражаючою токсодозою (концентрацією)

2.це площа хмари зараженого повітря, яка утворюється в результаті переходу в атмосферу вмісту резервуару зі СДЯР при його руйнуванні

3.це площа хмари, яка утворюється в результаті випаровування речовини, що розлилася

 

35. Для визначення ОР нервово-паралітичної дії в небезпечних концентраціях за допомогою ВПХР необхідно взяти:

1. одну індикаторну трубку з червоним кільцем і крапкою

2. дві індикаторні трубки з червоним кільцем і крапкою

3. одну індикаторну трубку з трьома зеленими кільцями

4. дві індикаторні трубки з трьома зеленими кільцями

5. одну індикаторну трубку з жовтим кільцем

6. дві індикаторні трубки з жовтим кільцем

 

36. Для визначення фосгену, хлорціану і синильної кислоти в небезпечних концентраціях за допомогою ВПХР необхідно взяти:

1. одну індикаторну трубку з червоним кільцем і крапкою

2. дві індикаторні трубки з червоним кільцем і крапкою

3. одну індикаторну трубку з трьома зеленими кільцями

4. дві індикаторні трубки з трьома зеленими кільцями

5. одну індикаторну трубку з жовтим кільцем

6. дві індикаторні трубки з жовтим кільцем

 

37. Для визначення парів іприту в небезпечних концентраціях за допомогою ВПХР необхідно взяти:

1. одну індикаторну трубку з червоним кільцем і крапкою

2. дві індикаторні трубки з червоним кільцем і крапкою

3. одну індикаторну трубку з трьома зеленими кільцями

4. дві індикаторні трубки з трьома зеленими кільцями

5. одну індикаторну трубку з жовтим кільцем

6. дві індикаторні трубки з жовтим кільцем

 

38. Найбільш сприятливі умови для збереження високих концентрацій забрудненого повітря створюються:

1. при інверсії

2. при конвекції

3. при ізотермії

 

 

39. Найбільш сприятливі умови для швидкого розсіювання забрудненої хімічною речовиною хмари створюються:

1. при інверсії

2. при конвекції

3. при ізотермії

 

40. Оцінка пожежної обстановки проводиться:

1. згідно графіку проведення протипожежних робіт

2. за даними прогнозу

3. за даними розвідки

 

41. Оцінка пожежної обстановки проводиться з метою:

1. запобігання виникнення пожеж

2. вибору виду вогнегасника

3. розробки заходів і прийняття найбільш доцільного рішення для ведення

рятувальних робіт

 

42. Оцінка інженерної обстановки проводиться з метою:

1.визначення масштабів та обсягів руйнування

2.визначення найбільш потенційно небезпечних місць на об’єкті

3.визначення обсягів сил та засобів для проведення рятувальних та невідкладних робіт

4.складання графіку проведення капітальних ремонтних робіт при середній ступені руйнування

 

Змістовий модуль 2.