Показники та критерії абсолютної та порівняльної економічної ефективності

Показник – якісна оцінка або кількісний параметр, який характеризує стан об’єкта, явища або процесу.

По наявності показники:

· фізичні;

· технічні;

· економічні.

По повноті інформації показники:

· прості;

· комплексні;

· узагальнюючі.

Критерій – мірило стану оцінки об’єкта представляє відмінну ознаку або умову, на основі якої відбувається оцінка параметра.

В основу критерію покладені якісні і кількісні територіальні показники (властивості і параметри), що відображають стан об’єкта.

Якщо показник – це характеристика стану об’єкта, то критерій мірило цього стану.

По характеру здійснених витрат всі види ефективності поділяють на 2 групи:

1. Ефективність ресурсів, що використовуються.

2. Ефективність витрат (всіх спожитих ресурсів).

До першої групи відноситься ефективність виробничих фондів, трудових ресурсів, нематеріальних ресурсів.

До другої групи відноситься ефективність капітальних вкладень і поточних витрат, ефективність загальних витрат.

Узагальнюючий показник витрат є розмір капітальних вкладень, а результатів виробництва – чистий прибуток (джерело окупності капітальних вкладень і подальшого розвитку виробництва).

За умовами оцінки ефективність поділяють на:

· реальну;

· розрахункову;

· умовну.

Реальна відображає фактичний рівень витрат і результатів по даним бухгалтерського обліку.

Розрахункова – на проектних і планових показниках. Отримують їх шляхом розрахунку.

Умовна – умовні ціни на продукцію (госпрозрахункова).

Економічна ефективність капітальних вкладень визначається за допомогою показників, їх абсолютної та порівняльної економічної ефективності.

Абсолютна ефективність показує загальну величину віддачі капітальних вкладень та обчислюється відношенням величини економічного ефекту до величини самих затрат.

Загальна:

(12.2)

Або загальна при модернізації:

(12.3)

де П_ч – чистий прибуток річний;

К – капітальні вкладення;

D П_ч – річний приріст чистого прибутку.

Строк окупності капітальних вкладень:

(12.4)

(12.5)

Критерієм ефективності капітальних вкладень є умова: одержаний показник ефективності капітальних вкладень повинен бути більше нормативного: Е > Е_н., а строк окупності – менше: Т < Т_н.

Розрахунки порівняльної ефективності капітальних вкладень здійснюють тоді, коли необхідно вибрати кращий варіант проектів інвестування виробництва.

1. Строк окупності додаткових капітальних вкладень:

(12.6)

(12.7)

де DС – річна економія за рахунок зниження собівартості;

С – собівартість продукції;

DК – додаткові капітальні вкладення по більш капітальному варіанту.

(12.8)

(12.9)

в цьому випадку вводимо додаткові капітальні витрати

 

2. Показник порівняльної економічної ефективності капітальних вкладень:

(12.10)

(12.12)

де Т_д – строк окупності.

(12.13)

При дотриманні цієї умови додаткові капітальні витрати ефективні, тобто більш ефективним являється варіант 2, при недотриманні – варіант 1.

 

3. Показник понаднормованого чистого прибутку:

Т_н ×П₁ - К₁ < Т_н × П₂ - К₂ Þ Т_н × П_і - К_і ® max (12.14)

П₂ - Е_н ×К₂ > П₁ - Е_н × К₁Þ П_і - Е_н × К_і ® max (12.15)

4. Приведені витрати:

В_пр = С + Е_н × К ® min (12.16)

В_пр = Т_н × С + К ® min (12.17)

де С – річна собівартість продукції;

К – коефіцієнт капітальних вкладень у виробничі фонди підприємства.

Приведені витрати – сума поточних витрат і нормованих витрат додаткової праці.

Повні витрати на будівництво складаються із абсолютної суми капітальних вкладень і втрат від їх заморожування.

Капітальні витрати, які визначені з врахуванням строку їх заморожування і недотриманої в зв’язку з цим віддачі називаються приведеними капітальними витратами.