Соціально-економічна сутність і види зайнятості

З-ть населення – найбільш узагальнена хар-ка ек-ки. Вона відбиває досягнутий рівень ек-го розвитку, внесок живої праці в досягнення виробництва. З-ть відображає ефективність використання труд. рес-в. Вона об’єднує виробництво і споживання, а її структура визначає характер їхніх взаємозв’язків.

Ек-на сутність з-ті полягає в тому, що з-ть нас-ня являє собою д-сть частини нас-ня щодо створення суспільного продукту.

Соціальна сутність з-т і відображає потребу людини в самовираженні, а також у задоволенні матеріальних і духовних потреб через дохід, який особа отримує за свою працю.

Класифікація видів з-ті:

◄ За хар-ром д-сті:

1) робота в організаціях різних форм власності;

2) робота за кордоном і на спільних під-вах;

3) служба в армії; 4) навчання в денних навчальних закладах;

5) ведення домашнього господарства; 6) індивідуальна трудова д-сть;

7) виховання дітей у сім’ї; 8) догляд за хворими, інвалідами та людьми похилого віку;

◄ За соціальною належністю:

1) робітники; 2) професіонали, фахівці, технічні службовці; 3) керівники; 4) фермери; 5) підприємці.

◄ За особистим використанням роб. часу:

1) Повна з-ть – це д-сть протягом повного робочого дня, яка забезпечує дохід у нормальних для даного регіону розмірах.

2) Неповна з-сть – це д-сть протягом неповного роб. часу або з неповною оплатою чи з недостатньою ефективністю. Неповна з-сть може бути:

· Явною – зумовлена соц-ми причинами (необхідністю здобути освіту, професію підвищити кваліфікацію тощо)

· Прихованою – відображає порушення рівноваги між роб. силою та іншими виробничими факторами (зменшення обсягів виробництва, реконструкція під-ва тощо)

3) Часткова – це добровільна неповна зайнятість.

◄ За рівнем урбанізації:

1) з-ть у міській місцевості; 2) з-ть у сільській місцевості.

◄ За галузевою належністю:

1) з-ть у сфері матеріального виробництва;

2) з-ть у невиробничій сфері;

3) з-ть в окремих великих галузях (с/г, промисловість, будівництво тощо)

Окрім перелічених видів з-ті існують ще так звані нетрадиційні, до яких належать: 1) Сезонна, 2) Тимчасова, 3) З-ть неповний роб. день

Безробіття, його показники та види

Безробіття - це ек-на категорія, яка відбиває ек-ні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення. Розрізняють відкрите й приховане безробіття.

Відкрите безробіття означає існування явно незайнятого населення, приховане — наявність формально зайнятого населення..

Виділяють такі види Б:

1.Фрикційне Б пов'язане з переміщенням людей з однієї роботи на іншу, а також із однієї місцевості в іншу. В умовах ринкової ек-ки цей вид Б завжди існує.

2. Структурне Б пов'язане зі структурними зрушеннями в ек-ці. Причиною є територіальна і кваліфікаційна невідповідність між вільними робочими місцями і безробітними. У СБ виокремлюють:

· Технологічне Б пов'язане з переходом до нової техніки і технології, з механізацією та автоматизацією виробництва, що супроводжується вивільненням роб. сили і найманням працівників принципово нових спеціальностей та кваліфікації

· Конверсійне Б спричиняється скороченням чисельності армії і зайнятих у галузях оборонної промисловості.

3. Сезонне Б стосується тих видів виробництва, які мають сезонний характер і в яких протягом року відбуваються різкі коливання попиту на працю (с/г, будівництво тощо).

4. Циклічне Б — постійно змінюється за своїми масштабами, тривалістю і складом, що пов'язано з циклом ділової кон'юнктури.

5. Інституціональне Б —породжується правовими нормами, що впливають на попит і пропозицію праці.

Показники, що хар-ть рівень б-тя (у визначенні МОП) є:

Рб=Б/Еа*100; Рб=Бз/Чпн*100

де Рб — рівень безробіття, %;

Б — кількість безробітних у віці 15—70 років;

Е_а — кількість економічно активного населення;

Б₃ — кількість безробітних, зареєстрованих у державній служ­бі зайнятості;

Чп.н — кількість працездатного населення у працездатному віці.