Методи визначення чисельності окремих категорій персоналу.

/метод коректування базової чисельності:

де Ч — чисельність промислово-виробничого персоналу, що необхідна для забезпечення планового обсягу виробництва, осіб;

Ч— базова (очікувана) чисельність, осіб;

Д^—плановий темп зростання обсягу виробництва продукції,

%; ДЧ — сумарна зміна чисельності за пофакторним розрахунком можливого зростання продуктивності праці, осіб. Точнішим є метод розрахунку планової чисельності на підставі повної трудомісткості виготовлення продукції Чпл=(St)/Трп*Квн де St — повна трудомісткість виробничої програми планового року (включає технологічну трудомісткість, трудомісткість обслуговування та управління виробництвом), нормо-годин; Трп — розрахунковий ефективний фонд часу одного працівника, годин (табл. 4.2);

К вн — очікуваний коефіцієнт виконання норм.

Чисельність робітників, що зайняті на роботах, які нормують-ся( ч^), розраховується за формулою

де Ti- планова трудомісткість одиниці і-того виду виробу, нормо-годин, mi – кількість виробів і-того виду, одиниць, n кількість видів виготовлюваних одиниць. Чисельність основних робітників, айнятих на зайнятих на ненормованих роботах (Чпл^ос-) контроль технологічного процесу управління апаратами. Чпл^ос =(m₀*Пзм*Кro)|Ноб,де m_{0- кількість обєктів, що обслуговуються, Пзм кількість змін роботи на добу, Кro коєфіцієнт переводу явочної чисельності} в обліку, Щоб норма обслуговування одного агрегату

Чисельність робітників для яких неможливо встановити норми обслуговування та розрахувати трудомісткість робіт. Чпл^б

Чпл^б =Прм*Пзм*Кro

Прм кількіст робочих місць.

 

13) Сучасна система управління персоналом підприємства. Сучасна кадрова політика має бути спрямована на ринкові умови господарювання. Під системою правління розуміють багатовекторну діяльність відповідних відділів під-ва галузевих органів та органів центр. Виконавчої влади; вона охоплює низку функціональних підсистем. До яких належать: умови праці (охорона праці і техніка безпеки), трудові відносини(взаємодія керівників із провспілками, управління конфліктними ситуаціями,) оформлення та облік кадрів (приймання, звільнення,професійна орієнтація), маркетинг, прогнозування і планування персоналу (аналіз ринку праці, прогнозування потреби), розвиток трудового потенціалу (підвищення кваліфікації, робота з кадровим резервом), стимулювання праці (управління трудовою мотивацією, застосування форм участи в прибутку), надання юредичних послуг (вирішення правових питань трудових відносин),створення необхідної соціальної інфраструктури (організація громадського харчування, видпочинку), вибір і застосування організаційгих структур управління (розробка штатного розпису).

 

14)