Економічні потреби суспільства, їх сутність і класифікація. Безмежність потреб

ТЕМА 2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства.

План лекції:

1. Економічні потреби суспільства, їх сутність і класифікація. Безмежність потреб.

2. Сутність суспільного виробництва. Основні фактори суспільного виробництва, їх взаємодія.

3. Вирішення проблеми безмежних потреб та обмежених економічних ресурсів.

4. Ефективність суспільного виробництва.

 

Ефективність суспільного виробництва

Всі види економічних ресурсів, які людство використовує як фактори виробництва, обмежені у кількісному й якісному відношеннях. їх недостатньо для задоволення всіх людських потреб. Тому суспільство намагається використовувати рідкісні ресурси ефективно, що можливо лише за таких умов функціонування економічної системи, коли головна, об'єктивно зумовлена мета суспільного виробництва досягається з найменшими витратами природних, трудових та матеріальних ресурсів відповідно до вимог дії закону рідкості.

Пізнання та використання вимог цього закону потребує подолання суперечності між задоволенням потреб суспільства та обмеженістю ресурсів, розробки шляхів, орієнтованих на розвиток та ефективніше використання факторів виробництва. Основними складовими елементами ефективності використання факторів у виробничому процесі с продуктивність праці, якість продукції, її матеріало- і фондомісткість, норма рентабельності. У загальному вигляді проблему ефективності функціонування факторів виробництва можна зобразити таким чином:

Динамічний розвиток факторів виробництва безпосередньо пов'язаний з технічним прогресом, що зумовлює якісні зміни у знаряддях праці, техніці, технології, рівні кваліфікації робочої сили, а це і є продуктивні сили суспільства. Особливого значення набуває проблема освоєння досягнень науково-технічного прогресу з метою забезпечення економічного і соціального зростання добробуту людей. Це основний фактор динамічного зростання суспільного продукту (валового, кінцевого, чистого).

Співвідношення між темпами зростання суспільного продукту і зміною технічної побудови виробництва залежить від того, який тип екологічного зростання має місце в економічній структурі суспільства – екстенсивний чи інтенсивний. Якщо перший з них пов’язаний з кількісними збільшеннями використання факторів виробництва при незмінній технічній основі, то другий характеризується збільшенням продукції на основі якісного вдосконалення факторів виробництва. Відставання процесу виробництва від рівня науково-технічного прогресу призводить до неефективного використання факторів виробництва, до нераціональних витрат матеріальних, природних і трудових ресурсів, знижує у цілому ефективність виробничого процесу.

ТЕМА 3. Економічна система суспільства та відносини власності

План лекції:

 

1. Економічна система, її сутність та структурні елементи.

2. Типи і еволюція економічних систем.

3. Закономірності та особливості розвитку перехідних економік.

4. Економічні реформи в Україні.

ТЕМА 2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства.

План лекції:

1. Економічні потреби суспільства, їх сутність і класифікація. Безмежність потреб.

2. Сутність суспільного виробництва. Основні фактори суспільного виробництва, їх взаємодія.

3. Вирішення проблеми безмежних потреб та обмежених економічних ресурсів.

4. Ефективність суспільного виробництва.

 

Економічні потреби суспільства, їх сутність і класифікація. Безмежність потреб

 

Кінцевою метою виробництва є задоволення різноманітних потреб людини як особистості, споживача і виробника. У самому загальному вигляді потреба представляє бажання людини мати певне благо, яке забезпечує і поліпшує їй життєдіяльність.

Економічні потреби це ставлення людей до економічних умов їх життєдіяльності, які їм дають задоволення, насолоду або втіху і спонукають їх до діяльності, до того, щоб мати і володіти такими умовами. Крім економічних потреб існують культурні, політичні, ідеологічні, національні та ін. потреби.

Потреби мають об'єктивно-суб'єктивний характер. їх можна класифікувати, в першу чергу, за суб'єктами і об'єктами.

За суб'єктами потреби поділяються на:

- індивідуальні, колективні та суспільні;

- потреби домогосподарств, підприємств і держави;

- потреби суспільно-економічних класів і соціальних груп.

За об'єктами потреби поділяються так:

- породжені існуванням людини як біологічної істоти;

- матеріальні і духовні потреби;

- першочергові і другорядні потреби.

За способом задоволення економічні потреби поділяються на потреби в предметах споживання і потреби в засобах виробництва. Перші характеризують особисті, індивідуальні потреби, а другі – виробничі. Між цими потребами існують суперечності, які суспільство повинно розв'язувати таким чином, щоб забезпечити розвиток виробництва І задоволення зростаючих особистих і виробничих потреб.

Одним із фундаментальних положень політичної економії є наступне: особисті потреби людини є безмежними, а способи і методи їх задоволення – обмеженими, тобто, виробничі ресурси для задоволення людських потреб – обмежені.

Безмежність потреб і обмеженість ресурсів породжують дію двох законів економічного життя – закону зростання потреб і закону розвитку факторів виробництва. Ці закони взаємопов'язані і характеризують дві сторони соціально-економічного прогресу:

1) неухильний розвиток людини з її зростаючими потребами;

2) підвищення ефективності виробничих ресурсів за послідовного нарощування обсягу відтворюваних ресурсів та їх якісних показників (продуктивності, корисності тощо).

Виробничі фактори безперервно розвиваючись, не лише створюють умови для задоволення потреб, які склалися, але й стають підґрунтям для виникнення нових потреб.

За ступенем реалізації потреби можна класифікувати як дійсні, платоспроможні і перспективні.

Дійсні потреби в основному відповідають рівню розвитку виробництва відповідних благ і можуть бути реально задоволеними.

Платоспроможні потреби пов'язані з власними доходами людини і рівнем цін на товари та послуги.

Перспективні потреби – це такі потреби, які породжені сучасним рівнем розвитку економіки І виробництво яких лише починає освоюватися.

Потреби людей не є постійними, вони – продукт розвитку суспільства. Їх характер, структура і способи задоволення залежить від досягнутого рівня продуктивних сил, ступеня розвитку культури і науки, соціально-економічного ладу. В кожному суспільстві діє закон зростання потреб, суть якого полягає в тому, що в міру розвитку суспільного виробництва, а також самої людини як продуктивної сили, відбувається поступове зростання її потреб. Цей закон виражає таку закономірність: зрослі потреби стимулюють ріст виробництва, яке в свою чергу, веде до подальшого зростання потреб. Тобто це є безперервний процес, оскільки людські потреби є безмежними.

Закон зростання потреб знаходить свій прояв у двох головних формах: у зростанні особистих потреб і зростанні виробничих потреб.

Особисті потреби задовольняються шляхом індивідуального споживання предметів і послуг кожним членом суспільства окремо (їжа, одяг, житло і т. ін.), або в рамках сім'ї (предмети культурно-побутового призначення), а інші – шляхом спільного споживання (послуги освіти, охорони здоров'я і т. ін.)

Другою формою прояву даного закону є зростання виробничих потреб, тобто, потреб в засобах виробництва, які є матеріальною основою розширення виробництва для задоволення особистих потреб.

З точки зору дії закону зростання потреб відрізняють традиційні і нові потреби.

Під традиційними розуміють такі, які є звичними для людей і вони задовольняються виробництвом відповідного продукту (потреби в хлібі, м'ясі, молоці, телевізорах, холодильниках, магнітофонах тощо).

Під новими потребами розуміють такі, які ще не стали звичними для більшості людей І усвідомлюються ними як такі, що будуть задоволені в майбутньому (нові моделі комп'ютерів, літаків, відеотехніки тощо).

Відповідно до закону зростання потреб відбувається якісне і постійне їх збільшення, як по вертикалі, так і по горизонталі: потреби вищого порядку виникають у все більшої кількості людей, по мірі розвитку виробництва людина прагне якраз до задоволення таких потреб.

Особливістю дії даного закону є те, що він має незворотній характер, тобто потреби, в будь-якій ситуації змінюються в бік їх збільшення.