Оцінка технічного рівня і якості продукції

Аналіз якості продукції ґрунтується на системі числових показників, загальних і часткових, прямої та побічної дії тощо.

Узагальнені показники:

1) питома вага нової продукції в загальному випуску продукції;

2) частка продукції, яка одержала товарні знаки, в загальному обсязі випуску;

3) частка продукції, що відповідає міжнародним стандартам у загальному випуску продукції;

4) питома вага експортної продукції у загальному випуску продукції.

Загальні показники якості:

1) сортність (легка, харчова, хімічна та інші галузі промисловості);

2) марочність (харчова, промисловість будівельних матеріалів);

3) уміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу чи ваги);

4) термін служби і т.д.

Одиничні показники якості продукції:

1) надійність (безвідмовність у роботі);

2) корисність (уміст більш корисних речовин у продуктах харчування);

3) технологічність, яка характеризує єдність конструктивних і технологічних рішень (енерго-, трудомісткість тощо);

4) естетичність.

Побічні показники якості:

1) штрафи за неякісну продукцію;

2) обсяг та питома вага забракованої продукції у загальному випуску продукції;

3) питома вага рекламованої продукції;

4) кількість і вартість гарантійних ремонтів;

5) відсоток повернення продукції на виправлення дефектів.

На першому етапі аналізу якості продукції потрібно вивчити динаміку показників, виконання плану за їх рівнями, причини їх змін, дати оцінку виконання плану за рівнем якості продукції.

На другому етапі дається узагальнена оцінка виконання плану за якістю продукції різними методами.

Суть бального методу оцінювання якості продукції полягає у визначенні середньозваженого бала якості продукції, шляхом порівняння фактичного і планового рівнів знаходять відсоток виконання плану за якістю.

Аналіз сортності продукції застосовуютьщодо продукції, в якій допускаються певні несуттєві відхилення деяких ознак та якостей від чинних стандартів і технічних вимог.

За продукцією, якість котрої характеризується сортом, розраховується частка продукції кожного сорту в загальному обсязі виробництва, середній коефіцієнт сортності, середньозважена ціна виробу в зіставлених умовах.

При оцінюванні виконання плану за питомою вагою продукції кожного сорту фактичну частку кожного сорту в загальному обсязі продукції порівнюють із плановою, а для вивчення динаміки якості ‑ з даними минулих періодів.

Середній коефіцієнт сортності можна визначити 2-ма способами:

1) відношення кількості продукції І сорту до загальної кількості продукції;

2) відношення вартості продукції всіх сортів до можливої вартості продукції за ціною І сорту.

Аналіз якості продукції за сортністю наводиться у наступній таблиці.

 

 

Таблиця 2.5

Аналіз якості продукції

 

Сорт продукції	Ціна за 1туб., грн.	Вартість продукції, туб.	Вартість продукції, тис. грн.
план.	факт.	за ціною І сорту
план.	факт.	план.	факт.
				5=2*3	6=2*4	7=гр.3*Ц1 сорту	8=гр.4* *Ц1 сорту
І
II
ІІІ
Усього	‑

 

Коефіцієнт сортності визначається за такою формулою:

;

;

.

Середньозважена ціна обчислюється таким чином:

грн.;

грн.;

%_ЯКОСТІ = .

Крім цього, оцінка виконання плану за якістю продукції розраховується за питомою вагою атестованих виробів, питомою вагою забракованої і рекламованої продукції.

Третій етап аналізу якості полягає у визначенні впливу якості продукції на вартісні показники підприємства: випуск продукції (∆ВП), чистий дохід від реалізації продукції (∆ЧД) і прибуток (∆П).

Вплив якості на випуск продукції обчислюється так:

∆ВП =(Ц₁-Ц₀) * К_і,

де Ц₀, Ц₁ – ціна одиниці продукції до та після зміни якості продукції;

К_і – кількість одиниць продукції підвищеної якості.

Вплив якості продукції на чистий дохід від реалізації розраховується за формулою

∆ЧД = (Ц₁ — Ц₀) * Q_{реал. підвищеної якості} ,

де Q_{реал.підвищеної якості} ‑ обсяг реалізованої продукції підвищеної якості.

Вплив якості продукції на прибуток підприємства визначається так:

∆П = [(Ц₁ – Ц₀) * Q_реал.] - [ (С₁ – С₀) * Q_реал.],

де С_0, С₁ ‑ собівартість одиниці продукції до і після зміни якості продукції.

Якщо пройшла зміна сортового складу продукції, то необхідно розрахувати середньозважену ціну та собівартість одиниці продукції, а потім за даним алгоритмом розрахувати вплив сортового складу на зміну товарної продукції, чистого доходу і прибутку.

Вплив сортового складу продукції на випуск виробу А визначається способом абсолютних різниць.

Таблиця 2.6

Вплив сортового складу продукції на випуск виробу А

у вартісному вираженні

 

 

 

 

Сорт продукції	Ціна за 1 туб., грн.	Структура продукції, %	Зміна середньої ціни за рахунок структури, грн.
план.	факт.	+, -
I				+20	+120
ІІ				-10	-50
III				-10	-25
Усього					+45

 

У зв'язку з підвищенням якості продукції (більше І та менше продукції II і ІІІ сорту) середня ціна реалізації по виробу А вища на

45 грн., а вартість фактичного випуску на 45 * 50400 туб. =

= 2268 тис. грн.

Аналогічні розрахунки виконуються за всіма видами продукції, за якими встановлені сорти, та результати узагальнюються.

Побічним показником якості продукції є брак. Він поділяється на виправний і невиправний, внутрішній (виявлений на підприємстві) та зовнішній (виявлений споживачами).

Випуск браку веде до підвищення собівартості продукції, зменшення обсягу продукції, чистого доходу від реалізації, зниження прибутку і рентабельності.

У процесі аналізу вивчається динаміка браку за абсолютною сумою та питомою вагою у загальному випуску продукції. При цьому визначають утрати від браку і втрати товарної продукції.

Далі наведено приклад аналізу браку.

тис.грн.

1. Собівартість забракованої продукції 500

2. Витрати з виправлення браку 80

3. Вартість браку за ціною можливого використання 150

4. Сума відрахувань із винних осіб 10

5. Утрати від браку (стр. 1+2-3-4) 420

Для визначення втрат продукції потрібно знати фактичний рівень рентабельності (якщо обсяг продукції 104300 тис.грн., собівартість продукції 84168 тис.грн).

Фактичний рівень рентабельності склав

.

Утрати товарної продукції дорівнюють 420 * 1,239 = 520,38 тис. грн.

Після цього вивчаються причини зниження якості й допущеного браку продукції за місцями їх виникнення, центрами відповідальності і розробляються заходи щодо їх усунення.

Основними причинами зниження якості продукції є:

1) низька якість сировини;

2) низький рівень технології та організації виробництва;

3) недостатньо високий рівень кваліфікації робітників;

4) низька якість обладнання;

5) аритмічність виробництва тощо.