Дослідження відносних показників

 

Показник 3. Витратоємкість продукції

Даний показник характеризує величину собівартості на одиницю продукції та розраховується як відношення собівартості до чистого доходу.

Таблиця 3.3

Статистичні характеристики витратоємкості продукції

Дата	Значення (ВЄ), грн./грн.	Індекс (I)	Середнє значення (), грн./грн.	Середній індекс ()	Середньо квадратичне відхилення (s), грн./грн.	Коефіцієнт варіації (&)
t0	0.930	1.000	0.916	0.985	0.024 s/2= 0.012	0.026
t1	0.893	0.960
t2	0.933	1.003
t3	0.949	1.020
t4	0.888	0.955

 

Рис. 3.3. Витратоємкість продукції

 

Висновок. Відповідно до розрахованих вище показникам необхідно оцінити рівень витратоємкості протягом звітного періоду і порівняти його з базовим.

Ціль якісного аналізу – оцінити динаміку ефективності виробництва в цілому по підприємству та за окремими статтями витрат.

Для показників – витратоємкість продукції, матеріалоємкість, енергоємкість та ін., а також рентабельність необхідно розрахувати індекси і скласти матрицю якісного аналізу.

Таблиця 3.4

Ємкісні значення показників ефективності виробництва

Показники	Значення показників у кварталах базового (0) і звітного (t) періодах:	Річне значення показника
t0	t1	t2	t3	t4	t
ВИТРАТОЄМКІСТЬ (В/Д)	0.930	0.893	0.933	0.949	0.888	0.921
- матеріалоємкість (М/Д)
- енергоємкість (Е/Д)
- зарплатоемкість (ЗП/Д)
- питомі витрати на утримання та експлуатацію обладнання (УЕО/Д)
- питомі цехові та заводські витрати (ЦЗВ/Д)
РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ (П/Д)

Таблиця 3.5

Матриця якісного аналізу ефективності

Показники	Індекси показників у кварталах звітного періоду (t):	Індекс річного значення показника
t0	t1	t2	t3	t4	t
ВИТРАТОЄМКІСТЬ (В/Д)		0.960	1.003	1.020	0.955	0.990
- матеріалоємкість (М/Д)
- енергоємкість (Е/Д)
- зарплатоемкість (ЗП/Д)
- питомі витрати на утримання та експлуатацію обладнання (УЕО/Д)
- питомі цехові та заводські витрати (ЦЗВ/Д)
РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ (П/Д)

Висновок. По відхиленню індексів витратоємкості від одиниці робиться висновок про зміну рівня ефективності виробництва. Якщо індекс менше одиниці – ефективність підвищилася, якщо більше
одиниці – понизилася. Відхилення індексу від одиниці, виражене у відсотках, характеризує відносна зміна відповідного показника. Для показника рентабельності спостерігається зворотна закономірність.

 

 

Факторний аналіз

 

Факторний аналіз визначає фактори першого порядку, що вплинули на зміну витратоємкості продукції:

- зростання або зниження доходу від реалізації продукції;

- зростання або зниження загальної собівартості.

Усе різноманіття співвідношень індексів зміни доходу і витрат формалізоване на рис 3.3. На вертикальній осі відкладаються індекси доходу (I_Д), на горизонтальної – індекси абсолютних значень витрат (I_В). Кожна зона відповідає визначеним факторам, що вплинули на зміну рівня ефективності виробництва.

Для побудови діаграми необхідно розрахувати індекси аналізованих показників і звести їх значення в таблицю 3.6.

 

Таблиця 3.6

Індекси вихідних показників

Показники	Індекси показників у кварталах звітного періоду (t):	Індекс річного значення показника
t0	t1	t2	t3	t4	t
ДОХОД		0.962	1.442	1.252	0.769	1.106
СОБІВАРТІСТЬ, у т.ч.		0.924	1.448	1.278	0.734	1.096
- матеріали
- енерговитрати
- заробітна плата
- утримання і експлуатація обладнання
- цехові та заводські витрати

 

I _Д > 1

4 3

-1.5

t2

5 1 t3 2

I_В < 1 0.5 t1 1.5 I_В > 1

t4

6 9

-0.5

7 8

I _Д < 1

Рис. 3.3 Послідовність етапів системи «ДОХОД – ВИТРАТИ»

 

Зони 2,7,8,9 відповідають неефективному здійсненню витрат: у зоні 2 темпи збільшення витрат випереджають темпи зростання доходу, зони 8 і 9 характеризуються зниженням обсягів продаж продукції при збільшенні витрачених ресурсів, а в зоні 7 темпи зниження випуску продукції випереджають темпи зниження витрат. Зони 3,4,5,6 свідчать про ефективне виробництво. При цьому у зоні 3 темпи зростання витрат нижче темпів збільшення доходу, зони 4 і 5 характеризуються зростанням обсягів продаж продукції при зниженні витрат на її виробництво, а в зоні 6 – темпи зниження витрат випереджають темпи зниження доходу.

Таблиця 3.7

Матриця факторного аналізу ефективності виробництва

Показники	Зони в кварталах звітного періоду (t):	Зона в цілому за звітний рік t
t0	t1	t2	t3	t4
СОБІВАРТІСТЬ, у т.ч.
- матеріали
- енерговитрати
- заробітна плата
- утримання та експлуатація обладнання
- цехові та заводські витрати

Примітка. Зони неефективного виробництва (2,7,8,9) позначити червоним кольором, ефективного (3,4,5) – зеленим, а зону 6 – жовтим кольором.

Висновки. У звітному році витрати здійснювалися більш ефективно в порівнянні з витратоємкістю продукції базового року. Так, у першому кварталі темпи зниження загальної суми витрат випереджали темпи зниження доходу – зона 6. Дана ситуація була характерна і для останнього кварталу звітного періоду. А в другому і третьому кварталах темпи збільшення витрат випереджали темпи зростання обсягу продукції, що випускається. Це призвело до зниження ефективності виробництва – зона 2.

 

 

Кількісний аналіз

Ціль кількісного аналізу – визначити величину економії (Е) або втрат (В) коштів унаслідок зміни рівня ефективності витрат. Формула для розрахунку величини одержання додаткового прибутку або недоодержання прибутку наступна:

 

Е(В)^t = (С⁰ /Д⁰ – С ^t / Д^t) Д^t,

 

де С⁰ і С^t – базова та аналізована собівартість продукції;

Д⁰ і Д^t – величина доходу в базовому та звітному періодах.

Розрахуємо для першого кварталу значення економії чи втрат.

Е(В)^t1 = (9670/10400 – 8935/10000) х 10000 = +370 грн.

Аналогічним шляхом розраховується економія або втрати коштів по всім складовим витрат. Результати зводяться в матрицю кількісного аналізу (табл. 3.8).

Таблиця 3.8.

Матриця кількісного аналізу

Показники	Економія (+), втрати (-) коштів через зміну рівня ефективності витрат, грн.
t1	t2	t3	t4	å t
СОБІВАРТІСТЬ, у т.ч.	+370	-45	-247	+336	+414
- матеріали
- енерговитрати
- заробітна плата
- утримання та експлуатація обладнання
- цехові та заводські витрати

Висновки. За рахунок підвищення ефективності поточних витрат загальна сума економії за звітний рік складає 414 грн. З них у першому та четвертому кварталах спостерігалася економія в розмірі 370 грн. і
336 грн. відповідно, у другому та третьому кварталах – втрати коштів склали 934 і 114 грн. Втрати відбулися за рахунок зниження ефективності використання: матеріалів –... грн., перевищення витрат на утримання і експлуатацію обладнання –... грн. Економія коштів спостерігалася в першому кварталі за рахунок підвищення ефективності використання... тощо.

Висновки за розділом. На підставі результатів розрахунку статистичних характеристик показників, якісного, факторного і кількісного аналізів необхідно дати загальну оцінку ефективності виробництва протягом аналізованого року щодо базового.

CVP-АНАЛІЗ