Лекція 5. Правове регулювання управління у царині екології

Лекція 5. Правове регулювання управління у царині екології

Поняття управління у царині екології

Управління у царині екології – це діяльність щодо упорядкування суспільних екологічних відносин. Упорядкування суспільних відносин означає їх приведення до певного бажаного стану, який собі задумав суб’єкт управління (ідеальний стан).

Сукупність управлінських заходів

ЗМІСТ

Суспільні екологічні відносини

Державні органи Юрид. особи Фізичні особи

Суб’єкт управління досліджує реальний (фактичний) стан об’єкту управління (суспільних екологічних відносин) і розробляє програму досягнення ідеального стану об’єкту управління (що визначається екологічним законодавством чи іншими критеріями). Він впливає на реальний стан за допомогою заходів управління (які складають зміст управління), спираючись при цьому на ресурс влади.

Ідеальний стан об’єкту – бажаний запланований стан суспільних відносин, визначений екологічним законодавством чи екологічною політикою суб’єкту управління. Ідеальний стан, що визначений екологічним законодавством, називається екологічним правопорядком. Після того, як будуть застосовані всі заходи управління, реальний стан повинен наблизитися до ідеального.

Ресурс влади суб’єкта управління – це засоби, що забезпечують реалізацію волі суб’єкта управління (матеріальні ресурси (економічні стимули), авторитет суб’єкту управління, каральний апарат тощо).

Форми управління у царині екології

Форми управління – це зовнішнє вираження управління. Розрізняють три форми управління у царині екології:

1. Правотворча – прийняття нормативних актів (визначає ідеальний стан об’єкту управління);

2. Правозастосовча – виконавчо-розпорядча діяльність щодо виконання нормативних актів екологічного законодавства;

3. Правоохоронна – застосування санкцій за порушення екологічного законодавства, тобто притягнення винних до правової відповідальності.

 

Види управління

Чинне законодавство розрізняє:

І. За суб’єктами управління:

1. Державне управління – здійснюється державними органами;

2. Громадське управління – здійснюється громадськими екологічними організаціями, окремими юридичними і фізичними особами (громадськими інспекторами з охорони довкілля).

ІІ. За територіальним масштабом діяльності державне управління поділяють на:

1. Загальнодержавне – діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади;

2. Місцеве – діяльність місцевих рад і місцевих державних адміністрацій.

 

Екологічні функції міліції

Діяльність міліції регулюється Законом України „Про міліцію” від 20 грудня 1990 року. Відповідно до ст. 1 цього Закону, міліція — державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. У своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України.

Основні екологічні функції міліції визначаються ст. 10 та 11 Закону „Про міліцію”, зокрема, міліція зобов’язана:

- забезпечувати екологічну безпеку громадян;

- виявляти, запобігати, припиняти і розкривати екологічні злочини;

- припиняти адміністративні порушення екологічного законодавства і здійснювати провадження у справах про них;

- виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню екологічних правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення;

- брати участь в еколого-правовому вихованні населення;

- надавати допомогу Мінприроди та іншим екологічним органам у здійсненні їх діяльності;

- запобігати забрудненню повітря, водойм транспортними засобами та сільськогосподарською технікою;

- здійснювати контроль за утриманням у належному технічному стані та чистоті вулиць, доріг, майданів;

- давати відповідно до законодавства дозвіл на придбання, зберігання і перевезення вибухових речовин і матеріалів, а також на відкриття об’єктів де вони використовуються;

- здійснювати контроль за дотриманням законодавства про поводження з вибуховими та іншими небезпечними речовинами;

- повідомляти відповідним державним органам про надзвичайні екологічні ситуації та вживати невідкладних заходів для ліквідації їх наслідків;

- брати участь у проведенні карантинних заходів під час епідемій та епізоотій;

- сприяти забезпеченню відповідно до законодавства режиму надзвичайного стану або зони надзвичайної екологічної ситуації;

- охороняти на договірних засадах об’єкти підвищеної екологічної небезпеки, а також об’єкти природно-заповідного фонду, інші цінні природні комплекси;

- забезпечувати виконання та контроль за дотриманням рішень місцевих рад з питань забезпечення тиші в громадських місцях;

- контролювати утримання у належній чистоті територій дворів та прибудинкових територій у населених пунктах.

Для виконання зазначених обов’язків закон надає міліції права:

- вимагати від осіб припинення порушень екологічного законодавства, а у разі невиконання цих вимог – застосовувати заходи примусу;

- виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення екологічного законодавства;

- перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні екологічних правопорушень документи, що підтверджують право на спеціальне використання природних ресурсів чи на здійснення інших екологічно небезпечних видів діяльності;

- викликати осіб у справах про екологічні злочини, а у разі неявки – піддавати приводу;

- проводити огляд підозрюваних у вчиненні екологічного злочину осіб, а також осіб, що вчинили адміністративне екологічне правопорушення, огляд їх речей та транспортних засобів, вилучати документи та предмети, що можуть бути доказами;

- складати протоколи про адміністративне правопорушення;

- накладати адміністративні стягнення за екологічні правопорушення у випадках, передбачених КУАП, або передавати матеріали для розгляду відповідним державним органам;

- входити на земельні ділянки та приміщення юридичних чи фізичних осіб у разі надзвичайної екологічної ситуації;

- одержувати безперешкодно і безоплатно від юридичних осіб на свій запит відомості (у тому числі належні до комерційної чи банківської таємниці), необхідні для розкриття екологічних злочинів;

- вносити юридичним особам обов’язкові до розгляду подання про необхідність усунення причин і умов, що сприяють вчиненню екологічних правопорушень;

- тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян чи транспортних засобів на окремі ділянки місцевості у разі надзвичайної екологічної ситуації, або на об’єкти підвищеної екологічної небезпеки;

- зупиняти транспортні засоби в разі наявних ознак, що свідчать про забруднення ними довкілля понад встановлені нормативи;

- анулювати видані дозволи на поводження з вибуховими матеріалами при невиконанні встановлених правил поводження з ними, або при недоцільності їх подальшого зберігання;

- оглядати за участю адміністрації підприємств приміщення, де зберігаються вибухові, отруйні та інші небезпечні речовини, для перевірки дотримання правил поводження з ними;

- здійснювати контроль за дотриманням екологічного законодавства, проводити перевірки підприємств за наявності направлення на перевірку;

- використовувати безоплатно чужі транспортні засоби для проїзду до місця надзвичайної екологічної ситуації.

 

Лекція 5. Правове регулювання управління у царині екології