Який з етапів не належить до процесу визначення рейтингу.

1) опрацювання даних;

2) трендовий аналіз;

3) порівняння рейтингу;

4) статистичний аналіз;

23. Первинну інформацію для визначення рейтингу поділяють на:

1) коректну і некоректну;

2) підтверджену і непідтверджену;

3) стандартну і специфічну;

4) офіційну і неофіційну;

24. Етап трендового аналізу передбачає:

1) побудову діаграм з використанням лінії тренду;

2) моделювання прогнозного стану економічної системи;

3) дослідження операцій купівлі-продажу;

4) вивчення балансової моделі економічної системи;

25. Одним із найпоширеніших методів трендового аналізу є:

1) метод ножиць;

2) метод ножів;

3) метод розрізування;

4) метод зшивання;

26. До характерних ознак ієрархічних систем управління не відносяться:

1) вертикальна декомпозиція системи на підсистеми;

2) пріоритет підсистем нижнього рівня у відношенні до систем верхнього рівня;

3) пріоритет підсистем верхнього рівня у відношенні до систем нижнього рівня;

4) наявність зв’язків між рівнями;

27. Систему, якщо на підсистему здійснюється керуючий вплив, називають:

1) керованою;

2) керуючою;

3) суб’єктом управління;

4) не керованою;

28. Уся сукупність зазначених керуючих впливів (наказів, команд, розпоряджень, вказівок і т. ін.) називається:

1) каналом прямого зв’язку;

2) керуючою інформацією (керуючими впливами);

3) збуренням;

4) каналом зворотного зв’язку;

29. Процес вибору, що охоплює і розробку альтернатив з множини припустимих варіантів, називається:

1) процесом прийняття рішень;

2) керуючою інформацією (керуючими впливами);

3) збуренням;

4) експериментом;

30. Системи з управлінням називають:

1) відкритими;

2) кібернетичними;

3) складними;

4) стохастичними;

31. Показники Ляпунова характеризують:

1) сукупний вплив зовнішніх факторів на результативний показник і залежність результативного показника від часу;

2) закономірності розвитку господарських операцій і ранжування господарських об’єктів за результатами дослідження; спрямовані на формалізацію господарських процесів за допомогою вивчення масових емпіричних даних, що стосуються цих процесів;

3) заміну реального економічного явища або економічного процесу моделлю і подальшим вивченням на підставі методів аналізу;

4) швидкість розбігання фазових траєкторій; вони визначають інтервал часу, на який може бути зроблено прогноз (глибину горизонту прогнозу);

32. Оптимальне управління системою:

1) це комплекс науково - обґрунтованих методів управління та застосування інформаційних систем для отримання, передачі та оброблення інформації з метою забезпечення ефективного функціонування системи

2) це одностороння стохастична лінійна залежність між випадковими величинами показника Y і фактора X, які знаходяться у причинно-наслідкових відношеннях

3) це тимчасова відмова економічного суб’єкта від споживання наявних у його розпорядженні ресурсів(коштів) і використання цих коштів для зростання свого добробуту у майбутньому

4) це програма заходів пов’язаних із здійсненням капітальних вкладень з метою наступного повернення коштів та отримання прибутку

33. Вертикальні зв’язки системи:

1) зв’язки між підсистемами різних рівнів

2) якщо показники не змінюються в часі

3) це сповільнене зростання фондоозброєності

4) це сповільнене зниження фондоозброєності (проїдання фондів)

34. Горизонтальні зв’язки системи:

1) зв’язки між підсистемами одного рівня

2) це правильно підібране і обґрунтоване використання ППП

3) це такий обсяг інформації, при якому об’єкт повністю охарактеризований з потрібним ступенем деталізації;

4) зображення математичної моделі безвідносно до методів, за допомогою яких може розв’язуватися поставлена задача моделювання;

35. Лінійна структура управління:

1) це сукупність господарських одиниць та організаційно-господарських зв"язків між ними;

2) складна імовірно-динамічна система, що охоплює процеси виробництва, обміну, розподілу й споживання матеріальних та інших благ;

3) це об’єктивна основа для утворення об’єднань господарських одиниць (асоціацій, концернів, корпорацій тощо);

4) це фінансово-кредитні установи (державні та комерційні банки, їх філії, страхові компанії, різноманітні фонди тощо) спільно з фінансово-бухгалтерськими службами;

36. Управління системою:

1) властивість системи, що полягає у тому, що сукупність функціонування взаємозв’язаних елементів системи породжує якісно нові її функціональні властивості

2) діяльність, що спрямована на забезпечення цілеспрямованої поведінки системи за змінюваних умов зовнішнього середовища, або умов її функціонування

3) виникнення в системах певних просторових, часових або функціональних структур без специфічного впливу на систему з боку зовнішнього середовища, тобто виникнення або зростання впорядкованості (порядку із хаосу)

4) це метод за допомогою якого визначають вплив незалежних змінних на залежну у моделі

ТЕМА 6

«Економічна система»

1. До загальносистемних властивостей економіки не можна віднести:

1) цілісність;

2) ієрархічність;

3) подільність;

4) інтегративність;

2. Технологічна ознака структуризації цілей економіки визначається:

1) виходячи з технологічної послідовності виконання робіт;

2) за елементами параметрів управління;

3) за територіальною ознакою виконання;

4) за етапами звернення;

3. Складність економічної системи полягає у тому, що:

1) зміна структури, зв’язків і поводження довільного економічного суб’єкта впливає на решту економічних суб’єктів;

2) зміна структури, зв’язків і поводження довільного економічного суб’єкта не впливає на решту економічних суб’єктів;

3) не має великої кількості як прямих так і зовнішніх зв’язків;

4) не має великої кількості прямих зв’язків;